Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Відповідь: РАГУЛІ.

хе, пощастило. Якось мала випадок, коли в маршрутці сидить 6 жіночок, і я серед них. Мені тоді років 20 було, а жіночкам десь під 30. І от над душею стало два дядьки років 45, трохи добре "вмазаних" і тут почалось...почали казати яка в нас молодь хамська, он місцем не поступиться, а старші то стоять (то вони про себе так), рагуліхи розсілись тут, та закордоном нас міліція б вже забрала, вони не опустяться до нашого рівня і поступляться місцем старшій жінці. Якась жіночка не витримала і з ними трохи посперечалась, що вони невиховано балакають. Тут звільнилось місце і вони обоє сіли. Через зупинку заходить жіночка з величезними сумками приблизно того ж віку, що і ті мужчини. Зупиняється напроти них, якийсь хлопчина пропускає жінку сісти. І моя зганена сусдка, питає: "Мужчини, а що ж ви так хвалились і місцем жінці не поступились?" відповідь просто геніальна "А вона ше молода, постоїть"

 

Відповідь: РАГУЛІ.

Це вони думали, що залицяються... Ви не зрозуміли їх тонкої тендітної натури...

"А якщо завтра війна, а я змучений?" (с)

Стосовно закордонів - там далеко не завжди заведено поступатися старшим місцем, я колись була дуже здивована, коли звільнила місце чеській бабці (мені тоді було 13 років), а на мене весь автобус почав махати руками, щоб сіла, а та бабулька - найбільше.

 

Відповідь: РАГУЛІ.

саме неприємне в тому всьому що ніколи точно не знаєш з ким маєш справу і в кого в даній ситуації в транспорті бракує виховання. Якщо припустим вагітна місяці так на третьому їде в жіночу консультацію і при цьому себе почуває аж ніяк не до стояння то вона ж на себе табличку попереджувальну не повішає, що має право сидіти. Із-за багатьох дійсно невихованих представників молоді тим, кому в даний час дійсно потрібно проїхатись сидячі, незаслуженно дістається.

 

Відповідь: РАГУЛІ.

А я була на восьмому місяці вагітності і поверталася трамваєм з університету ( здавала достроково сесію ). Живіт вже мало не до носа доростав. І мене теж пиляла одна "бабуся", чого це я їй молода не даю місця. Я кажу: "Та бачите, що я вагітна. Навколо купа хлопців молодих сидять, а ви до мене вчепилися!" Та це її ще більше розпалило... Аж люди в трамваї почали мене захищати. І тут "бабуся" виходить з трамваю, оглядається на мене, щось пошептала і плюнула на сходи зі злостю. Мені аж мову відняло. Яким же вампіром треба бути, щоб так ненавидіти вагітних?
Другий раз, я вже лежала в пологовому на Батальній ( в очікуванні родів- 9-ий місяць), але вирішила проїхатися знову ж в універ до коліжанок, які якраз здавали сесію. І поверталася назад в роддом маршруткою. То одна "жіночка" верещала на цілий автобус, чого це я сиджу, а дитина стоїть ( при тому, що це була не її дитина - дівчинка 6-7 років ).Пробувала мене навіть за шкірку потрісти...
Потім не одну годину я проревіла, в обох випадках. От не розумію я таких людей і все!

 

Відповідь: РАГУЛІ.

тьху, аж бридко! забити відразу таких!

 

Відповідь: РАГУЛІ.

ой,аж моторошно....
Мені теж місце вагітній не уступали.. і жінки старші особливо (Кидають на тебе погляд.. і в них наче пише на чолі :"Це не страшно, я родила,ходила,стояла (і всі ще згадують ,що раніше на полях до 9 місяця працювали.. і ти доходиш, і родиш...).. а молоді хлопці те саме наче "олені" личко до вікна повернули і все....Мені і зараз з малою місце не уступають, не раз тримаю її на руках.. кожного разу коли маю десь їхати то собі даю установку..все нагло скажу-:"Уступіть місце!"... а коли діло доходить- мовчу.. благо, коли можливо стояти.. а іноді людей море.. і стояти вкрай важко...Всім співчуваю...та мабуть мусимо виховувати своїх діток правильно аби вони на майбутнє такими не були...

 

Відповідь: РАГУЛІ.

От тому я, коли їду не на передніх місцях, бабкам місце не уступаю. Я їм так і кажу:" от зайде жінка вагітна або з дитиною, то їм ніхто не стане, бо ви всіх попіднімаєте.". Я так почала робити після того, як сама була вагітна, і коли мені уступали місце, а якась"нещасна" бабулька з другого кінця маршрутки бігла сісти, при цьому нагло відштовхуючи мене.

