Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... По-перше: чому при такому маленькому терміні така важка операція(видалення труби), у мене був термін 2,5 тижні і трубу врятували, плід теж був у трубі. Я багато читала про ПМ вагітність, тому вперше чую., що розрив буває на такому терміні, люди до 8 тижнв ходять і рятують труби. По-друге: у тебе ніби контрацепцією є природній метод, і як так сталось? Перший раз і другий? Що лікарі кажуть: є ризик надалі при плануванні вагітності? Надіюсь я не різко? але від учора про це думаю
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Реабілітація після такої операції, як я мала, триває 3-4 тижні. Так що то досить непогано. Роман відклав усі свої справи, аби мною опікуватися та дітьми, бо я не можу ні ходити, ні нагинатися, ні стояти, навіть дитину на руки не можу брати. Дівчатка, я відчуваю підтримку дуже сильно, направду! І від тих, хто пише слова, і від тих, хто не пише, а тільки переживає за мене та молиться. То все є дуже важливе і я за все надзвичайно вдячна! Я би нікому не бажала, аби мене розуміли сповна, бо нікому не бажаю таке пережити. Най вас усіх Господь і Матір Божа бережуть від таких пережиттів і болю!!!
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Насправді терміну ніхто не знає. Останні кд в мене були 12 березня. По тому й орієнтувалися. Мені робили два види узд: зовнішнє і внутрішньовагінальне. Там показало, що труба починає тріскати. Лікар сказала, що цілком можливо, що термін більший, бо кд могли бути при позаматковій, адже в матці нічого не загніздилося. Ну, і оскільки був ризик, що труба може тріснути, операцію робили дуже оперативно. Я приїхала в лікарню по 6-ій вечора, а вже в 3.30 ночі везли на операцію. Було дуже багато крові крім того. Звичайна операція триває півгодини. Моя тривала трохи більше години, значить була якась комплікація. Зазвичай при лапроскопії роблять 3 надрізи (так мені пояснювали), а в мене 4. Крім того, оскільки таке сталося, занадто високий ризик, що в трубі зі шрамом знову станеться позаматкова. Взагалі я маю відчуття, що мені інформацію пом'якшили. Але зробили все чудово, тому я їм вдячна, що не переобтяжували. І так було важко. Перший раз були збої гормональні. Не було кд протягом 84 днів. Важко було щось визначати. Другий раз важко було, бо малий то їв уночі, то не їв. І в мене слиз дуже мінявся. І мікроскоп теж показував то плідний день, то неплідний. Збої бувають. І це для мене не проблема. Зрештою, ми не плануємо вагітності. Жодну не планували, але жодна й не була небажаною. Наразі зарано говорити про це. Ризик є завжди, але аби сказати достовірно, треба зробити аналізи. У мене враження (й багато людей мені підтвердили мої думки), що мій організм потребує довшої перерви між дітками. Інакше не можу пояснити, як в одному тілі поєднуються ідеальні вагітності та пологи і такі проблеми, як позаматкові вагітності. ти не різко. все в порядку.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... отак і мені сказав Томич, коли я спитала Чому???казав зарано завагітніла (як для свого організму) і організм ще не відійшов від пологів, адже у організма то була 3 вагітність і одніі іпологи. Не боїшся надалі використовувати цей метод???? Дякую за відповідь...і чому ти не відпочиваєш,а?
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... у мене не було позаматкової вагітності,а плід завмирав на 9-10 тижні розвитку, так було два рази підряд,хоч час від перших пологів був доволі прийнятний 7років,ніхто не міг иені пояснити ,чому мій організм та реагує,було моторошно усвідомлювати,що можливо більше не матиму діток.Та пройшло два роки і дав Бог я завагітніла своєю донечкою.Не маючи ще затримки,я відчувала,що у мені зародилося нове життя,і знала з перших днів,що то буде дівчинка.За першою вагітністю я теж знала без УЗД,що матиму первістка синочка.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Не боюся. Він для мене найнадійніший. Таблетки забувала вічно. То була мука. Але то не для нас в принципі. Мене тепер лікарі питалися (стандартні питання): алергія на презервативи є? Я очі витріщила: ніколи не користувалася. То перебудували питання: на латекс нема алергії? По ідеї, як треба буде, можу поприймати таблетки якийсь час. Раніше так було. І помогло. І природній мені потому працював без проблем далі. Мені сидіти найлегше. Інакше біль неможливо витримати. Плечі найбільше за все болять. Я нині спала 3 години вдень. Як буду забагато спати вдень, не зможу спати вночі.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Liliyah Romanova,тримайтеся, Ви сильна і вольова жінка. А плакати зараз..навіть незнаю, меніі також відразу після завмерлої навіть нехотілося, але потім я заливалася. Вже пройшло 3 місяці з того часу,я б віддала зараз все що маю,але так вирішив Бог, чи може то я щось неправильно зробила....незнаю....незнаю. Але я не здалася,прошу Бога за дарунок,для себе і для всіх хто того хоче.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... ...Лілю, хотіла щось написати, але тут уже все сказали... думаю про тебе, бажаю швидшого одужання, бажаю тобі сили, бажаю сили усім нам...
