Відповідь: Народжуємо вдома! ПОБЕДА 14 декабря Европейский Суд по правам человека в Страсбурге постановил, что Венгрия нарушила «право на уважение частной жизни», гарантированное Европейской Конвенцией по Правам Человека, запрещая акушеркам принимать домашние роды.
Відповідь: Народжуємо вдома! в мене чомусь аналогічно. Та й аргумент "заїжджений" - більшість всіх, хто проти ДП мають один і той же ж - а що якщо щось не так, хто поможе? я вже казала, я не за і не проти, я ще вивчаю))) просто не люблю категоричності і наївності. Не знаєте хіба в якій державі живемо? що за гроші чи без інвалідом без причини зробити можуть? що вдома менше зовнішніх чинників (чи практично відсутні) - які можуть нашкодити. В лікарні - навпаки, коли родиш тим більше не можеш вслідкувати і проконтрулювати що вздумається тому лікарю чи взагалі, що в нього в голові. А вдома всі і все тільки хочуть добра. Я зі своїм ще конкретно не говорила і не переконувала. Просто розповіла про ДП, і сказала, що можливо, я б хотіла. Він зразу дуже категорично - ні. Я спокійно сказала: "давай коли до того дійде вже по-серйозному, пообіцяй мені, що відкинеш категоричність, і просто РАЗОМ повивчаєм-почитаєм-подосліджуєм". Ну і зараз, як чуємо десь по-новинах-передачах про жахи наших пологових люблю закинути "з таким успіхом вже краще вдома родити)))"
Відповідь: Народжуємо вдома! Не завжди те, що називають припиненням родової діяльності, пов*язано з проблемами або є проблемою. Організм може просто взяти передишку перед потугами.
Відповідь: Народжуємо вдома! По всім цитатам "+1", бо в пологах різно може бути, але... Ні, Ірено! Не відкидають. Капкани/граблі в ДП УНИКАЮТЬ, обходять. Заважає світло - пригасимо. Хочеш Вівальді - запросто. Відпочити? - відпочивай. Змінити позу? - запросто! Імовірність появи "блоків" зводиться до мінімуму. Підготовка до ДП (яка в ПБ завершується уточненням тарифу) у більшості випадків дозволяє визначити психологічні небезпеки. Домашня акушерка (або чоловік на соло) - спрямовують зусилля на отриманні максимального психологічного комфорту і не обтяжені нормативами/конвеєром, як в ПБ. Тому і проблеми "ЗПД" на ДП не є такими суттєвими/фатальними
Відповідь: Народжуємо вдома! Ой мене це теж цікавить. Читаю про соло роди і розумію, що соло роди і роди з акушеркою - це все - таки дуууже велика різниця. Вже як родити вдома, то особисто мені більше імпонують соло. І ті хто родять соло часто родять і без чоловіків, тобто (напевно) коли самому вирішити і відчути і не боятися - то і з чоловіком тоді легше домовитися. Ну і, звичайно, чоловік - медик це окрема історія в даній ситуації... І ще читаючи роди домашників напрошується такий висновок - що щоб родити в пологовому - треба мати дуже добре здоровя
Відповідь: Народжуємо вдома! У нас взагалі не було нічого такого, як переконування. Перші пологи були спільні й ми з того були дуже горді й щасливі. Зважили мінуси перших пологів, пригадали собі лікарню та гінекологічне відділення, де я була після викидня... І рішення прийшло саме по собі, цілком спокійно та невимушено. Під час перших пологів я лікарів не чула взагалі, тому Роман повторював мені їхні слова, саме це я дуже добре пам'ятала. Він також. На другі пологи ми не хотіли бути частиною медичної махіни, хоча якби був ризик ускладнень (передчасні пологи тощо), то ми би, звичайно, що були в лікарні, але знову ж таки з акушеркою, бо така можливість також є. Та й розповіді про лікарняні пологи нам теж багато сказали. Ну, і приклад знайомих домашників теж допоміг, особливо однієї сім'ї (6 дітей домашніх), котрі як почули, що ми хочемо вдома народжувати, то нас міцно-міцно обійняли й привітали з таким рішенням. Так що то все разом, комплексно і без краплі сумніву прийшло. Я вже писала раніше, що я зважилася на домашні завдяки Романові, а не навпаки. Читала вже масу розповідей. Чула ще більше - і ні разу про припинення пологової діяльності не чула.