 

Відповідь: РАГУЛІ.

Мені легше, моя мала як заходить, то зразу , а де ми будемо сидіти, то піднімається багато хто, рідко їздимо з малою, але завжди місцем поступались.

 

Відповідь: РАГУЛІ.

.... я майже ніколи не сідаю, бо на щастя до роботи мені їхати 10-15 хв.... але одного разу перед святами замітила таку ситуацію... в автобусі №3 де 30 сидячих місць сиділи лише чоловіки, а над ними висіли жінки, які з повними торбами, та щей після робочого дня повертались додому..... то ті "мужчини" просили трохи відступитися, щоб сумочкою не зачіпати їх..... аж бридко від таких "мужчин"...

 

Відповідь: РАГУЛІ.

Я теж з маськом одного разу їхала в Ашан на 37му, зайшли - всі місця зайняті. Андрік, правда, навчений: немає місць - значить мовчки стоїмо. А на передньому сидінні сидить дівчинка років п"яти і жінка. Нас помітили, але ніяк не прореагували, то й ладно. Правда стояти було геть незручно, бо багато людей. Але після того зайшла жінка з малятком років двох, реакція на них така ж. Та жінка не витримала і каже: "Може б ви взяли дитину на руки, щоб ми сіли?". А жінка відповідає, що дівчинка не її, вона її не знає, її посадили тут і все Мама дівчинки знайшлась на сидінні поряд з водієм, всім розказала, що там дітей садовити не можна, тому вона сама тут, а дитина там. Варіант сісти з дитиною разом ззаду, мабуть, і не розглядався. Так само, як і ймовірність, що мала може полетіти чолом в перегородку при трохи різкішому гальмуванні.

Згадала, вагітною їздила на роботу аж на Чорновола з Петлюри, досить довго і "напряжно". Картина: всі місця сидячі заняті мужиками і я одна(!) з пузом стою і насолоджуюсь ароматом шкарпеток Ця картина була досить частенькою, бо з АС-2 мужички якось "порційно" час від часу вихлюпувались на 34-ту маршрутку, і мені чомусь туди ж потрібно було Місце якщо і звільняли, то жінки.

 

Відповідь: РАГУЛІ.

Ой...як класно придумано...:xaxa: Треба і свого синочка так навчити...

 

Відповідь: РАГУЛІ.

а я 7 років тролейбусом возила в музичну школу віолончель, періодично ламаючи підставку

 

Відповідь: РАГУЛІ.

Бабулькам я переважно вступаюсь місцем, а от хлопи 50-60 років мене вбивають. Думають, що якщо вони сиві то вже старі Стане над тобою і сопе.
Доречі, коли їду зі своїми батьками, тато ніколи не сяде- спочатку маму посадить, тоді мене, а вже тоді, якщо місце звільниться і ніхто з жінок не стоїть, то сідає сам. Йому 67 років.

 

Відповідь: РАГУЛІ.

А я все життя вожу скрипку А мої колеги так само возять віолончелі,альти,валторни,фаготи. Добре,що контрабасисти лишають свої інструменти на роботі

 

Відповідь: РАГУЛІ.

Вагітні жінки+маршрутки= вічно рагульські ситуації ( не одна я таке пережила (скільки вже тут описано) ((
Вагітна на 7му міс їхала на Мечнікова. Була рання весна. Холодно у мене широка куртка - живота майже не видно. Сижу. "Нависає " надімною жіночка, ще не стара. Дихає злісно мені над головою та повним ненависті поглядом заглядає в очі (я думала слиною мене обляпає - так гнівно та показово вона це робила ). Через якийсь час біля мене звільняється місце вона сідає біля мене. І звичайно ж Відразу починається вичитування яка я коза, батьки мої не вміли мене виховати , нахаба, бо не бачу її поважного віку...Кажу їй "я вагітна". Вона мені "та не дуже то і видно шо ти вагітна" ... Таки треба з табличкою сидіти "Я не займаю ваше місце - я просто вагітна" )))) Після кількох ОТАКИХ випадків (які трапились зі мною) також перестала давати "бабулькам" місце . Встаю мамам з дітьми, Вагітні - то святе та й дійсно старим чи немічним. Інші не оцінять.

 

Відповідь: РАГУЛІ.