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Лілю, теж постійно думаю про вас всіх. Захоплююсь Натанчиковою поведінкою - як навіть він намагається підтримати і не завдавати додаткового клопоту. Тебе є кому підтримувати - це щастя!
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Думаю, дитині через молоко не зашкодить.. мені здається Вам добре було би перед сном погодувати молодшого і щоб чоловік за ним приглянув уночі, а потім випити якогось пустирника чи валеріани в таблетках чи щось таке дуже заспокоююче і дуже добре глибоко виспатися - по можливості. Сон - це велика цілюща сила для організму.. видужуйте, Лілю. Кваліфікована медична допомога, молодість, підтримка мають взяти своє і скоро все минеться. ..Треба якось протриматися ці перші найважчі дні.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Дуже дякую! Я тримаюся. Учора друг приходив, дивилися фільм, аби погані думки відганяти. Він у мене листівку замовив, то я якраз учора й завершила одну з початих. Сьогодні Натанчик спав від півночі до 7-ої ранку. Але я не спала десь від 2:30 до 4-ої ранку. Не могла. Попередньої ночі теж постійно прокидалася. Сплю вдень трохи. То допомагає. А ночі наразі дуже важкі. Через 4 тижні маю поїхати до лікарні на обстеження.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... ...щось дуже віддалено в часі.. Якщо біль пройде, зменшиться - тоді так, але якщо не дай Бог буде отак боліти - то може варто якось проконсультуватися раніше, ну чи по телефону хоча б.. Правда, я не знаю чи так має бути.. мабуть так, бо це ж внутнішньополосна операція..
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Ну, сказали, що як нема гарячки або почервонінь навколо надрізів їх 4, і вони не в одному місці, а по чотирьох сторонах живота, можна сторони світу позначати, то нема причини туди-сюди їздити. Але якби щось хвилювало, то довго не роздумувати і їхати до них. Біль нормальний протягом тижня. Як мине тиждень, а біль не спаде, отоді треба хвилюватися. Плечі мене вже нині менше болять. От живіт - суцільна болячка тому малий спить у своєму ліжечку ці ночі, бо як зачепить десь рукою чи ногою, то мені сльози течуть. Як буде гірше - поїдемо до шпиталю. Дуже дякую, що переживаєте й звертаєте мою увагу на ці речі, бо я ще досі загальмована після наркозу.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Хочу ще раз дуже подякувати всім за підтримку! Я дуже вдячна, що ви невтомно пишете мені слова підтримки й співчуття. То мене дуже підтримує на дусі! Навіть Романові зачитую коментарі й разом тоді усміхаємося, що Бог дає благодать через молитву та підтримку стількох людей! То є надзвичайно! Ми навіть не маємо як сумувати, стільки помочі й підтримки отримуємо! Тому навіть не знаю, як дякувати, але дуже хочу, аби ви знали, наскільки багато це нам дає!
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... То добре, що ти далі годуєш...бо я не можу собі вибачити, що мусила дитині стрес нанести, різке відлучення і мама пропала на 3 дні...на 3 день я вночі на таксі їхала додому бо у малого нервний зрив мало не стався. У мене операція тривала 1.45 хв, і плюс шили 15 хв, питала лікарів. Шов дуже довго заживав, можна сказати ще не весь зажив (він у мене як після кесерового), але це є така особливість мого організму. Але, Лілю, тобі важче...
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... то найменше що можуть люди зробити один одному... одужуйте i хай то все вiдходить у минуле.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... То важко порівнювати. Я щаслива, що мені дозволили дитину мати коло себе. Щаслива, що було кому доглянути Дарка, поки Роман був із Натасиком коло мене. Щаслива, що допомогли зцідитися, коли вручну я не могла того робити. Щаслива, що мене відпустили додому, аби я могла спокійно бути з дитиною, без лікарняних стін, де його все відволікало від їди. Щаслива, що Господь послав чудо й малючок чекав так довго й спокійно. І він далі дуже спокійний. Он сидить на підлозі й бавиться коробкою від соку. Шви мені теж важко гояться. Після перших пологів я то дуже добре зрозуміла. Тому за шви переживаю найбільше. А втрата труби... Я таки маю надію в Господі, що навіть із однією трубою в нас є всі шанси мати ще діток. Тому я про втрату не думаю зараз. Буде проблема, будемо над нею думати та її вирішувати. І дівчата мені писали про випадки, коли жінки й з однією трубою вагітніли. Так що надія є, а це основне!
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... звісно, шо вагітніють і родять діток одне за другим. Такщо у тебе ще все попереду!!!!!
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Лілю, тримайтеся! Бажаю вам як найшвидше одужати, з Божою поміччю все буде добре. Ми всі молимося за вас.
Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу... Лілю співчуваю вашій втраті. Добре що ви тримаєтесь і маєте підтримку рідних та друзів. А найбільше щастя, що ви не потрапили у Львівську лікарню.
