вічні суперечки: дитячий садок, чи з мамою краще?

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Я так не думаю, бо я вже казала, що якщо мама поруч, то це вже добре, а дитину варто просто залучати до своїх справ. Спільна діяльність - от вам і увага, і час разом, і розвиток. Завжди діти в сім"ї просто робили те, що інші і всього вчилися самі, в тому числі навичок самообслуговування (в садок за тим ходити дивно)

Я думаю, що батьки мають цікавитися такою інформацією, щоб мати власні знання. А по консультацію до спеціаліста треба звертатися лише в крайніх випадках.

Тю, це діти в 2-3 роки одне одного емоційно підтримують чи як? Чи з якого віку?
А якщо троє плачуть одночасно, то вихователь їх по черзі заспокоює?

Якщо мама-одиначка - так. Якщо є інші члени сім"ї, то мама матиме час відпочити поки дитина з ними. Так зазвичай і є.

А чому вона має бути незмінна? Вона і не є незмінна: прогулянки, закупи, гості, дитячі центри і т.д. (уже багато разів згадувалося)

І питання: а в садку щодня не одне і те саме? Не одна і та ж обстановка?

---------- Додано в 22:58 ---------- Попередній допис був написаний в 22:52 ----------

Знову те саме питання виникає: значить садок потрібен мамі? Як підгузники - вони не для дітей, а для тих, хто за ними доглядає?

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Гелено, ваша думка в цій темі зрозуміла. Аж занадто. Дайте висловитись іншим. На форумі є інших тем цікавих. Може вам знадобляться для загального розвитку. Бо ж не можна все думати - яка я хороша, що не віддаю дитину в садок, а сама нею займаюсь. Почитайте, відволічіться...

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

а старші в садку, середня ходила з Лідою, але є малесенька дитина, плюс взимку багато хворіли. Можливості відпочити зовсім без дітей вона практично не мала.

в цьому випадку - нажаль, так погано. Правда, вона флєгматик за характером і дуже відповідальна, то ж практично не дозволяє собі зривів на дітях. Крім того, її досвід вже дозволяє їй зізнатися собі, що вона втомлена, і час від часу принаймні виплакатися чи комусь виговоритися для емоційної розрядки.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

В мене шок!:eek: невже такі бувають батьки. Ви кажете, що вони "повноцінна сім"я" - та вони не сповна розуму!

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

повторю ще раз

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

З трьома (чи вже майже з чотирьма) дітьми відпочинок без дітей це щось майже не реальне, ну принаймні поки діти не виростуть .
Ну і з мого досвіду - діти без садка практично не хворіють. Для мене це один з пунктів "проти", краще я буду вдома з двома здоровими дітьми, ніж з двома хворими.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Поставте мене в ігнор, це вирішить вашу проблему

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

в принципі це не проблема і, тим більше, не моя. виглядає, що у вас вона є.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Якщо вам щось не подобається в інтернеті - це ваша проблема
Якщо проблеми нема - нема чого скаржитися

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Гелено, можна особисте запитання? (хоч і тема не про вас)

А ви владна / авторитарна мама для своєї дитини?
Хочу для себе почерпнути просто ази домашнього виховання/навчання.

Чому виникло таке питання - просто у всіх своїх аргументах ви закидуєте, що діти - істоти несамостійні - вони нічого не можуть самі, їм потрібен постійний нагляд і контроль за поведінкою.

ні, ну з одного боку ви пишете, що потрібно залучати дитину до своїх справ (повністю підтримую, і наскільки можливо, так і намагаюся робити) - але виглядає на те, що залучати треба тільки до тих справ, які мама (тато, батьки, інші близькі дорослі) вважає за потрібне - бо тільки мама знає, що дитині треба, дитина сама нічого не може і т.п.
а потім ви глузливо - типу - звідки дитина знає, звідки дитина може, звідки дитина буде і т.п.
ну, скажіть ще хоч хтось - чи то тільки я таке між рядків прочитала?

