Відповідь: In flagranti (на гарячому) молодці) якщо чесно, я аж розгубилась від кількості бурхливої реакції на моє imho. тому відповісти на кожен допис не вдасться фізично. а знаєте, що подумалось? що справді щаслива впевнена у своєму чоловіку дружина не буде отак "ръяно" відстоювати протилежну думку... їй би мало то бути пофіг... ще одне. образливо чути в свою адресу виставляння діагнозів та ін. Чи може ви, Consuelo (чи Heureuse) професійний психолог? то дайте координати, звернусь до вас по допомогу. я в жодному разі не переходила на особистості, як мене тут звинуватили, а навпаки, узагальнила, щоб уникнути цього.... не зрозуміли. гаразд, що хотіла сказати, сказала. та, помітьте, з мого боку жодної агресії не було. та якщо мої дописи викликають такий неспокій у ваших затишних гаванях, то це явно не було ціллю висловлення моєї думки в даній темі. хотіла лише поділитись певним досвідом. я ж писала, що розводити бла-бла-бла такого плану - навіщо??? щоб заздалегідь бути готовим до ситуації? щоб мати (чийсь) сценарій поведінки?? я здогадуюсь, що не завжди в екстремальних ситуаціях всі діють так, як уявляли собі до того. а чоловіка в мене ще нема, та й ніколи на гарячому нікого не ловила. була лише "поінформованість", а не конкретна ситуація) щасливо!
Відповідь: In flagranti (на гарячому) А вам не здається, що ваші дописи могли когось образити чи просто зачепити? Просто, як на мене будь-яка поважаюча себе жінка захоче відстояти гідність та чесність свого чоловіка, про які вона знає та має право судити явно більше ніж ви (погодьтесь, що вашого досвіду замало, щоб узагальнювати про більшість)… Я зовсім не психолог, робила висновки ВИКЛЮЧНО з ваших дописів, та й це суто моя думка, ніхто вас не змушує до неї прислухатись (та й ви з самого початку не хотіли цього робити)… Ага, узагальнили і навели свою феноменальну класифікацію чоловіків на успішних-зрадливих та бідних-нікому не потрібних… А загалом я розумію, що ви просто висловили свою думку…але це було схоже трохи на переконування, яке в цій темі явно нікому не потрібне- бо ж ні ви, ні решта дописувачок своєї думки так і не змінили… Мир вам!
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Боже, коханий! Як то страшно. Тепер на перший план ставиться успішність, ака гроші, а не те чи людина добра, чи ні... чи буде старатись чогось добиватись чи ні. Ой як то страшно. Не дивно що мужчини не хочуть одружуватись і говорять що всі жінки змії або стерво.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Тут не про впевненість-невпевненість йдеться. Це так, якби чоловікові, у якого дружину звати Ліля (Люба, Наталя, Галя), заявили, що всі Лільки (Любки, Наталки, Гальки) - ку*ви. Як би він мав реагувати?
Відповідь: In flagranti (на гарячому) От власне, що певним. Так і кажіть - знала 1, 10, 100 ... успішних-зрадливих, а то ви так категорично - ВСІ такі. У вас такий, негативний, досвід, у когось - інакший. Бажаю і вам в житті переконатися, що бувають порядні, вірні і від того не менш успішні чоловіки. Але для цього, на мою думку, потрібно світогляд змінити...
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Там ще були "нормальні" та "бля...ни" тільки от де вони в цій касифікації знаходяться - не зрозуміти..... Сиджу тепер і думаю.... Взяти от мого чоловіка, здається "нормальний"... Виходить, що він тепер не успішний і не привабливий (якщо не "бля...ун"?) Ммммда... Хоч бери і ще раз читай О Боже!!!!!!!!!! Я потенційна зраджена дружина!!!! Біжу відслідковувати свого благовірного - де він, шо він, з ким він?!!!! І все тілько тому, шо мені ця тема не пофіг
Відповідь: In flagranti (на гарячому) А якщо кобіта бита була, бита й залишається? .. я колись дивилась інтерв"ю з професійною свахою і вона розказувала епізод зі свого життя, коли її чоловік вдарив, а вона простила бо:"я пошла путем прощения, а мой муж путем покаяния"... а як прощення є, а покаяння ма...? точніше воно то є, але на ділі того не видко... кроків кардинальних не видко... що лишається? може за патла і до грунту? може дійде?
