Відповідь: боязнь вагітності Був. Причому - перед другою. Під час першої нічого не боялася, бо то таке як перший раз до стоматолога:xaxa:. А підчас другої вічно боялася, що щось піде не так, бо вже мала купу тарганів в голові і інформована була аж забагато. Бо я трохи "піонєрка", як каже мій чоловік: люблю, щоб все в мене було тіп-топ, а то не завжди так стається. Що допомогло? Завжди мені допомагають ці слова: «Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами» (1 Петра 5:7)
Відповідь: боязнь вагітності у мене навпаки вони з явилися, коли ті дві полосочки побачила. Причому абслютно дурнуваті страхи ( бо і вагітність була планована і вік "уже не 20"): - я ж розтовстію і доведеться міняти весь гардероб; - я ж буду потворна і крім спортивних штанів на найближчі місяці мені нічого не "світить"; - я ж залишуся без роботи, а при моїй професії навіть кілька місяців без практики- це мінус у кваліфікації; - куди я піду потім після декрету: кому потрібна працівниця після ... та ще й з маленькою дитиною; - а як же ж то буде далі то життя, коли за 8 років нашого спільного проживання з чоловіком уже склався звичний уклад, який тепер буде порушений; - як же я така "нездала" ( то мігрень, то тонзиліт то ще щось) виношу нормальну дитину; - та що ж я буду робити з дитиною потім, я маленьких дітей боюся і на руках практично і не тримала; - з мене буде нікудишня мама і дитині така мама не потрібна... Список першиих страхів можна було продовжувати до безконечності. А потім з явився один величезний страх- лиш би з маленьким у животику все було гаразд. А от страху пологів не було зовсім. Так от, що скажу зараз, коли вже минуло кілька років з того часу- усі страхи, то такі "дрібниці життя", що вони насправді не вартують найголовнішого- щастя бути мамою.
Відповідь: боязнь вагітності Я і досі згадую свою вагітність-для мене це дуже приємний період. Звичайно, (як і в більшості) перший триместр була і тошнота, і головні болі, і страх за дитинку(чи все добре з нею). Але боязні взагалі не було. Навпаки, чекала: коли вже я побачу свою малечу! Притому,що й багато читала розповідей про пологи,і взагалі не боялася! Хоча, і важкі в мене трохи були пологи, але таки хотіла б ще побути в стані вагітності і народити самостійно! п.с. ну і тепер я б певно таки трохи більше боялася б,ніж вперше
Відповідь: Боюся вагітніти спочатку було страшно, але коли усвідомила ,що в животику росте дитинка - всі страхи десь поділись...але тепер все ближче до родів , то переживаю помаленьку як усе пройде ) Хоча хочу сказати : Вагітність - дуже прекрасний період!!!! насолоджуйтесь ним!
Відповідь: Боюся вагітніти Я боюся отого всього, що вже дівчата казали - і пологів, і погрубшати, і дітей взагалі малих боюся. Але найбільше мене непокоїть, що в нашій родині я - годувальник. А я не знаю, чи буду готова кинути дитину в 3 місяці на няньку і йти на роботу, бо треба працювати і заробляти на сім'ю. Звісно чоловік не буде сидіти склавши руки, але він тільки зараз починатиме у зовсім новій сфері, а ми таки звикли до певного рівня доходів.
Відповідь: Боюся вагітніти Я боялась вагітніти по кільком причинам... я боялась здавати аналізи, а точніше результатів... а якщо щось не те? (хоча дякую Богу! що з аналізами все гаразд) переживала що нема ремонту у ванній... а найбільше втратити свободу! Але зараз вже так не боюсь) ремонт зробили))) і коли думаю про свого синочка, то ніби серце сонцем заливається
Відповідь: Боюся вагітніти Я більше боялась не завагітніти, якийсь такий страх був, чи все в мене добре, або буває ж таке, що все ок, а нічого не виходить. А аналізів я теж боялась, і навіть невагітна боюсь.
