Відповідь: Народжуємо вдома! Suzy, народжувати, поки чоловік не бачить, вдома - то погано, бо ж брехня получається.. а брехня у шлюбі - завжди зле. Взагалі, важко, коли всі рідні - проти. Levandivka писав про те, як в процесі виношування і народження першого сина виник конфлікт з родичами. І хоч вони з жінкою були молодці, і пішли своїм шляхом, "пославши" всіх, але то напевно було тяжко... маю питання до тих, хто народжував вдома. Як родичі поставились? Чи не задовбували дурними питаннями, чи не було конфліктів? Ясно, що то не їхня справа, але ж ми не у вакуумі живемо...
Відповідь: Народжуємо вдома! Я не берусь оцінювати когось. Я кажу про те, що ситуації бувають різні. Кожна людина робить свій вибір і отримує свій результат.
Відповідь: Народжуємо вдома! Чоловікова мама дуже боялася й переживала. Доводилося багато розмов проводити. Зрештою, вона стільки знала жахливих історій із пологового, що вкінці сама сказала, що може й справді нема чого туди йти. Чоловіка тато сказав, що мені довіряє як мудрій жінці і жінці, яка хоче найкращого для дитини. Моя родина дуже спокійно сприйняла. Вони вже звикли. :xaxa: Ну і знають, що як я щось вирішила, мене на інше не переконаєш. Вони мене з першими переконували, що мені там чоловіка не треба, але думки я після спільних пологів не змінила й вони зрозуміли, що я дійсно знаю, чого хочу.
Відповідь: Народжуємо вдома! З наших тільки моя мама поки знає - ми їй на наступний день показались вдома. Для неї то був шок, вона вважає це безвідповідальністю. Наперед не афішували, щоб не задавали питань, для мене важливим був спокій під час вагітності.
Відповідь: Народжуємо вдома! Дякую. Прочитала я "Духовное акушерство". Чесно кажучі, більшість того що написано викликає м"яко кажучи подив. Хоча дійсно технічних подробиць найбільше з усього що я досі читала.
Відповідь: Народжуємо вдома! ))) Вiкторе, був випадок з цвяхами, то я би взяла лупнула i забила той цвях, а вiн дрельку притягнув, дюбеля.... в кожного свiй пiдхiд ) ну i хто з нас не так реагуе?)) я ж не вступала в дискусiю, не суперечила, жодних лiкiв не згадала ) от власне й задала просте технiчне питання ) не соромлюсь зiзнатись що все життя думала що отi випираючi пупочки то через недобре зав"язування лiкарями.... але як виявилось я помилялась. Просто е речi хоч i примiтивнi але тим не менше важливi. ) в нас теж така штука була )) . Дякую. Гуцуляночка каже шо естетичнiсть пупочку не залежить вiд перев"язування ) ну але то таке, я зрозумiла як то робиться... це головне.)
Відповідь: Народжуємо вдома! я народжувала в лікарні, взагалі задоволена, незнаю чи б могла народити вдома!! але проти домашньої атмосфери нічого немаю проти, дома завжди добре!!!)))
Відповідь: Народжуємо вдома! щось подібне і в мене. але все рівно, коли розбіжності у важливих життєвих питаннях - "холодна війна" може по кілька місяців тривати. То так втомлює... ---------- Додано в 21:06 ---------- Попередній допис був написаний в 21:01 ---------- ооо, як би того спокою досягти... я ще не вагітна, а вже блін щомісяця питаються, чи я ВЖЕ і лякають новими "незаперечними фактами, які вони десь чули" про "жахливий ризик" природних пологів після КР... В мене мама - не зовсім здорова і не зовсім молода жінка. Тому, навіть якщо захочу, потайки від неї народити вдома не вдасться: в неї серцевий напад буде, коли дізнається...
Відповідь: Народжуємо вдома! Кілька днів тому по телевізору йшла якась передача про жінку, яка народила дитину (одну з 5) в таксі (не встигли доїхати до пологового). І ось вкінці від тої жінки прозвучала фраза, яка добре запам"яталась: "Це були мої найлегші пологи, в роддомі я не почувалась такою вільною".
Відповідь: Народжуємо вдома! Моя також б так сказала. Але для мене то якраз навпаки приклад глибокої віри і як ви ввірили своє життя і життя дитини Богові і він вас через пологи перевів. Шкода що батьки наші такі вистрашені і переконані що лишень в пологовому.
Відповідь: Народжуємо вдома! ну чому ж відмовки. Це ж не було аргументом за пологи в лікарні. Просто погодьтеся, набагато краще, коли вас хоча б розуміють.
Відповідь: Народжуємо вдома! Якщо мене розуміє чоловік - це найважливіше, а чиїсь серцеві напади (хай і мами) - то не більше ніж маніпуляції. Українські мами то люблять. Вистачить одну темку почитати. Та й особисто знаю багатьох жінок і дівчат зі схожими проблемами. Мені теж казали, що через мене не спали і ще там щось. І що? То не моя вина, що комусь нема що робити, як сеье накручувати. Просто дивно йти на руку людям, яким моє щастя не є важливе.
Відповідь: Народжуємо вдома! Кому як. З першою дитиною ж має хтось допомогти підчас пологів. Тим більше, що одна кімната. Тут мамина допомога... бажана... Орман, я якраз казала, що погано, якщо мамі не казати, а народити вдома потім же вона дізнається, і отоді буде шок. Краще підготувати якось
Відповідь: Народжуємо вдома! Ой, із власного досвіду можу сказати, що чим менше помочі, тим краще. У нас тої допомоги було аж забагато. Ми перший рік з Дарчиком називаємо "нашим пеклом". А зараз у нас суцільний рай. І оскільки різниця майже 8 років між дітьми, то ми багато забули, але раду даємо. Мій висновок такий, що більше залежить від дозрілості батьків. Ми з першим не були дозрілі, тому не вміли постояти за себе. Перші місяці нас дуже часто відпихали від дитини (не зі зла, з бажання допомогти), бо ми зелені, немудрі, незнаючі, як ми почувалися тоді - важко передати. І саме через той досвід не можу зрозуміти тих, хто навмисне до батьків переїжджає після народження дитини. Навіть святі й чудові батьки в тому можуть рамки не дотримати. А якщо батьки схильні до контролювання й маніпуляцій - то взагалі. Але то все вже тема не цієї гілки.
Відповідь: Народжуємо вдома! Ну так. Вони за купу кільометрів від вас і якщо дуже надокучають порадами то цик і виключився комп. Ой. То я не навмисне. А тут в одній хаті, і думаєш і де ж та кніпка щоб відключити радіо порад?
Відповідь: Народжуємо вдома! ну не знаю, чи то я така вже "доросла" чи що, але мені головне щоб не заважали. А щодо одної кімнати - то це прямий пошук перешкод. Бо квартирне питання можна на три дні вирішити завжди.
Відповідь: Народжуємо вдома! Якраз навпаки - коли вона побачить вас з дитиною "цілими і неушкодженими" - то шок буде мінімальний. А сказати наперід - то свідомо зробити собі і дитині пекло на 9 місяців, тим більше якщо жити в одній кімнаті/квартирі - то ж цілодобове жужжання і їждження по вухах....Ой навіть не кажіть, навіть думати про таке страшно - бо як згадаю перші місяці після пологового, деколи в мене вже просто була істерика, бо та війна мене страшно вимучувала. А скільки я разів казала, що збираю манатки і йду кудась окремо.....Якби я наважилася на ДП, то того би не знав НІХТо крім нас з чоловіком. Краще поберегти свої нерви, ну і мамині теж Ой, як я вас розумію.....
