вічні суперечки: дитячий садок, чи з мамою краще?

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

тобто? Ви вважаєте що в 3-4 роки дитина не зможе свідомо вам сказати подобається чи ні їй в садку? Та ви то самі побачите, без зайвих слів.

Я теж за вибір( звісно якщо він є в мами) Коли пробувались в садок, в неповних 2 рочки, я знала, якщо побачу що мому малому не подобається в садку- він туди ходити не буде, будем тоді шукати альтернативу.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Це все частіше за все називають "звичайною" адаптацією до садка. Адаптація, на думку практикуючого дитячого психолога і мами двох дітей, триває 2-6 міс. В кінці ця адаптація має завершитися тим, що дитина просто звикає до тих умов, що є. )лінк в цитаті нижче) За півроку до чого хоч дитина звикне: і до доброго і до поганого.

Так, але ще раз наголошу, що це називають просто "звичайною" адаптацією:

Ще раз скажу, що це слова спеціаліста і мами двох садкових дітей.
І саме тому...

...ця "неспростовна" агрументація батьків, чиї діти ходять в садок, часто просто є неправильною трактовкою того, що відбувається.

Приклад: деякі батьки в цій темі кажуть, що їхні діти відразу щасливо побігли в садок і адаптації (звикання) не було - це не відповідає дійсності, на думку спеціаліста (не мою думку!), а думку спеціаліста-прихильника садка, яка одначе, ж добре знає, що садки придумали з економічною метою, а псих-педогогічна користь садка - просто побічний ефект економічного рішення.

Правда на її думку, в кінцевому результаті відвідання чи не відвідання садка не є визначальним в житті людини, але тоді питання: а нашо тоді ці піврічні стресси і адаптації самій дитині? (не батькам).

"Плаче, істерить дитина два тижні, бо не хоче ходити в садок - це нормально" - асоціюється в мене з "Після щеплення дитина може 3 години безперервно плакати, але це нормально".

І що тут нормального? Якщо дитина була б психологічно готова перебувати цілий день в якому закладі з 3-х років, то чого б мала довгу і часто тяжку адаптацію? Ну і від того ж психолога "Адаптированность к условиям и получение от них удовольствия – две большие разницы и не всегда они напрямую связаны." Так хто би сумнівався, що ето двє бальшіє разніци...

Ну і для тих, хто за садок: як полегшити адаптацію дитини, якщо вона тяжка для неї http://tehhi-karamir.livejournal.com/249213.html

---------- Додано в 17:11 ---------- Попередній допис був написаний в 17:06 ----------

І еті люді запрєщают мне ковірятса в насу! Шучу-шучу

В мене кардинально інший підхіх:
- в дошкільному віці рішення приймають батьки;
- в шкільному - спільно батьки і дитина;
- в дорослому (після закінчення школи умовно кажучи) - рішення дитина повинна приймати самостійно.

Нічого непоправного в плані вищої освіти людина не зробить, було б чим перейматися

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

А ви не хочете, щоб ваша дитина вчилась? А може в майбутньому дитині будуть потрібні знання більші, ніж шкільні, а в 16-18 років інше в голові. Але звичайно, батьки вчитися не заставлять, але повинні спробувати пояснити потребу.
А для тих хто не побачив, повторю

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Повністю погоджуюсь. Дитина завжди буде шукати вимовки аби не зробити того що треба. Я за балансування вільного дитинства з необхідними знаннями. Діти повинні завжди прагнути і досягати більшого.
Можливо у вас ВУЗи і посередні а в нас в університетах і коледжах (доречі ці речі рівноцінні в закордонії, і аж ніяк коледж не дає менші знання ніж університет) діти так потіють на першому курсі, що багато просто не витримують і втікають до тата-мами. А он ті що вміють вчитись і тягнутись до більшого то їм легше. Тут в гайскул складна програма а в університетах то в два рази складніша.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

взагалі то я про емоційну втому, а Ви про що?

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Гелено, а до чого тут взагалі посилання на якусь цьоцю, - практикуючого психолога і маму 2-ох дітей?
вона для вас авторитет чи безпосередній учасник нашої бесіди?
якщо вона собі хоче адаптовувати своїх дітей 6 місяців чи довше/ + класифіковувати типи адаптації до садка - на здоров'я... комусь то цікаво?