просто, якщо в сім"ї більше, ніж одна дитина - все виглядає дещо по-іншому.
в мене на разі одне чадо - і я стримую себе від гіперопіки, що нелегко. я маю на увазі емоційну гіперопіку більше, ніж фізичну.
бо, виходить так, що я і так контролюю абсолютно все для дитини - що їсть, у що вдягнена, з ким спілкується, хто її вихователі в садку, що вони з нею роблять і як (повірте, це теж підконтрольне мамам, вони не спускають все без гальм, коли віддають дитину в садок), що вчить - чи, наприклад, що буде вчити, отримуючи середню освіту - це нормально?
бо щось мені то все дуже неоднозначно виглядає.
моя дитина росте - і я не встигаю оговтатися, наскільки швидко вона міняється, стає самостійнішою, зі своєю власною точкою зору - нерідко, не такою, як в мене.
але як то так? я ж мама - я краще знаю. я роблю за дитину вибір у несвідомому віці - чи йти їй в садок, чи не йти, чи відвідувати їй той чи інший гурток, чи ні. ну, не сподобається - змушувати, мабуть, не буду. але вибір запропоную (парадокс - тільки той вибір, який я, як доросла, вважаю за потрібне запропонувати).
а не віддавши дитину в садок чи школу - я не даю їй вибору.

потім, не завжди дитина буде хотіти перебувати тільки з мамою, я вже маю на увазі молодший шкільний вік - і далі. ні, я розумію, домашня освіта цього і не передбачає, я так розумію, дитина все одно буде спілкуватися з однолітками і т.п. деінде.
блін,
ця темі нікуди не приведе - Де дитині краще - в садку чи з мамою? давайте все-таки уточняти - де краще дитині віком до трьох років? Де краще дитині від 3 до 6/7? де краще дитині від .... (і решта періодів вікового розвитку)? а то все-таки некоректно виходить. звідси і всі питання і суперечки. я так думаю.

дайте відповідь - бо я себе все-таки вважаю хорошою мамою, хоч і не проводжу з дитиною аж так багато часу і не буду нехтувати можливості для самореалізації в професії, я прагну, щоб у дитини було все для неї необхідне - і матеріально, і головне - емоційно, відповідно забезпечую їй ці умови, виходячи зі своїх можливостей (як не сама, то шукаю прийнятні варіанти) - і тому не хочу робити помилок.

(питаю саме у вас - бо ви "в темі"), а я спеціально більше нічого не читала

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Так, дітям підгузники не потрібні. Краще в холод не гуляти (бо попісяється, а передягнути нема як). Краще хай спить вмокрих холодних штанях, поки не змерзне так, що почне плакати...

а в жінки, якщо є дитина, чи кілька дітей, то нема потреби в особистому просторі?
Добре, якщо жінці достатньо бути тільки мамою, а якщо вона хоче ще чогось, то вже рахується поганою мамою?

---------- Додано в 23:37 ---------- Попередній допис був написаний в 23:34 ----------

ще треба уточняти особливості характеру і побажань дитини а також можливості і методи мами

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Лда пішла з майже 3х. Що було на початку, не пригадую, а от в 4 роки моя Ліда ой як вміла вже пожаліти когось, і обняти і поспівчувати.

навіть я вмію трьох одночасно пожаліти-заспокоїти. Якщо ж поруч бігає хоча б одне таке співчутливе, як моя Лідка, то це взагалі не проблема.

а різницю між систематичними знаннями і "цікавитися" відчуваєте? Проблеми бувають не тільки серйозні, з якими треба йти до спеціаліста. Часом вони практично непомітні, і більшість з ними живе, навіть не підозрюючи, що це відома педагогам проблема, яка легко коригується. Власне в нас одна вихователька - просто дуже уважна, дбайлива і добра тітонька, а інша - надзвичайно грамотний педагог, з яскравим характером і навіть трохи строга. Я отримую задоволення, спостерігаючи за її майстерністю в роботі з дітьми.

