Сімейні стосунки....з роками..

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

hyduk, описувала не просто гарну білизну, а еротичну - між ними все таки є різниця. Та й відчуваєш себе в ній по-іншому, а коли тебе зустрічають такою байдужістю, то звичайно охоту відбиває.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Я також так вважаю! Мені навіть пригадався анекдот.
Гуляють чоловік і жінка парком, чоловік все повертає голову за кожною гарною жіночкою...Дружина не витримує:
- Ти дивись-дивись ,нагулюй апетит,вечеряти одинаково вдома будеш!
Чим більше страху ,тим більше ми себе недооцінюємо...

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

по-перше, я не цитувала когось конкретно, читаймо уважніше
по -друге, гарна,еротична,х/б білизна, на мою думку, не є визначальним фактором. Хтось еротичний в шортиках атлантік, а хтось, як Ви кажете в "еротичній білизні " ( то яка?) може виглядати вульгарно і навпаки.
Я не вважаю, що проблема в білизні, жінці чи чоловікові, мені видається, що якщо виникають такі ситуації, то можливо проблеми десь глибше, в самих стосунках між людьми

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Погоджуся тут з Ірушка - швидше еротична білизна мається на увазі...
Гарна білизна в будь-якої жінки (СебеЛюблячої) завжди буде в наявності!!
Та й з рештою, після багатьох років спільного життя жінка знає (чи мала б знати) що муж зацінить, а що запозорить! І якщо реація неадекватна, то вже його проблеми і я б ображалася дуууже!

(хоч не думаю, що наважилася б одягнути щось "ТааКее", але якщо б вже і одягнула, то ясно, що хотілося аби він оцінив "належним чином")

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

чим довше живемо, тим більше мене дратує його відношення до побуту. Я мию посуд, прибираю в хаті, перу, готую дітей в садок, готую їсти, і також, як і він, працюю. останнім часом бунтую, бо то вже дістало. Так і живем...

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Аналогічеа ситуація.
Зі своіїм чоловіком ми вже 10 років разом, і чим дальше тим в нього халатніше відношення і до побуту і до дітей. І обговорювали ці теми, і далі те саме. По власній ініціативі нічого по дому не зробить і з дитиною часу не проведе. Раз в тиждень попилисосити це для нього подвиг.
З часом це все вже небридло.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Я над цією темою міркувала недавно. Справді сімейні стосунки з роками трансформуються. Коли ми з чоловіком зустрічалися (а було це 10 років тому) нам весь час хотілося торкатися одне одного, триматися за руки. Не вірилося, що колись це бажання пропаде. Наговоритись не могли, націлуватись. І,ось, (УВАГА, ДІВЧАТА ЯКІ ТЕЖ НЕ ВІРЯТЬ) зараз цього накалу пристрасті немає. Але з"явилось дещо таке, чого не було раніше, і воно не менш цінне, не менш приємне, не менш важливе. А інтим став однозначно кращий. І ще одне: ще не з"явилось відчуття, що знаємо один одного на 100 відсотків, є ще щось непізнане і нерозгадане .

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

нууу 10 років це досить багааато... у нас мееенше, але особисто нам допомагає відпочинок лише вдвох, похід в кіно...звичайно це нелегко організувати, але можливо. Мені чоловік і по дому помагає і дітьми займеться і пальцем тикати не треба, але все одно рутина затягує настільки, що інколи плакати хочеться.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

а у нас налагоджуються стосунки!!!:radist: Ми поговорили по-душам, я розповіла, що мене напрягає, він висловив свою думку...
Тепер розумію, що нам варто більше розмовляти.
Так приємно, бо ж люблю його, і не хочеться починати все знову з кимось іншим.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Так, спільний відпочинок гарний "реставратор" стосунків. Але біда, коли не те, що можливості, а навіть бажання немає його влаштувати.
Я коли відчувала, що наші стосунки "тріщать по швам", просила чоловіка про якісь спільні прогулянки, не раз пропонувала десь сходити разом. Але якщо бажання немає, тут вже нічим не зарадиш. Виходить так, що я йому надзвичайно набридла, але зручніше нічого не міняти (тобто не розводитись), бо батьки засмутяться, майно ділити треба ітд. А тепер і мені вже той відпочинок спільний не треба.
Ось мені навіть цікаво: чи можливо ту руїну, що називається нашою сім"єю, відбудувати? І мати не для оточення, а насправді гарні стосунки.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

