Відповідь: Народжуємо вдома! ні, я тільки про те, що я б хотіла, щоб хтось забрав старшого сина на час пологів. Щоб сконцентруватись можна було. Ну хіба якщо йому вже буде 7-8 років... та і то, я весь час думатиму тільки про нього ---------- Додано в 08:38 ---------- Попередній допис був написаний в 08:34 ---------- ну, то вже будуть не "домашні", а готельно-квартирно-дачні пологи Не знаю, якщо дитина і має народитись десь крім лікарні - то тільки в місці, де вона буде жити хоча б найближчі півроку-рік... та і нема різниці, скільки кімнат. Я б хотіла, щоб на цей час мій Дмитрик був десь в гостях. Принаймні, якусь частину перейм. Я не зможу приділити йому достатньої уваги, поки буду "в процесі". ---------- Додано в 08:41 ---------- Попередній допис був написаний в 08:38 ---------- Ми з чоловіком таки пішли окремо. Бо їждження по вухах почалось ще від 3-4 міс вагітності. Ну, звісно, не у всіх є така можливість, але жити окремо - то кайф. Просто у мене стосунки з моєю мамою і батьками чоловіка - не погані. І вони нормальні люди, і я впевнена, що їм все можна пояснити. От тільки пояснювати щось нема сил...
Відповідь: Народжуємо вдома! І в мене добрі стосунки, але інколи їхнє бажання "навчити нас зелених" просто вбиває Спробуйте спочатку ніби "розповісти про подругу яка народила вдома" - подивитися на реакцію і сприйняття, тоді будете орієнтуватися чого чекати. Ну я б точно не казала отак зразу, що я буду народжувати вдоима. Треба для початку розвідати ситуацію
Відповідь: Народжуємо вдома! Якщо весь час будете думати тільки про нього, то пологи можуть видатися важчими, ніж би мали. Думки треба на іншому зосереджувати. У мене вийшло так, що я налаштовувалася на нічні пологи й вони такими вийшли. Натасик народився за 2 хвилини до того, як прокинувся Дарчик. Я вже писала в темі, що тут деякі пари народжували в друзів. І без проблем. Суть домашніх пологів, аби почуватися як удома там, де ви будете народжувати. У лікарнях я ще ніколи в житті не почувалася як удома. Отут згідна на всі 100. Мій Роман своїй мамі сказав так раптово, по-чоловічому, без загортання в папірці. Мені її так шкода було. Кілька днів зайняло, поки мама з думкою звиклася, а вже тоді можна було починати говорити про факти. У той момент вона просто горіла від почутого. А назву теми читали? Там знак питання не стоїть.
Відповідь: Народжуємо вдома! хахаха, в мене останнім часом вже 2 такі "знайомі" зявились А ситуація така, що ніхто навіть не вірить, що я взагалі після КР зможу народити, навіть у ПБ. Дехто не вірить навіть, що в мене ще діти будуть, ніби я - інвалід. Правда, чоловік підтримує мене абсолютно в усьому. Самої ідеї ДП поки що боїться, але 1) я ще не вагітна; 2) "сонечко, для тебе - все що завгодно" - непоганий початок ну то все рівно трохи по-іншому, у вас досить велика різниця між дітьми. А мій ще зовсім мацьопа, різниця буде, якщо Бог дасть, 3р. 2 міс - 3 р. 6 міс...
Відповідь: Народжуємо вдома! Маю питання до Suzi (якщо не в тему, перенесіть, будь ласка): Ви під час вагітності ставали на облік і чи ходили на УЗД?
Відповідь: Народжуємо вдома! Я була на УЗД в 17 тижів, з тим стала на облік, отримала лікарняний в 30 тижнів. Потім почалися сніги і мені стало лінь туди їздити.
