Чи можливе життя з батьками після одруження?

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Привіт! Ми живемо самі і дуже з того раді. Дякувати Богу, що є квартира і ми можемо планувати життя так, як ми вважаємо за потрібне. Моя мама до нас приїджає, за цей період я вже такого наслухаюся, що кілька тарілок не помито, в хаті бардак, погано попрасовано і т. д. Але саме цікаво, що все це мама помічає, коли вона нервова, а от коли в неї хороший настрій то все гаразд. Також, мама дуже часто любить нас поконтролювати: де гроші тратимо, скільки грошей нести на день народження, що вдягнути...Доходить до апсурду, що ходити з чоловіком в театр, кіно, в кафе, дарування чоловіком квітів, то все витрачання грошей на вітер. Я люблю свою маму, і дуже хочу, щоб приїджаючи до нас вона краще зі мною душевно поговорила, відпочила, підтримала, обняла, як в дитинстві, а ніж робила проблему з того, що можна зробити швидко і без нервів. Батьки часто не розуміють, що дітям потрібні не їхні гроші, наводження порядку, критикування, а добре слово і щира усмішка і тоді дитина ладна все зробити, аби мама і тато були щасливими.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

А в мене тато такий. Завжди критикує, то гроші на дурницю витратили, то картоплю нетак чищу, чому дитина в мультиках сидить, чому чоловік плитку не докладе і так безкінечно. А от із свекрухою мені повезло. Вона в мене добра, як мама.Ніколи мене не критикує, грошима поділиться, з малим посидить скільки треба. З нею ми живем легко, от ще би свекор такий був!!!:

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Я живу зі своїми батьками, з одного боку вони мені допомагають, а з другого хотілося б власне житло де б я була сама собі господинею

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Завжди жили з дружиною на зйомних квартирах, бо самі з провінції )))
Але точно знаю, що з батьками не змогли би жити, бо звикли жити вже окремо.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Краще жити окремо і ходити вгості одні до одних. Так і конфліктів не буде або буде менше, і кожна зустріч буде святом. Але і ситуація, коли доводиться жити з батьками теж може бути позитивною, головне, щоб всі хотіли комфортно співіснувати і йти на компроміси. Це звичайно в ідеалі, а вжитті нажаль буває дуже часто навпаки. В мене наприклад, коли ми жили з моїми батьками був той ідеальний варіант. А з батьками чоловіка, точніше з його мамою я витримала лише місяць...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Хотілось би жити окремо,але на це на разі неможливо тому,живеми з моєю мамою.Конфліктів немає,мама старається до нас не лізти,хоча деколи буває.В цьому є свій плюс:мама допомагає у догляді за дитиною,завжди є з ким залишити,варить їсти,а я прибираю.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ми з чоловіком вже все перепробували.
Жили з моїми батьками (сварки), з його батьками (сварки), пішли жити на квартиру (найкращий час). Але тепер ми живемо в чоловікової бабці, вона обіцяла, що до нас лізти не буде, нічого подібного, то їй поговорити хочеться, то просто подивитись, що ми робимо і т. д.
Тому точно скажу, що жити треба ОКРЕМО!

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

в мене мама закордом і приїжджає 1 раз в рік, вживаємось прекрасно, а вот з чоловікивими батьками ми би не вжились.
Свекруха любить пхати ніс де требе і не треба.
З нею жила сім"я сестри чоловіка,(моя братова) і вона розвелась, бо свекрусі не подобався ЗЯТЬ

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

тому і вживаєтесь, що раз на рік приїжджає)))

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

неа!!! тому що моя мама не конфліктна, як та сверха

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Я теж так думала))) Та як живеш з людиною в одному приміщенні, бачиш щодня, то кожна мама, як на мене робиться конфліктна) По любому є сутички і різні погляди на одне і те саме)

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

неа! моя мама розлучилась з татом коли я з братом були маленькі (4 і 2 роки) а коли в квартирі появився мужик (зять) вона в ньому тепер душі не чає, він у всьому допомагає і не перечить їй

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Справді добре жити окремо після одруження...
моя матуся - "тобі достатньо заробити на одяг і на їжу, жити маєш де (напевно то стосується тільки мене одної), для кого ж то ми все будували-зводили-глянцували-хто на старості заходить............."
а мій татко від"їзду далі 3 км від хати не допускає..

