Жінка за кермом (курси, практичні поради, приколи...)

Відповідь: Жінка за кермом (курси, практичні поради, приколи...)

Вперше цей Матіс я побачила на повороті на Кн. Романа. Якось так незграбно посередині дороги, його всі об"їзджали аж тут неочікувано він взяв і поїхав.
Потім він так само зупинився на перехресті Франка-Зелена. Зоовсім незручно - там трамвай, з двох сторін об"їхати намагаються автівки, а перед ним - пішоходи. Виглядало так ніби машина боїться бордюрів і тому їде виключно по самій середині, а ще при кожній зупинці глохне.
Але ж чудо. Навіщо з такими навичками було в годину-пік випихатись

 

Відповідь: Жінка за кермом (курси, практичні поради, приколи...)

щоб швидше навчитись плавно відпускати, треба відпускати на половину віджиму педалі, а тоді вже як рухнеться - відпустити педаль до кінця.

то мені порадив колись дуже давно інструктор , і після того я рушу з місця плавніше ніж чоловік.

 

Відповідь: Жінка за кермом (курси, практичні поради, приколи...)

Дівчата, я за кермом вже 10 років. Після автошколи була, як казав мій чоловік, "газ-тормоз". Навчили тільки рушати з місця. А сама "козирна" фраза від інструктора була така - НА ЦЬОМУ ПЕРЕХРЕСТІ ТРЕБА ВСІМ ДАВАТИ. Казав, що інакше дівчата правила не запам"ятовують. Саме головне, із власного досвіду - треба просто їздити. При любій нагоді і при любій погоді. Бажано їхати самій, щоб чоловік збоку не діставав нерви, вибирати перехрестя із світлофорами, а не нерегульовані, заздалегідь продумувати маршрут. Не слухати всілякі пріколи про блондинок за кермом і т.ін. Особисто в мене чисто чоловіча манера водіня (дякую коханому) і мужики з повагою відносяться до кобіт, які на дорогу виїзджають щоб їхати, а не вимахуватись на машині під колір губної помади.

 

Відповідь: Жінка за кермом (курси, практичні поради, приколи...)

Так приємно писати в цій темі....Сьогодні був четвертий раз їзди з інструктором(чоловік і далі ще не дає попробувати на своїй).Їздили за місто по трасі,а верталися вже містом.У мене попався класний вчитель їзди-ніразу ще не крикнув і навіть похвалив ,що наблюдається явний прогресНастрій від цієї похвали піднесений на цілий день.Дуже мені подобається їздити,хоча ще не можу повністю розслабитись за кермом....І ще...сама не дуже відчуваю коли переключати передачі,інструктор каже,тоді і переключаю.І руль він переважно ще страхує своєю рукою,а коли відпускає,то у мене втрачається впевненість в своїх руках...Але це,напевне,на початках і у мене усе вийде???

 

Відповідь: Жінка за кермом (курси, практичні поради, приколи...)

Вийде. Все у вас вийде. Практика. Як то кажуть "повторение мать учения". І головне не боятись, а взяти себе в руки, і їхати. Ну і при якійсь незвичній ситуації не панікувати. І все. Так що все у вас буде "пучком".

 

Відповідь: Жінка за кермом (курси, практичні поради, приколи...)

А я вже впродовж тривалого часу їжджу з чоловіком. Уже з квітня Поки він поруч - мені спокійно і впевнено, я все роблю правильно, правда, лише на знайомих маршрутах. Натомість маю психологічний страх перед поїздкою в авто самостійно (з дитиною) Знаю, що це чоловікова "заслуга" - коли я за кермом, він постійно норовить мене виправляти, давати "неоціненні" поради, а коли не в гуморі (вкрай рідко, на щастя) - може пообзивати. Наприклад, останні з його перлів : "Ти впертий слимак!", "Ти найбільш нездібна з усіх моїх учнів" і "Колись ти обов’язково потрапиш у аварію, і винна будеш у ній сама!" Це, правда, все, що він мені сказав за цей час серйозного і на що я образилась. Зазвичай він добрий і милий, просто є надто хорошим, серйозним водієм і прагне такого виховати і з мене. Правда, він таким став за купу років...
Ну так от, такі вислови і така поведінка його призвели до того, що я дуже недооцінюю себе як водія. Я стараюсь, ніколи не порушую правила, час від часу їх підчитую, хоча й так добре знаю. Я їжджу самостійно, але дуже рідко (правда, я до недавнього часу сиділа вдома з дитиною), але кількість моїх самостійних виїздів - коло десяти.Думала навіть податись до школи контраварійного водіння, аби там фахівці перевірили рівень моїх умінь і допомогли подолати отой параліч за кермом...
Тепер здала дитину в садок, який він нас далеко...нині другий день, а я вже "холодна" з цих походів, під гірку і потрощеним асфальтом. Чоловік наказує їхати, тим паче, що скоро почнуться дощі чи сніг, пішки не пошкандибаємо, а я тільки що й роблю, що придумую "відмазки"
І найголовніше, що теоретик я хороший ! Я знаю, що треба зібратись з духом і їздити, їздити, розумію, що навколо купи жінок -старших і геть молодих, і можливо, серед ниє є менш розумні і менш уважні, ніж я, і все ж вони їздять!! Вони це змогли і я повинна змогти! Ан нєт...я буду сидіти, дивитись у вікно на свою машину, як на найбільшого ворога !
Во, виговорилась і вижалілась:xaxa: А може, є тут ще такі, з такими ж проблемами?

