Двомовність в Україні - реально?

Відповідь: Двомовність в Україні - реально?

Попробую в цій темі продовжити свою розповідь про враження від Одеси. Як на мене,то питання про двомовність тут вже вирішено давно і безповоротно. Назви вулиць, вітрини магазинів, назви товарів в супермаркетах пишуть українською, а розмовляють всі виключно російською. Розмовляла зі своєю колегою на рахунок цього. І почула не дуже приємну річ, точніше, навіть образливу річ. Вона каже, що як тільки вони чують, що хтось говорить українською, то відразу роблять висновок, що то якісь рагулі, якісь задрипанці з глухого села. Ну і як так можна? Вони ж живуть в тій самій Україні, що і ми на заході!!!! І звідки таке ставлення?! Ще мені було цікаво,як же ж діти в школах? А вона й каже, що її похресниця зараз ні українською, ні російською грамотно писати не може. Ось така-то двомовність у нас виходить. А ви б чули,як бідолашна тітонка, що робить в аеропорту оголошення намагається оголосити про початок реєстрації українською мовою!!! Це просто "атпад"!!! попробую відобразити це словами, але насправді це виглядає значно смішніше: "Пачинаєтса реєстрація пасажирив та аформлення багажу....." ну і так далі.. І сміх, і гріх.... А у людей які очі,коли на реєстрації я замість "доброе утро" кажу "доброго ранку". Такого подиву від цього простого привітання я не бачила ще ніколи Так що з того всього роблю висновки, що якби ще й узаконити двомовність, то наша гарнюща мова просто-напросто вимре... хіба що захід буде і надалі її колискою. Сумно від того...

 

Відповідь: Двомовність в Україні - реально?

Про Одесу і російську мову розкажу вам прикол із життя.
В мене двоюрідна сестра все життя живе в Одесі. Ну і от, коли її синочку було 4-5 років, вона мені якось хвалилася по телефону, що малий ходить і на плавання, і на танці, і на малювання, і на англійську мову та й ще на якісь курси російської мови. На моє логічне запитання: "А на українську мову?" сестра каже: "Та ні, українська - це вже забагато. Він ще малий. Та й нащо вона йому?!"

 

Відповідь: Двомовність в Україні - реально?

Певно, багато чого залежить від нас.....

Таке оголошення:


ВРЯТУЙ СВОЮ МОВУ!‏

У Верховній Раді зареєстровано законопроект «Про мови в Україні», який проголошує «українсько-російську двомовність» і запроваджує тотальну русифікацію. Цей законопроект – докладна інструкція зі знищення української мови в усіх сферах суспільного життя. Якщо його приймуть, українська швидко зникне зі шкіл і вишів, з телебачення й кінотеатрів, книгарень і крамниць, органів влади і війська. Українці стануть людьми другого сорту у власній країні, а сама Україна після цього швидко перетвориться на російську провінцію: недаремно Людміла Путіна заявила, що межі Росії проходять там, де й межі російської мови.

Центральне місце у законопроекті «Про мови» відводиться російській мові. Чого варта хоча б ст. 7, яка зветься «Російська мова в Україні. Українсько-російська двомовність», яка цинічно перекручує факти на користь російської мови.

Незважаючи на те, що в Україні на своїх етнічних територіях, окрім українців, проживають чотири народи, які не мають власної державності (гагаузи, кримські татари, кримчаки і караїми), і мови яких знаходяться на межі зникнення (гагаузька, кримчацька і караїмська) або під загрозою зникнення у майбутньому (кримські татари), оскільки їм не створені належні умови для розвитку, і сфера їх застосування є досить вузькою, можновладці з Партії регіонів, Компартії і Блоку Литвина турбуються лише про російську мову, якій нічого подібного не загрожує, і яка є найпоширенішою не лише у багатьох регіонах України, а і у найбільшій у світі державі.

У них вистачає кнопок і тушок. Вони знають, що жоден суд не захистить наших прав. Вони впевнені, що опозиція нічого не вдіє. Вони розраховують, що ЗМІ недооцінять або замовчать загрозу. Тому вже 4 жовтня погоджувальна рада парламенту може включити законопроект «Про мови» до порядку денного, а невдовзі Янукович і його коаліція зро блять його законом.

Ситуація критична. Не варто сподіватися на когось. Зупинити їх можеш лише ти, якщо вийдеш на вулицю і закличеш до цього інших. Якщо нас буде багато – їм доведеться відступити, бо владі, яка втрачає авторитет на очах через невиконання обіцянок підвищити добробут громадян, не вигідні масові протести.

