Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

хух, нарешті за 4 дні я все перечитала

я скажу свою думку зі свого "дитячого" і теперішнього досвіду як дочки тирана

я витримую психологічну тиранію свого батька ось уже мабуть 25 років свідомого життя, усі ці роки я не розуміла свою маму, яка терпіла і далі терпить такого чоловіка і батька своїх дітей, закривала на це очі. День в день, кожен ранок у мене починається зі скандалів, принижень і виганяння мене і моєї сім"ї з дому. Знаєте, за 25 років нічого не змінилось, не зміниться й надалі (((( Я все життя мріяла про іншого тата, щоб мама розлучилась, щоб ми кудись переїхали, хотіла, щоб мама відчула себе щасливою..... мама навчилась це все пропускати повз вуха. Але відбиток залишився на дітях..... Через цей 25-річний пресінг я постійно знервована, агресивна... найгірше, що від цього страждають мої кохані чоловік та син... ой, писати можу багато, бо живу з цим кожен день, але моя порада тим, хто має вже дітей: діти все втягують як губка, вони все дуже болісно сприймають, зароджується у них агресія та почуття ненависті, тому старайтесь їх від цього застрахувати. Бо ствердження, що дітям потрібен батько - це самозаспокоєння та слабість, бо чи такий батько їм потрібен? я думаю, якби моя мама себе зі самого початку поставила значно вище і показала свою силу, не фізичну, то або вгомонився б мій тато, або був би в мене він інший, або б не було (я маю на увазі розлучення ).... але психічно я би була здоровіша і більш у собі впевнена, чого мені зараз дуже бракує.
Тому, усі, хто стоїть на роздоріжжі, мають добре подумати, чого вони хочуть для себе та своїх дітей, і чи в ситуації, яка склалась це можливо.

 

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

Підписуюся під кожним словом.
Тільки я витримую те саме вже 30 з маленьким гачком років.
Ну що вам сказати...
Важко.

А може, тему таку створити - ДДТ (дорослі діти тиранів)?
Бо про чоловіка-тирана вже є, про жінку-тирана теж щойно створили...
От як з іскри розгораєтся пламя! - Допис Таски оживив тему і примусив поділитися наболілим багатьох нас.

 

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

У кожної з нас є певна межа, до якої можна терпіти. Я, наприклад, сама собі поклялась ще в дитинстві, що якщо на мене чоловік руку підніме, не залишусь з ним і хвилини, як би не любила. Хоча тато маму не бив (а скоріше навпаки при конфліктах) Коли у нас з чоловіком загострювались стосунки і він починав мені загрожувати силою (отложенное насилие, как инструмент власти в психологии ),я йому сказала, що це буде останнє, що він зробить будучи моїм чоловіком. І хоч він відгавкнувся, що останнє буде, бо він мене вб"є, та так і не виконв своєї погрози (ТТТ).
А хамство та приниження терпіла довгий час.
І тільки нещодавно поставила крапку: я не бажаю чути в свою адресу усі ці гадості. І поставила його перед фактом: ще слово і - зустрінемось у суді.

 

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

Тут девочки рассказывали про своих отцов, знаете,я вот что подумала...Всегда говорят,что женщина выбирает мужа - похожего на отца.Но наши с сестрой мужья и близко не похожи на нашего папу.Я до сих пор думаю - как нам "повезло" так вляпаться???У меня , отец был очень добрым и хорошим.Он заботился о нас с сестрой как о принцессах(я не придумываю),Родом я из Крыма, так дома у нас всего было полно,отец не пил и не курил.Да и с мамой отношения были нормальные ( при нас они вообще никогда не ругались).
Но сестра ,вообще, вышла за муж за алкоголика (она сразу знала что её будущий муж пьёт),Я вышла замуж - считалось ,что удачно.Офицер,единственный сын у родителей (то что его мама меня не любит потому что я из небольшого городка - ну мы же не жили с ними,так что не страшно),Но вот отношение мужа к детям....непонятно..он говорит ,что любит их (дочь взрослая,сын заканчивает школу), может и любит - нет ,муж не ругался на детей и не бил их,но он их и не замечал и не замечает.Ему не интересно и никогда не было интересно,что там в школе,институте, пока я лежала по разным больницам области- сын вообще скатился в учёбе ( полностью), зато папа всем рассказывал,как он переживает за жену (меня),как ему тяжело (хотя всё по дому делала дочь),

И ещё,поговорили мы с мужем по душам.Я просто спросила - за что бьёт и угрожает,ответ убил меня своей простотой....
Я так за тебя переживал,типа боялся потерять,теперь нервы у него сдают и он ОТ СТРАХА и безысходности,от усталости????так себя ведёт...

 

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

Ви знаєте, моя думка така, якщо жінка живе з тираном і дітей не мають, то це її справаі право терпіти, мучитись, страждати. А якщо є діти і все це бачуть, то це вже завдання жінки оберегти дітей від такого дитинства. Щоб діти пам"ятали дитинство, як радісний, щасливий кавалок їхнього життя!