Відповідь: Народжуємо вдома! Вопрос не ко мне, но может мой опыт поможет кому-то. С первыми 2-мя беременностями, становилась на учет на 30-й и 26-й недели. Ругали нас, но ставили и все бумажки выписывали. УЗИ делала вначале, сама для себя и когда становилась на учет. Не было проблем со всеми бумажками, правда после вторых родов дома, муж хотел пройти "легким" путем обратился к знакомым- раздули такое ЧП районного масштаба, что о нас знали все заведующие в поликлинике. И с третьей беременностью я решила к нам в поликлинику не вставать, а встать в частную. Точно так же сделала УЗИ на ранних сроках. И на 30 неделе обратились в Ж/д поликлинику, потом ИНТЕРСОНО. Альтернатива. Везде нам дали от ворот поворот, они ставят на учет, только если приходишь до 24 недели, а так по месту прописки, там не имеют права отказать. Мы созвонились с акушеркой спросили, что теряем, если не встанем на учет, она сказала декретные деньги. Если вы делаете УЗИ все это собираете, по этим документам вам обязаны сделать справку. Мы сделали УЗИ, сдали анализы крови и мочи, частным образом, акушерке было этого достаточно, для того что бы определить, что все в порядке. Народу набежало в этот раз с поликлинике не так много, очень порадовались, что у нас были хоть какие-то обследования попросили написать объяснительную, что мы сами не захотели встать на учет и их не пригласили после родов сразу. Во общем справку дали и ребенка мы зарегистрировали, но есть 2 "но". во-первых нас СОБЕС мучает, а дайте нам какую-то справку, очень хочет выплатить декретные, и не могут понять, с кого срока начислять деньги по уходу. Во- вторых мы зарегистрировали ребенка до нового года. А после нового года, я слышала, что внесены изменения в закон при регистрации ребенка рожденного вне лечебного учреждения. Похоже, что мы стали смотреть за соседом Россией, где очень активно пытаются отменить изменения внесенные в закон в связи с обязательной вакцинацией, и осуществлять регистрацию детей рожденных вне роддома через суд. Видно времена когда у нас было "хай гірше, але ні так як в москалів" прошли. Поэтому тем кто планирует рожать дома, я бы рекомендовала встать на учет в ЖК, хоть на последних сроках.
Відповідь: Народжуємо вдома! А хіба облік - велика проблема? Стаєте на облік, виконуйте обстеження за власною програмою "хочу - йду, ні - ні", і жодна інстанція Вашу кров не питиме, якщо самостійно не підставите горло. пишіть відмови "за релігійними переконаннями" які саме - нікого не обходить - навряд, щоб знайшовся йолоп, скандалити з того приводу. Хоч би й через Верховний... Схема "папірець з ЖК/свідки пологів" нікуди не дінеться. Аналогічним чином приймуть заяву і все оформлять.
Відповідь: Народжуємо вдома! я б не наважилась народжувати вдома... це добре коли все добре, а якщо якісь ускладнення - лікар в домашніх умовах нічого не зробить... колись усі народжували вдома, бо не було лікарень, але я ніде не зустрічала статистику успішності/неуспішності проходження пологів, наприклад, у 15 столітті - думаю її ніхто не проводив.. може це самонавіювання, але мені здається, що в нашому пологовому все-таки безпечніше, ніж вдома )))
Відповідь: Народжуємо вдома! ...бла-бла-бла. Ще мені подобається, коли пишуть про велику відповідальність, яку треба взяти на себе. А так лікар все вирішить, а потім будь що буде, крайні вже є. Ходжу в цю тему виключно з метою підготуватися морально до пологів в ПБ (ну і фізично певно теж). Бо тут можна тверезо оцінити сам процес, виробити ставлення до народження дитини як до природнього процесу, а не як до страшної розв"язки важкої хвороби. Так нє, раз на пару сторінок мусить з"явитися авторитетна думка, "а шо буде якшо шось". І то при тому, що в жодній розповіді домашників на ДП я ніякого "шось" не побачила. Зле дивилася?
Відповідь: Народжуємо вдома! Згадала недавню розмову з однією жінкою з села. Так от вона має 13 рідних братів і сестер. Майже всіх її мама народила вдома (крім останньої бо була вагітна в 42 роки і лікарі запроторили в роддом). А бабця, мамина мама, була повитухою, що пологи по селам приймала.Це в радянські часи і без медичної освіти. Одного разу пологи в тої багатодітної мами почалися коли бабця у місті була і приїхала наступного дня коли дитина вже народилася. Але плацента не відійшла і пройшла вже доба і відповідно температура 40, породіллі вже зовсім зле. Коли бабця прийшла і це все побачила то почала швиденько робити масаж матки і ще якісь там маніпуляції, щоб відійшла плацента. Все закінчилося добре, без лікарень чисток і тому подібного.