Я би казала дати почитати історії з пологових та історії з домашніх. То діє найкраще. І хто вміє думати та аналізувати - усе сам зрозуміє. Он Нідерланди майже цілковито на домашніх. У пологових народжують хіба емігранти. І кількість смертних випадків у них дуууже низька, порівняно з тими ж Штатами, де практично всі у пологових. Охала й ахала моя лікарка зубна, що як то я так удома народжувала, "то ж страшно!!!" А тоді сама собі відповіла: "хоча в мене таке було... я лежу, вже готова тужитися, а акушерки стоять про торебки балакають. коли нарешті на мене звернули уваги, то почали мене сварити, аби чекала на лікаря. а я не можу чекати, я вже! тоді лікар прибіг, а як народилася дитина, зразу пішов і повернувся за 4 години аж." А в мене акушерка була зі мною цілі пологи, і ще 4 години після пологів. Ну, і тут ще момент такий, що як народиш, то ти вже нікому не треба в лікарні. Гінеколог не приходить, бо тебе зразу передають сімейному лікареві, до якого треба їздити, він додому не приходить. Натомість акушерки до нас ще 4 рази приходили, поки малючкові два тижні не виповнилося. А ще мене розпитували, чи мали акушерки всіляке причандалля, яке тільки треба. Та мали, навіть кисневий балон і маску мали. Тільки вони самі не пам'ятають, коли таким востаннє користувалися. Мій Роман був категоричним щодо щеплення. Але аргументи "за" та "проти" переконали його в тому, що нам того зараз не треба. З пологами те саме. Тільки тут у жінки є одна перевага: можна пояснити, що вам саме так буде комфортніше, а народжувати саме вам. До речі, ми ще дивилися фільми про домашні пологи та в пологовому. Або дуже добре здоров'я, або приїхати в останній момент. Нам із першими пощастило приїхати в пологовий із повним відкриттям. Вони просто не мали часу, аби нам нашкодити чи позаважати. :xaxa:
Відповідь: Народжуємо вдома! ясно і ще під час підготовки до своїх пологів із Сашунькою я зрозуміла - важко знайти лікаря ПБ близького собі по духу. бо вони або не розуміють що ти від них хочеш, або кивають головою а самі собі думають: "ти нам тільки в руки попадися, а далі буде видно..."
Відповідь: Народжуємо вдома! Напишу я про свой опыт остановки родовой деятельности, и что не всегда такая стратегия: может сработать в условиях роддома quote=Vika;866616]велика (для МЕНЕ)це 4кг.причин кровотечі не знаю точно.родила в чорткові.до дій лікарів претензій не маю,здається вони робили все щоб мені допомогти.[/quote] также я могу поделиться опытом рождения крупного малыша, (как для меня 50 кг. до беременности и рост 1м 62 см.) 4,400кг. И я очень рада, что рожала дома, потому, что очень четко поняла, что если бы мои третьи роды были в роддоме, то они были бы с серьезными последствиями, может и для меня, но для ребенка точно. Начнем с того, что сценарий этих родов, не был похож не на одни мои предыдущие роды и не подходит он для сценария роддомовских родов. В четверг вечером у меня начались схватки, достаточно регулярные и длительные для тренировочных схваток, одно лишь вызывало сомнение, слишком уж безболезненные (даже при том, что вторые роды у меня были без боли). Ну акушерку на всякий случай я позвала. Она приехала когда у меня схватки были по 1.5 мин каждые 2-3 мин, так продолжалось часа 4, я у неё спрашиваю это тренировочные, она похоже, что уже боевые, мы стали все готовить к родам, потом я попросила, посмотреть раскрытие и оказалось, что головка низко, шейка мягкая, но не настолько, что вот-вот родить, была уже глубокая ночь, и мне, что-то не захотелось пахать всю ночь и тут схватки стали затихать, я говорю: "Ну раз схватки такие что можно спать, я пошла спать." Всю ночь были схватки, утром я встала в 8 утра, а акушерки нет, я спрашиваю мужа, "Где?", а он говорит на еще одни роды уехала. уже прислала смс. что родили. Оказалось. что только я легла спать, ей позвонили ребята у которых срок был назначен недели на две позже, но они уже рожали. Я созвонилась с акушеркой выяснила, что она всю ночь не спала и схватки меня прекратились вообще, и весь день как ничего и не было. Мы уже решили бог с ним, у мужа среди недели было день рождения, мы никого не приглашали, ждали, что вот-вот рожу. И тут решили хватит откладывать, пригласили гостей на субботу, акушерка позвонила в 8 вечера (Пятницы) спрашивает как я, -"Все ок, ни каких признаков родовой деятельности". Она говорит что ложится спать. Я еще подумала хорошо выспится. Тоже легла рано, ночью ничего не беспокоило, утром встала пошла в туалет и тут отошли воды. Я ее долго думала: звонить не звонить, пошла с мужем советоваться, тот сразу вскочил на прямые ноги, ехать за акушеркой, я да не спеши. Позвонила акушерки она говорит, ну теперь вы точно в родах, в течении часа следите за ситуацией, через пятнадцать мин. я позвонила, что муж выезжает, через 20 мин. она была у меня, через 1.5 часа я родила. Но эти полтора часа были одной сплошной схваткой где я уже с трудом могла, что-то контролировать и осознавать. Если бы не акушерка, которая говорила сделай глубокий вдох-выдох, я бы не понимала, что схватка закончилась, я делала один два вдоха- выдоха и опять схватка, очень интенсивная, и не совсем безболезненная. К сожалению я не была готова к такой интенсивной работе. Мне казалось,что это уже никогда не закончиться. И когда стала врезаться головка я даже не поверила, что уже близко окончание. Искусство акушерки, что я даже не почувствовала как родилась головка, но тут началось, самое главное, я не была готова к тому, что плечики надо рожать отдельно и что они могут быть больше головы, а тут прекратились потуги, где-то минуту, акушерка просила, чтоб я тужилась сама, потом следующая потуга, где я увидела все звезды мира, мне было уже все равно, подстрахуют ли мне промежность, малышу надо было дышать. После рождения он не сразу задышал, отливали холодной водой. Акушерка сказала, что он вообще 5 кг., но взвесили через 3 дня правда оказалось,что 4400. И вот тут у меня вопрос к тем. кто рожал в роддоме, если бы я поступила в роддом со схватками по 1,5 мин каждые 2-3 мин, дали ли мне после 8 часов схваток. отдохнуть сутки без признаков родовой деятельности. (за несколько дней до родов была у мамочки на консультации, которой сделали кесарево. Я говорю, часто путают тренировочные схватки с родами и стимулируют это не помогает потом кесарят. А она говорит я поступила в роддом с интервалом между схватками 5 мин. ,а потом прекратились, не помогали стимулирующие, поэтому прокесарили (прослушали сбой сердечного ритма у малыша). Теперь мне хочется сказать "ну и что", что интервал 5 мин, 2 мин и даже одна. Главный вопрос который интересовал акушерку:" Воды целы?" - Тогда у нас неограниченное время для родов. И то, что пробка у меня отошла 2 недели раньше и частота и интенсивность схваток все не имеет значение). Случай добраться до роддома после того как отошли воды, я не рассматриваю, потому. что при таком интенсиве я бы уже собраться и одеться не смогла, рожать в скорой помощи тоже не лучший вариант, но даже если бы я доехала до роддома, не знаю как бы я выдержала эти схватки в дороге (надо учесть. что я была в ванной и это значительно уменьшало болевые ощущения. Но самое главное,что остановка родовой деятельности, минута которая отделяла рождения головы от плечиков малыш был в воде, что уменьшало воздействие гравитационных сил. Когда я спросила, у акушерки, что делают в таких случаях в роддоме, она сказала либо выдавливают, либо тянут. либо капельница акситоцин. То же подтвердила моя мама, у которой оказывается была такая же ситуация в родах с сестрой. В результате у сестры был плексит плечевого сустава. 40 дней она провела в роддоме где её не разу не покупали, приносили к маме на кормление по часам. Результат такой травмы, как физиологический так и психологический сейчас на лицо и спустя 40 лет. Я уже не буду говорить про меры, которые как я узнала у акушерки, принимаются на данный момент в роддомах, если ребенок сразу не задышал. Во общем я очень рада, что готовилась именно к домашним родам, благодаря чему я не описываю свои роды как тяжелые и с последствиями.