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

В мене аналогічна ситуація, живемо з моєю мамою, вона людина не конфліктна, до наших справ не пхається, якщо потрібно допоможе і з дитиною, і по кухні. Любить з зятем по вихідних і каву попити і потеревенити.
Але...............коли інколи на побутовому рівні в мене з чоловіком виникає конфлікт (навіть самий елементарний, чи хтось не в гуморі, чи не попрано, чи хтось хліба по дорозі не купив (це для прикладу) .....) не важливо який, вона тихенько це все зглажує, і ніби все затихає. Але ситуація залишаєтьсяне вирішеною між нами з чоловіком. І такі ситуації накопичуються і згодом вибухають.
Так, що не важливо чи конфліктні батьки, чи ні, чи втручаються в ваші справи чи ні......але для того щоб був спокій і лад в сім'ї потрібно жити самостійно, притиратися одне до одного без зайвої допомоги, проблеми вирішувати разом, без тата і мами. Бо навіть живучи з батьками ти всерівно мусиш рахуватися з їхньою думкою.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ну мусиш, не мусиш але на тебе тиснуть. Я не дуже рахуюсь з їхньою думкою але тиснуть вони на мене капітально. А мама все сприймає через призму своїх пережиттів і розумінь. Нераз я собі з чоловіком щось поґудзяюсь, а вона мені потім витикає що ми багато сваримось. Я вже навіть і забула коли в нас були такі серйозні сварки, а он вона все пам’ятає. Таке враження що облік веде.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

ага.особливо на початку сімейного життя,коли молодята лише вчаться жити і співіснувати одне з одним. мабуть коли вже в шлюбі більше 10-15 років легше переїхати до батьків (чи навпаки) ніж одразу.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

І в мене така ситуація. Після одруження живемо з моїми батьками. І починається: двері не так закрив, елекрику не економить, не так сів, став, подивився.... І звичайно, говорять це мені, коли я і так замучена і знервована повертаюся додому з роботи. Ну я вже тоді на чоловікові і зганяю всі нерви. Хоч миримось потім. але неприємний осад залишається.
Якщо є можливість - жити окремо потрібно однозначно! Але з іншої сторони, якщо появиться дитинка, мамина допомога буде дуже доречна.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Життя з батьками після одруження можливе! Але не обом з подружжя!

Півроку тому, перед народженням дитини, у нас постало питання переїзду до чоловікових батьків - "шоб легше було". Я не хотіла, а як начиталася цієї теми, то фактично зубами вигризла подальше окреме життя на зйомній квартирі. Період кольок відмордували самі, недосипи і нічні носіння по хаті також. Батьки лиш на вікенди навідували, або серед тижня щось їсти підвозили (щоби була причина неочікуваного візиту ).

Зараз чоловік поїхав підкорювати Київ і ми з малою до "великого переселення народів" тимчасово переїхали на опіку свекрухи. Чесно скажу: як в Бога за пазухою! І їсти готує, і чаю принесе (хоч я і не просила ), і малу поняньчить-вигуляє, поки мама миється або по справах бігає в місто... Свекор теж в нас душі не чає! Заходить в кімнату і сам питає ""Що тобі допомогти?" І головне, що мені довподоби - я безспірний авторитет у питаннях догляду за донею, як скажу-так буде! А все тому, що перший період вони були не господарями своїй хаті, а гостями в нашій! За що, називається, ми й боролись...
п.с. Муж як на вихідні приїжджає, обов"язково з ними гризеться, дивується "Як ти з ними мову спільну знаходиш?" Що тут скажеш? Я мама їхньої першої внучки і "золота дружина" (свекор так каже), а чоловік, як не крути, залишається їхнім сином-тому й підпадає під критику і повчання...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

от і ми живемо з моєю мамою, ніби нормально, в наші справи не лізе, але от на побутовому рівні часто виникають сварки. Остання ситуація: поскладала мама в шафі нашу з чоловіком нижню білизну. Йому це дуже не сподобалось, був злий і не добрий, я його розумію, але закінчилось це сваркою між нами, бо так бурчав, що доконав мене. Ввечері він попросив маму того більше не робити, вона погодилась, але чуть не плакала, бо ж хотіла як краще. А жили б самі, то такого б і не сталось.
Тому звичайно хочемо жити самі і будем робити все можливе і неможливе.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Я з батьками майже 14 років прожила, і тепер можу проаналізувати, що як би не мої батьки, я б уже давно з чоловіком розлучилась. Вони дуже багато у чому нам допомогли, поки ми притирались один до одного, не кажучи про те, що мама мені обидвох діток допомогла доглядати, і дала змогу мені працювати. У мене характер, у нього характер, сварки були, - а мама завжди вміла зі мною поговорити, батько з чоловіком. на сьогоднішній день мій батько для мого чоловіка беззастережний авторитет. Батьки його інакше як синочком не називають. А вже зараз ми пів року як насолоджуємось окремим життям, і на цьому етапі - все просто казка.