щоб зрозуміти вашу позицію, абсолютно достатньо змістовного останнього абзацу -

погоджуюсь цілком, окрім першого пункту.
Дитина адекватно може оцінювати ситуацію та свої бажання і в дошкільному віці. Головна роль батьків - показати приклад, навчити добре розуміти і аналізувати причинно-наслідкові зв'язки і як результат робити висновки та приймати рішення.
А як не навчити змалку - то вже жодна вища освіта не поможе
А стосовно її нав'язування серйозного чи жартівливого - знаю цілу купу негативних випадків батьківських помилок, поламаних стосунків і долей.
Можу розказати кілька близьких мені дуже болючих прикладів. І загалом впевнена, що позитивних прикладів нав'язування батьками вищої освіти з нормальними наслідками насправді дуууже мало....

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

он як! Тоді виходить, що якщо дитина каже, що їй подобається у садку, тоді це не так насправді. Насправді це вже просто звичка, адаптація,а батьки неправильно сприймають справжнє небажання ходити до садка за вдавану радість від відвідування дитячого колективу?
А ще таке питання: чи все-таки оцим небажанням дати дитині принаймні спробувати, що таке садок ( не сподобається- заберте), чи не позбавляєте ви її власного права вибору? Посилаючись на можливість критичного оцінювання ситуації, сучасні психологи говорять про те, що така можливість у сучасних дітей узагалі формується лише до 9 років. Тоді і школу до цього періоду треба оминати?
п.с. : стосовно права вибору- це мені нагадує відомого Германа Стерлігова- першого російського мільйонера,який зараз живе із сім єю у глухому селі без електрики і телевізора. Наголошуючи на те, що усі блага цивілізації- це зло, він сам проводить навчання дітей, старшій доньці, яка ще встигла застати ін. життя, наразі дозволено вибрати лише заочну форму навчання у виші ( бо у місто батько категорично не відпустить) і на усі питання журналістів, що буде робити, коли його діти з часом захочуть обрати ін. стиль життя, категорично це заперечує. Натомість, позбавивши дітей права вибору, віддаливши від цивілізації ( для їх же блага), сам колишній мільйонер користується інтернетом на 26 поверсі свого офісу у бізнес-центрі "Москва- сіті". Тобто за собою доросла людина право вибору залишає, а от можливість аналогічних прав у власних дітей відкидається.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Допис від Гелена
ця "неспростовна" агрументація батьків, чиї діти ходять в садок, часто просто є неправильною трактовкою того, що відбувається

а то про те, що правильно не віддавати дитя в садок, не віддавати чужим тьотям і т.д. Чому? бо ж тонна і ще з десяток психологічних знахідок Адже привести парочку реальних прикладів спромоглось дуже мало опонентів. Тому не знаю як кому, а дискусія стала нецікава. Ні-ні, не зайшла в глухий кут, а власне стала нецікава. Бо ж реальні приклади навіть (Фіянин для прикладу) "опротестовуються" Напевно просто не знайшлось якогось психолога, під цитати і витяги статей якого можна було б цей приклад затусувати... гм, ну знач шо таке? приклад не той. Хоч це реальний практичний приклад дитини, з повністю врахованими "її бажаннями". Але ж вона не зовсім "проти садку". Гм, гм, знач під конвеєр
От і дискусія

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Тут згідна, якщо батьки роблять вибір професії, але якщо заохочують дититну і допомагають, тоді супер. Бо знаю дуже багато випадків, коли діти жаліють, що батьки свого часу не "вивчили".

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Угу. Он я вже другий день працюю, а вірніше сказати пробую працювати з дому, бо нас замело снігом і коли машини з під снігу не видно і дороги не прибираються то далеко не заїдеш. Он я і пробую працювати з дому, але це разом з чотирма активними дітьми вдома. Няні нема, ібо чужі тьоті в нашім домі - нізя. Чоловіка нема, бо від коли поїхав в неділю на роботу то ще по-сьогодні додому не вернувся, ібо пішки не зайде. А я маю працювати коли довкола мене треба і сніг відгорнути, і постійно кожному подати їсти, і впильнувати аби не сиділи довго в снігу, і щоб зігріти після того як ноги промочили, і ще встигнути прибрати весь папір туалетний який дитині цікаво розкручувати і впильнувати що вона відібрала в старших чорний хлямастир і помалявала не лише умивальку в ванні а й себе з голови до ніг. Ну ж бо цікаво. Дитина повинна розвиватись, а нє? А і ще треба тут вимогливому босу подати все вчасно, висидіти на конференційних дзвінках протягом кількох годин, щось мудре ще говорити на тих конференціях і зробити всю роботу, бо інакше дзвонить боса додому і питається а воно де і коли буде готове. Забула додати, а ще мама хвора лежить і коло неї треба ходити.
Багато ще буквочок хотіла написати, але лишу тільки то що вже написане.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Гелено, викиньте ті вумні книжки...деколи достатньо просто прислухатись до своєї дитини. Та "мама-психолог" пише про своїх дітей, але ж ми знаємо ,що всі діти різні