Відповідь: Народжуємо вдома! Ого, у вас ситуація була схожа до моїх других пологів. Тільки мені акушерка не дала оговтатися. Як тільки побачила, що я після народження голівки раптом починаю розслаблятися, зразу мене поклала на підлогу й вимагала тужитися. Власне народити голівку було не так і важко, от плечі... Тут мені якраз найбільше допомогла акушерка й чоловік. Вона командувала "push", а чоловік тужився разом зі мною. Я щось навіть не думала аналізувати ту ситуація через "а якби..." Як на мене, все пройшло чудово, хоч і зашвидко. Акушерка тільки сказала, що тиждень тому мала випадок, коли жінка ледь не заклинила дитину в такому положенні, коли плечі ще не народилися. Але теж обійшлося все без видавлювання, витягання чи викликання швидкої. А яких заходів вживають? Наш не зразу закричав, але ні одна, ні друга акушерка не панікували. І в мене з рук його не забирали також.
Відповідь: Народжуємо вдома! Ну, він узагалі був дуже тихо, ані звуку. І вони кілька разів витягували слиз із ротика й носика спеціяльним приладом, поки він нарешті видав звук. Чомусь конче хотіли від нього хоч якогось мекання.
Відповідь: Народжуємо вдома! вчора якось так вийшло, що зайшла знову мова про домашні пологи. І що ви думаєте? НІ! однією з перлів було те, що я кажу - почитай дописи! а він мені - мертві жінки, що померли під час ДП дописів не писатимуть. І хоть ти трісни. Попросив навести йому список аргументів ЗА ДП, і статистику, порівнюючи з ПП. щось мене це зачепило, і таки треба дослідити офіційну статистку і скласти список усіх аргументів. а, ще одним залізним арументом було те, що вдома акушерка не матиме ніяких засобів, які тре мати в разі реанімації дитинки, і щоя кщо з нею щось станеться то я буду все життя винна. А в лікарні у разі чогось є... лікарня і всі прилади. І якщо так боюся лікарні, то можна покликати купу спостерігачів родичів лікарів (які в мене є), а ще можна до палати принести свою постіль і тд і тп і зробити максимально домашню обстановку.... мені ще далеко, а я вже у відчаї.... ---------- Додано в 16:25 ---------- Попередній допис був написаний в 16:21 ---------- і ще що моя думка сформована лише позитивним враженням від кількох вдалих прикладів, і просто етичним бажанням - бо вдома...
Відповідь: Народжуємо вдома! У мене теж були проблеми з народжуванням плечей, то на мене просто насварили чому я не тужусь і процес пішов. І малий теж не відразу подав голос, я не пам`ятаю що саме йому робили, здається витягували слиз, але точно тримали наді мною, я його бачила. Щоразу думаю як же мені пощастило мати такі пологи в лікарні і знайти таку лікарку. І чому ж це повинно бути вийнятком а не правилом? Єдине мене хвилює - пуповина якій таки не дали відпульсувати ну і плаценті не дали самій відійти. Загалом, аналізуючи свої пологи, я би вдома родила легко, але акушерка мені би таки була потрібна, на соло я би не пішла. Я навіть дуже собі уявляю свою лікарку домашньою акушеркою - вона дуже близька до того за переконаннями і сама не раз згадувала про пологи вдома - аналізувала їхні плюси і мінуси, шкода тільки, що це в її плани не входить.
Відповідь: Народжуємо вдома! Статистику хай наведе. Сам. То ж його перл. А розповідали за Нідерланди? Я десь читала, що в них смертність 3%, а в Америці в лікарнях - понад 20%. А історичні зміни? Що народжували колись удома заможні, а лікарняні пологи виникли через бомжів. Попроси поваги до своєї думки й поясни, що тобі важливе його розуміння.
Відповідь: Народжуємо вдома! я пояснювала, і Він погодився, що я маю право чинити, як вважаю за потрібне. Але підтримувати мене в цьому не буде (звісно не лишить). Але мене таке не влаштовує, я хочу щоб в такий момент він тішився, радів і переймався, а не був злим і мені нерви не псував...
Відповідь: Народжуємо вдома! адріано, якшо в лікарні при всіх тих пристроях шось станеться і не зможуть допомогти - то також будеш ти винна ше ні один лікар в україні не відповів за свої помилки
Відповідь: Народжуємо вдома! угу, я ж то розумію )) але в Мого і на це є аргумент - принаймні ми зробимо все, що від нас залежить, щоб зменшити ризики (бо як в хаті щось не так піде - треба буде вести в лікарню, а можна не довести і тд тп)
