Відповідь: У якому віці народжувати? Я старша чоловіка на 1,5 року, до материнства доросла, але чоловік не хоче, каже зарано. От і чекаю, коли буде вже
Відповідь: У якому віці народжувати? погоджуюсь з тими, хто вважає, що це індивідуально. кожен фрукт дозріває у свій час. я родила в 33 і то не була впевнена, що вже дозріла. одна знайома родила в 39 і каже, що нікуди не спізнилась. а ще одна в 17 і була чудовою мамою. головне - народжуйте!
Відповідь: У якому віці народжувати? вийшла заміж в 18.5. через пів року подружнього життя вирішили, що пора планувати маленьку лялю, в 20-ть років народила прекрасну донечку, а синочка - в 26 років. порівнюючи відношення до малечі, розуміння материнства можу сказати, що у старшому віці зовсім інакше сприйняття, відчуття... але це не означає, що я аж тепер дозріла до шлюбу чи діток . звичайно, що інколи жалію чи нарікаю на чоловіка, причитаю... щось на подобі - та для чого я вийшла заміж, краще б я ще погуляла, піду розлучуся 9так у всіх в певні періоди буває 0. але я щаслива від того, що вийшла так рано заміж і маю таких суперових діток - шифт не працює, тому вибачайте за розділові знаки та маленькі букви.
Відповідь: У якому віці народжувати? Всім привітикЯ на сайті з новеньких,але щодо власне цієї теми -- то не така вже й "новенька"Вийшла заміж в 20,чоловікові було 24.Зараз мені 30,чоловікові 34 відповідно,а донечці 10.І от не в нас,а в батьків,причому батьків чоловіка активно постало запитання до нас:"Де ваша друга дитина?!"Справа в тому,що наразі більше дітей ми не плануємоМи рано стали батьками,жили самі і давали собі раду самі і у всьому,тобто ми спізнали сповна всі принади батьківства.І от зараз ми нарешті відчули полегшення.Дочка в нас майже доросла,ми активно працюємо,хоча і дитину увагою не обділяємо.Вона в нас професійна танцівниця бальних танців вже в такому невеликому віціМи маємо час на відпочинок,подорожі,вечірні прогулянки,шоппінг.Ми -- щасливі....якби не оте вічне скиглення батьків про "другу дитину"....Ви знаєте,я теж щаслива,що маю таку дорослу доньку,нашу гордість-красуню,але...зараз я вже розумію,що це все було зарано!!!Якби мені роки назад,я б лише зараз,тобто в 30,маючи вже сформовану кар"єру,будучи втомленою від життя "для себе",спокійно і з великим бажанням мала йти у ПЕРШИЙ декрет!!!Побувавши в неділю на хрестинах в чоловікового брата,Я побачила себе 10 років тому.Точніше НАС:квартира в пеленках,бо на памперсах економлять,молода мама плаче над зіпсутою фігурою,молодий тато скаржиться на недоспані ночі,свекруха кричить мамі обрізати манікюр,бо поцарапає дитину,а свекор згоря п"єа батькам всього по 23(А їм би ще попрацювати,пожити,поподорожувати,купити житло....А тоді вже про діток думати...А знаєте,чому народили?!Бо в маленькому районному містечку вже почали пліткувати на них,що вони ХВОРІ!Адже з часу весілля 2 роки пройшло,а діток нема....Єдиний висновок,який вже точно впевнено роблю в своїх 30 -- люди!Діти -- це велика відповідальність!!!!І щастя не в їх кількості,а в тому,що ці діти мають право рости,харчуватися і жити ЯКІСНО!А це вже залежить від нас,батьків....Так,я народжувала в 20....Але своїй доньці я буду радити не спішити з цим питанням.....А добре подумати,чи готова вона бути матір"ю
Відповідь: У якому віці народжувати? А Ви вважає,що памперси то дуже добре? Чи зіпсута фігура чи манікюр то важливіше,ніж дитинка? Я не осуджую нікого, проте як на мене все=таки сім"я важливіша за карєру, якби там не було... А от народжувати лише через дурнуваті думки оточуючих, то як на мене цілковита дурість! О власне в тому і стоїть питання: хто коли готовий, адже все це: І мене мабуть ніхто не переконає змінити свою думку на інакше...
Відповідь: У якому віці народжувати? Що вам заважає зараз в 30 років, піти в ДРУГИЙ декрет? страх? (що зіпсуєте фігуру?) кар"єра є, від роботи втомилися, відпочиньте вдома трошки з дітьми . я вас не переконую, і то тільки ваше бажання мати одну дитину чи більше, але клопоти з маленькою дитиною, що в 20, 23 що в 30, все рівно ті самі, наперед не знаєш наскільки буде чи не буде важко, просто треба хотіти і любити дітей.