Однієї акції може бути замало. Можуть знадобитися активні дії по всій країні.
Але критично важливо прийти в понеділок, 4 жовтня о 10.30
до Комітетів Верховної Ради (вул. Грушевського, 18/2)

Ми вимагатимемо зняти з реєстрації антиукраїнський закон «Про мови» і зайнятися натомість справами, які реально покращать життя українців.

Разом скажемо депутатам: «ЗАЙМІТЬСЯ ДІЛОМ, А НЕ ЯЗИКОМ!»

Громадянський рух «Відсіч»
Рух добровольців «Простір свободи»
Громадська кампанія «Новий громадянин»


Приходь 4 жовтня на мітинг та покажи владі, що ти не допустиш другої державної! Це справа кожного, хто вважає себе українцем і любить свою мову!

ЦЕ Є ГРОМАДСЬКА АКЦІЯ, ЯКА ПРОХОДИТИМЕ БЕЗ ПАРТІЙНИХ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ПРАПОРІВ. СПРОБА ВИКОРИСТАТИ БУДЬ-ЯКУ СИМВОЛІКУ, ОКРІМ ДЕРЖАВНОЇ, ВВАЖАТИМЕТЬСЯ ПІАРОМ НА ЗАГАЛЬНОВАЖЛИВІЙ СПРАВІ. ПАРТІЇ, ЯКЩО ВЖЕ ТАК ПРАГНУТЬ ЗАСВІТИТИСЯ, МОЖУТЬ ВЛАШТУВАТИ І ВЛАСНІ АКЦІЇ В ІНШИЙ ДЕНЬ І ЧАС, А ЇХНІ ЧЛЕНИ МОЖУТЬ ПРИЙТИ 4 ЖОВТНЯ ПРОСТО ЯК ГРОМАДЯНИ, ЯКЩО ЩИРО ПРАГНУТЬ ЗБЕРЕГТИ УКРАЇНСЬКУ МОВУ, А НЕ ЗДОБУТИ ЗА ЇЇ РАХУНОК СОБІ СУМНІВНІ ПОЛІТИЧНІ ДИВІДЕНДИ.

Джерело: maidan.org.ua

 

Відповідь: Двомовність в Україні - реально?

На жаль так є. Багато моїх знайомих повиїжджало на пмп в Іспанію, Італію і.т.п. Тут вони спілкувались чудовою українською мовою. Коли приїхали в гості вже говорили по російськи. На питання чого так, відповіли - бо то не круто, там всі говорять по російськи, хіба ми селюки якісь? А я завжди вважала, що там сильна українська діаспора, береже мову. Але то певно тільки старше покоління, а молоді всеодно якою мовою балакати, головне гульки і "бабульки" ( не всім звичайно, але багатенько є таких вийнятків).

 

Відповідь: Двомовність в Україні - реально?

От у тому вся біда. То якийсь у нашого народу комплекс неповноцінності, меншовартості. От живе собі дядько на Київщині чи на Харківщині, говорить вдома українською, але як тільки приїжджає до обласного центру, переходить на велікій і магучій язик, щоб не висміяли, не сказали, шо селюк. Люди соромляться свого походження. Воно то не дивно, чому так сталося, але як таку бубу з тих нещасних голів вилікувати???:8:

 

Відповідь: Двомовність в Україні - реально?

Ото власне і я про те ж.

 

Відповідь: Двомовність в Україні - реально?

На жаль, так і є... Я з Хмельницького, але жила також і у Вінниці. Там ситуація з мовою просто абсурдна. Люди вдома розмовляють українською, а на людях, особливо, коли вперше бачаться, знайомляться, то російською - таке собі "правило хорошого тону"... на українську переходять лише тоді, коли близько знайомі, дружать, так би мовити, коли довіряють. Наприклад, моя майстер з епіляції перейшла зі мною на українську лише після 4-го сеансу))) звикла до мене)))
В соц. мережах спілкуються і підписують фото виключно російською.
Я поки не бачу, як з тим боротися... адже люди самі обирають, вони самі НЕ ХОЧУТЬ, СОРОМЛЯТЬСЯ розмовляти рідною мовою.
Найстрашніше те, що такі прояви рагулізму я все частіше спостерігаю і тут, у Львові! Наприклад, нещодавно купувала взуття в центрі в невеликому магазинчику. Там разом із продавцем була група дівчаток-подруг, пили чай, мило спілкувались українською... тут одна з них вийшла на вулицю і біля неї зупинилось авто, очевидно, водій захотів з нею познайомитися, я теж вийшла і почула, що "знайомляться" вони російською... Я пройшла декілька метрів, потім те авто також зупинилось, з нього вийшли двоє молодих людей, які між собою теж спілкувались українською...
В мене було справжнє дежавю ((( відчула себе, ніби в рідному місті...

 

Відповідь: Двомовність в Україні - реально?

Я не русофобка(поважаю звичайних росіян) і не націоналістка палка, але коли чую коли у Львові російська мова звучить тепер мало не від кожного "крутого пацана(девченки)" мене персмикує. Львів колиска української мови, культурний ценр, який виплекав масу патріотів все частіше розмовляє російською. Чому наші львівяни намагаються "тіпа парусскі разгаварівать? Паказать что ми тіпа Всє тіперь очєнь пакрутєлі"
Ні, щоб навчити приїзджих , показати як звучить наша гарна милозвучна мова. В мене по сусідству на зйомній хаті живуть кияни (тут по роботі). З нами вони вільно спілкуються українською, ще кажуть хоч тут поговорять українською, бо більш ніде.
Я Як пригадую розповіді бабусі про те, як їх молодих людей кацапи мордували, як моя бабуся тижнями ховалась зимою в скирті сіна(була звязковою), як дідуся в сибір вивезли, бо куркуль (де він і помер) і тато мій в Сибірі народився бажання переходити на мову Російськоімперської амбіційної держави пропадає.
Чому пишу, бо сьогодні трапилась схожа ситуація про яку розповідала Левицька. Дівчата в кафе гарно та модно, та багато вбрані сиділи за столиком та чесали російським блатняком між собою. В однієї задзвонив телефон вона слухала слухала, а далі чистою українською мовою "Добре мамусічка, я довго не буду, ми з дівчатами трохи по магазинах походимо.... куплю... я все памятаю..." і далі за тим "что дефчьонкі, на чьом астанавілісь ми???" Все нема слів... :moskali:

 

Відповідь: Двомовність в Україні - реально?

Я вибачаюсь, але Ви ж не впевнені , що вона повністю україномовна:no: Я наприклад теж дуже люблю і поважаю українську мову, і виросла я в українській сім"ї, але життя склалося так що маю російськомовного чоловіка, з ним розмовляю в основному по російськи, із своїм малим на українській, чоловік з малим розмовляє по російськи, малий відповідно до нас говорить на двох мовах, і бачу по малому, що якщо до нього хтось починає говорити по російськи, він починає відповідати на російській, так само з українською. Нічого поганого в цьому не бачу, але зі сторони можливо буде виглядати, так як Ви описали вище:confused:

 

Відповідь: Двомовність в Україні - реально?

Ви знаєте не впевнена. Але що бентежить так те, що кількість "двомовних" з нахилом росікськомовності збільшується(кажу про Львів бо тут живу), а українська ... самі мабуть бачите(((

 

Відповідь: Двомовність в Україні - реально?

+100!
у нас російськомовна сім*я-в родині ми спілкуємось по-російські,але намагаюсь,щоб моя дитина знала дві мови.так,наприклад, якщо з донею йдемо гуляти на дитячий майданчик чи в магазин навіть, то тоді перехожу на українську. й всі завжди дивуються,як дитина в такому віці розуміє й,коли до неї звертаєшся й на укр. й по-рос. вона прекрасно знає,що пташка та птичка-одне й те саме,папа й тато,мальчік і хлопчик....не бачу нічого поганого, а тільки плюси, що людина спілкується на різних мовах.

ну,якщо друзі цієї дівчини російськомовні, тому вона й перейшла на неї. я так само,якщо сиджу в компанії, де розмовляють українською мовою,переходжу запросто на іншу мову,але це зовсім не означає,що я не поважаю свою рідну мову.
Так само й на форумі,тільки з поваги до форумлян,пишу на українській...

 

Відповідь: Двомовність в Україні - реально?

Я Вам скажу свою точку зору, мене абсолютно не бентежить двомовність, трьохмовність і т.д., я взагалі рахую, чим більше мов ти знаєш, тим краще.Але відштовхуючись від нашої історії, так склалось, що є у нас дуже багато російськомовних сімей, і діти яким співають колискові на російській мові сприймають саме цю мову рідною, а потім вони взнають що є ще і державна мова яку теж треба знати, розмовляти і розуміти, і саме тут дуже важливо ,щоб саме батьки пояснили свому чаду, що дуже важливо знати і державну мову, бо в цій країні ти живеш!!! А якою мовою ти розмовляєш вдома чи з рідними , чи з знайомими це справа кожного особиста.
Так от мене власне бентежить те, що таких російськомовних свідомих батьків не так вже і багато (особливо Схід і Південь України). Тому і діти виростають навіть незнаючи державної мови. Мені особисто дуже приємно коли мій російськомовний чоловік купує малому казки на українській мові, бо він в цьому бачить сенс, це при тому що розмовляє з ним тільки на російській, а в Донецьку наприклад в цьому сенсу не бачать, от власне це мене і бентежить.

 

Відповідь: Двомовність в Україні - реально?

а я чомусь впевнена...
в нас ціле місто так живе, багато хто знаходить в себе "тіпа русскіє корні, каториє нє пазваляют гаварить на сельскам язикє... патамушта ані нє бичкі"...
так це і звучить...
Проблема в тому, що цю "культуру" "несуть" в основному молоді модні люди, яких прагнуть наслідувати їхні ровесники і знайомі, аби бути трішки схожими, входити до їх кола.
а ще модно стало на публіці розмовляти літературною укр. мовою, а потім десь відвернутись і ненароком (але щоб усі почули!!) запитати чи сказати щось російською...ніби, ми ж нормальні, просто стасус зобов`язує українською розмовляти.

 

Відповідь: Двомовність в Україні - реально?

Ви ж там навіть не були:confused:

В мене таке враження ,що ми живем в різних містах, я б ще могла погодитись, що така ситуація може бути в Криму, але явно не у Львові

Ви у всьму вбачаєте якесь наслідування і моду, а я в цій ситуації наприклад можу уявити свого ж чоловіка, який на відміну від деяких україномовних розмовляє дуже чистою українською мовою ( це проста життєва ситуація), він з кимось розмовляє українською, якщо раптово переключиться на мене ,то вже говорить на російській ( хоча бувають ситуації, що не встигає переключитися і продовжує зі мною на українській).
Я взагалі рахую , якщо у нас російськомовні можуть розмовляти літературною українською мовою, то нехай вже це буде як мода, це ж прогресс.

 

Відповідь: Двомовність в Україні - реально?

я тут писала про Хмельницький, оскільки мій попередній допис у цій темі теж стосувався Хмельницького. Я описувала явище, яке, на-жаль, наберає обертів і у Львові. Можливо, це ще не так очевидно, але для мене такі речі є дуже болючими, оскільки я вже надивилась на наслідки такого ставлення.

я навела лише 2 приклади ))) цим, на щастя поняття "Все" у моєму житті не обмежується))
А вищенаведену ситуацію я спостерігала якось (з останнього) у програмі "від пацанки до панянки", де львівянин Козловський (перепрошую)))), на камеру розмовляв українською, а коли камера від`їхала перейшов на російську, але так, аби було чути...
Таких прикладів безліч, не маю я на меті їх тут описувати і вдаватись до беззмістовної полеміки. Я консатую факти, які особисто для мене є очевидними.

 

Відповідь: Двомовність в Україні - реально?

А что такое, простите, "російський блатняк"? Матом чтоли ругались? Кстати, а если бы они на блатном английском говорили между собой, вас бы тоже это обеспокоило?

Это так говорят "молодые модные люди", которых вы ниже упомянули? Мне лично представляется какое-то малохольное малообразованное существо, на которое внимание обращать стыдно, не то что обсуждать его действия.

Ну это вы уже совсем придираетесь, имхо. И так не так, и так не этак. Такой моде наоборот радоваться по идее нужно.

вот-вот )

 

Відповідь: Двомовність в Україні - реально?

Це було сказано образно по даній темі, а Ви це сприняли як позицію всього вашого життя.

 

Відповідь: Двомовність в Україні - реально?

та я би щиро раділа))) якби ті люди і справді по природі своїй були російськомовними! То би було прекрасно))) Але тут я описувала інше - люди, які є україномовними прагнуть здаватися російськомовними, щоб не запідозрили у простоті походження))

Насправді воно таке і є) І воно наступає!
Я взагалі не обговорюю людей, які є справді російськомовними - так в них склалося і так нехай буде. Тут я вистапую проти поширення рагулізму (інакше не назву) - бажання здаватися крутим і робити з себе посміховисько.

 

Відповідь: Двомовність в Україні - реально?

якщо розглядати саме цей випадок,то можу сказати, що пан Козловський з російськомовної сім*ї й вчився в школі з російськомовним викладанням...чи то вже,якщо львівянин,то ганьба не розмовляти українською? у Львові також є національні меньшини,як ї в інших містах...

---------- Додано в 17:46 ---------- Попередній допис був написаний в 17:44 ----------

особисто я з таким ніколи не стикалась...не знаю...може то мені пощастило?

 

Відповідь: Двомовність в Україні - реально?

образ не вдався)))

мабуть так, а може ви просто не звертали на це уваги. Бо, насправді, у Львові поки не все так жахливо))) Я переїхала з центру України, де таке явище цвіте і пахне))), тому у мене вже "фільтр" на такі речі увімкнений... дуже не хочеться, аби це явище тут розросталося!