Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Я ще не вилізла з ліжка...погода не дає...
підшуковую меню на Романа...у вівторок хочу посидіти сама з чоловіком, зробити рамантіку а у середу - гості....
спати хочеться, тай ще якась депресивна я сьогодні.....води гарячої нема. а посуду стільки
на танці вечером так лєнь йти.....така я сьогодні лінива...
із врочистості: подржка подзвонила і сказала, що вагітна.. дуже рада за неї, бо вона переживала. що за 1.5року нічо, а тут чудо-новина

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а я на роботі... людоньки, як у нас зимно! тої нещасної дуйки просто не вистачає! я тут на кріселку умудрилась вже як равлик скрутитись... але ж довго так не всидиш! а на завтра обіцяють вже -7 -10!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

то пожалійтесь начальству, чи воно у вас не дбає за працівників

---------- Додано в 12:18 ---------- Попередній допис був написаний в 12:14 ----------

а в мене сьодня промок чобіт, хочеш не хочеш а прийдеться таки тої зими купляти чоботи-еко,
а так хотілось ці гроші на всяку новорічну фігню потратити

але я не падаю духом, може все куплю (впадуть десь грошики з неба)

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а ми нарешті переїхали, і я тепер теж сихівчанка.
сиджу між нерозпакованих коробок і намагаюся працювати, а хворий чоловік готує обід. Отака в нас проза

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ви не пошкодуєте! по-перше, не обовязково купувати цьогорічну модель - вони не дуже відрізняються по ціні від минулорічних, по-друге - це взуття точно не на один сезон, а здоровя важливіше!

я вже третю пару ношу. І завжди так виходило, що з останніх грошей купувалось 0 так непередбачувано. Але перші носила кілька років - і в річці навіть замість гумових стояла! другі носила 5 років, теперішнім моїм вже пішов третій сезон. Так що сприймайте це як причину нарешті купити нормальне взуття)) так що не буденність, а врочистість!

взагалі-то ніби дбають... і вже казали неодноразово ми їм, але.... нині-завтра здаватиму звіт, то вже так трошки наполегливіше їм нагадаю...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

І у нас так холодно, що просто неможливо. Опалення виключене і так не думають включати, з вікон віє (то що позаклеювали, дуже мало що дало). Цілий день обнімаю грілку, а вона так швидко остигає... Саме головне, те що ту роботу можна і дома виконувати, але ж ніхто не відпускає.
Я зараз дома не знаю як зігрітись, холод з мене іде.... А завтра знову на роботу, знову в холод....І щоб то таке придумати щоб не іти?

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А в мене на роботі така духота! Батареї ніби не дуже гарячі, але все одно доводиться часто відкривати вікно, щоб хоч трохи освіжити і зволожити повітря!
Пити хочеться постійно! Треба натякати на зволожувач повітря директору...

До мене на вихідні приїжджав братик з Франківська. Так за ним скучила! Через погоду нікуди не ходили гуляти, окрім, хіба, КінгКросу...До речі, купила собі пуховичок сірий! Вже мені тепло, не мерзну...

Ще дуже хочу дублянку чи шубку!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

знайомі клопоти теж маю Ромчика а потім Андрія ух...і Миколая вже не за горами....треба якісь подаруночки підшуковувати, а ми з малим трохи прихворіли то й з хати не вилазимо...
нам сьогодні пів рочку, наминаємо свіжуський грильяжний тортик

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ура!!!Нашій сімейці сьогодні 15 років!!!Скільки всього доброго і приємного за ці роки!!!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Галя, а начальство теж отак мерзне разом з вами?а чому не куплять електрообігрівач якийсь, зовсім за вас не піклуються, а ви терпите і тому страждаєте, треба всім дружно про це сказати, або не вийти 1 день на роботу

а я аж тепер прийшла до себе, весь день сплю на ходу, їхала від бітьків в холодній маршрутці до Львова, до обіду тільки ноги зігрілись, а зараз я після гарячої ванни, закуталась в плед і ще трошки поДП-шнюсь і відсипатись....