Відповідь: У якому віці народжувати? Маю цілу купу прикладів, коли от-так-поживши для себе, роблячи безкінечно кар'єру, наживаючи статків, яких весь час не вистачає, бо хочеться ще щось, бо ще чогось не має, ще щось потрібно для повноцінного життя-вже не стає здоров'я на народження дитятка-з'являються якісь болячки, які перешкоджають вдалому зачаттю, чи виношуванню маляти. І всі ці статки і кар'єра стають просто не важливими і беззмістовними. Ніколи не розуміла, коли подруги говорять-"хочу ще пожити для себе". А якщо буде дитина, то що вона перекриє вам повітря і не дасть вам жити. Що означає жити для себе? Працювати на роботі, ходити на дискотеки, різні вечоринки, купувати речі? Чи не можна всього цього робити разом з дитятком? Так, на дискотеки регулярно ви ходити вже не будете, та впевнена я, що вам і не захочеться, не через те, що сили не буде, а через те, що кожну хвилину будете хотіти рповодити з дитиною. Так, дитина - це велика відповідальність!!! Але життю вона теж не заважає-все залежить від вас, чи вистачить у вас терпіння і хотіння напрягтись, щоб робити те, чому ніби заважає маля?!
Відповідь: У якому віці народжувати? Мені 24р. дітей плануєм на наступний рік (ну якщо такі речі взагалі можна запланувати). Але кожен раз, як я приїжджаю до бабці у село, сусідські дівчата-мої ровесники (котрі вже по 2 дітей мають) завжди питаються чи я здорова? Бо для них нема іншого пояснення того, чому ми ще не маємо дітей. А бабця моя каже, що кожен вечір молиться, щоб я нарешті порозумнішала завагітніла, бо в мому віці то вже дуже пізно вагітніти.
Відповідь: У якому віці народжувати? Скажу чесно, колись я боялась, що взагалі ніколи не стану готовою до материнства... Я боялася тої відповідальності. В мене було переконання, що маєш завжди тільки на себе розраховувати. Бо мала перед очима приклад своєї мами, яка в 24 роки трагічно залишилась взагалі без рідних, і зі мною маленькою на руках, і без чоловіка, і мусила сама давати раду у всьому І то все так несподівано сталося, непередбачувано, просто удар за ударом. Мама в мене молодець, змогла вистояти в тій ситуації, і я ніколи не була обділена ні матеріально, ні душевно порівняно з моїми друзями з повних сімей, з великими родинами. Але коли я думала про те, чи готова я стати матір"ю, то ставало страшно. І я нічого не могла з тим зробити. Коли я виходила заміж в 22 роки, мій чоловік знав про мої погляди на це питання. І дякую йому, що не тиснув на мене і не намагався ні в чому переконувати. Хоча він завжди любив дітей і хотів, що б в нас була дитинка, і не одна. На мене в тому плані дуже сильно вплинули науки для молодят, які ми відвідували перед шлюбом. Я справді тоді усвідомила, що зі мною завжди буде Бог, навіть якщо більше нікого не буде, я все одно дам раду собі і своїй дитині, Бог нас не покине. І вже після того, як ми взяли шлюб, як то кажуть, "лед тронулся". Ми ходили в гості до знайомих, в яких вже були діти, я спостерігала, як мами годують, переодягають малюків, міняють памперси (а то мені здавалось якоюсь "вищою математикою") - до 21 року я ніколи не тримала на руках малої дитини! Як мені подружка дала потримати на руках немовля на хвилинку, як я боялася! А ще один раз, пам"ятаю, коліжанка попросила глянути за манюньою, яка ще не вміла сидіти навіть, залишила її на широкому дивані, і каже: не бійся, вона вміє тільки лежати, просто дивись, щоб не скотилася з дивана. Поки подружка поставила чайник на вогонь, я чуть не вмерла зі страху, мені весь час здавалось, що дитина встане і втече з того дивана... Тепер смішно ті епізоди згадувати, а тоді тільки й думала, ну як то мами з тими малюками справляються? Мені моя близька подруга тоді сказала: не рівняйся ні на кого, ти маєш сама відчути той момент, коли захочеш стати матір"ю, і все буде добре. Так воно і вийшло. В якийсь момент бажання поділитися своїм теплом з маленькою кровиночкою, відкрити для неї красу цього світу стало сильнішим за всі страхи. Мені було 23 роки (одружені ми були приблизно рік часу), коли я відчула, що готова стати матір"ю, але вважаю, що вік і "сімейний стаж" тут ні при чому, цей момент просто треба відчути, дочекатись. Це складно пояснити логічно. І тепер, коли мене питають "а коли вже другу дитину народите", - я також не знаю відповіді на це запитання. Сподіваюсь, також це відчуття прийде, як і з першою дитиною, а поки що відчуваю, що не готова, і все. Хоча остаточне рішення все одно приймає Господь, і я Йому довіряю. P.S. Колись мені подруга, яка вже тоді мала донечку, сказала: "от побачиш, коли у вас народиться дитина, ви вже і не уявлятимете собі життя без неї, коли її біля вас не буде, завжди буде вам її бракувати." Я тоді не повірила. Було дивно, як то так - от зараз нема у нас дитини, і ніби нічого не бракує... Але зараз справді розумію, що вона була права на всі сто Хочеться нам з чоловіком побути вдвох - проходить година, дві, і вже починаємо згадувати всякі смішні витівки малого, говорити його словами, вже думаємо, як він там без нас, що робить і т.п. і спішимо додому, визволяти бабусю чи дідуся з "полону" Дійсно, як то ми колись без нього жили?
