Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А у мене суцільні святкування: у п"ятницю корпоратив у чоловіка(і я з ним), у суботу святкували трохи приїзд тітки з Італії і чоловіка з Лондона, вчора ДН у друга... сьогодні настрій жахливий, я почуваюся як вижатий лимон... хочу спати, а треба вчитися, робити їсти...
скоро НР і свята, а в мене зовсім нема настрою, сьогодні такий плаксивий настрій і дуже дратівливий, не знаю як відмучити цей день...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

не знаю як той тиждень пережити і все встигнути-завтра прибирати,постіль міняти,ялинку ставити,а пообіді на ДН,в середу зранку на роботу,на 2 в перукарню,в четвер зранку педрада,потім святкування,а в п"ятницю цілий день готувати на НР...не хочу НР,не хочу гостей,хочу СПОКОЮ....

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

врочистіть нашого вчорашнього дня - наш татко цілий день був з нами дома ото вже наша Златуня не могла натішитись і набавитись
а нині суцільна "домашня" проза: прибирання-готування-прання-прасування... ех, десь би настрою трошки врочистого...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

суцільна проза - вже 2 ночі підряд з чоловіком не спимо, в Маркіяна коліки... дитя плаче, вередує, навіть циці не хоче.. сьогодні весь день спаткає, навіть боюсь подумати, що буде вночі... нагадали мені вчора, що цього тижня Новий рік. я затуркана, забула, треба вибиратись за подаруночками

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а мене вухо болить(((
ялинки живої скоріш за все не буде цього року(((
завтра ще один останній екзамен...
треба щось прибирати-прикрашати - нема часу, а як є час (як от нині) - то нема сили...

і ще на роботі скоріш за все тиждень буду сама - щодня по 10 годин.
зато завтра привезуть новенький модний матрац!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Хочу свята, а то та проза(хата, літня кухня, цілий день з малим) надоїла. Затягнулась аж на 1,5 місяці

чоловік знайшов роботу(купив фуру) і тепер цілий день біля неї, щось робить, доточує, миє

чоловіка бачу лише по вечорах і то пів години, на ранок як встаю, то вже нема. + моє мале чудо, ніц не дась робити, а роботи ого-го. Погода препаскудна нема як вийти погуляти, у Львів з'їздити. Здурію тута на селі( хочу до людей, до цивілізації).

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

поснідали усі троє..вивішала лашки попрані...помила підлоги...старшого відправила в театр з бабусею..мале спить..кавую

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ой, а я нарешті добралась до посиденьок, бо то часу не було, то з інтернетом воювала..почувала себе відірваною від світу)
Зара от маю хвильку часу, то пишу про свою суцільну прозу у вигляді сесії…ех…я таки маю неявку з того заліку, про який писала…треба було послухатись Consuelo, відразу взяти собі талон і не паритись..так ні! Я то всьо вчила три ночі, бо за першим разом він звісно що не встиг всіх прийняти, потім ми ше бігали за ним, випрошували коли можна прийти…ну і ото в п’ятницю нарешті воно сі стало…чесно вірила і була впевнена, що здам, бо знала майже все…тим більше як люди переді мною виходили і казали, що він їх питав, то я знала всі відповіді…але нє там то било…дуже легко він мене загнав- питаннями, які я взагалі перший раз чула, (бо бачте мабуть філолог з інязу просто зобов’язаний знати, що таке правосвідомість та все про еволюцію інститутів президента) , ще поприставав трохи («ой, ви так гарно виглядаєте», «я хочу, щоб наша зустріч відбулась ще раз»), і поставив неявку «з поваги до мене»…вийшла звідти з відчуттям образи і огидності…слизький тип…тепер муситиму то перездавати після 20 січня
Але зате вчора захистила курсову і ще 2 заліки…сьогодні теж ще купу всього здавати, але вже хоч не так страшно)
Ось…такі дєла…з святкуванням Нового року ще не визначились…та щось мені чесно кажучи і не дуже хочеться…я мрію про спокій і відпочинок…надто вже активна я останні тижні…

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

як я вас розумію, я так мрію повечеряти 31 числа, бокал вина і дивитись усі передачі по телевізору і лягти коли хоч...
так ні прийдуть гості
я люблю гостей, але не на всю ніч...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А в мене ніби суцільна проза,з підготовкою до врочистості,купа справ і роботи.В Дімочки завтра ранок в садочку,треба забрати костюм з прокату,в чоловіка Д.Н 30 числа,а готую вже сьогодні,бо святкує завтра на роботі,ще на примірку шубки тре встигнути,ну і найбільше радості останнім часом отримую від курсів візажу,вчора було перше практичне заняття,нарешті здійснилась моя мрія,я буду творити красу!!!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А в мене нема святкового настрою, прикрашання ялинки не допомогло. Роботи багато, я втомлена, не хочу гуляти і веселитись, хочу трохи спокою. А найсмішніше, що на вихідних я хочу на роботу, якась я не вдоволена тим життям цього місяця
Взагалі, ті свята для мене завжди сумно проходять...
Так, невже в мене нема врочистості? Треба шукати Сьогодні йду на танці, буде трохи позитиву

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Тепер в мене одна врочистість Сесія позаду, курсова позаду, навчання лишило мене в спокої до 11 січня) Зараз в хаті наводжу порядки наспівую "Jingle Bells", настрій чудовий, сьогодні ввечері з милим поїдемо по ялинку і будемо прикрашати квартиру. Давно не мала такого відчуття-легкість, ні за що не переживаєш, піднесення...Не знаю ще якими словами його описати:dance:

