Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А ми вже встигли сьогодні прогулятися по центру, зайшли в Антошку, пообідали в Япона хаті, чоловік відвіз нас додому, а сам - на роботу, мала спить, а я на ДП. А ввечері іду на збори в садок і ще до нас в гості приїде чоловіка брат.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

ну найпростiше дiйти до почти та все розпитати. знаю що якщо повiдомлення з почти про посилку iгнорувати то вона просто полежить на почтi i пiде назад... тобто до вас, але от хто за всю посилкову подорож платити буде... то певне ви. Тобто мадама не забере посилки без грошей але... зрештою, може вона просто "така проста" людина з великого мiста ))) але все таки забере .

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А у нас сьогодні мотання по лікарнях-позбирали аналізи доціка.Познаходили в неї в ротику всяку бяку (стрептококи,грибок і ще якусь красотєнь)Будемо лікувати.Може,нарешті перестане кашляти (а то вже третій місяць пішов)А ще забрала свій бонпрікс.По знижкам позамовляла всяких футболочок,тепер буду красуня Залишилось літа дочекатись

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

говорила з нашою почтою.сказали посилку тримають місяць, а потом відправляють її назад безкоштовно мені. Я тіки втратила ті 30 грн,що туди заплатила. А місяць буде 21 листопада. Потом мадам позвонила, сказала їй все,що думаю,а вона мол муж уже пошол забирать...кажу мені вже всерівно.але про Вас відгуки будуть у чорному списку

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А моя колєжанка народила синочка!!!! Зібрались до неї в пологовий під вікно - вона нам помахала ручкою, лялю показала, а в мене ностальгія, бо я 5 років назад з сусіднього вікна Ярку всім показувала.
Яке це чудо народження дитинки - вчора мама ще була бегемотиком, а нині вже є нова людинка

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Іра,а це справді приємно

ех, в мене теж роботу ніхто не відмінив і навіть не збирається в неділю прилетіла сестричка з двома синулями-італійцями та чоловіком, а ми поки у Львові, малий ніби заново вчиться ходити, боїться наступати на ту ніжку після місячного перебування у гіпсі,надіюсь це пройде якнайшвидше.А я що роблю, то тільки списки пишу, що маю купити/зробити/піти/приготувати, вже якщо чесно чекаю аби той день

то я про своє народження

прийшов і минув, бо в останню хвилину все одно щось виявиться або неготовим, або не таким як задумалось, а передбачити все наперед неможливо....хочу на тиждень відпустку, може кудись би італійців звозити недалечко

(бо найменшому Ніколі=Миколі тільки 7місяців)

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

І в нас таке, оформились в лікарню, завтра будемо аналізи здавати, хочу знати від чого ми пісятись почали, якісь замучені такі приїхали, так вимотує таке.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

В мене якась ніби депресія, чомусь ніщо мене не тішить... Їздила вгості на вихідних, ніби і розвіялась.. але повернулась до Львова і все по-старому... Постійно хочу спати Уроків моїх трохи пропало -- а то мій заробіток. Маю перекладу багато, але щось не йде робота...:no:
Душа прагнула щастя.. а тепер ніби зневірилась:confused:

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а я реально праацююююю ,вже як вижатий лимон...Дп читаю тільки ввечері. Треба собі перерву зробити...П.С. сьогонді мала купу сміху - так як ситуація на робті ще не розрулилась, і якщо розрулиться, то неясно, в чий бік, то я таємн орозмістила резюме і активно на всякий випадок шукаю собі заміну. І дзвонить мені хлопчик, так урочисто сповіщає, що мене, Тетяну Михайлівну було відібрано з сотні кандидатур ,інновація на фінансовому ринку і бла-бла-бла..Я зразу по його невпевненому і "збивающемося" голосу просікла, що тому "менеджеру" не більше 20-22 років, і таких досвідчених цьоць як я, йому не провести. За три секи я поставила його на місце, він став заїкатись і щось там белькотіти (коротше фін. піраміда якась), вже й забув, що мені там ппопонував, певно думав, якби то розмову скрутити, ясама її звавершила..не мій то рівень, отаке то...Ждьомс далі. Ну але хоч посміялась добре.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а ми цілий день на дворі гуляли,приплентались додому біля 9,Тереза вже казала що спати хоче.Заскочила до сусідки на теревені))і її чоловік мені апетиту такого нагнав!що мусіла собі картоплю смажити,бо нічого мені інакшого не підійшло:khomyak:

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

В мене починаються суцільні врочистості. Стартуємо з маминих сьогоднішніх 55. Подарунки вручили до того, а сьогодні рано вислала ммс-ку з сплячою дочкою і текстом: "Баб, з Днем народження!". Мама має сьогодні уроки, а після обіду буде святкувати з педагогами. Ми всі заплановані в нас на неділю. Тішуся, що маю таку молоду і таку гарну маму (яка виглядає краще від мене), тішуся, що прабабця дочекалася того часу, коли її дочка стала пенісіонеркою (але яка вона пенсіонерка, такий собі енерджайзер), тішуся, тішуся,... а сусіди кладуть бруківку і можуть розбудити мою дитину...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

