Для майбутніх мам

Відповідь: Для майбутніх мам

... але подумати про запасний варіант, крім Батальної, потрібно обовязково. Наглядний приклад - в Уми. Не все, що заплановано виходить. Я так зрозуміла, більшість лікарів з Батальної на випадок закриття, мають запасний варіант в медінституті. Добре було, якби хтось так детально розказав про пологи в медінституті, як Ума про Мєчнікова

 

Відповідь: Для майбутніх мам

Читать далее - http://blogz.nnm.ru/tot_samyj_angel

 

Відповідь: Для майбутніх мам

лікар з Батальної дуже відомий і фаховий і сказав, що треба було б їхати все рівно до них, хтось би та й придивився за мною на початку.

але в результаті я щаслива, що лікар був не втомлений і приділяв мені купу часу. А то щож би він після складної операції, після ночі ще робив би зі мною? прийшов би вже дитину ловити? :agree:

 

Відповідь: Для майбутніх мам

Та не євро, бо я сама знаю які там палати. Хіба що в пологовому відділенні кращі. Зоряна, в Вас сімейні пологи були, здається. Напишіть в двох словах, які плюси і мінуси (памятаю, що ви вже писали про свої пологи, але в тих сторінках ніяк знайти не можу того допису)

 

Відповідь: Для майбутніх мам

До речі, права Коза-Дереза! У кожного то індивідуально. Та дівчина, що мала перші пологи абсолютно не чула жодного болю. у неї відкриття повне, дитина в проході стоїть, а вона нічогісінько не відчуває. Коли вона лежала на паралельному столі, то лікарі тримали руки на її пузі і відслідковували перейми і казали, коли тужитись, бо вона навіть потуг не чула! Тужилась вона в голову. Довго там лежала, вже аж мене туди підвезли, а вона ще не родила. Але нічого, народила доню на 5 хв. швидше ніж я - малявка так кричала прикольно, а мій дрих

Я потім ту дівчину питала, як їй пологи? а вона каже, я навіть і не зрозуміла як то! каже, як легко завагітніла, так легко і родила
то напевно не природно, але усі вагітні під час переймів, впевнена, по доброму заздрили їй

 

Відповідь: Для майбутніх мам

ой щось мені цікаво вже які наступні пологи будуть у мене... бо перші були дуже схожі на цю жінку

 

Відповідь: Для майбутніх мам

От чого і мені найбільше хочеться!

 

Відповідь: Для майбутніх мам

І я так хочу !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

 

Відповідь: Для майбутніх мам

Ой дівчата, іду я вже спати, а то поки з вами сиділа, пів банки огірків маринованих стоптала :p . Але так цікаво, я би ще пару годинок... Але треба відпочивати, бо завтра знову як зомбі ходити буду.

 

Відповідь: Для майбутніх мам

УМО! вітаю вас! і дякую за гарну розповідь.стількі спогадів одразу!

 

Відповідь: Для майбутніх мам

Умо, дякую, що виклали гарний звіт.
Ще раз вітаю! :radist:
Дозволю собі (не поб'ють?) трохи розставити акценти. На Форумі ж положено обговорювати? :shy:
Одразу прошу вибачення за критику (троха колючу), але маніпуляції (часто не найпотрібніші, не найкорисніші) Ви описали стандартні... :cowboy:

Шаблончик: страшилка->будемо приймати міри. Хороші лікарі чудово вміють надурити в нужний (їм) момент...
Перші пологи рідко бувають швидкими. Лікарі це дОбре знають, але, з різних причин (і грошових, втч), намагаються підганяти (медикаментозно).
Варто пам'ятати, що Ваш психічний стан - одна з причин ступора у пологах. Відсутність чоловіка, який міг би Вас заспокоїти і стимулювати (цьомком-масажем-чоколядою), лікарі замінюють звичним набором "підколем-підріжем-підіш'єм".

Жодних шансів! Вхід - рУбель, вихід - два! (варіанти з ОМОНом не розглядаються). Тому варто не поспішати, дОбре подумати, чи не зарано...

Щаз...
Якщо між вами і чоловіком закрилися хоч одні двері - забудьте...
Його не впустять, доки не проведуть всі потрібні (їм) маніпуляції. Або ви з чоловіком тримаєтеся за руку, і він має можливість бачити/присікати (самою присутністю) всі "бяки", або його "пустять для ритуальної знимки".

Ні, не тому. Просто лікарям зручніше "працювати" з одиночкою.:cowboy:
Ось тому підтвердження:

А чоловік (теоритично) мав би точно знати (маєте законне право), щО ВАМ колять.

Ну правильно: вгаратали дозу стимулятора, а потім розслабляюче...
І похвалили "за роботу" (подумки - виробника стимулятора).

 

Відповідь: Для майбутніх мам

Угу... Це називається "ми практикуємо раннє прикладання"! Занавіс!
про раннє віднімання малюка ніхто не розповідає, реклама...
Так, нагадаю, що малюк міг (мав би) допомогти вашій плаценті (замість окситоцину), + ще купу бонусів заробити. Вкрали бонуси.... Їм ніколи бавитися...

+1.

То не Ви, то - окситоцин...
"тріщинку" дешевше не чіпати. Але то ж Вам, а не лікарям з інструкціями.

Ваш. Тільки Ваш удар.
Три шви на одну "тріщинку"?

Я не проти подяк Богові за все-все, але...
Це нормально, і обмот, і довга пуповина.
Цей пунктик з "рахунку за пологи" можна було й виключити...

Так-так, знову шаблонний інструмент - спроба качати права -> страшилочка -> клієнт заткнувся.
І слава Богу, того синця і не знайшлося...

Не пойняв?
А-а-а... "по правилам" пологового?
Тоді Ок!

ТАК я давно писав, що саме важливе в пологах - місце і компанія. , що знаю спосіб уникнути швів і іншої "бяки"...

ЗІ: прошу не розцінювати мої обидва пости, як чорнуху. Направду, ці "пунктики" абсолютно стандартні для пологів у ПБ. Ума шикарно їх описала, а я намагався звернути увагу на важливі (і прикрі) моменти.

Школа безпеки для "приймаючих естафету"...
Звичайно, любі пологи (в любому місці) - радість. Радіймо разом (пам'ятаючи про граблі)! :radist: :radist: :radist:

 

Відповідь: Для майбутніх мам

Левандівко, Ви мене майже переконали народжувати дома

 

Відповідь: Для майбутніх мам

Левандовка, Вы акушер?

 

Відповідь: Для майбутніх мам

Умочко, я за Вас дуже рада, Ви просто молодці. Я читаю Вашу розповідь і з моїх очей просто капають сльози, сльози радості, мій малюк також в цей час коли я читала дуже уважно слухав (я так думаю) бо моментально перестав копатись в той час, а зараз знову почав.


Шкода лише одного, це вашого чоловіка, що він не був присутній на родах, ну звичайно і Вас, що Ви не мали підтримки зі сторони Вашого коханого чоловіка.

Прийміть від мене низький уклін за хорошу та детальну розповідь про Ваші пологи, це просто СУПЕР, дякую.
Я впевнена, що вагітні щось візьмуть для себе на заміточку, із ваших слів.

А тепер у Вас важливіше ніж роди, це - доглядання і виховання Вашого Тимофійчика.
Удачі Вам.:rolleyes:

 

Відповідь: Для майбутніх мам

Умо,

дозвольте Вас привітати з первістком!

Ваша розповідь дуже цінна для дівчат, що вперше народжуватимуть.
Я сама, наприклад, досі із вдячністю згадую ту жінку, яка очікувала другу дитину і ділилася з нами, сусідками по палаті, своїм досвідом - я навіть під час пологів "звіряла" її розповіді із своїми відчуттями - у моєму випадку все співпало, бо як і тій жінці довелося бути і порізаною і додатково "розірваною" після розрізу через крупний плід, і дізнатися що з закінченням пологів біль не зникає, а мучить тебе до тихих сліз ще 5 днів - полки не знімуть шви, потім - вже не біль а так - стихаюче ниття.

Дуже допомагають отакі розповіді не з книжок і дуже вдало Ви подали свою розповідь - у Вас є літературний хист. Лише одне маленьке зауваження довольте: отак само як щаслива від природи дівчина, що не відчувала болю при переймах (це все від анатомічної будови шийки матки залежить, і ніякими фізичними вправами її не виправиш) дивилася на Ваші муки, пом'якшені обезболюючим (мені наприклад кололи но-шпа для розслаблення, розм'якшення "вбитої" як казав лікар шийки, від неї аж ніяк не тягнуло на сон, проте, напевне, якось і вона допомагала), отак само і Вам здається, що деякі жінки безпідставно "верещать".. Є і такі - нетерплячі, істерички, різні є.. Але справа в тому, що больові пороги, анатомічні будови такі різні, що навіть маючи залізну силу волі жінка може бути не в стані вже на певному етапі ані дихати ані володіти собою ані що..
Мені це нагадує доторк до розпеченого металу: спробуй доторкаючись дихати - нє-а, рефлекторно зсудомлено переривається дихання "ах!" - і все.. Тому не всі жінки що "репетують" під час перейм є нетерплячими.
Ну це так, свої "5 копійок"..

Бажаю Вам щасливого материнства, терпіння і здоров'я Вам і синочку. А всім майбутнім мамам бажаю налаштуватися на позитив і сказати собі отаке: отих вирішальних 6, 8, 12 чи 20 годин треба просто якось пережити. Просто пережити - і жити далі, радіючи життю і своїй дитинці.
Всім бажаю щастя і нехай ангели-хоронителі тримають над вами свої крила.

 

Відповідь: Для майбутніх мам

Не знаю, до чого Ви задали це питання...
По существу заданных мне вопросов сообщаю:
Мені більше подобається термін "повивальних справ майстер (скромненько так :shy: )". Звичайно, говорити про майстерність передчасно, але ...
4-кратне ведення Домашніх Пологів, з Божою і моєю (знову скромно:shy: ) поміччю, завершилися цілком щасливо.
Коли народилася Оленка, у Львові, до нас приперлася височайша комісія, подивитися на ідіотів, що відмовляються від послуг мендицини.

Спроба екзаменувати мене завершилася швидко і теж щасливо:10 хв. балачок + демонстація ножиць для пуповини і ниток, перевірка на цілісність плаценти => більше не приставали.
А-а-а... Саме головне забув...
"Освіту" здобував в МЖК "Сабурово", клуб "Здоровая Семья", в групі Тані і Льоші Саргунас та Лєоніда Кітаєва.
Після перших самостійних пологів 2 роки з малюком (в різних басейнах, куди пускали...)
Далі самостійно, продовжуючи спілкування з московськими, пітерськими і київськими угрупуваннями...
Відповів?

 

Відповідь: Для майбутніх мам

Дякую Умо за детальну оповідь ваших пологів Моє маля так товклося під час читання, що кілька разів мусіла розпрямляти спину і постійно його гладити і заспокоювати бо не було на то ради! Напевно через те що мама так схвильовано і на одному подиху читала розповідь про дуже щасливий момент зустрічі з малюком, який нас чекає вже дуже скоро ( в нас сьогодні почався 33 тиждень - ви собі не думайте!!! )
Впевнена що зустрічі в школі дуже потрібні - і правильне дихання (якщо звичайно не забудеш на пологах і лекції, і просто розуміння того що відбувається в твоєму організмі і т.д. дуже готують морально до пологів!!! Особисто я дуже задоволена навчаннями на Левандівці, які проводить п.Леся. Правда не завжди вдається відвідувати кожне заняття бо ще бігаємо на роботу).
а ми між іншим позавчора були на черговому УЗІ - в нас все добре, ростемо по графіку, казали збирати сумку в пологовий І ще раз підтвердили що будемо мати донечку!!! ( а то мені все синочки снилися Наш татко вже не дозволяє називати наше маля кажанчиком, "бо в нас буде ДОНЕЧКА - це точно" - ви би бачили з якою годістю він то говорить, аж серце тішиться!!!! ми вже перевернулися голівкою донизу ( вмовляння мами і тата допомогли - ми ж слухняні але маємо шийку обмотану один раз пуповиною може ще розкрутимося...
Наша лікар з ЖК хоче нас бачити щотижня!!! Я знову не поправилася на жоден грам!!! а віді початку вагітності набрала лише 5 кг, але добре що маляточко росте як треба (важимо вже 1.9 кг!!!), а мама може і не рости.
Бажаємо всім мамочкам легко носити своїх малят в таку погоду і гарно народити!!!
Хочу ще запитати - я маю такий апетит на трускавки, чорниці, черешні і т.д., що вже почала думати чи не забагато я того всього поїдаю. А ще як побачила на базарі зелений агрус, то сьогодні точно не втримаюся... Дуже не хочеться щоб через мамин неконтрольований апетит кажанчик дістав алергію

 