ну вам не смішно з того що ви пишете? це ж абсурд повний- дитина звикне до поганого і буде казати що їй добре

п.с. ну от уявіть, ви півроку жимвете на тисячу гривень...звикнете і будете казати що вам зашибісь?

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

так. певно що смішно. От Льолік і писала про те, що дитині в садку було зле і її забрали.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

А я про основне питання цієї гілки, про що ж ще

Питання емоційної втоми для мене не є самостійним питанням, чи аргументом за садок. Головне питання: садок чи домашнє виховання. Якщо відповідь "домашнє виховання", тоді можна говорити про те як уникнути мамі емоційної втоми, чи як уникнути браку спілкування для однієї дитини в сім"ї, чи про ще щось. Якщо відповідь інша, то і проблеми інші, для їх обговорення є окремі гілки (чи можуть бути).

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Смішно було всім знайомим, сусідам і ін., коли на запитання "А ти ходиш в садок ?" мала відповідала "Ні, мені там не подобається і мене з садка забрали". На мене дивились (ну і дивляться :biggrin: ) як на вар"ятку. А як жеж розвиток, колектив, як вона до школа піде ? ну і що, що не хоче, що воно розуміє, "а мій півроку плакав, а тепер нічо, ходить, подобається". Випадки коли дітям дають дійсно вибрати чи хочуть вони в садок, це винятки, а не правило.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Вона для мене приклад спеціаліста, який працює з дітьми, в тому числі в садках.

Саме такі цьоці і кажуть молодим недосвідченим мамам "нічого-нічого, поплаче і звикне, це нормально". І мами вірять. А потім кажуть, що в них не було проблем з адаптацією в садку, бо їм спеціалісти давно сказали, що те, що відбувається з числа негативного - це норма.

Я ж написала, що батьки, особливо молоді і недосвідчені, не завжди правильно трактують поведінку дитини. Для цього вони і питають поради в спеціалістів, в першу чергу тих, хто працює в самому садку і вони їм кажуть, що це нормально, звичайна адапаптація, а ті таки вірять. І психологам в садку, і педіатрам, і всім решту.

У цій темі, батьки садкових дітей, і самі писали, що радяться зі спеціалістами в садку. Ви думаєте в тих садках кращі спеціалісти?

Це об"єктивна інформація - вона пише про адаптацію дітей до садка загалом. І вона дійсно спеціаліст і бачила багато дітей. Ви можете опротестувати те, що вона каже? Бо я ні. Сказати їй "дякую" за корисну інфу, по-моєму, більш адекватна реакція

Мені цікаво. Якщо вам нічого нецікаво, крім власного досвіду, це трохи дивно. І ризиково. Це всеодно, що не бачити, перепрошую, далі власного носа

Приклад. Аналогія з ГВ Через те, що нецікаво мамі, нічого крім власного досвіду, одна мама каже іншій "о, в мене теж молоко через місяць пропало" і та думає, що це непоправно. І так той "власний досвід" деякі мами активно поширюють, а всі спеціаласти дурні для них, що досі відсоток дітей на ГВ дуже низький.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

ваш приклад - я маю на увазі те, що ви дослухались до бажань своєї дитини, і забрали її з садка, бо помітили що їй там зле, не слід сприймати як поодинокий вийняток. Я знаю таких прикладів багато, і не тільки з власного досвіду.

Чи хтось об'єктивно може сказати який відсоток діток, котрим не сподобалось в садку, забрали з садка взагалі / перевели в інший садок?

І скільки діток ходить в садок під примусом, насправді цього не бажаючи?

Серед ваших знайомих є такі батьки, котрі з дня в день займаються "садковим психологічним насильством"?