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Ну за патла до ґрунту всеодно не поможе, бо то буде ваша ініціатива. Мусить бути так що йому припече і що він не тільки на словах буде повідати що робить кроки, а й на ділі їх буде видно. Нехай вони будуть не зразу якісь кардинальні, бо щось мені ся видає що українські мужчини страшенно бояться змін і признання того що над собою працюють не слабаки а справжні мужчини, і відповідно великі кроки зразу не будуть робити. Але якщо б хоч потроху? Але бачте... з дописів крульови мені стало зрозуміло що деякі українські жінки самі вбивають тим чоловікам що чим більше він гуля, тим краще адже він МУЖИК! А духовність, чи біль дружини то в д*пі. Який невтішний висновок напросився.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Коли я була ще в школі, до мого батька на день народження прийшли співробітники. Втиснули собі добряче, і давай по душам. Значить співробітник каже - гуляв, гуляю і буду гуляти - я ж нормальний мужик. А мій тато (при тому що він солідний, розумний, поважний чоловік, і саме головне - не в протертих штанях) каже: - А я не гуляю - ЯК Я ЗМОЖУ ПОТІМ ДРУЖИНІ І ДІТЯМ В ОЧІ ДИВИТИСЬ. А я до того завжди припускала, що може то і не так, бо надто бурна була в нього молодість і у зрілому віці жінки постійно фліртували, але чули б як він це сказав. Я повірила. Дискусія так і нічим не закінчилась, кожен залишився при своїй думці. Все ж таки вони різні....(Мужчини).
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Мене свого часу в тому переконували якраз хлопці. Що або буде мало заробляти і сидіти коло тебе, або добре заробляти і гуляти. Ну але ті, які мені наївній так "очі відкривали на життя" якраз і були хронічними бл***ми. Такий собі спосіб переконати оточуючих (або й себе) що вони нормальні мужики.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) І нехай. Я зароблю більше, якщо мені треба буде. Мені моя мама сказала що я невимоглива жінка, на відміну від інших жінок чи її самої. Але для мене так добре. Я справді не вимоглива, бо для мене важливіше просто спокій і мир, і знаття що він мене любить. А гроші мене чомусь ніколи не цікавили. Ось така я, неправильна.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Насправді було би пофіг, якби ви сказали наприклад конкретно мені: "тобі зраджують, бо ти негарна, сама так написала, сліво віриш і т.д.". Ну написала би вам в карму, що я про вас думаю, та й забула би. Але ви узагальнили. А то те саме, що прийти на релігійний форум, і сказати, що вищої сили, якій всі поклоняються не існує. Я б сказала, що то спосіб потролити. Реакція то передбачувана. Ну і всі взялися переконати вас, щоб одумались) Хоча насправді, якби я мала такі переконання, як ви, то ставилась би того флегматичніше. Ну зрадить. Ну пошлю. Що ж я маю себе через то лишати сім'ї, дітей, подарунків на 8 березня та простого жіночого щастя? І про регулярний секс, який так корисний для жіночого здоров'я теж варто не забути. А в вас просто обіда на всіх чоловіків сидить. Крім того по чужих словах, наскільки я зрозуміла, бо на гарячому то не застали. Хоча бути такою жінкою, яку не зраджують важко, значно легше жалітись.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Перечитала останні дописи жінок, котрі так впевнені у собі і в своїх чоловіках і щиро кажучи позаздрила їм. Згадала, як кілька років назад вірила своєму і мала оце в лапках "жіноче щастя, подарунки,сімейні свята, регулярний секс... " І як би хтось мені сказав, що мій благовірний мені зраджує, мабуть би виколила очі за це і за таку брехню. І тут як сніг на голову падає, взнаю, що є у нього інша майже цілий рік вони таємно зустрічаються і у них "велике кохання". І все рушиться, і стіни падають, і життя круто міняється і попереду нічого не бачиш... Звичайно, що після такого важко комусь повірити, особливо коли на тому попечешся так сильно. А радити комусь, коли сам в такій ситуації не опинявся можна Але чи ці поради будуть виправдані і потрібні, це вже інше питання... З того моменту пройшло п"ять років, якби можна було все повернути назад, я би одного хотіла, нічого не взнавати, а просто мати оце тихе сімейне щастя вечорами і до когось притулитися коли самотньо і щоб дитина постіной не питала " А де татко?" і як йому пояснити, що татка не живе з нами, а інколи приходить лише побавитись з ним або забрати з садочку...Моя сім"я розпалась, і коханки вже давно тієї не має... але і довіра зникла і її вже поврнути.