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

аналогічно і ялинку поставили вже (яку я, як мала дитина, чекала) і всеодно настрою передсвяткового нема..ще й захворіла. хоч би до Нового року видужати

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

І в мене нема!
Збираємося на корпоративну вечірку зараз, то може оковита і весь мій чоловічий колектив якось зроблять чудо і настрій вирветься з оков буденності? Мені б дуже того хотілося.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А ми сьогодні в садочку відгуляли свій перший новорічний ранок, батьки напевно більше тішились ніж дітки, так діти товклись шо ялиночку аж перевернули, ех так класно було, настрій якийсь такий підесений, в дитини емоцій, ходить цілий день співає, вражень надовго в нас вистарчить.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А я вже в Гданську.Всі мене лякали ситуацією в Польщі зі снігом,але проблема була набагагато ближче,у рідному місті,вчора випав сніжок і все місто погрузло в корках і я ледь не спізнилася на автобус.Повезло,що автобус теж десь в корках застряг...Але від того видовища,як всьо слизькається,машини буксують,особливо,коли перед нами на початку Стрийської бусик забуксував..і ми ні вперед ні назад,нерви потріпало..Добре,що все вирулилося.Потім в Польщіі я не могла повірити,що в них там якісь проблеми,дороги такі читсюнькі,Ніби хтось в ручну шматою протирав.Ще одразу після кордону,як сніг падав так собі,а далі.особливо від Варшави,чистота!!!
Але на важкому добиранні мої пригоди не скінчилися...Їдемо в автобусі,а він все не гріється...Ми до водіїв,а вони нам-то не наш автобус ,ми не знаєм,де тут що нажимати і як тут пічка включається.....В результаті дуло лиш тепле повітря з ветиляторів.яке перебивало морозне повітря звідкись.......Задубла,як цуцик і то при тому,що була дууже тепло вбрана..Цистит одразу нагадав про себе,так ще й як.... Наковталася таблеток і потім цілий час хотіла в туалет,а то само собою ще одна проблема в дорозі...До Варшави і в Варшаві всі 14 пасажирів повиходили До Ольштина я лишилася сама...І тут ситуація-будить мене десь коло 6ої ранку водій на заправці зі словами-Ви не хочете до туалету?Візьміть собі кави,не спішіть ,ми об'їдемо кругом заправку і встанем з іншої сторони,ось там,ви нас будете бачити...Ну та добре,я беру сумку з гаманцем і паспортом,телефон чогось лишаю,та йду.Ну всьо зробила,взяла собі гербати,виходжу надвір,а їх нема ніде...Ну я спочатку себе заспокоюю і ду назад в кафе сідаю п'ю чай.Сказали ж не спішити...Допила,виходжу,нема....:eek::khomyak:
Я знов в кафешку,сиджу вже просто так,виходжу,роблю коло туди ,сюди нема...Серце калатає,навкруги ніч,поле,я без телефону...Я себе звичайно заспокоювала,що який сенс їм отак мене лишати??к я кілька разів крутилася,сиділа всередині ходила навркуг і врешті вони приїхали.Я навіть не мала сили їм щось говорити,аби лиш залізти в автобус і їхати....брррр...Думаю,вони комусь кудись возили сплавляти горілку,сигарети,а може ще щось...Отакий бізнес у них,не хтіли певно,щоб я бачила.Але могли б хоча б сказати,що від'їдуть,щоб я так не переживала...
Тепер я сиджу вдома,вигріваюся і знайомлюся з песиком.Він мене спершу боявся,а як сестра з чоловіком пішли на роботу,то взагалі сів біля порогу і ще й гарчав.А потім почав трохи туди-сюди бігати,бо я його кликала до себе і врешті виліз мені на руки.Отак і сидимо перед компом двоє
Для тих,хтоне знає,що то за звірюка тут в мене Отаке воно чудо

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Проза- здала ще 2 модулі і 3 заліки…відчуваю себе витиснутим і перемеленим лимоном:wacko1:
Врочистість- прийшла стипендія і тепер я нарешті можу піти на манікюрчик!:dance2:

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

у мене народилась сьогодні племінниця з рудим волоссячком:connie:, то фантастично, будемо мати в родині, аж три рудоволосих сонечка то моя сестра і її вже двоє діток, добре що все обійшлось, сьогодні були нерви і переживання, і довгеееее очікування дзвінка від мами про" ... вже народилась..... лежить на грудях і спить... все... па..."добре що цей день вже добігає кінця і слава Богу,що він закінчився врочистістю...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

чогось вчора за вас думала. Добре, що файно заїхали

о, в нас колись такий іграшковий був

А я нині була на базарі, вибирали з сестрою ялиночку для мами, а я назбирала гілочок і сплела різдвяний вінок. Вийшов, правда, куций, але пахне на всю хату Потім накупила смакоти і поїхала додому, а потім ще різні покупки, готування суші (шось я переборщила з васабі... еххххх....), потім файна звістка про те, що скоро зможу забрати силіконові форми, на тих радощах зготувала молочно-кокосовий лікер... мням... От така врочистість

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Вже хвалилась в Вихвалялках, ще й тут напишу, бо для мене це така довгоочікувана врочистість - йду ввечері на корпоратив, нарешті кудись виберусь гарна, намальована, може й настрій передсвятковий зявиться. Я вже зранку навіть подумувала про те щоб ялинку поставити, але правда поки що це тільки думки...самого свята ще не відчувається.