Відповідь: Народжуємо вдома! Ось саме цього мені бракує. Бо у людини ЗАВЖДИ є вибір. І відповідальністі за той вибір також на людині. І треба мати дуже велику ВІРУ щоб заздалегіть прийняти можливість несприятливих наслідків свого вибору. Бо тільки прийнявши можно покійно і впевнено зробити вибір. Я чітко розумію що і у Пологовому і у дома може скластися така ситуація, що наслідки будуть не найкращі. Причому у дома може бути така ситуація яку в пологовому(нехай також з наслідками) але витягнуть. А у пологовому може(і часто складаеться) така ситуація яка в дома би не виникла взагалі і обійшлася взагалі без наслідків.
Відповідь: Народжуємо вдома! Пишу на емоціях, бо ДИКО злить, коли мої слова перекручують. Нащо мене цитувати, якщо ви не прочитали, ПРО ЩО я писала? :wacko1: Той "ризик", про який я писала, ВЗАГАЛІ не стосувався дитини, а виключно мене й звичного розкладу. І не має значення чи була би я вдома, чи в пологовому (тут довго не тримають, бо насправді потреби нема, тому від практики 3-5 днів, що була колись, відмовилися ще років 20 тому). Після пологового теж не варто братися до хатньої роботи. От чого моя дитина не мала, порівняно з першим досвідом у пологовому, то це моїх нервів (на дурнуваті питання чергових), переляку (коли мене почала голити в якійсь душовій санітарка), злості (коли я ніяк не могла вмоститися на кріслі для пологів). Дитина не була фіолетовою, швидко й легко пройшла пологові шляхи, і була надзвичайно спокійною першу добу (натомість перша дитина цілу добу здригалася й час від часу плакала). І от з погляду порівняння, я вважаю, що ризикнула я саме в пологовому, удома - ми всі були захищені, бо то був наш дім і ніхто нам не командував. А пологові - це велика сучасність? Ви не чули, що пологові виникли для бомжих, бо інші жінки мали місце, де народжувати дитину? А я би не применшувала вашу заслугу. Особливо після прочитання різних "перестрашених". Ваша заслуга велика саме в тому, що ви послухалися не своїх страхів, а серця та розуму. Без цього слухати природу неможливо! Після прочитання вашої історії я вкотре пошкодувала, що так панічно боюся води й не погодилася на пропозицію акушерки, аби помокнути трохи в ванні під час перейм. Розривів тоді можна було уникнути. Нема ради, на жаль. О, якраз хотіла написати, що основне ускладнення пологового - це власне самі лікарі, у яких все під рукою. 10% вагітностей. І заради тих 10% (і то цілком можливо, що менше) решта 90% мають лізти на конвеєр. Міняти думку не конче. Досвід дівчат показує, що можна народити спокійно, слухаючи лише себе й у пологовому. АЛЕ для цього треба не говорити наліво й направо про ускладнення й "усе під рукою", а кадинально поміняти мислення: із мислення жертви, на мислення переможиці.
Відповідь: Народжуємо вдома! Мене теж дуже надихнула розповідь Suzi. І між іншим, ще і те, що старшому її синові на той момент було всього 2 р 3 міс! І вона дала раду і з такою дитиною, і народити... і тепер, напевно, дає собі раду в усьому. То точно. Причому хто знає, що важче - позбутись незнання чи знання... хочу менше знати і міцніше спати....
Відповідь: Народжуємо вдома! дуже на це налаштовуюся... у відповідь на свої страхи і побоювання кожен раз кажу собі:ніхто за мене того не зробить! (лиш би не заважали) сподіваюся,такий автотренінг зробить свою справу
Відповідь: Народжуємо вдома! Якщо чесно, я мала дивилася цю тему, бо наразі домашні пологи мене не цікавлять. Але цікаво послухати думку, хто родив вдома саме першу дитину, є тут такі? (Вибачайте, що не перчитала 193 ст. від початку, щоб відповісти на це питання сама) Мені також дуже сподобалася розповідь Сюзі, але якщо чесно на таке я ба сама ніколи не наважилася. ну може хіба з 2 чи 3 дитиною. Моя двохрідна сестра має 8, але всі в пологовому родила, щось така думка їй також бачу в голову не прийшла)
Я вже писала. Тут жінкам радять довідатися альтернативну думку. Але то, мабуть, не для більшості українок, котрі бояться навіть подумати, що пологи можуть бути інші, бо треба конче сидіти й боятися ускладнень, накликаючи їх на себе таким чином. От чому бракує свобіднодумства?? - не розумію.
Відповідь: Народжуємо вдома! Та до чого тут свобідодумство чи його відсутність? Це простий звичайний тваринний страх, страх болю і страх відповідальності. Це все на рівні інстинктів. І скільки не пояснюй, що вдома краще з мільйоном аргументів - це абсолютно не має змісту. Бо підсвідомий страх все одно від того не відпустить. Та що казати про пологи вдома, якщо дуже важко породіллі пояснити навіть таке просте - чому не треба не віддавати щойно народжену у пологовому дитинку на ніч в загальну кімнату до медсестер "на вигрівання і підгодовування". Що почуєш? Здебільшого - "я змучена, воно мені не дасть спати", "воно весь час кричить, голодне, молока ще нема, хай погодують, а я хоч часинку посплю" і т.п. Ну які домашні пологи? Хоч якось вагітним мінімальні істини треба розповідати. А вже коли-небудь, не так і скоро, і до домашніх пологів час прийде.