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Прочитала вас усіх і задумалась, щоб зробила я. В голові бардак. Купа сценаріїв, але кінцевим був би один: його речі були би зібраними і на тому крапка. Я б в житі більше не повірила йому. Не хочеться жити і думати де він і з ким він, на яких простенях валяється і чи він сьогодні прийде ,а може завтра. Мій батько завів собі коханку коли мені було 7р. і волочився все життя і тепер би біг якби хтось покликав. Мама вибачила, а я дивитися на нього не можу. Не можу вибачити його, свого дитинства без тата, маминих сліз і ночей біля вікна. У мене був тато для людей, а не для мене. Не дай боже щоб таке сталося в моїй сім'ї . Але якщо ...... то хочу щоб моя донька запам'ятала усміхненого, з поцілунками та іграшками, а не спрацьованого тата після ..... Нехай нікому з Вас не прийдеться пережити Ваших надуманих сценаріїв. Будьте щасливі і усміхнені.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Мене теж зраджували. І я вибачала. А не варто було. Тому тепер знаю точно, що не вибачу. Але міряти через це всіх під одну лінійку ніколи не думала. Жінки ж теж зраджують.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Ну..., правда ,а з ким тоді б зраджували чоловіки (дому терпимості) в Україні немає... А міряти і думати про всіх одинаково таки не варто, бо характери і ситуації бувають різні.. Так, але я знаю таких жінок, що знали і до одруження про всі зради і про попередні шлюби ,жінки..., а таки наважилися створювати сім"ю ,(напевно думали ,що я буду краща і все йому дам ,що інші не змогли),але якщо у чоловіка така удача (жіноцтволюбія) і від того його нічого не стримує (ні сім"я ,ні діти, ні затишок, ні стабільність), нажаль,є і такий тип чоловіків,(добре ,що хоч малий відсоток). І таке трапляється, якщо вірити про що базікають вони самі, хваляться ,чим додають собі "статусу". Я вже десь писала про це, в темі "Що таке жіноче щастя" - треба мати велику силу духу і вірити в себе, щоб таке пережити , якщо щиро кохаєш.Знаєте, одна людина напевно вірно сказала -"Я і собі до кінця не вірю..." А може взагалі не прийде ,а якщо прийде , то у тому ще й звинуватить усіх підряд ,тільки не самого себе.... Хай би вже вони були б надуманими сценаріями , та тільки в реальності не переносити муків розпуки і розлуки. Та жити вічно обманутими і закривати очі на зради , тоже не вихід , а що тоді наше здоров"я "заспіває",нерви,сльози і психози нам краси недодають. Та це мої думки в голос, знову, НАЖАЛЬ, але воно таке буває.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Я частково холерик, тому було б бажання схопити щось важке. Але я довго боролася зі своїм темпераментом, і знаю, що втрималася і просто сказала б - "Але ж ти дурень". Хоча..її певно таки випхала б голою з хати)) Чи пішла б після того від нього - ні. Бо психологічно до того готова. Це навіть краще, ніж здогадуватися чи підозрювати - бо я ніколи в його речах би не нишпорила. Чому так спокійно? Довіра б не зникла, бо її абсолютної в мене немає. Тож і втрата була б частковою. Це не те, щоб я на щось таке налаштовувалася, але так як була молода "видна", то до мене чіплялося багато чоловіків, і надто - одружених. Ніколи не зустрічалася з такими, але висновки про чоловіків, яких потім бачила в гарних родинах при чудовихї дружинах, мусіла зробити - щось з мораллю чоловіків в цьому суспільстві недобре коїться. Для мене зрада чоловіка була б нагодою посадити його на короткий ремінець, мовляв, вже - додовірялася. Якби не зміг притримуватись цих правил, то це він би мав піти, а не я робити вибір. Але жити з гулякою, знати, що під загрозою здоров"я моє і дітей.. ті хто на таке погоджується почитайте скільки всього лише через поцілунки, окрім туберкульозу може передатися - це жах. А нервові хвороби? З такими вибриками потрібно боротися, а зібрати речі - завжди встигнеться. Готова до діагнозів)) Але певно довго оце мусолити б не хотіла) Є як є)
Відповідь: In flagranti (на гарячому) саме так. у більшості з них все ж такі переконання, які вони ще й умудряються нав"язувати менш впевненим у собі товаришам, котрі від природи може й не є блядунами, але щоб "дотягувати" до того рівня, починають "старатися") факт. хоч і були впевнені у його вірності... от так воно й буває. НА ЖАЛЬ. а от в мене склалося враження, що для більшості жінок - вихід. і мужчинам від того ой як легше!)) ппкс. все те саме... а мене тут ніхто не зрозумів, м"яко кажучи. взагалі, я за тверезість роздумів і дуже згідна з вашою життєвою позицією.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) В мене є знайомий, можна навіть сказати товариш, котрий до мене декілька років був закоханий, писав анонімно, інколи зі мною про цього аноніма бесідував. Був одружений. Стримався, не знаю, що його стримало - чи його матрімоніальний стан, чи мій. Пише до сих пір. З того часу я твердо знаю, що ще не все втрачено з мораллю чоловіків і чиню спротив, коли чую узагальнення "геть усі". Знову ж таки, то якийсь клас "недозрілих", котрі не вміють цінувати те, що мають. Але є й такі, котрі втлумачують бажаючим скочити в гречку друзям, аби схаменулись. При тому рівень забезпеченості - далеко небідний.
