Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? я не кажу про те , коли на кому потрібно ставити хрест. А швидше про те, що одна людина може виправитись за 10 років і їх треба якось пережити, а інша може і ніколи не виправитись. А так можна і все життя прочекати, що він\вона зміниться... і це буде не життя, а існування. Людина сама повинна вирішити, як довго вона може чекати, надіятись ...дл я себе я вирішила, що якщо не дай Бог щось подібне трапиться у моїй сім,ї, то я дам другий шанс. але лише один і якщо ним не скористаються, то це буде завершення наших стосунків.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Я Таску бачила з чоловіком всього один раз здається на форумівці в ПХ. Її животика ще навіть видно не було. Але запамятала добре його суворі(злі,жорстокі) очі.якесь непривітне обличчя і її змучений вид. Ще подумала,ось вона(красуня) вагітна, а чомусь сумна. Поради давати не буду. бо досвіду життєвого не маю як такого. Але не давай себе ображати.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Та то як батогом трісне, так швидко ті роки злітають. Просто що в когось криза приходить швидше і розуміння швидше а в когось пізніше. Я прожила зі своїм 10 і тільки після десяти він почав мінятись і всі казали що це моя любов зробила. Але я так цього не бачу, бо я таки досить вредна штучка, хоча може дійсно моя любов дала нам цю зміну? В січні нам буде 12 років.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Йой. Уявив, як мене б описали. Фсьо. На форимівки не піду.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Дивно, а я знаю його - до речі, це мій однокурсник - як дуже спокійного та сором'язливого хлопця..... Невже протягом 5 років це була зовсім інша людина?.... Наталі бажаю прийняти правильне рішення. Ви будете щасливою обов'язково!
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? а я б сама не змогла. Як я подумала на секунду що буду в товаристві мами і дітей, бо власне така перспектива мені світила, то воліла зробити все на світі уступити більше ніж інша б уступила аби тільки такої перспективи не мати. Коли на протязі турбулентних 10 років, тільки то не було так що кожен Божий день були проблеми, ні це все було напливами. Періоди щастя змінювались періодами суперечок і сварок з неприємними словами. Одного разу мені сказав один знайомий - ти зараз того не бачиш але немає злих людей, і навіть якщо тобі ця людина робить боляче в даний момент вона не погана і не зла і вона може бути інакшою. Я тоді не вірила але задумалась і почала дивитись і зауважувати, що доброго і позитивного є в мого партнера, бо не міг він бути просто суцільне зло а я така добра і в нас все зле. І не є він зло. Він може зранений пережиттям з дитинства чи армії де над ним знущались, але загалом він далекий від зла і навмисного допікання мені бо я йому чимось завинила.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Я пишу,те,що запамятала. А Вас, п. Левандівка, я таким би не назвала(не описала), у Вас очі добрі.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? зразу захотіла додати, як у собаки. levandivka, то не в образу. Це я по-добротє душевной.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Я писав "давати шанси". Є різниця. Шанс можна дати раз в такому випадку, як на мене. А можна давати шанси після кожних побоїв, істерик, зривів. Ясно, що з усіх сил треба намагатися зберегти сім'ю. Але це все більше теоретизування, бо ніхто не знає ситуації до кінця. От наприклад, як конкретно оберегти дітей від можливих психічних травм, якщо все забудеться, проститься, повіриться обіцянкам, а він далі за своє? Думаю, спершу треба подбати за безпеку дітей, а вже тоді клеїти розбитий горщик. Я нічого не раджу, тільки розмірковую.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? +1000! Дозволю і собі вставити 5 копійок. По-перше на рахунок моделі сім'ї, яку бачить все життя чоловік і яка впливає на його подальше відношення до жінки. Я маю перед собою приклад - мій чоловік, який все життя бачив ..... не найкращий приклад для наслідування. І що? Це на нього вплинуло з точністю до навпаки: він не робить нічого з того негативу, на який надивився. І навіть не п'є - принципово. Тому, тут все залежить від самої людини - чи є в неї "стержень", чи просто - людина робить так, як їй зручно, прикриваючись тим, що "мене так все життя вчили". І друге: як на мене, дуже важливо зрозуміти, якщо після всього того чоловік зміниться, чи скаже, що готовий змінитися - чому він йде на це? Тому, що почуття до жінки перемогли вищесказане "єство", чи тому що не хоче втрачати безкоштовної домогосподарки-коханки-вставте своє в одному обличчі...
Важливо жити у щасті, дати дітям відчуття/розуміння щастя. А "как ето всьо работаєт і почєму?" - дрібниця. Я ТАК думаю. Тю... Стержень є у всіх (тільки різний). Ось тут, я б казав, важливо зрозуміти, чому чинить зле. Чоловік б'є/п'є найчастіше від безсилля, від невміння подолати перешкоду. Допоможіть йому - дракон буде приборканий. ЗІ: любите людину - любіть і її мозолі, не наступайте на них.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? саме так, але якщо жити тільки через це то щастя не получицця. Принаймні пресловутого "жіночого" (хоч не люблю цього слова). бідака ну і як такого не пошкодувати? Знайти б ще тут ту "перешкоду" - і рахуймо, що "жизнь удалась"!
