Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А в нас 17 !!!! годин небуло світла. Цілу ніч не спала . Бо звикли прилампі. А тут.... Намучилась страшенно.
Щойно включили. Ужасс!!! А за три години гості. Не знаю в який бік мені бігти.То ж треба таке?((

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Я вчора мала шальоний день. роботи наробила купу, весь день по місту колесила. Купила собі неймовірну спідничку, платтячко ( таке новорічне - з тонкого джинсу в гарнющу сніжинку), сумочку і... ноутбук!!!! Як я про нього мріяла! А сьогодні вже вся хвора, бо таки перемерзлась вчора, але настрій файний. Коханий зробив мені гарячий шоколад, сиджу -радуюсь...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Не то слово ужас!!! А в нас 2-й день відключають воду до вечора. Також мають бути ввечері гості, а на кухні армагедон, добре що хоч встигла вчора щось трошки наготовити! А, і дальше не гріють в нашій з чоловіком кімнаті батареї, на градуснику всього 15. Дубак! Чоловік вже третій день бере штурмом ЖЕК, і аж сьогодні прийшов сантехнік! Хоч і від нього поки толку ніякого!!!
З врочистості, трошки посвяткуємо чоловіка іменини, в родинному колі

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

і в нас з водою якісь цирки - вчора весь день не було, ввечері щось там капало, аж о 22.00 вдалось помитись і то, напір не був ахті... і зранку те саме - слабий напір...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Який гарний сьогодні день - після обіду з роботи відпустили. Як то все таки добре, коли є вільний час для себе. То от пройшлась по магазинах, правда нічого не придивилась щоб було на подарунки. І помітила одну закономірність, як тільки я тут пожаліюсь на начальство, то на наступний день всі такі добрі (нині навіть відпустили). Чесно, то уже буду думати перш ніж писати про начальство (щось мені підказує, що вони тут бувають).

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а у мене навпаки енергія вся кудись з початком зими пропала, на роботі сплю на ходу, якась як сонна муха, може я як ведмідь в зимовій сплячці вже?і моїх хлопців нема у Львові, то я тааааакааааа лінива, додому прийду...причому нічого ж не роблю, не змучуюсь, їсти не варю(ну скільки мені треба коли приходжу тільки переночувати, яблучко та кефір), ремонти теж....капець якийсь, так тре зібратися докупці, бо в суботу приїжджають мої і мій швагер-італієць, якого ми в неділю бум проводжати, і що я маю приготуватисама не наю...

так це добре, ти ж культурно все описала)))

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А в мене суцільна проза. Тільки вилікували Яринку, так Оленка захворіла. Назначили антибіотик лікарка дала направлення в лікарню, казала два дні полежати, прокапатись. Я відмовилась.
Як то тяжко коли діти хворі

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а я сьогодні те купу справ зробила, правда додому з тою роботою прийшла пізно...П.С. була в шоці - замволяла столик, то люди паралельно замовляли зал для весілля на 17 вересня 2011 року!! Сиджу і рахую грошики - бо мало того, що нет-магазини і різні сайти десь тягнуть все, так ще й маю гулянку в суботу, а ще я собі духи намітила одні, в подарунок собі, любимій, а ще тре одну штукенцію до компа, а ще прийшов новорічний каталог "Метро" - і вже там теж дещо хооочу...і куплю точно...правда, за що?...ну але то вже риторичне питання. Розраховую на кредити родини ...Добре, хоч 90% миколайчиків я завбачливо наперед купила...Як відчувала, що на мене потім марнотратство нападе. Муж якоїсь мами в ревнощі впав, 100 років не ревнував, а тут на тобі...Не знаю, чим то радіти, чи сумувати...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а я все сиджу з малечею вдома. і то пишу курсак, поки Вікуська спанькає, то рятую книжку від неї, то бігаю по кухні і готую( роблячи всілякі мордочки для малої)....
і часто думаю над собою... оглядаючись назад, думаю все робить нас сильнішими... і кожен день маска "приростає" все сильніш.....

