Відповідь: In flagranti (на гарячому) Але деякі портрети вже намальовані, ні? Я признаюсь - найбільша тема на образотворчу тематику... але ні, не скажу. Найлегший спосіб дізнатись щось про людину - дати їй слово. Люди люблять про себе говорити. )))
Відповідь: In flagranti (на гарячому) То все говорення. Я вже писала в іншій темі й повторю в цій. ОДИН шанс треба дати завжди. Так і совість буде чиста, і питання "а може я поспішила" не буде мучити. Бо 10 можуть знову наліво скочити, а один - ні. Як будете знати, що якраз не ваш? Як то кажуть, за одного битого двох небитих дають.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Основна помилка в тому, що хочуть забути. Не можна й не треба забувати. Треба зрозуміти! Просто якщо не пробачити, значить ви казали неправду, коли говорили "люблю", значить не любили насправді, лише себе любили. Справжня любов зуміє пробачити й промине гордість. Біль буде, але життя й біль - речі взаємопереплетені. Зате після прощення й примирення можете стати дійсно одним цілим, як то не парадоксально, бо деякі речі зривають усі маски безповоротно. Скільки читаю Павлів гімн любові, ніде не бачила там слів про силу волі...
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Я вже вище писала, що я б з ним( з чоловіком) не могла б навіть в ліжко лягти... А може просто я не знаю що це таке( і слава Богу). Моя мама, коли мова заходить за таку тему, каже, що то взагалі дурниці, подумаєш переспав з іншою( якщо брати до уваги тільки секс, а не ще якісь там почуття). А мені здається що я б просто не змогла пробачити, хотіла б, але не змогла.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) То тільки перший час, коли болить найбільше. Тоді можна окремо поспати, показати свій біль. Але не виганяти. Духовні порадники (а біль зради річ духовна) кажуть однозначно, що в часі найбільшої радості та найбільшої скорботи не можна приймати рішення, ані не можна робити вибір. Треба перечекати... Все поспішне й емоційне - хибне. Завжди можна зробити ЩОСЬ, що допоможе простити. Але забувати про рани не слід. Если только захотеть... Якби захотіла, то би змогла. Спалити мости завжди можна легко й швидко... от відбудувати їх...
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Коли я перший раз дізналася про те, що тато так довго зраджував маму, мені це просто не поміщалося в голові і моя бабця в досить серйозній розмові сказала мені, що жінка має на це закривати очі, тому що така сутність чоловіка. Сказала, що їй багато говорили про нашого дідуся(тут я взагалі ледь не зомліла, для мене він завжди був прикладом ідеального сім'янина), але вона просто не вірила нікому і була щаслива у тих стосунках, які в них були. Вони прожили разом все життя і розлучила їх смерть. І я ще досі дивуюся, як моя бабця доглядала за дідусем, коли йому було погано, як вона страждала без нього , як за ті кілька років після його відходу вона різко здала і сама прийдналася до нього... Хоч я не знаю, не думаю, що я б терпіла, що робила б вигляд , що це неправда.Треба бути дуже сильною жінкою і дуже сильно і віддано любити.. Але ще й від чоловіка залежить. Мій дідусь все робив для сім'ї, всіма переймався, був справжній господар-все дитинство у нас були кози і молоко, бо дідусь десь почув, що саме козяче молоко найкраще для дітей, а він так любив внуків... Тим не менше, це була правда, в нього була коханка, наскільки я зрозуміла, ще й довго. Але на першому місці все-таки для нього була сім'я, може тому й моя бабця згодилася робити вигляд, що все неправда, може заради такого чоловіка варто терпіти?... Я знаю, що це може трохи не по темі, все таки на гарячому нікого ніхто не ловив. Але чогось згадалася мені та відверта розмова.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Моя бабуля те саме: де тільки діда не "виловлювала", але .... і розлучила їх смерть((((Я його і не памятаю((((
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Ну в мене трохи не так, я свого дідуся дуже добре пам'ятаю і дуже люблю! Він для мене був особливою , рідною людиною, бабця була викладачкою в школі,дідусь на той час був головою колгоспу. Вона не виловлювала його ні звідки, вона просто не звертала ні на кого уваги.І вся родина була переконана, що вони ідеальна сім'я, зрештою так і було! А для нас, внуків вони завжди будуть найкращі, бо попри все були разом до кінця...Ось так я , знаючи, що сама ніколи б не стерпіла зради, захоплююся ними...
