Відповідь: Психологія харчування У мене останнім часом синочок переїдає... переважно лише ті страви, які дуже любить. Що я роблю неправильно, у чому причина? я не хочу психологічно тиснути на дитину і забороняти багато їсти.
Відповідь: Психологія харчування *вчора так багато написала, а в мене нет заглючив* В мене кілька питань виникло: - давно це в нього почалося? - в нього є підстави вважати, що це якась особлива їжа, яку дають в обмежених кількостях і за особливих обставин (наприклад на свято чи як винагороду)? - може був якийсь стрес? У вас ще донечка дуже маленька, може син почуває себе трохи обділеним (не в тому плані, що це об"єктивно так є, а просто він так відчуває).
Відповідь: Психологія харчування десь з осені почалося таке переїдання. Особливо багато з"єдає вареників... від 8 до 12 шт. може з"їти за раз, а потім ще заїсти чаєм з булочкою, спагетті зі сиром - теж їсть дуже багато, і на святах - солодощі... у гостях перїдає, а потім жаліється, що животик болить. цілком можливо, постійно приділяти увагу я не в силі. Донечка грудна, постійно біля мене, коли вона спить,то я намагаюся зі сином чимось займатися. Стараюся обіймати його багато, говорити з ним... ще думаю, можливо я з чоловіком не завжди знаємо міру в їжі. Напевно почну зі себе
Відповідь: Психологія харчування а він має доступ до солодощів кожен день, чи тільки на свята і ви не відповіли о, бачите то точно - починати треба з себе. Не можна вимагати від дитини здорового харчування, а подавати інший приклад. насправді, напевно все не так страшно і це такий період. Просто давайте потрошки і кажіть, що якщо захоче добавку, то дасте ще. І коли він з"їсть першу порцію і насправді захоче ще - дайте ще. Щоб не було відчуття "треба з"їсти все і зараз, бо більше не дадуть".
Відповідь: Психологія харчування Марусю, мене цікавить похудальна сторона. За такою системою вага скидується? А якщо ввечері захочеться шматок торта?
Відповідь: Психологія харчування кхм, трохи не в касу. Наголошую в стопісятий раз - це НЕпохудальна тема. Тема про здорове відношення до їжі.
Відповідь: Психологія харчування До речі це виховується. В мене процес виховання організму чоловіка зайняв десь 1.5 місяці.Це було доволі жорстоко- не купувала хліба(хіба що кусочок з висівками до сніданку), печення, халва, торти і т.д з кухні щезло.З"явилось багато фруктів, які часом заміняли обід. На сніданок вівсянка, обід зупка, вечеря- м"ясо індика або куряче з овочами. Багато салатів(овочевих), джерельна вода. Бонус- 1 цукорок в день. Подіяло. Тепер про батони свої улюблені і не згадує, а про халву вприкуску з хлібом і запивання всього! молоком згадує як про жах для свого кишечника. Так що, все можливо.
Відповідь: Психологія харчування треба з очей забрати все заборонене, але як то зробишь, коли чоловікові кожного дня готувати треба, там ложку облизав, там недосол попробував, а ті запахи.....
Відповідь: Психологія харчування а я розвантажувальні дні люблю!!! тоді п"ю активію і кефір! і всьо! загалом їм раз в день. можу ще вечером щось перекусити. хіба на вихідні їм 3-4 рази. загалом ще б спорту на десерт і була би з мене чіча-ляля
Відповідь: Психологія харчування я раніше мала погану звичку їсти перед телевізором, таким чином переїдала навіть здорову їжу, не отримуючи задоволення і смаку сильно не відчуваючи. Тепер їм повільно і стараюсь недосолювати, їсти повільно і відчувати смак їжі. А в поганому настрої або коли щось переживаєш, їсти взагалі не варто, і пити, антистуктурована їжа получається.
Відповідь: Психологія харчування Дууууже раджу книжку Body clutter. В голові все, нарешті, вкладається.