Відповідь: Боюся вагітніти Я також боюся вагітніти, найбільше переживаю, щоб все було добре з дитиною, щоб вона була здорова. Ще мене нервує, як всі навкруги мене мучать і намікають коли вже я буду вагітна. Доходить до того, куди б я не пішла мені всі знайомі чи рідні дають цінні вказівки, щоб ми не відкладали, бо потім важко буде завагітніти. Одного разу в гостях мене з чоловіком знайома запитала вголос, щоб всі гості чули чого я ще не вагітна, чому ми не хочемо дітей, хоча ми були одружені менше року. Я з чоловіком хочемо діток і просимо Бога, щоб допоміг перебороти всі страхи.
Відповідь: Боюся вагітніти Самої вагітності не боялася, і як побачила потім це був дійсно прекрасний період. А от зараз, коли є вже досвід, то боюся не так вагітності як перших пів-року після народження малятка.
Відповідь: Боюся вагітніти 100%- це і про мене. Бо знаєш уже, чого можна чекати. З першою вагітністю стояла у ванні і ридала над тестом з двома полосочками. Поруч стояв чоловік та радів, а я ридала.Від страху. Перед невідомим. Тепер би уже над двома полосочками уже б не ридала. Але страх все-рівно б мала. Уже перед відомим. Узагалі, психологи кажуть, що почутя страху є нормальним і саме з того моменту, коли жінка вперше усвідомлює, що стане мамою. Бо надалі усе її життя хоча б підсвідомо, але буде супроводжувати страх за власну дитину: чи добре вна розвивається у животику, чи все гаразд з нею після народження, чи не ображають її у садочку, чи все гаразд у школі і т.д. Це природньо. Але ще жодну жінку страх не втримав від материнства. Просто це- питання часу.
Відповідь: Боюся вагітніти Я теж злякалася, коли вдруге завагітніла. Що не зможу собі дати раду з двома малими дітьми. Що щось відберу у свого синочка. Що доведеться робити другий кесарів розтин. Я по ночах спати не могла. А зараз якось заспокоїлась.
Відповідь: Боюся вагітніти ось так я виглядала коли взнала що вагітна.... все життя хотіла дітей! а тут розгубилась і злякалась... але це такі дрібниці в порівнянні з тим що ти можеш завагітніти! і чекаєш на те шастя яке росте в тебе в животику!!! ---------- Додано в 00:54 ---------- Попередній допис був написаний в 00:41 ----------
Відповідь: Боюся вагітніти А я нічого не боялася, лише в ті миті коли йшла на УЗД чи все там добре і коли говорили , що все добре то я заспокоювалася. Якось так було добре мені, ніяких страхів не мала. Не боялася родів бо була налаштована, що все буде ок. На даний момент вже замислюємося про друге дитинку і в мене в голові стільки страхів і всі вони тільки за дитятко, боюсь за здоров"я дитини.
Відповідь: Боюся вагітніти жувал якісь хімічні кукурудзяні палички (якраз на солене потянуло...) і ридала.... ну нічо за пару тижнів звикла))
Відповідь: Боюся вагітніти А я не боюся хоча вже другий раз, як говорять матусі із досвідом - знаю що мене чекає, тішуся бо хотіла для донечки сестричку чи братика. Трохи переживаю чи все нормально з малям, як пройдуть пологи, бо це таки складний процес, от завтра йду на УЗД, то серце вже тьохкає, як воно буде. Але вагітність це прекрасно і треба радіти цьому.
Відповідь: Боюся вагітніти Я сьогодні у ванній теж ледь не ридала, але не через дві полосочки, а через одну
Відповідь: Боюся вагітніти Мені не було страшно коли я дізналась що вагітна. От коли почались проблеми то я боялась за малятко. Пологів також не боялась бо всю вагітність себе налаштовувала що все буде добре. Страшно стало коли вже народжувала бо не сподівалась що все буде відбуватися так швидко.
Відповідь: Боюся вагітніти А мені після викидня просто неймовірно страшно вагітніти. От зараз в мене ніби й ознаки вагітності є, програма вимірювання базальної температури вже який день пише, що треба зробити тест, бо ймовірність вагітності 95%, а в мене просто паніка. Розумію, що потрібно взяти себе в руки, оптимістично і позитивно настроїтись, але поки не виходить
Відповідь: Боюся вагітніти це жахливо пережити те що ви пережили!!! але беріть тест і не бійтесь! на жаль серед моїх знайомих є випадки коли втрачали дітей... але потім Бог давав їм прекрасних діток! здорових, гарних і щасливих!!!