вона є і у випадку садочку. Нагадую, ми говоримо про мам, свідомих важливості спілкування. Якщо цього усвідомлення нема, то спокійно дитина може бути вдома з увагою на рівні фізіологічних потреб і без жодної спільної діяльності.

тому що вона постійно під авторитетом мами, така собі "мамоцентричність", добра в немовлячому віці, але в три роки вже втомлива. Знову ж я не сперечаюся, що зміну обстановки можна забезпечити і без садка, але чому це не може бути садок?

скільки? як часто? наскільки повноцінний цей відпочинок? На годину повалятися в ванні чи посидіти в форумі? Особливо, якщо нема бабусь-дідусів, які залишаються з дітьми самі (заодно, не забуваємо про скелети в шафі).

одне - в садку, інше - вдома. з повною зміною оточення. от і зміна обстановки.

знову бавимося в словесну еквілібристику? а дитині потрібна емоційно виснажена мама? Не можна говорити про інтереси дитини, не враховуючи інтересів мами. Бо тоді якраз і виходить оте нав'язування комплексів молодим мамам, яке і є зворотньою стороною багатьох форумних порад..

---------- Додано в 23:43 ---------- Попередній допис був написаний в 23:40 ----------

я трохи інакше, але в тому ж руслі, але не думаю, що варто переходити на особистості

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Правильно. Дитині потрібна щаслива МАМА, яка задоволена собою і життям. Знаю по собі, що поки сиділа з малим вдома, то була нервова і незадоволена. А зараз і для дитини час знаходжу, не зриваюся, якісно проводжу спільний час. Відповідно і дитина задоволена.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

а діти десь бувають окрім вдома? транспорт, крамниці, "розвивалки"? Якщо так і не хворіють, то я Вас вітаю з тим, що у вас просто міцний імунітет, і в садку ви теж би не хворіли. Мої старші і без садка нормально хапали простуди.

відпустка - ні. А вихідні - цілком.

о! не кожному дано навчити. Моїх старших малювати вчила няня, я досі розгублююся, коли вони троє на кухні з фарбами і віддаю то на відповідальність старших. А вона вчила малювати фарбами двох дітей 4 і 2 років - і то успішно! Дарця використовувала її методику з Лідкою, поки та не пішла в садок.

---------- Додано в 23:58 ---------- Попередній допис був написаний в 23:55 ----------

А поки сиділа з дитиною, Ти усвідомлювала, що не проводиш час з малим якісно? Це справді важливе питання для цієї дискусії.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Та не можна, але ви вже поставили питання

Ні, у мене друга крайність - моїй дитині майже все дозволено (що не небезпечно надміру йому чи іншим)
Тепер я вчуся казати "ні" і потрохи починає виходити

Ви спитали про методи виховання, а вони у всіх різні, незалежно від того чи ходить дитина в садок, чи ні. Це не "ази" домашнього виховання

В мене особисто (чоловік трохи строгіший) виховання гуманне, без покарань. Я вважаю, що батьки для дітей порадники, захисники, вчителі (в плані вчать найбільше власним прикладом), ну і несуть за них відповідальність (за життя, здоров"я, навчання - тут важливі рішення приймають батьки, за ними останнє слово, але бажання дитини враховується, звичайно)

Я мала на увазі зовсім інше, лише те, що діти не готові до самостійного життя - тому і залежні від батьків або від інших дорослих. Констатація факту, не більше

Чесно кажучи, я не зовсім зрозуміла про що ви питали. Яке питання зрозуміла, на те і відповіла, решту не хочу додумувати, що ви мали на увазі бо думається щось не дуже хороше

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

в жодному випадку, просто щиро цікавлюся досвідом - з егоїстичних міркувань. цікаво виключно мені.