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Сьогодні пропрацювала весь день. Втомилась, але втома приємна. Найбільша втіха нинішнього дня - замовив Коханий мені ноутбук! Завтра буду забирати. Щастю меж нема, бо хотіла ту забавлянку вже давно, та й для роботи легше буде.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Я нині мала веселі пригоди. Зранку взула осінні чоботи. Поки дійшла до зупинку - 2 рази майже сідала на шпагат, так слизько було. Доїхала до Личаківської, потім мала пересідати на іншу маршрутку і до Винник, зробила 2 кроки, і впала, в суцільну калюжу, яка творилась сьогодні на бордюрах! Результат - одна штанина майже повністю мокра, півпальта також :xaxa:
Поїхала назад додому, мокра була навіть нижня білизна так змерзла поки доїхала додому. Переоділась, знову поїхала на роботу (чоботи вже теж взула інші). Вже в приміщенні, топаю з сумкою, парасолею, листами, ключами, а телефон розривається. намагаюсь відкрити сумку, як результат послизнулась на плитці тоненькою танкеткою, падаю і гримаюсь коліном об бетонні сходи Якщо перший випадок мене розвеселив, я аж проснулась, то тут я вже була зла, як таке може бути за півтора години?

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Сьогодні увечері, мій чоловік ,наша Занудка та ще декілька матусь дітей з Юстинкиного класу, були учасниками "триллера" .Вони повертались із батьківських зборів ,коли на них напав чоловік з пістолетом у руках.Як виявилось пізніше, пістолет був пневматичний,але коли він знаходиться біля твоєї скроні,то це не має ніякого значення.Все закінчилось добре,але коли мені подзвонила Занудка зі словами "не хвилюйся ,усе добре ,але на нас напав чоловік з пістолетом " у мене був кількасекундний шок.І все це відбувалося, недалеко від школи ,о 7 годині вечора.Куди котиться світ .

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Розкажіть детальніше! Що він хотів, міліцію викликали? Який жах!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

ого!!! а шо хотів той псіх? і як вдалось його приборкати?

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

та то капець... нині якийсь "чорний понеділок".... що не допис про сьогодення - то якась кака

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Міліцію викликали,написали заяву,батьки підписали і його забрали у відділення.

До речі,біля 84 школи.
Що хотів,не встиг сказати,бо як виявилось,що у мого чоловіка миттєва реакція,коли йому тицяють пістолет у скроню,і він його скоренько скрутив.
Занудка викликала міліцію ,ну а далі усе по сценарію...
Деякі дівчата забігли в Рукавичку до охоронця і попросили про допомогу,сказавши,що там чоловік з пістолетом.Охоронець сказав,ще це не на їхній території і зачинив двері .
Пи.Си . А на батьківські збори мала йти я,але чоловік мене пожалів,що на вулиці така погода,а у мене свято і пішов сам.А уявіть ,якби додому йшли самі дівчата...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

це точно...
http://www.zaxid.net/newsua/2010/11/29/192008/
29 листопада у Львові від вогнепальної зброї постраждало троє людей. Зокрема було застрелено менеджера ринку «Привокзальний», також травми, несумісні із життям, зазнали двоє осіб на Величковського, 14.

в мене вже нема слів..що за день...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Руки вже перестали труситись тож можу писати. Йдемо собі веселою компанією з батьківських зборів, минаємо дорогою якогось типа, який то сповільнював, то пришвидшував ходу. На зустріч нам ішов літній чоловік. Через к-ка хвилин звуки шарпанини і тупіт ніг - оглядаємося, а дідусь втікає від того загадкового типа. Ми толком не зрозуміли, що там сталося, але крок пришвидшили. Коли ми вже майже порівнялися із "висоткою", той дивний перехожий почав нас активно наздоганяти і тут просто на моїх очах він витягнув з кишені пістолет і приставив його до чоловіку Карапузика до голови, а другою рукою намагався схопити за шию. Даремно він це все затіяв. Олексій відзначився спецназівською реакцією і в результаті короткої боротьби пістолет від нападника перейшов до жертви нападу. Самого нападника було скручено і повалено на землю.
В той час, коли все це відьувалось, я набирала 102 - така кількість гудків не віщувала нічого доброго, але я таки дочекалася, потім пояснювала, що означає збройний напад, потім де знаходиться вулиця і взагалі у мене склалося враження, що я телефоную до якогось олігофрена, бо попри стрес, я все ж почала з того, що вказала адресу і причину виклику наряду, але розуміння ситуації добилась від нього не відразу.
Був ще один моторошний момент - коли нападник приставив пістолет, я чула клацання, отже він зняв його із запобіжника, тому в процесі боротьби міг пролунати постріл і в яку строну, важко було сказати...ноги стали ватними.
Загалом, я думаю хлопчина був "під кайфом" і вирішив "розважитись" у такий варварський спосіб. Дякуючи Галіному чоловіку, йому це не вдалось.
Дякую Богові, що все добре закінчилося, що всі живі і здорові(крім знахабнілого нападника, якому Олексій трохи підрихтував фейс і порівняв голову).

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

ой-йо-йой... Занудко... уявляю, якого страху ви там набралися
Молодець муж-Карапуз! Знімаю капелюха перед такою сміливістю!