Понеділок, 6-та ранку. Їдемо з чоловіком на поїзд. Оскільки багажу 2 рюкзаки до 20 л, вирішуємо їхати маршруткою. Приїхала переповнена, ледве впхалися, 80% - пенсіонери, які вийшли разом з нами на вокзалі. Значить є дешевші базари, ніж у Львові.

 

Відповідь: РАГУЛІ.

Перечитала кілька останнім сторінок теми і зауважила, що рагулізмом, як дехто і раніше зауважив, "пахне" з багатьох дописів. На жаль. Справді, повірити, що завтра-позавтра ти, такий молодий і бадьорий, перетворишся у ненависного і водіям, і пасажарим пенсіонера складно. Але той день настане, і вже тоді нам доводеться витримувати на собі несхвальні погляди ("якого милого воно преться на базар, коли люди (!!) їдуть на роботу!!") та пояснювати, ЯК вони наважились із пенсійним посвідченням займати місце того, хто заплатить 2 грн.!
Чомусь багато йдеться про те, що старшим людям слід сидіти вдома і нікуди не рипатись. Справді, а чого пертись у час пік незнати куди, краще ж сидіти вдома "на печі і їсти калачі"...А скажіть, чому, власне, старша людина повинна вибирати час доби, коли вам, працюючим та молодим, не заважатиме?! Чи вона свого часу не працювала так само важко, чи вона не заробила за життя право їхати куди хоче та коли хоче? Чому вона повинна відчувати себе суспільним аутсайдером? На базар чи до ЖЕКу, до внуків/правнуків - яке кому діло??
Звісно, слід диференціювати бабцю чи дідуся, старого та немічного, і фурію невизначеного віку з пергідрольним отруєнням, червоною помадою та рожевим лаком на довгих нігтях. Це вона вдома просиділа дві години перед дзеркалом, накладаючи голубі тєні і розмірковуючи, як же гарно і молодо виглядає. І це вона чомусь не розуміє, як така невихована, невдячна і нагла молодь не хоче "уступити їй місце" ! Ну уж нєт, вбрався грибом - лізь у борщ, хочеш бути "молодухою" - доведеться постояти!
Свого часу я від т.зв. "бабців" натерпілась...з тою ж першою вагітністю, коли сиділа у куртці-балахоніі, живота видно не було, і мене намагались зігнати. Я не опиралась, встала і сказала "Сідайте, будь-ласка!" А була і на восьмому місяці...і що ви думаєте, хтось вибачився? Нєа, нагло сів...
Ну і ще спогад з майже дитинства...мала років 14, і схильна була до самонавіювання. У громадському транспорті чіплялась до мене думка, що я зараз втрачу свідомість, я не могла її прогнати і таки падала там же просто на підлогу. Так от, я їхала із своєю бабусею, сиділа, і зайшла бабця. З тих, "справжніх" Розуміючи, що не дати місце не можу, але якщо дам - може бути капєц, все ж встаю...за кілька хвилин вже весь трамвай мене відкачував:wacko1:
Так і досьогодні - я даю місце тим, хто цього справді потребує. Треба поважати старість і вік. І це дуже приємно, коли тебе зауважують і співчувають:smile:

 

Відповідь: РАГУЛІ.

ніхто цього і не заперечує!

 

Відповідь: РАГУЛІ.

....а мій страшний спогад з дитинства.... коли десь у 12 років я мала операцію, то після цього мусила місяць проходити у гіпсі через весь торс і шию (і було це літом, тому дуже замітно)....їду з мамою в трамваї.... сіла на кінцевій, а на наступній зупинці заходить ВОНА - шляпка, помада червона від вуха до вуха, тєні чорнющі звертається до мене "Дєтачка, не стыдна сидеть, когда старенькие стоят"... мама заступилась за мене, а у відповідь почула, що гіпс мені ж не на ноги поклали, то стояти можу,....а от їй від жари "щось слабо стає":khomyak:....після того я не встаю таким "стареньким".... на місце для сидіння заслуговують на мою думку, інваліди або матері з дітьми чи вагітні

 

Відповідь: РАГУЛІ.

А я встаю, і на 8-му місяці вставала, бо мені легше, хіч і вагітній, постояти ніж їй. Бо набагато приємніше стояти і тішитись, що зробила людині приємно, ніж сидіти і гризти себе за те, що не встала.
Старенькі вартують нашої уваги та турботи, навіть ті, які прикрі та прискіпливі. Я собі думаю, а може в тієї бабці зовсім нікого немає у цьому житті? Може сварка в маршрутці, то є таке собі "спілкування", якого їй бракує? І нехай Господь нас всіх судить тим судом, яким ми осуджуємо оточуючих.