 

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

Він це знає... ми взагалі все-все-все розказуємо один одному, всі переживання і думки... Він знає, і йому зле від цього.... і мені зле, я стараюсь, але.... а він терпить! ну от явний приклад... нині прийшов додому взагалі вночі - на роботі сталось ЧП, а я вже солодко спала... і... забула Йому залишити вечерю... він ліг голодним, ще й мене поцьомав і обняв....

а взагалі я це говорила в підтвердження словам Uknown - що для кожного тиранія своя... Він мене не тиранить - але це пісдсвідомо виходить само собою, бо через любов мене мучить совість... ну якось так... не знаю, на скільки вдало пояснила....

 

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

Нє,я не тиран,я хороша. Ну каву я вже дочекалась,шоколадки теж, далі писати не буду....я просто йому кажу...Що з тобою поробиш...а він у відповідь:Ну такий я безініціативний...Правда в словесній серйозній війні така "рамантіка" не пройде. Як Таня mamatu каже: Зустрінемся в суді...

 

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

Нарешті у цілій темці знайшла цитатку, яка мені підходить. Я вас так рузумію. Правда, ситуація троха інща ніж у вас, але слова прямо в яблучко!

 

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

До одруження... хм...ми не жили разом, він жив один. Харчувався в барах/ресторанах, вдень якісь справи/розваги, переважно тільки ночував вдома. То ж замітити за ним неохайність-ледачість – не замітила! Було багато вільного часу, гуляли, відпочивали, багато спілкувались. Він казав, що як буде моїм чоловіком, то буде дбати, щоб я мала гарний одяг, і все необхідне..., приносив квіти, приїжджав на таксі... ну от такі рожеві окуляри мені начепив, я мріяла, що у нас все буде добре, ми ж так чудово розуміли один одного... все було по-іншому, ніж зараз.
Ще один факт я замовчала. Що у мене батько був тираном. Будив серед ночі – теореми на пам ять розказувати, закони з фізики до 2 ночі вчила,... з тим не ходи, туди не ходи, коли миєш посуд – забагато води використовуєш, а як на 15 хв спізнилась – ше й наказаніє придумував... ой було-було... тепер він вже змінився... вроді і розкаявся...
Тоді я хотіла якнайшвидше того збутися, мирним цивілізованим шляхом, може тому й не придивлялась дуже прискіпливо – думала з чоловіком буде легше, вільніше, почую себе людиною, вирвуся з "тюрми". А воно не так сталося, як гадалося. До мене навіть не зразу доходило Що не так і Чому не так. Якось передавала фотки через нет другові: зі свого дн, однієї вечірки і відпочинку – а він мені каже: «чому у тебе очі всюди сумні, хоч ти і усміхаєшся?» Я здивувалась (Шо за Мона Ліза?), бо ніколи не замічала. Подивилась уважніше – справді сумні, на всіх фото. Тоді я й задумалась...

Orman, не подумайте, що пишу, щоб пожалітися. Дуже хочу налагодити стосунки з чоловіком, хочу бути щасливою і хочу зберегти наш шлюб. А дописую лише тому, що справді багато розумних порад тут дають дівчата, і я б хотіла для себе щось почерпнути, може зі сторони видніше... В реальному житті немає такої людини, якій я би це все розказала

Orman, надіюся, ви ще тут!? Ви все добре пишете, видно, що у вас здорові стосунки і нема таких проблем.

 

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

не заходила сюди пару тижнів, а тут стільки нового болю! дівчата, я читаю і плачу. особливо вразила історія Таски, напевно через діток...
Поемо, вам вже казали, і я скажу - то не любов, то прив*язаність, залежність, звичка, то важко розірвати, але можливо.
мала я такого кавалєра, першого, власне. теж пару раз дістала по обличчю, навіть губу якось розбив (мусила потім вибріхуватись перед всіма). але то мене ніц не навчило, поки не опинилась в лікарні, місяць лежала в ліжку поламана (втікала від нього через вікно, теж ножем розмахував).
дівчата, не чекайте цього!!! будь ласка. тирана не зміниш, нажаль.
Таска, не повертайтесь, він не зміниться, один шанс з мільйона...

 

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

Я б сказала БЕЗ ШАНСІВ!!!!!

 

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

Ой-ой-ой...я зачиталась дописами, переглянула старі допити з інших гілок, провела нескладні паралелі і з’ясувала, що досить довго працювала з її колишньою свекрухою...така мила, інтелігентна жіночка...хто б подумав, що такого негідника виховала...

 

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

Щось Ви не тойво зауважили. ТОж сімейна справа, чого б це комусь на роботі щось демонструвати)))
І таким спеціально не виховують) Його або балують (нібито ж нормально - від "великої любові"), або показують поганий приклад (це знову ж взаємини чоловіка і дружини , а не на роботі), або..народжується? Агов психологи. РОзтлумачте нам.