зовсім даремно

(мала на увазі, що ви спеціально тим питнням цікавилися, може, десь читали, бо я - ще ні)

трохи сумбурно вийшло - але я мала на увазі саме ось це

бо, мабуть, в мене було щось таке -

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

моє купання чи то приймання душу. частенько відбувається в присутності чоловіка і детей, бо інакше двері виламають і плачуть за мною. я на 15-20 хв, від них сховатися не можу. хіба робити все вночі, але я просто фізично немаю сили.
про емоційне вигорання мами це правда, я себе ледве стримую часом з малим, мені потрібна відпустка, а я немаю можливості. А в садок справді можна записати і трохи водити, трохи ні. Вихователька в групі, куди ходить моя дитина, просто чудова. Якби було інакше я б шукала іншого вихователя.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Так, в страшої заняття 5-6 раз на тиждень (в тому числі і в групі з школярами), молодша теж має контакти + маршрутки, магазини і контакти з дітьми,які відвідують садки. Проте в садку старша була в режимі - тиждень-два в садку (і то не кожний день) і два тижні вдома з температуроюі соплями/кашлем , відразу ж це все і молодша хапала. Це були не дитячі хвороби якими я не проти, щоб дитина перехворіла, а банальне ГРЗ.

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Та невже?

Відчуваю, Уко. Але ж це не значить, що народжувати мають лише акушери, виховувати психологи чи вчити лише педагоги і т.д. Як казала одна американська мама "мені не треба бути кухарем, щоб готувати для своєї сім"ї". Думаю, що батьки мають мати певну кількість знань, щоб вирішувати такі питання, які не потребують втручання спеціаліста, якраз на тому рівні і тільки - поки не треба спеціаліста. Ну, як приклад, ми ж ГРЗ не йдемо до лікаря, а самі знаємо що робити. Вже щось складніше - вже треба радитися, але ж не по дрібницях. Натомість я бачу, що кулінарія цікавить мам більше, ніж психологія чи та ж педагогіка (я маю на увазі загальні знання, не спеціальні)

А в три роки в чому вона проявляється ця "мамоцентричність"? Чи в чотири? Що конкретно ви маєте на увазі?

Якщо те, що дитина постійно з мамою, то це не так. Хіба що вони круглі сироти і нікуди принципово ще й не ходять (ті ж гуртки, яким вже певно гикається) ні з ким дитина більше не спілкується (тато в першу чергу) Але це майже виключено.

Розкажу про нас для прикладу, лише ті ж "гуртки", точніше типу того, які в найближчих планах. Малому майже три, я вже вибрала дитячий центр творчості і танці. Хочу після НР відвести його і туди, і туди - може йому сподобається щось, то буде ходити на заняття. Не так заради тих танців-шманців чи іншого, як заради спілкування і руху. А як ні, то будемо шукати щось інше, поки не знайдемо що сподобається. Возити його буду переважно я, іноді чоловік. З чотирьох-п"яти років хотілося б малого зацікавити теквондо (в нас вибір невеликий в Льовові плані БМ, то зупинилися на теквондо). Думаю, що зацікавиться, бо і тато вдома тренується, і фільми тато про бойові мистецтва дивиться, то і дитина може дивитися, щоб зацікавитися, і взагалі хлопчикам, особливо таким активним як наш треба кудить енергію дівати. Якщо почне займатися - то це всерйоз і надовго. Тут і друзі, і команда, і тренер, і показові виступи, і і змагання, і просто ф-ра, і прочєє-прочєє. З тими заняттями практично щодня треба буде кудись їхати і чимось займатися, ніхто вдома лише з мамою сидіти не буде.

Це лише приклад, дуже спрощений, та всеодно - де тут місце для "мамоцентризму"?

Може тому, що дитина не ходить в садок тільки тоді, коли хоче змінити обстановку, а ходить щодня і перебуває там більшу частину часу, причому незалежно від свого бажання - є воно чи нема його?