Відповідь: Психологія харчування А про що вона7 Тут радили "Прислугу" - я її просто проковтнула. Написано так, що важко відірватися. упс.. помилилася темою. То мало бути в "Що читаємо"
Відповідь: Психологія харчування Пишу тут, бо думаю, що найбільше підходить. Я останньо дуже задумалась над своїм відношенням до їжі і чому я таки не можу схуднути. Не можу, бо себе не люблю. Бачу себе як повну особу в середині, і такою є ззовні. Багато вже перечитала, вирішила переглянути своє відношення до їжі і навіть запланувала на збори обжорів піти. Але он сьогодні зранку зробивши дітискам млинці американські, і поїдаючи їх із йогуртом і кленовим сиропом зловила себе на думці, а що якщо я таки зміню своє відношення до їжі і буде у мене абстененс, чи це означає що я вже ніколи не буду смакувати такими сніданками? Лякає мене таке майбутнє... так ніби чогось бракуватиме мені в мому житті. Проте, послухавши звіти жіночок які вилікувались від психологічного обжорства, що такі речі не турбують більше... а мені щось страшно. І хочу позбутись того тягару від якого мені самій погано, нікому іншому тільки мені, але чомусь боюсь. Я гурман, і люблю смачно поїсти. Може бути мало, але смачно. PS. Чим більше за собою слідкую, тим більше зауважую, що наїдаюсь 1/3 порції.
Відповідь: Психологія харчування от-от, я теж це помітила... нам насправді не треба такої кількості їжі, яку ми споживаєм... то все жадність, розкажу свої спостереження на ту тему, як можу відміряти потрібну к-сть їжі: беру мисочку і починаю накладати, в якийсь момент рука сама зупиняється, а потім включається жадність, бо дивлюсь в миску і думка "ой, то ж мало! я не наїмся!", в цей момент головне "витверезіти" і зупинитись, їсти саме те, що потрапило в миску до вмикання жадності мій досвід показує, що цього дійсно цілком достатньо, але мозок чесно в шоці, що мож наїстись порцією, яка менша половини звичної будеш, Марусю тілько то буде 1 млинець і в обід, бо саме тоді час для травлення злаків
Відповідь: Психологія харчування Во-во... я після того як з’їла один відчула, що того достатньо. Але з жадності чи то страху зжувала ще два.
Відповідь: Психологія харчування в мене теж таке буває. Правда вже рідше. Головне, як писала Рона, засікти себе в процесі. Ну і ще мені допомагає собі казати, що нащо їсти як з голодного краю, якщо я потім зголоднію то візьму ще, і можу купити потім ще шоколадку (чи там що), що це не остання їжа цього виду в моєму житті. то в тебе не буде в тебе буде здорове відношення і ти в принципі не будеш мислити категоріями "ой яка я бідна нещасна вже й млинця мені не можна" і почитай книжку яку я вище радила, прям в мене від неї просвітлення було. Нє я часом можу об"їстися і всяке таке. Але це "часом" стає все рідше і рідше.
Відповідь: Психологія харчування я її теж прочитала, після вашої поради. Таке враження, що хтось покопирсався в мене в голові і написав мої найстрашніші думки. Я чесно усвідомила, чого так люблю шоколадки ну і багато іншого. я раніше теж так думала. А тепер відношення до їжі дуже змінилось. Раніше, як готувала їсти чоловіку, то і собі те саме брала, хоч розуміла, що то зайве, але жадність перемагала А тепер практично не їм те, що готую чоловіку, а собі готую менш калорійну їжу і менші порції беру. Словом, я тільки на початку шляху, але буду рухатись далі чого і Вам бажаю я теж давно не можу, є певні зрушення, але такі зовсім не значні. Я себе і люблю і повною всередині не відчуваю, але як підходжу до дзеркала, то повертаюсь в реальність. Може то дуже дурне, але я часто думаю - а що я одягну як сильно схудну? Мо того і не худну
Відповідь: Психологія харчування та ж ви не за одну ніч схуднете. І це таке задоволення купувати одяг МЕНШОГО розміру! І почувати себе легшою і здоровішою.
