Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Цікаво кому його вистачає! Життя тепер у шаленому ритмі, якщо один із дитиною, другий заробляє на трьох, а то й більше... Що поробиш, мені також бракує, і розумію, що приходить втомлений і хочеться змінити, щось у цьому коловороті, а чоловікові хочеться відіспатись, і приходиться часом йому жертвувати сном, мені увагою... Сама іноді ловлю свої негативні настрої... А ви не пиляйте його, він ж хоче як краще для сім'ї, як я вас розумію! Та знаю, що як почну бубоніти, пиляти буде конфлікт, і нічим він не закінчиться добрим! Він хоче спокою, любові, а ви його зустрічаєте казанком! Як думаєте, довго протягне так?
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Ні, не секрет. Ініціатором була я. Усі образи і кривди, причому обоюдні - я визнаю це, настільки нас віддалили, що з часом (десь 2 роки) ми стали зовсім чужими людьми. Він почав пити, не просто випивати, а пити по-серйозному. Роботу не шукав, хоча має золоті руки, і мав започатковану власну справу. І я, і діти відійшли на хто-зна який план. Моя гордість взяла верх, і я сціпивши зуби, пахала як віл, щоб доказати йому, що я не пропаду. Поміняла роботу, лишила свою кохану медицину. Тяжко було так, що думала шиза мене накриє. Кожний вечір проговорювала, що я маю робити завтра. Але нічого, в нову роботу втягнулася. А він того просто не зміг пережити. І настало просто пекло. Скандали, матюки, крики. Діти на то все дивляться, страшно. Почав махати руками, старший син каже " мам я за тебе боюся". От тоді з"явилася Вона. Коли мене не було вдома, навіть гостила в нашій хаті. А село, є село. Я то знала, якось мирилася з тим, бо діти. Сама росла без тата. Думала перебіситься. А вигнала його, бо підняв на мене руку, і то конкретно. Через 2 тиж він виїхав за кордон. От і кінець. А жалкую тепер, бо якби тоді 5-6 років назад, коли тільки починалися оті кляті суперечки ні про що, не прикинулася дурочкою, десь сліпою, десь глухою. Жалію що показала свою силу, свою самостійність. Кому то треба? Тяжко бути сильною, не фізично, а морально. І діти. Мамою я є, от татом не буду ніколи. Його не жалію, бо нарубав дров. Шкода, що мрія про щасливу сім"ю зруйнована. Повторюся, крах сім"ї не одного дня справа, а в моєму випадку 2роки.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. хм... дякую, звісно, за пораду, але є вже сусідня тема, де я висловлювала свою думку про те, що штамп до стосунків відношення не має... і невже Ви цим хочете сказете, що якби просто жили з чоловіком стіки років, скіки Ви одружені, але БЕЗ штампу - проблем не було б? Чи Ви гадаєте, що якщо ми разом живем, але без штампу - то буденності нема? комунальні оплачувати не тре, готувати не тре, прати і прибирати не тре, працювати не тре??? Стосунки є або нема, незалежно від документу, який це підтверджує. І ніякий документ чи його відсутність не зробить стосунки кращими і якіснішими, чи навпаки.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Також колись так думала, відношення не має, та стосунки змінює... звісно не у всіх випадках можливо! І це не безпідставна балаканина, а життя повне фактів! Знайомі також можливо вже писала, одружились після 7 років і не протягнули й року розвелись! І це не один випадок їх безліч, а все тому, що одружені розслабляються, і перестають вкладати у стосунки або мало вкладають, знаючи що в цьому випадку ти ж просто не розвернешся і не підеш... це складніше аніж коли просто спів-мешканці! Звісно у кожного своя думка!
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. А якщо батьки і діти живуть в одній кімнаті?залишається тільки змиритись з обставинами і про ніяку романтіку уже і нейдеться
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. talja, чомусь я з вами згідна . . . а який вихід? не одружуватись? я колись мріяла про щасливе кохання, ідеальні стосунки, сім"ю . . . і знала що не все так легко, але з дитячою наївністю думала і вперто була впевнена, що в мене так не буде, що все буде супер ))) і помилилася. невже всіх з"їдає побут, невже всі розслаблятьються і перестають старатись??? значущі стосунки я вже пережила, побачила що воно далеко не там як в рожевих мріях ))) а сім"я ще попереду, тому поки буду ще мріяти буду надіятись, що ми не розслабимось, і що не має масок, які потімбудуть зняті . . .