 

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

Я так розумію, що "тиран" означає " психопат". Точніше, не всі психопати - тирани, але кожен тиран має психопатичний тип особистості. Причини різні, в тому числі і "такий народився"...Трохи цитати:

Психопатия не является болезнью. Это склад характера, правда, характера патологического, т.е. возникшего в результате врожденной или рано приобретенной биологической неполноценности нервной системы, вызванной наследственными факторами, алкоголизмом родителей («дети субботы» французских психиатров), родовыми травмами, тяжелыми болезнями раннего детства. Большое влияние на формирование психопатий оказывают неблагоприятные условия среды, психические травмы, тяжелые материально-бытовые условия. Особое значение имеет неправильное воспитание. Различают четыре варианта такого воспитания:

1) гиперопека – родители уделяют чрезмерное внимание ребенку, постоянно навязывают ему свое мнение, подавляют его самостоятельность, стараясь сделать из него «вундеркинда» или «праведника». Великий польский педагог, жертва холокоста, Януш Корчак писал: «Из страха, как бы смерть не отняла у нас ребенка, мы отнимаем ребенка у жизни. Не желая, чтобы он умер, не даем ему жить»;

2) гипоопека – явно недостаточное внимание со стороны родителей: ребенок большую часть времени предоставлен самому себе, его воспитанием занимаются от случая к случаю, он беспризорен;

3) «кумир семьи» – ребенка «любят», исполняют все его капризы, оправдывают все его поступки, захваливают, не приучают к трудовой жизни;

4) «золушка» - ребенок лишен ласки и внимания со стороны старших, над ним издеваются, избивают, противопоставляют другим детям

Ну і про один з типів психопатів:
Возбудимые (взрывчатые) психопаты характеризуются вспыльчивостью, несдержанностью. Требовательные к другим людям, они не терпят критических замечаний в свой адрес. По малейшему поводу у них может возникнуть неадекватно сильная реакция: ослепленные злобой, они кричат на окружающих, осыпая их оскорблениями, швыряют предметы, в исступлении замахиваются на обидчиков. Остынув, раскаиваются в своем поведении, и все это искренне, часто с патетикой. Их реакции возникают по типу короткого замыкания «раздражение-реакция»; фаза обсуждения и борьбы мотивов выпадает из их действий. Пословица «Семь раз отмерь - один раз отрежь» к ним не применима. Это люди сильных страстей, властные, упрямые, обидчивые, азартные. Они легко переходят от восторга к отчаянью и в последнем подчас делают хуже себе, прибегая к приему алкоголя. Им свойственна большая настойчивость и упрямство в достижении целей. Французские психиатры описывают их как «тиранов, которые последовательно потрясают семью, школу, предприятие и казарму».

 

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

Та бачте, я не про те. Звісно ж, в колективі люди зазвичай приховуюють і свою справжню вдачу, і сімейні проблеми, і це природно. Я мала на увазі, що, по-перше, із поведінки на роботі, ставлення до людей, мови тощо у мене склалось склалась висока думка про Наталину свекруху. І звісно ж, у такої гарної людини все решта просто повинне було бути гарним - діти, сім’я. Нам же всім властиво так думати, правда? Що у постійно усміхненого, ошатно вдягненого, успішливого чоловіка просто повинне все решта бути таким самим ! А коли дізнаємось, що усе з точністю до навпаки, дивуємось.
Друге - це те, що Наталя написала тут про їхню родину. Що мама чоловіка завжди ставала на захист сина, що занадто його опікала і вимагала такої ж гіперопіки з боку невістки. Власне, мене і здивувало - наскільки той образ, що я мала у своїй голові, не співпав із тим, що вимальовувався із розповіді Наталі.
А те, що негідників не виховують спеціально - та я знаю...мого першого чоловіка мама настільки любила, не відмовляла ні у чому, не запрягала ні до якої роботи, що виріс "махровий" егоїст. І споживач. Якому мама до 35-ти років оплачувала комунальні рахунки, купувала одяг та допомагала у роботі. Власне, і у сім’ї він таким був...чекав, поки тато зробить ремонт, поміняє двері у квартирі тощо.
Тобто, надмірна любов до дитини часом може робити страшні речі, руйнуючи життя і самої дитини, і тих, кого ця доросла вже дитина зробила своєю сім’єю.

 

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

Любов надмірною не буває...

 

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

Правильніше вище написали - гіперопіка.

Чи властиво... Мабуть. Сама на таке купуюся. А от в дитинстві вважала, що люди пізнаються в нестандартних ситуаціях (навіщо я виросла)). Бо помітила що зазвичай дорослі роблять одне, а говорять геть інше.

 

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

А думають третє.

 

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

Ну..це юлії цезарі))

 

Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити?

Тішуся, що у Вас все налагодилося!
Але от думаю, щоб хтось ще не потрапив в пастку періоду розчарування ось тут. Може відкривати сюди доступ тим, хто вже накопичив зо 50 дописів в Забилам би?