може в тему, може не дуже, але нам дуже допомагає, коли він має шанс піти до друзів (в чисто мужску) на пиво, а я маю шанс піти почесати язиком в Культ чи шось таке про всьо на світі, або на шопінг з товаришками
Що можу ше сказати - нет-шопінг для мужа дуже рятує нас від його зіпсутого настрою, бо нема потреби йти по магазинах. Він цього не любить. Ну і я вже мовчу, який то кайф все таки, цінувати чиюсь "свободу". Тоді і твою цінують.
ІМХО
може надто філософсько, але якось так.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Напевне якщо є бажання працювати над стосунками хоч в одного з подружжя - шанс на порятунок є.Але для цього потрібно докласти багато зусиль.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

В ідеалі ви праві. Але в моїй ситуації усе пішло шкереберть саме тому, що я занадто цінувала свободу чоловіка: він вільно міг гуляти з друзями і подружками з нашої "тусовки", поки я вдома сиділа з новонародженим. Він відчув себе таким вільним меном, дівчата заглядались на нього, а він одразу почав думати, що раз він такий "вострєбований", то я йому вже не рівня. Бо ж "отупіла, розжиріла" ітп.
А я в той час зовсім свободи не мала. Тепер чоловік на повному серьозі вважає, що я собі гарно відпочивала, коли раз на 2 тижні їздила без малого в супермаркет на закупи.
Тобто я так розповажалась свободу чоловіка, але взамін отримала прямо протилежне. Хоча тепер визнаю, що ця нерівність була в першу чергу у моїй голові - я не вважала себе вартою відпочинку та свободи. :confused:

У мене довший час було бажання, а тепер - ні. Я навіть боюсь того, щоб чоловік раптом не почав "клеїти" стосунки. Я вже звикла до думки, що він не є моїм чоловіком, а ще боюсь, щоб усе не повернулось усе "на кругі своя", бо вже скуштувала нове мислення і не хочу повертатись до старого.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Думаю, якщо бажання працювати є тільки в одного, то шанс =0.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

довго вагалась, в яку тему, але це відео мабуть майже в кожній актуальне буде з цієї гілки

треба любитись

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

І що це було?
Чого це тій дівчинці так аж до сліз за чоловіків "абідна"?
Я на своєму досвіді бачу, що ті, хто "носом крутять" зазвичай роблять це дуже професійно і чоловіки і далі їх на руках носять.
А я і без порад тієї дівчинки завжди тішилась немов дитина кожному букетику чи квіточці, нехай навіть зірваній поблизу від дома. І нічим це мені не допомогло.

Розтлумачте мені, плз, що такого геніального в цьому роліку і не сердьтесь, що я так жорстко говорю - це усе від недостачі кохання у житті.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

А мені дівчинка сподобалась. Симпатичненька і якась така ... натуральна. Мені здається, що вона щиро говорить, з висоти свого "досвіду".

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

А я завдяки цій дівчині на You(Tube) знайшла відео про жінок і від душі перед сном насміялась ось це Може хтось себе упізнав?

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

і про яку свободу тут йшлося? Свобода в сім'ї має бути тільки взаємна. А якщо самому допустити так як у Вас мамату вийшло, що щось пішло не правильно, не в те русло, і Ви ж самі того і не зупиняли, то винен не тільки він, але мабуть і Ви.
І шкода, що Ви боїтесь

"Ламать не строить"...
І думаю у Вас скорше не

а нерозділене кохання.
Можу помилятись, звичайно.
Піти завжди легше, ніж залишитись. Це точно. Але і залишитись дуже і дуже не просто. Я не знаю конкретно Вашої ситуації. І ніхто не знає. На форумі, як правило ми завжди чуємо думку тільки однієї сторони. А в житті воно ж в 99 % так: винен не один, винні двоє. імхо. І я цілком вірю, що дати шанс набагато важче, ніж залишити як є, або взагалі піти різними шляхами.

---------- Додано в 09:16 ---------- Попередній допис був написаний в 09:08 ----------

на кого розраховане? попахує "гляжусь в себя как в зеркало"...)

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

вибачайте, що втручаюся і зараз зароблю за це тапком... але....
я мала стосунки через які стала неврастенічкою і все тому, що намагалася їх склеїти, а це нікому нафіг не було треба. потім плюнула і почала просто жити. все це завершилося розлученням , але так ліпше. обом.
зараз маю стосунки із свободолюбивим меном і поки я страдала ерундою щоб йому догодити, він дійсно стверджувався в думці, що це він такий ненаглядний, і що б він не казав і не робив, то я все стерплю і буду молити бути зі мною. тепер як пише mamatu "скуштувала новго мислення" і розумію, що мене теж є за що любити, що я мушу мати особистий час і простір, що жінка залишається жінкою до САМА цього хоче. я не додаток до нього я є я.і "кошка не валяйся"
що з того вийде бум бачити.