Відповідь: Народжуємо вдома! А від останньої можна втекти? То ж не треба кардинально міняти думки. Вистачить просто попрацювати над сприйняттям пологів, як операції. Це ж дар, чудо, а не покарання.
Відповідь: Народжуємо вдома! так. в пологовий. це і є втеча від відповідальніості з ілюзією виконаного обов'язку. а відповідальність делегується персоналові. І ця гілка робить страшну річ - вона в свідомості додає ще один варіант, котрий не дозволяє повністю зняти з себе відповідальність за наслідки в пологовому.
Відповідь: Народжуємо вдома! не зовсiм, страх перед невiдомiстю скорiше...тим бiльше коли мамочкам вiд 18 рокiв читати можна все, але довкола батьки, чоловiк, подруги, лiкарi, або щей викиднi чи лiкування роками вiд неплiддя то важко наважитись на ДП. Дiвчата у мене питання, а коли ви дома перерiзаете пуповину то як виглядае той процес? тобто чим ii перев"язують чи як там? але так щоб вона потiм вилядала естетично, не вилазила так негарно як то деколи бувае.
Відповідь: Народжуємо вдома! ну це ви вже перебільшуєте)) Навіть судячи з ДП, більшість мам, які родили в пологовому ні за які гроші не відпустять дитинку від себе ні на хвилину, не те що на цілу ніч до медсестер і тим більше з підгодовуваннями! Написано зараз багато але по суті нічого, хто перші пологи мав дома? як в людини не може бути страху, якщо вона незнає, що її чекає?
Відповідь: Народжуємо вдома! Ну, я перші мала вдома, як і Пума, і Вікторія, ну і Левандівка, так сказати, мав Про страх тут неодноразово говорилося в тому контексті, що страх завжди має мати корінь. А значить його треба знайти і видалити, тобто пропрацювати. Особливо легко так дати раду з передпологовими стахами, і особливо коли є інтернет і однодумці. Бо більшість передпологових "ой, а якщо щось піде не так?!.." коренем мають зазвичай усілякі "лякалки" на рівні фантастики. І тільки деякі причиною мають оті самі "граблі" які Левандівка каже обминати. Так що якраз "страшно" мені не було. Але мандраж таки був, скажу честно, мене десь з годину трусило коли ні-з-того ні-з-сього ляснув міхур і несподівано я зрозуміла, що "вже почалося!, почалося!!!" Ну несподівалася кобіта за першим разом Світлано, у Ва чудесний сольник Ще раз вітаю! Хочу перепитатися про ось це Я не зовсім зрозуміла, що малося на увазі: відчуття "не витримую", чи власне таки біль? Боліло?
Відповідь: Народжуємо вдома! Це тому, що на ДП сидять саме такі мамочки. ) Статистично дуже маленька вибірка. А в пологовому більшість породіль такі, що і інтеренту ніколи не бачило. А якщо бачило, то хіба що по роботі чи для забавок. (Можете повірити мені, я там майже 3 місяці постійно пролежала і всього в деталях надивилася, на жаль).
Відповідь: Народжуємо вдома! Ну неможу не прокоментувати, хоть лусни:D Згадала собі, як через два тижні після події, із нашої поліклініки приїхали перелякані гінекологи (іх було чомусь двоє), і перше що вони спитали: "А ЯК ви перерізали пуповину?" І чому всіх саме цей момент пологів так цікавить, а не наприклад як ви визначили, що плацента і міхур вийшли цілі і повністю? Помоєму, ще технічно куди складніше визначити, ніж перерізати уже непульсуючу пуповину на відстані 3-4х см. від дитини, хіба ні?
Відповідь: Народжуємо вдома! думаю слово "українки" тут ні до чого(чесно вже набридає слухати які українки тупі і необізнані, порівняно зі всіма іншими)! невже більшість жінок Європи, Штатів і Канади зараз народжують вдома самі? Ні! Тому вважаю що не в національності справа, а в свідомості людини.
Відповідь: Народжуємо вдома! Іноді, у відповідь на це серійне і топове питання відповідаю, що різав ритуальним іржавим ножем. :dance2: А коли доходить, що пургу жену, про абсолютну довільність цієї маніпуляції повідаю. Не впливає воно ні на що. Ні на хворму, ні на содєржаніє.
Відповідь: Народжуємо вдома! ви що думаєте що в "групу" попадають з початком пологів? Не вигадуйте - ці 10%, це жінки з тяжкими патологіями не конче репродуктивної системи, і про свої хвороби вони знають. А так що буда здорова-здорова а в пологах стала хвора, то це лікарі вміють такі "чудеса" робити.
Відповідь: Народжуємо вдома! власне, що левова доля визначається заздалегідь, здебільшого за станом здоров'я мами.
Відповідь: Народжуємо вдома! cпитала власне про цей момент бо вiн i цiкавить, як визначити цiлу плаценту та чи перестала пульсувати пуповина нiби зрозумiло. Та вiдповiдi окрiм якихось пiдсмiшок так i не почула. Дякую за таку вичерпну вiдповiдь ))