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. це не в штампі справа,а в браку любови.те,що ваші знайомі розлучилися,не значить,що штам в паспорті їм все зіпсував.Просто сім'я,то вже трохи більше,інше,ніж просто зустрічання,чи навіть життя разом.Інші обов'язки.І тут проявляється ота недостача,а може й навіть відсутність справжньої любові.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. "Расстаются не потому что не сошлись характерами, а потому что нет любви . . ."
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. так це ж люди перестають вкладати у стосунки, а не штамп. Знову ж таки - ЛИШЕ люди роблять вибір, розслаблятися чи ні. І це дуже зручно - звинуватити штамп в паспорті у розпаді стосунків, давайте тоді всі не будем одружуватися, щоб не розставатися? он моя бабця зі своїм новим чоловіком взяли лише шлюб, в них нема штампу в паспорті - і живуть душа в душу. А є знайома, яка вже 11 років одружена зі штампом - так так, саме зі штампом, а не з чоловіком - вона нещаслива, вони нещасливі, живуть як дикі, і я впевнена, що винен не штамп - а люди - характери, виховання, виховання один одного.А є купу сімей - які прожили щасливо до смерті разом, маючи штампи! Я не перестаю вважати, що лише людина сама собі обирає долю і життя, обирає модель поведінки зі штампом чи без.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Аналогічна ситуація (тільки в нас навіть кухні своєї немає), але в нашому розумінні романтичний вечір - це не лише вечеря вдвох при свічках. Ми готуємо святкову вечерю але на трьох (четверте лише спостерігає і чемно чекає на кашку) Ставимо стаканчики, наливаємо кому вино, кому горілку, а кому компотик.. І пємо на нас. За нашу сімю. За нашу любов. А потім вкладаємо своїх зайців спати. Так романтикою назвати важко, але діти це наша часточка. і ми дуже тішимося з того, що вони в нас є. Ну так ось.. вложивши їх спатки ромнтичний вечір продовжується (правда тихесенько під ковдрою) Але це не означає, що в нас нема оцієї буденності. Так, вона присутня. І по вечорах я втомлена і чоловік (працюючи на 2-х роботах) теж приходить змучений додому. Але від того що я нього буду бурчати чи він на мене - нічого не зміниться. Все одно треба варити вечерю (це я роблю) і треба робити уроки(а це вже чоловік займається уроками). Від цього ніде не дінешся. І ввечері вже нічого не хочеться ні романтики, ні дискотек (і не треба), тільки б до подушки ... І ще.. найвища чоловікова похвала моєї кулінарної страви - "Може бути". Він ще ніколи не сказав - "о, як смачно.." Напхає повний рот, зжере дві тарілки добавки і все одно скаже "може бути" - забилам би. Але тепер вже змирилася і просто не звертаю уваги - не хвалить він моїх страв і не треба, обійдемося, але все одно готую з радістю для свого "вредного2 коханого". П.С. Одружені 8 років.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. з часом мені все важче терпіти відсутність коханого. Так, він не пє, не гуляє, він заробляє гроші на сім'ю, але заробляє цілими днями. Єдиний вихідний- неділя, то він хоче відіспатися і подивитись тєлік.... я вже готова все кинути і почати інакше життя. Таке надоїло
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. 4 роки сімейного життя.криза .ніколи бне подумала що все може закінчитись розлученням.чоловік дуже змінився.рік не працює.чекає поки йому на блюдечку принесуть перспективну роботу.Чекає...і постійно бавився в компютері.а я на роботі і з дитиною. Хто мав схожі проблеми відгукніться!!
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. От і я вчора вирішала своєму коханому внести різноманіття в життя. Купила костюмчик снігурочки червоний пеньюарчик з трусіками і панчохи викинула великі гроші на то всьо, думаю зроблю сурприз. Подзвонила до нього на роботу, щоб купив вина і намікнула, що на нього чекає сюрприз. Поки прийшов з роботи, малих вклала спати з тяжкою бідою. Зайшла в другу кімнату,а чоловік сидить монстрів в інеті бьє. Я йому кажу іди відкрий вино, підготуйся,прийми душ. Він мені : зараз,зараз,ще пару монстрів треба вбити.... а що мені там треба готовитися? Пішла я в нашу кімнату створила все для романтики, одягнула костюмчик,намалювалася і знову заходжу до нього з словами : Снігурочку викликали? І що ви думаєте, сидить мій чоловік дальше бьє монстрів,глянув на мене,скривився і каже: бе..... нелюблю снігурочок, я думав ти собі купиш якоїсь гувернантки. Короче я обідилася,забралася в кімнату і сказала йому що старалася заради нього,а він не цінить, більше ніколи нічого некуплю і небуду робити. Прийшов до мене в кімнату і каже : та нічого зараз випью вина і може сподобається.... я напевно патик і вже старію.... Випив вина,ліг і говорить: ну ходи як щось хочеш, бо я хочу спати.... І що тут скажеш? Я вже починаю розчаровуватися в ньому, другий як би побачив таку жінку , то вже б накинувся, а мій.......