я думаю, що масштаби не настільки серйозні

бо в протилежному випадку в цій гілці було б набагато більше як сліпих категоричних фанатів, так і набагато більше свідомих, поміркованих і некатегоричних домашників з власним життєвим досвідом.

питання в тому що тут вже цілу купу сторінок є намагання усіх апріорі записати в одну лінійку -

мені дуууже цікаво, інакше я б цю тему не читала. Але я би вас просила уважніше читати дописи/ не виривати цитат і не наводити натомість у відповідь оффтоп - сумнівні цитати якихось цьоць - бо зв'язку немає.

Повторюсь ще раз, якщо ви не зрозуміли з першого разу - я навела приклади реакцій дитини, побачивши які, батьки мали б негайно відреагувати -

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Я оцінюю по тих випадках, які знаю. Маю досить широке коло знайомих. Насправді забирають дітей з садка одиниці, знаю 2 таких випадки. Решта - водять в садок. І майже у всіх були періоди відмови від садка. В когось дитина зразу відмовлялась ходити, в когось "прозріння" наступало через тиждень. Але це сприймається як норма, бо "всі спочатку плачуть, а потім звикають". Реально знаю випадки, коли мама просто не могла віддерти дитину від перил, щоб завести в групу. То малого, поки не звикне, водив тато. І не тому, що вибору не було, а саме через тверде переконаня що без "колективу" ну ніяк не обійтись.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

нєєє, таких фанатів садка серед широкого кола своїх знайомих не зустрічала

хоча двічі від знайомих чула про випадки ігнорування психосоматичної реакції - "нічого, трохи похворіє, і звикне!", "то не психологічна реакція, то проблєма слабкого імунітету!"

то ж також роблю висновки виключно по тих випадках, котрі знаю/бачила чи чула з достовірних джерел.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

В книжках теж просто чийсь досвід: індивідуальний та узагальнений.

І то була не книжка, а стаття

Вона пише зі своєї професійної практики про багатьох дітей, бо працює з чужими дітьми і бачить загальну картину. Ще й вміє правильно її оцінити (яко спеціаліст)

До речі, отак майже повністю відкидати думку спеціалістів чи результати наукових досліджень і покладатися лише на власний життєвий досвід і досвід сусідок чи форумлянок - може це і є гординя?

Мені в цій темі часто смішно, але не з того з чого вам

Діти мають великі адаптативні здібності і багато-хто дійсно звикає, особливо якщо і в садку і вдома постійно повторюють (буквально вбивають в голову), що в садку добре, просто треба звикнути і т.п.

Чоловікова племінниця 2 роки ходить в садок, перший рік не хотіла ходити, плакала, хворіла і т.п. Часто залишалася вдома, але забирати з садка повністю її ніхто не збирався. Тепер їй садок подобається, наскільки я знаю. Вже звикла накінець.

---------- Додано в 01:59 ---------- Попередній допис був написаний в 01:54 ----------

Зв"язок є, я пояснила який. Те, що ви назвали сигналами дитини про те, що їй в садку зле, спеціалісти і батьки, які слухають цих спеціалістів, часто називають звичайною адаптацією до садка.

Це, я знаю, в тому числі з практики, зокрема, я вище написала про чоловікову племінницю - конкретний приклад.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Я фанатом садіка себе не вважаю, але малого обов'язково дам. Хоча будучи маленькою я садік ненавиділа, а за всі роки так і не адаптувалась до нього, при любій можливості втікала (ми жили в селі), за що тепер трохи жалію. Я вважаю що ми не повині слухати якихось цьоць, вичитувати надто умних книжок, а прислухатись до дитини і себе. якщо дитині добре в садіку, в неї є інтерес до спілкування з іншими дітьми, нормальні умови садіка то хіба не варто спробувати дати дитину в садік? Ну а якщо ви відчуваєте фізичну і психологічну втому то тоді треба рішати проблему дискомфорту дитини в садіку

суджу по собі: коли була малою, то була улюбленицею для всіх, а тут приходжу в садік, а я там така як всі інші(тобто брак уваги)от і не любов, +перловка і варена цибуля в зупі(трохи полюбила, коли почали особисто мені в зупу давати значно менше цибулі, бо перед тим всю зупу)

А якщо у вас море часу і втоми нема ніякої, то прапор вам в руки.