Та у вихователів теж є скелети в шафі. І одна справа якщо дитина ходить до них на 1-1,5 год на заняття, інша якщо проводить за ними цілі дні.

Дорослі так само приходять додому переночувати, і мають вихідні, і мають відпустки, але ж їх часто не влаштовує їх робота, часто втомлює і емоційно виснажує. І зміна обстановки робота-дім не зараджує тому. А з дітьми і садком в чому різниця? Дитину садок не втомлює? Я зараз про тих, хто проводить там більшість свого часу. Бо ви говорите так, ніби садок рай земний, не менше.

Я якраз пропоную враховувати інтереси і мами, і дитини. Чому комусь обов"язково має бути погано? І чому проблему "мама емоційно виснажена" треба вирішувати за принципом "болить голова - відрубати". А може таблєточку? А може мамі просто треба, щоб її час від часу хтось підміняв і все? Зрештою, діти ж швидко ростуть, нє?

Золоті слова! Але бракує одного: "поруч", якщо ця дитина дошкільнятко

А перетворити лимон в лимонад?

=============
Спеціально через цю тему я перечитала деякі пости з ЖЖ педагога-психолога М. Озерової (попри те, що я з нею багато в чому не можу погодитися, про садки вона пише досить точно, як на мене). Дам дві цитати для роздумів, бо для цієї теми вони якраз:

І ще одна цитата:

 

Відповідь: Дитячий садок, чи з мамою краще?

Діти без садка не хворіють простудними захворюваннями? ну це дійсно прекрасно, можна по-доброму позаздрити їх імунітету. Діти без садка не хворіють дитячими інфекційними захворюваннями? А що в цьому доброго? Я хворіла вітрянкою в 25. Це була одна з найважчих (якщо не найважча) хвороба (тобто її перебіг) за все моє життя. А моя товаришка вагітною в 31. Вагітність закінчилась нерадісно. Це не показники, це просто приклади. Моя мама в 33 перенесла Кір. Ледь вирятували. Бо називається "дитячі інфекційні". В три роки і в тридцять вітрянка і решта добра, дуже відрізняються по перебігу, тобто по його важкості.
Це все-таки "плюс" садочку. Принаймні для мене.

Друге. Діти можуть не хворіти, в силу того, що мало перебувають в тісному колективі. Тобто, якщо мама все-таки не визначилась, в першу чергу тому, що на даний момент це є дорого, в плані екстернату, а її дитина піде в школу, то не виключено, що адаптаційний період організм дитини в плані звикання до колективу переживе пізніше.

Щодо емоційного навантаження мами і її потреби в розрядці і відпочинку, повністю згідна з Укою. Є, звичайно винятки, це не правила!, це винятки, коли жінка не потребує кави в світі кави, танців чи кіна з чоловіком, концерту Терції/Дударику/Горгішелі тощо чи просто відпочинку удвох з чоловіком. Ні то ні. А більшість така, вона потребує. Це не норма? Ні, якраз це нормально. Добре, коли є можливість на когось дитину/дітей залишити. А я можу на таке підписати маму, і то вона не є здорова, хоч прекрасно ладить з Софією і Антонією, і часто їй це просто не під силу. Крім того, моя мама працює, а я вже писала, свекри покійні.

