Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. все вони здатні. З Божою допомогою і працею, все можливо. У вас питання не тільки чоловікового алкоголізму, а ще й співзалежності вашої. Якщо хочете, напишіть мені в ПП, маю інформацію для читання і роздумів.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. В мені щось той вогонь погас, чи я розлінилася, чи стала занадто домогосподаркою.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Нє... ну он я ні пайму. Як то так, в таких красівих дівчат вогню нема, а що тоді мені казати? Дівчєта ви чого? Он признаюсь в чому лінива стала, так це в ублажанні його захцянок в лужку. Я стала дуже вредна і хочу аби лиш мені одному, нікому, нікому все мені лише одному! http://www.youtube.com/watch?v=Nuh-sOktyz8
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. От і в нас почалася криза після 5 років спільного життя. Напевно піднадоїли один одному. Тай десь піти розвіятися разом нема можливості, нема з ким дітей залишити,вдома тоже романтику неустроїш,живемо з свекрухою тай діти засипають пізно, десь біля 12 і ми разом з ними вже засинаємо поки приспимо або чоловік втікає на компютер, а я сама присипаю. Та й вже бачу що йому вдома починає надоїдати, приходить пізно, малі до нього лізуть, а він хоче спокою щоб ніхто нечіпав, а залізти в інет в ігри. Як ви боретеся з кризою, може в когось аналогічна ситуація?
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. в нас вже 7 років подружнього життя.з них - 6 криза. правда з перервами. а почалося все після народження нашої старшої донечки. часу на все не вистачає, хоч розірвися. але чомусь тільки в мене одної.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Знаєте, колись почула вираз (не пам"ятаю дослівно): "краще ненавидіти, ніж бути байдужим"...В тому щось є, чи не так? А може не все ще втрачено? Пошукайте по закамарках свого серця: невже там не закинулася навіть крихта ніжності і тепла? Подивіться на чоловіка свіжим поглядом, зрештою, купіть йому якусь обновку і знову погляньте... Я зараз теж борюся з подібною проблемою - у нас криза "п"ятьох років",з"являються сумніви щодо моїх почуттів до нього, деколи просто стає нестерпним його дотик чи будь-яке слово! Але я над цим працюю, стараюся, шукаю позитиви... І Ви шукайте!!Не впадайте у відчай і не робіть крайніх висновків, бо хрест поставити завжди встигнете! А у Вас діти є? Бо я себе стримую іноді лише ради донечки! Знаю, що "молодість іноді є синонім слова "ідіот""("відчайдушні домогосподарки") і у нашому випадку то є так! Боюся лиш одного: а що як я змінюся, а він так і залишиться "дурненькимНіНаЩоНеЗдатним"?Хоча...тут напевно лиш чекатиі вірити! Погоджуюся на 100% - ---------- Додано в 01:37 ---------- Попередній допис був написаний в 01:25 ---------- Аналогічненько!!! (у нас хіба що дитина одна і живем окремо)А решта все так само! Що робим? Я намагаюся щось міняти, філософствую, копаюся у почуттях, іду на переговори, пишу записки, лізу з "пропозиціями" - а він? Думає, що то у мені проблема, раз я так надриваюся, думає, що так має бути, хоч би скільки раз я не роворила, що то НАШІ проблеми! Ех, а може просто перечекати, коли та криза минеться? (якщо минеться, звісно)
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Он і у нас так було. Копалась я в собі, копалась. А тоді в один момент сказала - все досить. Поставила йому умови і вже. Хочеш живемо разом, а не хочеш той не треба. Хоча кажу йому що ходити надута не вмію і дивитись на те як він гнівається також не можу, просто не вмію. Напевне залежна від нього але кажу що мені погано коли між нами зле. Побачив що і йому також зле, хоч він і хоче це приховати. Я його розумію але і мене також треба розуміти. Стараюсь його недоліки шанувати і в них шукати якийсь позитив для себе. Він жадний, то я йому кажу наперед що мені б було добре те і те купити. І коли купую то вже не так сильно йому ріже очі, адже попередила. Хоч і жме, але нема на то ради. Думаю вони всі такі, що не дуже люблять на нас гроші тратити. Але попри все не кладу йому себе під ноги але і роблю йому багато приємного про що мене