Відповідь: Для майбутніх мам

Фрезіє, направду я дуже розуміла тих жінок, які кричали, а потім не мали сили! Якби не школа для батьків (дякую форумчанам, що направляють усіх туди), а також книжка про пологи від Марти і Вільяма Сірзів, то я б так само кричала. Біль відчуває більшість жінок і його негоден стримати, якщо не знаєш, що ПРАВИЛЬНЕ дихання реально допомагає зменшити біль! Я це переконалася на власному досвіді. Завжди дихала так як мені було легше (хоча не всі типи дихання зі школи підійшли саме мені. Найбільше допомагало песиком і задування свічок), але коли я почала кликати медперсонал під час перших потуг, то тут я відчула, що таке збити дихання. Біль був такий, що я не кричала "тужить!", я верещала! Потім було дуже важко диханням попасти в ритм перейми, щоб зменшити біль. Мені було шкода ту жінку, що ще була зі мною в палаті, бо вона так само застосовувала дихання, щоб послабити болі, а я своїм вереском збила її з ритму і вона теж пару разів крикнула! Потім я намагалась кликати на допомогу лише тоді, коли не було перейми, бо під час перейми і потуги - крик ще більше спричиняє біль. Так мені відчувалося. Я просто думаю, що шкода, що лікарі принаймні вже під час пологів не пояснюють майбутнім мамочкам, як дихати. Вони ж потім ледь силу мають тужитись! Якби не школа, то я й би гадки не мала, що диханням можна думати і про дитину, і про себе і про інших жінок.

Взагалі-то, я дуже нетерпелива, в плані часу. я терпіти не можу, якщо хтось спізнюється на зустріч і мені потрібно чекати, я не вмію чекати, коли затримують рейс. Для мене гіршого випробування немає. Не знаю, що мені вкололи (я думали, що но-шпу, бо її заздалегіть треба було купити, але мої дві ампули залишились цілими - хіба, що дали свої), але для мене це був ідеальний варіант - він мене не обезболював, а просто засинав, тому ті години для мене пролетіли як 5 хв. Я чесно була вражена, що я так пізно родила. Я думала, що то десь 11 дня

потім в палаті сусідка розповідала про свої пологи. І каже, що кричить вона ААААА, а до неї підходить медсестричка і каже, дівчинко, ти кричи о-йо-йой! А вона каже: яке, б..ь о-йо-йой? (ну, жінок інколи на такі слова пробивало там). і каже і тут я розумію, що так легше!!! Потім тільки так і кричала


Фрезіє, я як прочитала про те, що Вам ще потім шви знімали, то мені аж зле стало... Ви герой! чесне слово! Я би вже лікаря до себе не підпустила Нам ставили саморозмоктуючі шви, і той кетгут теж потрібно було купити. Мені шви зійшли дома самостійно, але я би й досі лікаря не підпустила - боляче ще

 

Відповідь: Для майбутніх мам

Умо,

у мене внутрішні шви теж були такі що саморозсмоктуються.. вірніш, самі повипадали потім. А от зовнішніх три таак затягнули, що сил не було.. зате зрослося намертво, якщо так можна сказати, і це теж для жінки важливо, особливо для наступних пологів. А знімати - то клас, таке полегшення що вже не затягує як скажене..

Все вірно: дихання дуже допомагає. Ну і поза теж. Мені легше було стояти або "висіти", присідаючи і тримаючись за щось рукою. Але настав такий час, коли мій бецик не міг повернутися навколо осі - вперся у кістку.. ледь я це зрозуміла з неохочих слів акушерки, та ще й крапельницю поставили.. то я відчула що краще полежати трохи, щоб дати йому простір. Не знаю чому, але останні півтори години дихання просто не було можливості застосовувати так як попердніх чотири години - проміжків між переймами майже не було, дуже важко чесно кажучи..
А зате потуги були - фігня, вибачте.. Прес є - то вперед. А що порізали - тільки вдячна, бо 4 кг бейбік якщо застрягне плечиком.. не дай Боже, почнуть тягнути, вивихи можуть бути... тільки досвічена акушерка "бачить" одразу: різати чи не різати, її видніше по ситуації: розмірам плоду і багатьом незрозумілим нам показникам. На те вона і профі.

Я не раз чула самі різні враження: для одних жінок легкими були перейми, для інших - потуги. Тому треба вміти дихати, налаштуватися на те щоб дослухатися до себе - як легше, і бажано мати лікаря якому довіряєш. Я народжувала у пологовому №5 в Києві, де нікого не знала але знала що там всі фахівці без винятку - гарні і досвідчені фахівці. Тому довіряла.
Хоча.. там два практиканти тинялися.. Один каже: ану ставай ноги на ширину плечей, тримайся руками за бильце ліжка і під час перейми присідай.. Ги.. я подумала (але не сказала): сам зависни у такому "пліє" (хто ходив на танці - знає) з таким животом, коли ноги тремтять і біль нестерпний.. нічого, поумнічав трохи, апаратом мені інтенсивність перейм поміряв.. нехай вчиться - мо' колись класним лікарем буде.