Відповідь: Народжуємо вдома! Нині за розмовою з свекрухою тихенько (шоб не настрашити) заїкнулась про домашні пологи. такої позитивно реакції не чекала. вона розказала, що її свекруха з 5 дітей, чотирьох народила вдома (на той час то була жінка надзвичайно освічена), значить мій свекор народжений вдома. Реакція моєї мами позитивна не то слово (то той випадок чудової лікарської діяльності, що я дивом здорова, а мама дивом жива. з сестрою приблизно так само). Залишився чоловік. Вода камінь точить. за півроку розмов, він вже нині сказав, що якби я конче хтіла, то він б ніде не дівся, але був би не в захваті. Ну, може, поки зберемся на наступну дитину, його думка ще трохи зміниться... В крайньому разі до пологів без ддодаткового непотрібного втручання він ставиться вже дуже позитивно, що теж незле.
Відповідь: Народжуємо вдома! Мар'ясь, а що раніше нормально/позитивно сприймав втручання/стимулювання/епізіо/тощо...? у вас перші пологи спільні були? - себто чоловік вже з практичним досвідом - зможе бути активним партнером на домашніх? чи розглядаєте варіант з акушером? ще напишу свої мегапозитивні враження від розповіді Suzi - після прочитання вже стільки часу пройшло, а я досі щодня захоплююсь її настроєм та силою свідомості Найбільше мене вразили моменти коли її чоловік кудись ішов і вона залишалась сама... особисто мені напевно було б не по собі...
Відповідь: Народжуємо вдома! Мені здається що онтой страх взяти в кінці кінців на себе відповідальність а не віддавати себе в руки мясників якась національна риса. І вона присутня у всьому, аби тільки з мене не спитали... аби не бути відповідальним, а так - добрий лікар мені поміг а я йому за це щей всі свої заощадження віддала. ---------- Додано в 14:07 ---------- Попередній допис був написаний в 14:04 ---------- Ага, особливо в «нашому»!
Відповідь: Народжуємо вдома! Він не те, що насильно і без питань пропагував лікарське втручання, але якби що трішечки не так, чи не по плану, то він б дуже швидко згодився на що-небудь, лиш би "спасали". Перші пологи у нас не були спільними, частково через мої вагітні заморочки, а частково через отой нічим не підкріплений страх чоловіка. Тобто він би згодився, якби я дуже настояла, але тиск, то не є спосіб впливу у нашій сім"ї, я прагну власне розуміння для чого мені це потрібно, що це не моя захцянка. Тому, я не наполягала. Тепер, з оглядом назад, він каже що тепер б пішов без проблем, цьому посприяв ряд факторів (як те, що він більшу половину перейм пробув зі мною вдома, так і моя розповідь про те, як пологи пройшли конкретно у мене). Тобто з конкретно моїм чоловіком про такі речі, які в його розумінні ризиковані (часом під ту категорію можуть потрапити речі доволі неочікувані) варто починати задовго до настання самого факту події (тобто про спільні пологи треба було починати говорити десь як ми тільки починали зустрічатись ). Тому, зараз я намагаюсь не повторити свою помилку: я мушу мати час в запасі. Навіть якщо не переконаю, то результат все одно буде, принаймні конкретно для нашої сім"ї. Як один із "вагомих" аргументів для мого чоловіка є те, що я наступного разу до пологового можу просто не доїхати (коли народжувала малого, то лікарі говорили, що якби не перші пологи, то я б не встигла), тобто як "екстрений варіант", до якого принаймні теоретично треба бути готовим. Можливо, з часом, більш вагомими стануть інші аргументи, ті, які є вагомими для мене. Зрештою, я нікуди не спішу. Тому варіант пологів самостійно не на часі, лише з акушеркою.
Відповідь: Народжуємо вдома! Я дуже часто перечитую цю тему і із захопленням читаю розповіді дівчат про домашні свої пологи. Я дуже боюся лікарів і теж би хотіла народжувати вдома, але перед тим звичайно почитати багато, пройти кісь курси, якщо такі є... І Вчора,оскільки день Валентина для мене як 8 березня, вирішила запитати думку чоловіка, спочатку він каже, що у нас не підходить квартира, бо страшна, ми її знімаєм,але я кажу ми ж будем переїжджати у липні, він задумався і каже, якщо я дуже хочу, то він буде робити все, що зможе, це мене обрадувало. А потім я вирішила дати йому почитати дописи дівчат, які народжували вдома і тоді він так надовго задумався і сказав, що не знає чи зміг би так як чоловік Suzi чи Лілі, що йому аж моторошно стало, але сказав дай мені трохи часу, а це значить, що всі статті і відео він буде переглядати зі мною і я буду мати шанс не йти до лікарні... але то треба напевно дуже добре підготуватися, бо це перші пологи будуть.