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Зрада сама по собі є дуже болючою і неприємною і для нас жінок розбиратись чому саме так і за яких обставин - це вже останнє діло! Сам факт, що твій коханий фізично був з іншою жінкою, цілував, обіймав її, говорив ніжні слова вже вганяє в паніку... Коли мені мій коханий зрадив вперше було дуже боляче, але шлюб і дитини змусили мене задуматись над негайним розлученням, тим більше, я бачила як навколо чоловіки моїх коліжанок зраджують їм і всі роблять вигляд, що так має бути і це норма...Але так не має бути!!! Я втратила довіру, постійні підозри, незрозумілі телефонні дзвінки і життя стає просто не можливим.В результаті розлучення не примусило себе довго чекати. Але зараз я розумію, що це був єдиний вихід, жити з людиною якій не довіряєш не можливо... І раджу вам дівчата і жінки, не заглядайте до телефонних повідомлень,звінків, електронних листувань свої коханих, є речі про які краще не знати, а лише здогадуватись
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Одна моя знайома каже так- мене забезпечує дуже добре, одягає, годує, маю машину, маю бізнес сімейний величезний, кожного року їду відпочивати в іспанію на ціле літо, діти вчаться в елітних школах. Ну так... далеко ту вірність.. де мені ще так добре буде? і він все одно додому вертається до мене. Вона то з гордістю говорить, хоч очі у неї бринять..... А я кажу свому милому, що на кухні є такі класні ножиці, що курячі ніжки відрізають- зроблю чик і вижену імпотента... ми тихенько сміємся і живемо душа в душу.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Уявила ситуацію "на гарячому" і чомусь зразу зрозуміла, що розсміялася би 100%, повернулася б і пішла Чому розсміялася? не знаю. Потім напевне б плакала на самоті, але перша реакція була б саме такою.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Цікавіше, звичайно, розповідати про те, що ВЖЕ було зроблено в таких-от ситуаціях. З досвіду, так би мовити, виходити, а не придумувати сценаріїв, які й так навряд-чи втіляться в життя, бо то й так все залежить від рівня вспильчивості конкретної людини. На ділі, тільки на ділі будем знати, хто шо зробить. Понапридумувати можем багато, а от............ На мою думку, тут як не уявляй, а все ж чинників впливає багато: наявність почуттів, рівень самооцінки особи, планів на майбутнє і тп. І навіть не діти і не гроші - бо щастя ти не купиш ні собі, ні своїм дітям. А яке жто нахрін щастя, коли все є, а він, бачте, "полігамний"... Ну, хоча, може це й справедливо для окремих дівчат з (незабезпечених) родин, для яких все ж головні не почуття. Що ми бачимо? Нас роками вчили (чи пак подавали власні приклади) наші любі мами, цьоці, бабці і сусідки, що "всі вони однакові", і так воно було, є і буде. І що це норма, і терпіти треба, бо "то заради дітей і сім*ї". Люди, проснітєсь!!!! Не іслам же ж сповідуєм.... і в 21 столітті живем! Ми САМІ виховуємо з них тих самих козлів, тим самим "смиренням" і "всепрощенням", і всі це ДОБРЕ розуміють. Просто думаєм "моя хата скраю, нічого не знаю, і подрузі не розкажу, і взагалі зроблю вигляд, що в мене всьо чьотко, життя ж-бо одне, а далі най ся діє Божа воля!". Не так? Не повірю. Бо сама довго жила за таким принципом, і ніхто ні про що не здогадувався. Чи не з львівськими панянками маємо тут честь дискутувати?))) Покажіть мені бодай одного успішного нормального хлопа, який би не гуляв. Не тому, що гуляти це нормально, а тому, що він класний, розумний, добрий, вміє заробляти гроші і.... не зраджує жінці????? Хіба повимирали. Серед молоді (до 40) - ну точно нема. Хоч закидайте мене камінням, своєї думки не зміню.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Камінням кидати не буду, чого... У Вас просто досвід такий, не повезло з оточенням.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Саме так! А вони Вам чимось вже не вгодили? Ну це вже зовсім. Як можна так узагальнювати? А якщо ближче до теми.. Я навіть боюся уявити таке. Якщо б- не дай Боже - таке сталося... Не знаю.. Зараз, коли я неодружена, то просто розвернулася і пішла. Без жодних дискусій. А якщо б була заміжня.. не знаю...Навіть не знаю. Могло б бути по-різному.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Підтримую на всі 100%. Якось дивно такі висновки робити геть про усіх.
Відповідь: In flagranti (на гарячому) Очікувана відповідь. Та я не лише на власний досвід опираюсь) просто є різні мужчини, жінки і їх спільні сім*ї) одні знають, але терплять, інші й сном не відають, а ще інші прикидаються. Але правда - гірка, тому korolivna готова до каміння. Ми ж тут на форумі, все ж не в реалі.... Чому?) я ж одна з них. просто мала на увазі велике село - наше місто. та можна, бо так воно і є. я ж не персоніфікую нікого конкретно) і не стверджую, що всі поголовно зажрані кобелюки. хто як вміє, хто на що гаразд... але кожен. не той, звісно, що звечора до рання на дивані догори пузом. та й ви самі все знаете, чи не так?
Відповідь: In flagranti (на гарячому) :confused: А в цьому реченні я загубилася. korolivna, Ваша думка, звичайно, має право на існування, але я б не вживала "всі", "кожен", буває всяко (і добре в тому числі).