Відповідь: У якому віці народжувати? Я народила в 20, то було так спонтанно що навіть перед тим не задумувалась "хочу чи ні", "готова чи ні". Зовсім не шкодую, а навпаки радію цьому, бо уявляю коли в мене буде дорослий син (років так 20) і я ще не зовсім стара біля нього мама, яка розуміє і підтримує свого вже дорослого сина.
Відповідь: У якому віці народжувати? Першу дитину народила в 23 роки, другу-в 33. Рiзниця мiж дiточками 10 рокiв, менший був для старшого нiби жива iграшка!
Відповідь: У якому віці народжувати? Цілком згодна правда не в 17років-це надто юний вік, а от з 20 років будь-ласка... ...Першу доню народила в 22роки,а другу в 30р. Щаслива! Справді з віком стала стриманіша,уважніша,терплячіша! ТА у кожної жінки свій вік.,зі мною в палаті(після родовій) лежала дівчинка мого ж віку котрій було 30!а поводилась так наче їй 18р:"Ой,плаче? Ой виплюнув сосок!,йой,не хоче їсти,Ого він вирвав???...????...Зараз стільки літератури,то гадаю вона б мала розрізняти -зригнув і вирвав...Та цьому всьому можна навчитись... .. останнім часом з-закордону йде мода народжувати після 40років! Недавно чула вислів доктора наук по телевізору,з яким погоджуюсь!Коли жінка народжує після 40р.-це прекрасно!Та коли це масово????-....то це погано!(питання нації.. продуктивності,здоров"я???) Ми всі "розумашки" і знаємо про свій біологічний вік..ТОМУ МОЖЕМО ОБИРАТИ КОЛИ НАМ НАРОДЖУВАТИ.. І ЦІЛКОМ НОРМАЛЬНО В 40років ЧИ ПІСЛЯ 40ка НАРОДЖУВАТИ третю ЧИ четверту ДИТИНКУ.. АЛЕ НЕ ПЕРШУ!!!Єдине знаю точно,що не можемо бути егоїстками і чітко обирати одна дитина і все.Хочемо пожити для себе(маю на прикладі дві сім"ї.. які так живуть досі на 15році свого життя,бо не можуть мати лялю...через те що раніше не мали на неї часу,і народжувати не хотіли.. а зараз видно вона не має для них часу..(може це жорстоко,але...)......Проте завжди є вийнятки з правил...
Відповідь: У якому віці народжувати? Першу дитину народжувала в 26 років, коли оглядав черговий лікар при поступленні в роддом казав, що стара до перших родів. Стара, стара, а розродилась до 2-х год. без розривів. Другу народила в 32 роки, до год. часу-народила. У якому віці народжувати, залежить від стану здоров'я жінки. Та народжувати треба – і молодим, і не дуже. Головне, щоб до цього відповідального акту жінка ставилася свідомо, готувалася до «святого дійства», а дане нею життя надалі було щасливим, бо як свідчить народна мудрість, у щасливої матері – завжди щасливі діти…
Відповідь: У якому віці народжувати? Ярочка, дуже вже мені сподобалися ваші слова) Мені 21 рік(скоро буде 22), вже майже 2 роки одружені. Дітей зразу не планували, бо я ще вчилася і уявляла собі, як то тяжко поєднувати одне з другим. Зараз я вже скоро закінчую навчання. І в мене проявився шалений материнський інстинкт. В принципі, я завжди хотіла дітей, але тепер, коли чоловік нарешті одобрив то діло, то я, ну просто страшенно хочу!!:connie: Я розумію, що то не може бути так скоро, а я хочу вже і зараз!! Знаю, що треба заспокоїтися і покластися на Бога, бо Він краще знає, коли треба. Але інколи не можу стільки терпіти...
Відповідь: У якому віці народжувати? Оскільки в цій темі було питання не тільки про те, коли народжувати дітей, а й коли виходити заміж, мені пригадалась одна історія з життя Бабця моєї подруги (яка жила в маленькому галицькому містечку) любила їй повторювати: Оксанцю, не перебирай кавалєрами дуже, би сі в дівках не лишила. Бо знаєш, як люди кажут? "Як було мені пятнадцять, хтіло мене хлопців з двадцять. Як пішов мені двадцятий, хтіли мене солдати. А як стукнув двадцять п"ятий - не хтів мене і пес кудлатий! " Смішно, що подружка вийшла заміж рівно в 25, і не за "пса кудлатого", а за файного хлопця, який в 15 чи 20 їй навіть не снився То бабця на її весіллі тішилася, напевно, більше за всіх Більше за самих молодят і всіх гостей, разом взятих Але, що зробиш, в маленьких містечках-селах досі така філософія панує Головне - не піддаватись
Відповідь: У якому віці народжувати? одружились мені було 19 чоловіку 22, перша донечка родилась як мені було 20 а друга зараз коли мені вже 27...