то ше півбіди...у нас нові сусіди знизу,які мають,мабуть, професійну музичну установку.. ми ніколи не чули сусідів,при тому,що будинок австрійський старий і стіни товстелезні, нам чути тепер музику так,ніби там весілля .. а полюбляють наші нові сусіди слухати музику після 22..і то на повну катушку..так,що від їхнього софтбуфера підлога трясеться..і коли Софія лягає спати,то не може заснути,бо прислухається,що там таке грає...але то певно,в "забилам би"

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Я в таких випадках не встидаюся ОБОВ"ЯЗКОВО робити зауваження. Зараз мовчу, бо майстри не винні, що моя дочка лягає в 12-ій, а зараз бачить ще не останній сон.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А у мене червоні дні, ледве ходжу так болить...
два дні майже не робила їсти не було часу, сьогодні відірвуся на кухні, бо чоловік щось доброго хоче зїсти...
вечером ідем святкувати останній День студента
а ще сьогодні маю нагоду побачитися з подружкою приїде з Києва...
але така сьогодні якась невиспана і то все ті сусіди

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А я вже з роботи---страйкуєм...І то так немудро,не дають навіть прийняти замовлений товар,а як його без належних умов зберігати?Тим більше,що замовлений був ще перед страйком...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Запросили нас наші друзі з Чернівців на хрестини донечки. Мій чоловік так хоче їхати туди на 3 дні, а я щось вагаюсь. Не знаю, чи безпечно? І та нудота постійна Я б і сама з задоволенням поїхала, але блін... шось я не знаю.
Ну і з понеділка на роботу не уявляю як буду ходити, якщо і далі буде так тушнити

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А ми вчора ввечері були на виставці мавпочок, бо дуже вже мала просила.

Доці спобобалося, але очікувала вона мабуть більшого, бо все чекала, що мавпочки будуть танцювати (напевно як в цирку думала буде). А мені їх шкода стало - очка такі сумні. Мавпочки мають лазити по ліанах, а не ланцюгах, і не в клітках за шклом сидіти .

Ввечері покупалися ще, побавилися і нині щасливі пішли в садок.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Пiшла я сьогоднi з роботи в величезний дитячий свiт ..... ну шо сказати... доцi i похресникам прикупила всякого рiзного iм потрiбного )) прийшла до дому, зробила весняний салат i смачно повечеряла. Далi полiзла читати мило.... i тут дивлюсь реклама......я плавно переключилась на неi i....... чую шо лохотрон , хоч там i пише шо то сайт митногоо складу ну креми вiд CD, iв сен лоран i вся та iхня французька компанiя по 150 грн, тушi по 100.. чоловiк каже замов собi викинеш i заспокоiшся...)) не буду.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А я тільки тепер лягаю спати. Мала сьогодні пригоди.
Ввечері були гості. Пішли десь аж біля другої години ночі. Я одразу ж переодягнулась у домашній одяг, почала прибирати після забави. Раптово у коридорі відчула запах горілого, і квартира почала швидко наповнюватись димом. Відкриваю двері на загальний коридор - а там вже ціла стіна з диму, нічого не видно. Страшно стало.. (Я вдома саменька)
Довго не роздумувала, подзвонила на 101. Дівчина, яка прийняла дзвінок, попросила все-таки спуститись нижче поверхами, глянути, де горить. В мене п`ятий останній поверх, відповідно, диму найбільше. А може все насправді не так і страшно.
Ну я набралась сміливості, йду в розвідку.
Що цікаво. Закриваючи двері, я мимоволі подумала, що, можливо, назад вернутися вже не зможу... Хто його знає...
Вернулась в квартиру, забрала кицьку,

тепер аж трохи смішно, як згадаю.. не роздумувала ні секунди, просто забрала "найцінніше", - документи і гроші най горять

спускаюсь.
Слухайте, яке то страшне діло - дим! Очі тримати відкритими нереально - ріже, дихати важко..
Спустилась майже до другого поверху, вогню не побачила, дим стіною.. Вирішила вертатись в квартиру, бо справа дійсно серйозна, і треба-таки, щоб пожежники приїжджали. Ледве піднялась до себе - навпомацки, і майже не дихаючи.
Пожежники приїхали дуже (!) швидко. Трохи, правда, переплутали будинок (Я їм з вікна кричала, що то ми - погорільці), але то таке.
Вияснилась причина - хтось облив бензином і підпалив двері нашим сусідам з першого поверху :ireful:

Вже після всіх пригод глянула на себе в дзеркало - мати Василева! - уся в сажі, з блондинки стала справжньою брюнеткою.. Квартира в такому ж стані

Ну от, сама я вже відмилася. Завтра мене чекає прибирання квартири..

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Робота,робота і ще раз-робота)))) не маю тепер на ДП зовсім часу(((А сьогодні,у свій законний вихідний,відправила малого до бабусі,а сама роблю генприбирання на своїх 120 кв.м (включно з миттям вікон,мінянням постелі,витиранням усіх шаф та тумбочок,тріпанням килимів/доріжок...).Зате і на ДП буду весь день он-лайн)))