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Психологи мають такий термін - "отрицательный опыт". Чому "спрацьовую" саме він в деяких людей - не знаю....Але теке дійсно існує. Про модель сім'ї. Мій батько такої моделі взагалі не мав - батьки рано померли, він жив в дитбудинку. Найкращого батька треба ще пошукати. Так, в когось виходить копіювати відносини своїх батьків на свою сім'ю, хтось буде робити абсолютно протилежну модель, хтось свою.. Taska, мені дуже сумно від Ваших дописів, адже я бачила вашу сім'ю, і навіть за пару хвилин склала картинку ідеальної сім'ї, ви всі були такі позитивні і приємні... Радити нічого не хочеться, тут і так багато порад. Шанс давати потрібно. Але щось мені здається, що Ви вже не раз давали. Якщо Ваш чоловік після всіх сварок заставляв Вас вибачатись, якщо постійно принижував, то наврядчи можна щось змінити. Тільки якщо він сам дуже схоче - тоді так, можна простягнути йому руку. Але насправді є дуже багато нюансів, які знаєти тільки Ви. Том сили вам.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? А я і не осуджую...Просто знаю таких людей...на жаль...особисто... Ви напевно велика ідеалістака, раз вважаєте, що і таким потрібно давати шанс знову і знову...Для цього треба мати безмежне серце і нерви... Захоплююсь Вашою позицією! Та, на жаль, постійне пригнічення і розпач приглушують віру у світле воз"єднання сім"ї. Принаймні, як би це сумно не звучало, але, виходить, що Тасці треба нікуди не іти, а терпеливо чекати - а раптом він зміниться? Не знаю ні одного випадку, коли б чоловік змінився... Хіба мусить статися ЩОСЬ ТАКЕ!!
Я написала не про автоматичність спрацювання такої моделі, а про можливість відтворення в ситуації, з якої виходу не бачать. А потому затягує чорнота, бо така вже вона є, та чорнота. Добре, якщо хтось зумів поставити собі мету й випрацювати в собі стримання, але є такі, що цього не зробили. Я їх не оправдовую, я лише кажу про те, що такій людині потрібна допомога ззовні, бо не думаю, що дорослий чоловік може сам виправити це в собі без допомоги. Одна жінка сказала, що йде від свого чоловіка, бо більше не може його терпіти і втомилася давати йому шанс кожного ранку й засинати зі смутком, що він цього шансу не використав. Він її спитав: "а звідки я знав, що ти мені даєш шанс? чому жодного ранку ти про це не сказала?" Вона залишилася, аби дати йому той один свідомий шанс. Після того вона засинала ввечері, дякуючи Богові, що чоловік спитав її те, що спитав, і що тим шансом скористався. Звучало як прямий осуд саме особи, а не вчинків. Я теж таких людей знаю, але не вважаю, що маю право їх судити. Тим більше для багатьох це минуле. Ні, я так не вважаю. І говорить у мені не ідеалізм, а реалізм. Добре балакати, коли ніколи над твоєю галявиною не літали круки. Якщо це ви мені, то де я таке писала? Ще раз скажу, що не приходила сюди сваритися, ані переконувати когось у невідомо-чому. Моєю основною порадою в кількох словах було: полюбити себе й не закривати свого серця до чоловіка передчасно.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Говорили балакали, сіли і заплакали. А я тут чого розпинаюсь і ще можемо конкретно назвати кілька імен дівчат чоловіки яких змінились але чи то щось поможе?
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Марусю, а що тепер? А ще... я дякую всім хто свого часу мені давав схожі поради. І тим хто категорично радив кидати все і втікати. І тим хто говорив про "другий" шанс. Тоді всі ваші думки були мені дуже необхідні. Вони надзвичайно допомогли стати сильнішою. На їх основі я прийняла СВОЄ виважене рішення. Так само зробить Можливо комусь цікаво - наша сім"я збереглася. Чудом? Ні, не чудом, а спільними зусиллями. Хоча я всім серцем вірю в чудеса. Вірю в прекрасне майбутнє. Вірю що думки матеріалізовуються (особливо якщо дуууже захотіти)... Чи виникають в нас конфлікти? Так. Регулярно (але вже без бійок). І ми наполегливо вчимось вирішувати їх цивілізовано.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? а тепер я б’ю. Ні, жартую. Зараз він себе тримає в руках і хіба я можу його в злості штуркнути або штовхнути, а він просто йде в кімнату або йде з дому, щоб спустити пар. А зараз то ми більше говоримо що нас злостить і дратує і що нам подобається а що ні. Просто замість руки розпускати спокійно кажу я або він - то було глупо то ж давай більше так не будемо робити.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? А зараз ви задоволені вашими відносинами, ви щасливі поряд з чоловіком?
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Так. Мені добре але завжди є можливість до покращення і досягнення досконалості. Завжди можна зробити ще один крок вперед.