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. взагалі я щось не розумію отих приколів з костюмами-намалювалась-біжи помийся...чи то я така відстала? маємо костюм вовка і червоної шапочки ,купили в секс шопі 2 роки тому,коли йшли на вечірку, більш навіть в голову нікому з нас не приходило їх вдягати заскочив муж сьогодні,щоб я договір підписала, кажу: "в синочка зубчик пробився", муж :"ура! одного зубастика маємо, можемо робити наступного" і піжама не злякала гг
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. hyduk, поставте себе на його місце, прийшли ви змучені з роботи, сіли читати Посиденьки, тут якраз якась цікава тема розвивається, а чоловік вам каже : йди помийся... в мене для тебе сюрприз...а ви такі замучені, що хочеться, щоб вас ніхто не чіпав, помились, приходите в спальню, щоб тепло вмоститись і заснути, а тут він в костюмі супермена ) ну якось так то звичайно жарти. Найкращий секс - спонтанний секс. На мою думку. А оті всі підготовлення... Мій би більше оцінив якусь романтичну вечерю, або просто пиття пива удвох після роботи в обнімку. А там вже, як карта ляже
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. я теж так думаю, краще його якось так незамітно відволікти від комютера, ну якось так погладити, цьомкати і таке... ну самі знаєте у нас так завжди спрацьовує, навіть, коли у чоловіка якісь важливі справи або спізнюється він лишає все я теж не сприймаю цих костюмів, для мене це якось так смішно... як уявила свого чоловіка у якомусь костюмі..думаю нічого би вже не захотілось лише сміятися
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. підписуюсь під кожним словом Mazerati, а щодо криз, то думаю в нас зараз криза, але вона в мене в голові...бо і квіти дарує ,і в ресторани водить і вночі (як хтось там писав, що то добре) слова кохання говорить і вранці каву приносить і т.д.,...а мене то все напрягає і я всеодно кричу, а чого сама не знаю, може тому, що все вищеперелічене не має для мене великого значення.... Надіюсь пройде. Думаю моя криза через зміну звичного способу життя, брак діяльності, брак живого спілкування... Перечитавши якось вночі цю тему від першого допису зрозуміла,що я себе веду як більшість чоловіків на яких жінки ображаються...халепа якась
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. То все добре! але в 158раз не думаю, що зпрацює. І тоді в голові засідають таракани, "блін, шось треба робити" бо секс стає якимось заїждженим. А чоловік коли бачить всякі штуки-дрюки по ТБ, і тд., каже " о диви які кралі, я би ... і так і сяк" І ти думаєш, а шо, корона з голови не впаде, зроблю і я такий собі ліричний відступ. І як результат,розумієш ковтаючи образу, що всі ті рольові ігри, гарна білизна, свічки, шовк на ліжку "пре" їх тільки як сторонніх спостерігачів, або на інших жінках А до тебе звикли в спортивному костюмі, піжамі з колобками, без макіяжу, СТАНДАРНУ, таку як завжди! Бо самі ніх..ра не хочуть робити , і навіть відреагувати нормально на старання жінок не можуть. Де правда???
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. А правда є така, що їх оті сторонні не напрягають, в них до сторонніх нема ніяких обов'язків, і на ту сторонню б чоловік не дивися жадібно, якби знав, що вона зараз зніме костюмчик і далі буде все, як вчора. Ну, перепрошую, що мають, до того й звикли. Чоловіки - меркантильніші. Навіщо їм театр на один вечір?
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. у всіх по-різному.. але якщо на мене не звертають увагу, тоді я прямо так і кажу.... або займаюся суто собою і не звертаю на нього уваги... його задіває, принаймні так у нас... а мій до того ставиться скептично, каже, що всі штучні а я стараюся бути нестандартною і зажди чую: "А чо ти сьогодні так гарна? Якесь свято?" або ходите в штанах по хаті то одягніть щось коротеньке домашнє, якесь таке.... у мене покищо виходить, я вірю, що ми мало живемо разом, але не було такого, щоб я не змогла від чогось відірвати))) думаю багато залежить від чоловіка і від його роботи, бо ж дуже втомлюються