попросить. Он вчора приїхала з роботи і зразу стала ліпити пироги. Він трохи нарікав що не такі, бо забагато бульби кладу, а я сказала що вже мусить їсти такі як я роблю бо так мене навчила бабця ліпити і інакше не вмію, а як не хоче то можу взагалі піти геть. Сказав мені щоб я не сприймала його слова особисто бо він не розуміє що такого поганого сказав. Але пирогів з’їв цілу копу так що потім живіт болів. А коли ввечері дивились разом кіно то сказав мені що я вже 10 років відтерпіла і від тепер він змінився і розуміє і цінить те що має. Собака з цінностями, прям як в підписі у мене. Але ті десять років було дуже важко. А тепер є по-всякому але тепер ми якось вміємо слухати один одного.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Мене оце здивувало. У Вас вдома хто має останнє слово? В ліжко в дев’ять найпізніше загнати і не випускати, та й по вьому. А через місяць, закривши двері до кімнати можна й романтику влаштувати, або піти кудись, залишивши сплячих дітей на свекруху. Бачите, а виглядає, що тільки Ваші. Перекиньте їх на нього.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Лев Толстой писав: «Усі щасливі сім'ї, щасливі однаково, а кожна нещаслива сім'я, нещасна по-своєму». Живуть двоє, ВІН та ВОНА. Його все влаштовує, і жінку любить і дітей, і по господарці допомагає, і не гулящий.... А ЇЙ щось не подобається, не дарує квіти, не будить серед ночі зі словами про кохання, не прибігає на кухню з питанням, чи треба щось допомогти........ і таких "не..." вагон і маленька тачка. Таааак, криза в сімейних стосунках, треба терміново, щоб він змінився, бо так далі жити не можливо. Тепер питання: а чому змінюватись має саме він, коли саме її щось не влаштовує? Дівчата, не закидуйте гнилими помідорами, це я не про когось з вас, це я про себе. Отак глянула на свою сім`ю збоку і щось таке написалось. А змінювати самій щось немає сили, бажання і часу. От і ходжу, злюсь, бурчу і чекаю коли вже ВІН знову стане принцьом на білому мерседесі.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. мені так такі речення подобаються ... що значить "лізуть"? Це ж його діти, а коли жвін зними грається-займається? кстати, да
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. угу... мій ретирувався в іншу кімнату, мовляв, мала поки на циці щоб я вам не заважав, а ви мені.. з того всього забула як він виглядає вже... і ні за які калачі не вертаєтьчся в ліжко. а я теж дитиниу не лишу - бо кричить... от так от.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. беріть цицю, малу і перебирайтеся до нього в іншу кімнату))) скажіть в спальні аура погана думаю він відчув, що ви вже завойовані може створити умови щоб захотілося знов вас покорити?
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Те саме... І розумію, що чоловік не винен, бо йому все подобається у нашій сім'ї (вже намагались поговорити про наші стосунки), але такий розпач охоплює деколи, що хочеться вовком вити. Деколи складається таке враження, що я - "зажралась"
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Хм, згадала свого: у нас я б сказала навпаки: "На тобі гривню і ні в чому собі не відмовляй!" При таких заробітках як у нас, якби він ще пробував жаднічати, я б напевне точно пішла! Я, виходить так само...кладу себе... От тільки завжди турбує черв"ячок:"Чому я повинна перша? Чому Я маю бути мудріша?" Кажете, з роками притираються? Я поки з недовірою ставлюся, але тут вже питання в моїй любові до самотності...То в мене не пройшло навіть з часом. Все одно люблю залишатися сама, люблю, коли чол. на роботі, коли донечка у баби...ах... (не дивуйтеся - я троха "хвора") Про мене
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Мій також такий, бо як тільки кажу що щось мені треба то зразу каже що це я перебільшую і по суті нічого мені не треба. Кажу що мені в дорогу напевне треба буде багато грошей, а він а ти собі візьми з дому і економ.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Коли ВОНА відчує себе принцесою, вартою принца. Можна з цим погоджуватись або ні, але "тон" в сімйених стосунках задає жінка. Свідомо чи підсвідомо.