Про те, що отримує дитина в садочку на прикладі Антонії Деспіниної (2,6 років і 4) і синочка куми (діти ходять в один садок):
- вміння самоорганізуватись на прикладі інших дітей (не тільки приклад мами, яка прибирає порозкидані забавки, а я не хочу, а й інших дітей)
- можливість бути "лідером", який гуртує навколо себе (вдома, на майданчику і т.д. - це є постійно різні діти, а їй наприклад потрібна постійність спілкування)
- абсолютну увагу вихователя (треба розуміти, що діти є різні, і якась дитина, як моя Софія, може побавитись і 20 хв сама, ще й не міняючи заняття з малювання на щось інше, а інша за тих 20 хв поміняє 4 рази заняття і кожного дня чи навіть через день такий погром в хаті - це не оптимізм для мами, а казати при цьому "я не ідеальна" - практично не можливо, бо ходити по розкиданому під ногами не будеш, от Антонія - за 10 хв хата - поле бою, бо такий у неї темперамент)
- задоволення всіх "чому" - син куми "чому" задає частіше ніж каже мама, це не повинно маму виснажувати? честь і хвала тій мамі, яка при цьому тримаючи на руках ще 13 кг-вого меншого синочка не втомлюється і не потребує відпочинку.
- режим. Це вже було згадано. Дорко давно не спить в обід вдома. В садочку щодня. Коли не спить вдома під вечір дуже марудний.

До речі, про двох діток. І більше. Це добре, коли діти такі по темпераменту, що гарно бавляться вдвох/втрьох в хаті. У всіх так? Бо я знаю і такі прикладі, і не такі. І проблема не у вихованні, а в різних темпераментах.

Що отримала моя сестра:
- можливість реалізувати себе, час на себе
- можливість поповнити сімейний бюджет, і відповідно поїхати сім'єю на море в Партеніт (навіть на палатки в Шацьку треба гроші, якби дивно то не звучало, бо і палатка і бензин безплатно ніде не лежать, а Антонії рекомендували море і Шацьк з дітьми і комарами це не завжди кайф і я не впевнена чи треба наприклад діткам з атопією, отже море, просто море, Азовське, Крим, Туреччина - не важливо, бо спочатку було спільне рішення - поїхати на море - а вже потім його реалізація і відповідно потреба у фінансах). Смію зауважити, Антонія хворіла до садочку. А мама, якщо вона хороша, дбаюча про дитину мама, то вона ж шукає краще для дитини чи ні? Так, є поблизу Карпати, а що їх клімат з морським і користю хвої і морської води для легеневих захворювань, наприклад можна порівняти?
- якісне проводження спільного часу з дитиною і не тільки, в тому числі в самому садочку часом є спільні майстер-класи, чи як це правильно назвати для батьків з дітьми на різні теми "сімейний", "витинанки" і т.д. Бо в принципі хто шукає, той знаходить.
Це звичайно дуже тішить, коли все необхідне, може забезпечити одна людина в сім'ї, здебільшого так не є. Це не недолік, це реалії сьогодення. І прагнути "добра для дитини" для мене, на жаль не дорівнює життю без ремонту, в не найкращих умовах, де обстановка дому "напрягає", нема затишку, хочеться постійно проводити час де інде, а є кому таке підходить ... коли ситуація така, у мене завжди виникає запитання, то де ж краще, чи не так, а що це "краще"? буває, що не знайшлось можливості і у двох, так, але ж часто це звучить, як "домашнє виховання", а насправді Ви як вважаєте, це воно? Бо я вважаю, що це не так.

що отримала моя кума:
- можливість трохи відпочити від старшої дитини, і можливість молодшій дитині трохи відпочити від постійного бажання "опіки" старшою дитиною. І це теж не можна віднести до "погана мама", бо не за "домашнє виховання".

Я ніколи не зарікаюсь в житті ні від чого, в тому числі навіть від екстернату своєї дитини, хоча не розглядаю такого до 12-річного віку точно. Найважливіше для мене - комфорт моєї сімї і забезпечення сімейного затишку. Для цього обираю те, що мене влаштовує, когось влаштовує щось інше - будь-ласка. При цьому вважаю, "опускати" чиїсь рішення, бо вони відмінні від моїх нелогічно.

безособово - пропозиції поставити в ігнор когось трактую як невміння вести здорову дискусію
По своїй кармі розумію, що всі люди різні, що на форумі багато гарних мам, чиї діти ходять в садочок чи мають няню, як і те, що є мами - домашники, які обрали такий шлях, бо він є їх шляхом самореалізації.