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Шукати майстрів - мусульман, ги-ги

А я нині зла - нагавкала на практикантку, визвірилась в суді на адвоката (але той заслужив, тому совість не мучить) бо взагалі діти обнагліли - вчорашній студент вирішив мене вчити, що я маю робити і говорити. Ну я вже і відвела душу.
Пересуватись по місту то якийсь жах, ще й Ярку треба забирати з садка...
І страшенно хочеться спати після вчорашнього Романа

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

і мені дуже хочеться спати
А я сьогодні зустрілася з подружками, гарно посиділи, їздили з чоловіком у автосалон і я просто прибалділа від цін :khomyak: тепер не знаєм коли і яку машину брати...
зараз роблю їсти і йду просплюся поки прийде, коханий, бо він ще на боулінг пішов

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Погодка трохи нас потішила сьогодні і ми з донечкою встигли накататися на санках вдягнула я Софійку у минулорічний комбінезон і шапочку-і така вона вже доросла поравняно з минулим рокомтак гарно возиться на санчатах...додому ледве затягнула! шкода що вже дощик накрапає...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а в мене ввечері свято животика-так напертися суші, салату, а потім впхати в себе ще тірамісу з кавою...то треба вміти..файно посиділи...а ще ліпше, коли тебе забирають і завозять бібікою під хату в таку погодку..Кать, дяки..

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А я змерзла, як собака. І батареї гріють, а все одно домерзаю. Витягаю з шафи дублянку (12-та ночі!), надягаю на себе. Муж офігів: "Ти куди?" Хооооооооооолодно, кажу. Так і сиджу в дублянці зараз.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

мо то перша ознака? я теж мерзла періодично з малим....

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ознака чого?:confused:

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Вагітності,вагітності...братика для Яночки

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ні, то точно не вагітність)
Одна дитина - то моя "стеля".
Але... never say never)))
Ну, років так через 5... можливо...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Але погодка кльова!!! Так люблю сніг і не дуже холодно!!!!! Супер!!!! Правда вчора ввечері трохи змерзла і коли прийшла додому, відігрілась і заснула скоріше,ніж діти А ось сьогодні прокинулась в такому класному настрої!!!! І хочу поділитись ним з усіма!!!!!! Так шо, дівчата і хлопці, всім-всім дарую такий настрій!!!! Ловіть! не прогавте!!!
Написала тест на роботу і зараз роблю марафетик на моську, одягаю футболочку і курточку (бо інакше буде жарко), навушники і піду в аеропорт пішечки. І буду йти "такая вся в Дольче Габбана"

пісня Сердючки "я иду такая вся в дольче габбана, я иду такая вся...ну і т.д."

Вот шо значить виспатись!!!!!! Але і маю настрій класний...такий,що звичайний будній день перетворюється на врочистість...

я іду такая вся...

п.с. Ясько,думайте ще про братика, сестричку для доні. У Вас же ж старша дівчинка, то обов*язково допоможе доглядати за меншеньким і будете мати ще одну людину на світі,якій можна буде дарувати любов

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Навіть не знаю куди написати. Зі мною вчора щось таке було, що я не можу зрозуміти.
Було так. Ввечері, годинка так 21,30 з малими повертаємося з басейну додому. Вийшли з маршрутки, йдемо по дорозі. Ліхтарі світять (така в нас в селі цивілізація), падає якась каша з неба. Бррррр! Діти то обганяють мене, то ззаду. Чую справа вітається жінка, я привіталася у відповідь. Я в капюшоні, але голову повернула, тьотка тоже з капузою на голові, тому хто то не впізнала. Вона мене питає як справи, звідки їду, як робота, я у відповідь - дякую, все добре, ну і так ні про що. Обганяє мене старший син і питає "мам, ти щось казала?". Я йому кажу "синок, я з тьотьою розмовляю"
він: - з якою?
я, повертаю голову - і :eek::eek::eek: НІКОГО!
Дорога рівна, ніяких поворотів, закапелків, нічого нема!!! Блін, вертаюся назад. Я йшла з правого боку впритул до відгорнутого снігу, тьотка була ще правіше. Ніяких слідів, нічого! Але я точно її бачила! Питаю малих " ви що не бачили жінки?" Вони кажуть що йшли ззаду мене і нікого не було. Що то таке? Глюк?
Прийшли додому і на мене такий страх найшов мама-дарагая. Помолилася, але заснути дооооовго не могла.:shok: