Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

але він гаарний!! ну просто чудо!!!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Сьогодні був дуже хороший день! Маю купу обновок: позабирала светрики і туніку в чудових форумлянок, тепер сиджу і тішуся тим всім А ще чоловік приготував неперевершену курочку на вечерю(в мене така не виходить:xaxa, купили смачний тортик, посиділи, погомоніли, потішилися
Єдина проза - це те, що я дуже втомлена,цілий день сьогодні на ногах... Зараз буду йти спатки

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

не знаю як ставлюсь до дня св.Валентина, не памятаю щоб колись мала його такого як собі задумала - легкий, романтичний і привітати нікого немаю, якась злість(але то після свині коліжанки). Ех шкода, а так би хотілось для когось просто вечерю зробити, подарувати маленьке сердечко......... і коли я цієї участі дочекаюсь
Але нічого всерівно всіх із святом закоханих, щоб щодня вам говорили, яка ви кохана і єдина

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

в мене тепер є завжди кого вітати,бо коліжанка народила 3 роки тому синочка на день Валентина Тому для мене то свято тепер асоціюється більше з тим маленьки щастячком двох людей А так,щось навтіь не сприймаю то свято.Чоловіка навіть не приввітала.Та й нащо.Я йому ітак можу написати,що люблю,в будь-який інший день...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Якось так "двояко" (не можу підібрати іншого слова) на душі...за минулі дні стільки приємних подій трапилося,із стількома приємними людьми здибалася,позитивний настрій аж зашкалював....а вчора новина про хворобу стрийка (татового рідного брата),а в 2 ночі про те,що його вже не стало....сьогодні свято всіх закоханих,мені маленький другокласник подарив "валентинку"-так приємно)...а ввечері поїхали до мерця....завтра похорон,а в суботу моє ДН...ніяк не звикнуся з думкою,що життя таке...складне...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а я все проше свою, бо одна двох вже має хоча я прошу і на трєтю, вони все ніяк кажуть після мене, коли то ще буде, а так би вгадали і вопля я б вже мала теж кого привітати
дякую Вікторія

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А я сьогодні весь день мала настрій як дитина, що чекає свята. Бо я раніше купила квитки у філармонію і сьогодні ми з чоловіком там були (він, доречі, вперше). Так хотілося якогось виходу в люди. Вихід вдалий.Глядачі були такі нарядні, і ще всіх шампанським в перерві пригощали. Vittoriya, думала може то вам рукою помахати з балкону.Потім би питали в темі "бачились" "а хто то був?" А взагалі свято Валентина то для мене як і 8-ме березня зовсім і не свято, бо мій чоловік і так часто готує сніданки і купує мені шоколадки (замість квітів).

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

як би я хтіла побачити...

нас теж після концерту пригостили

так треба було до нас за сцену зайти.завжди рада зустріти форумлянок

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а не будуть сварити,що посторонні зайшли?

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

не будуть завжди ж заходять вітати солістів знайомі,колеги і просто бажаючі

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Бачу, тюльпани сьогодні популярні
Мої тюльпани

з мого улюбленого квіткового магазину на Л.Українки
файний день
квіти та привітання, обмін валентинками і рУмантичня вечеря в "Куполі Отак сиділи, згадували, як познайомились, перше побачення та перше -кохаю-, згадували наш перший День св.Валентина - Тарас мені подарував таку величезну на пів метра валентинку і манюню статуетку з двома голубами, казав ,що на нас схожі а я ще обіжалась, бо та гігант-валентинка мені не подобалась..згадували як "святкували" цей день тоді - чай і піца з Чілінтано згадую і посміхаюсь...7 років пройшло....
А ще насміялись, пригадуючи, як колись, за день до цього свята дуууже посварились, ну а на наступний день,Тарас прийшов миритись - подарунок, квіти - а я в пориві нЄрвов, взяла і викинула то все на сходову клітку, він повернувся і пішов, а я зрозумівши, що зробила, погнала за ним...Як сьогодні пригадую - сніг, мороз, а я вибігла на двір майже голяком - маєчка та шорти - в тому, в чому ходила по хаті...мусіла ж його догнати...Отак і бігла по вулиці, поки не догнала...Вар"ятка то був перший і останній раз, тепер ми ролями помінялись

Життя складна штука, але ж як це добре ,коли поруч з тобою людина, яка робить те життя набагато простішим та веселішим, а головне наповнює його змістом
Тараскін, я тебе лю
О, отакий я рАмантік сьогодні

П.С. Усім гарної ночі і романтичного продовження Дня св.Валентина
П.С. Пісня дня - не знаю чого, але наспівую постійно Ірина Білик - Моя любов

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А я пригадувала вчора з коханим ,як 10 років назад , він зробив пропозицію руки і серця - і як то все зараз виглядає смішно - а тоді було -це ж щастя "повні штани".

Але зранку явно важко було вставати, треба вихідні дні робити після свят, але на жаль......

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Вчора мала врочистість. Прийшла сестра з чоловіком привітати мого чоловіка з днем народження, то ми заодно й відмітили св. Валентина. Еххх..добре посиділи, десь до 1 ночі. Нареготалися, давно я так не сміялася Потім я почала прасувати одяг, бо спати ніяк не хотілося.. А тепер проза. Встала в 6 ранку, ледввееее встала, сходила на пілатес. Чомусь тяжко давалися вправи, лише думала, щоб пошвидше додому і спати (зазвичай, такого не буває). Назад їхала маршруткою, вікна всі білі-білі, не видно, коли мені виходити. В результаті вийшла на 1 зупинку раніше..турок. Дійшла додому, в носі льодишки, на пушку (на курточці) іній. Випровадила чоловіка на роботу і, думаю, ну усьо зара лягаю спати ...а воно й не спиться оце сидю, їм бджілок і дивлюся як смачно сопе мій кіт.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

У мене весь тиждень була суцільна врочність. Дуже класно з"їздила в Польшу по роботі, весь нас колектив вивезли в якесь село на три дні на робочі навчання, там було так класно і весело, що навіть не знала які в мене чудові польські співробітники. Потім ще два дня робила класний "шопінг" в Познані і просто насолоджувалась атмосферою цього міста, яке дуже схоже на Львів.
Коли вчора прилетіла, муж мене зустрів з шикарним букетом троянд, а мій синуля обіймами, також він повідомив що оплатив в Фешені столик і ми ідем туда на концерт чудового саксофоніста.
Моїй ейфорії не було меж, до моменту коли я почала збиратись на романтичний вечір, а муж позвонив свекрусі, що ми їй привезем малого на 4-ри години, а вона нам відмовила, бо їй зранку вставати на роботу:shok:, мій настрій почав по трохи мінятись, я позвонила своїй мамі, яка виявилась трохи застуджена. Оскільки мені не можна нервуватись, то ми замовили додому суші і переглянули два романтичних фільми.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А у нас святкування дня Валентина буде сьогодні, бо я , бачите, вчора не в настрої була. Надулась на свого чоловіка ще зранку. Ні за що. Просто так. А хіба не можна?
То я перенесла на сьогодні (він не в курсі) Зроблю сюрприз. Правда подарунок отримала ще вчора.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А в нас сьогодні велика врочистість: татко в дома!!! Синочок тішиться, не злазить з нього. А я просто отримую задоволення від ще одного дня в повному сімействі. Скориставшись тим, що є чоловік я ще й повишивати змогла.
З прози: не гуляємо другий день, бо синочок трошки покахикує. А в дома аж повітря бракує. Через що в мене зазар жахливо болить голова:wacko1:, а треба ще зготувати вечерьку для всього сімейства

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Якийсь такий загальний депресивний стан у наших людей...

Принаймні сьогодні в магазині таке спостерегла — один думає, де взяти дешевше. Другий - взяти одне чи друге, бо на два грошей нема.. Мама лупить дитиняку, яка на весь магазин просить купити їй щось там.. в черзі хтось свариться за дві копійки здачі... при мені якась бабулька матюкалася сама до себе, що на борошно ціну підняли і написали "Акція"... а людей навіть не треба підбивати - зразу почався шум і крик, кожен паскудить владу і грозиться йти їх бити..

капець якийсь...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Сьогодні з подружкою, ходили на ранковий сеанс у "Планету кіно". Вже о десятій були там, магазини ще зачинені, людей мало. Зате, коли ми вийшли із залу через 1,5 години, то я була вражена. Ранок, будній день- у кафе усі столики зайняті, на ковзанці купа людей, у магазинах також. Розумію, це я у затяжній декретній відпустці, перший раз вибралась у кіно без дітей . Ну, але ж усі ці люди - що вони там робили там у такий час ?!

Мартинко сьогодні до обіду їздив з чоловіком , разом працювали .
А, я вирішила, раз у тиждень робити собі "кіношний" день. Чоловік , правда, ще про це не знає .

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А у мене суцільна проза...прозаїчніше вже нікуди. Плакати деколи хочеться і я подумала сьогодні...раз хочеться, то треба поплакати. Сиджу і реву.........

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А у мене бронхіт. Сидю каслаю. Зараз ляжу бо голова крутиться. Виписали мені мегасильний антибіотик.