 

Відповідь: Жінка за кермом (курси, практичні поради, приколи...)

Треба на неї не дивитись, а сідати і їхати, і не лише по знайомих маршрутах, а всюди.
Після того як я отримала права мій перший чоловік дуже не хотів мене пускати за кермо саму, казав: сядеш на вихідних десь за містом, коли буде менший рух. В один чудовий день встала раніше, взяла ключі і поїхала. Було важко, глохла, не відчувала габаритів. Пам"ятаю ніяк не могла виїхати на горку з Короленка на Лисенка, вона ще й головна, а я даю мало газу, весь час скочуюся вниз, машини ззаду сигналять, після десятої спроби затягнула ручне гальмо, включила аварійку і дочекалася поки всі ті машини, що були позаду, мене об"ідуть. Тоді скотилася ще більше вниз, добре розігналася і виїхала наверх. З тих пір штурман мені більше не потрібен.
Bursukanja, приклейте "У" (якщо ще не приклеїли), сідайте за кермо і потихеньку їдьте, поки немає снігу. Успіхів Вам!

 

Відповідь: Жінка за кермом (курси, практичні поради, приколи...)

Дуже вдячна Вам за підтримку і розуміння!

Та я знаю. Я перечитала усі (напевно) форуми для жінок-початківців. Але я вже не вважаю себе початківцем! Я 1000 км наколєсіла по Карпатах (правда, чоловік, звісно ж, був поруч), по Львову їздила багато і всюди, і ніхто мені не сигналив ззаду, тобто проблем іншим водіям практично не створювала. Літеру "У" я не чіпляла і не буду (чоловік купив, і її ми вчепили на горщик малому), тому що вважаю, що повинна повністю відчувати себе повноправним учасником руху без ніяких "поблажок".
У мене це виключно психологічний страх, замішаний на постійному вказуванні чоловіка на мої помилки!! Але, погодьтесь, сперечатись, що варто їхати "не по тій смузі" можна навіть з чудовим водієм!! Перед виїздом прокручую в голові маршрут, все знаю, все начебто вмію, але починаються страхи :ой, а якщо там корок, а якщо світлофор вимкнений і т.д.
Все, перестаю нити, завтра зберусь із силами і завезу дитину в садочок

 

Відповідь: Жінка за кермом (курси, практичні поради, приколи...)

А кого слухати? Жінки звичайно часом смішать. Але чоловіки натомість щодня масово нагло порушують правила. Невідомо - чи вони їх просто не знають, чи вважаютьсебе мудрішими за ПДР, але жодного виїзду без того, щоб не побачити грубого, часом хамовитого порушення ПДР у виконанні чоловіків.
І статистика відверто свідчить про те, що жінки більше дотримуються правил.
Мене теж вчать за кермом - а я вчу когось коли не за кермом. Всім тяжко втриматись))) ТОму люблю їздити одна.
А щодо розслабитись - це не те місце де можна розслаблятись. Водіння, як казали інструктори, це дуже відповідальна робота. І якщо хочеться розслабитись і забути, що можна збити пішохода, не помітити дитину, що вискочила на дорогу, не зауважити, що хтось різко загальмував перед тобою - краще їхати на таксі.

 

Відповідь: Жінка за кермом (курси, практичні поради, приколи...)

Пригадала декілька ситуацій, коли їхала з чоловіком незнайомим маршрутом і він керує: "Направо..... Ой-ой, нє, наліво!!!" І так собі уявляю, що думають про мене інші водії, коли я панічно мигаю всіма поворотниками підряд. От звідки ростуть ноги в історій про жінку за кермом .

 

Відповідь: Жінка за кермом (курси, практичні поради, приколи...)

Я зараз ходжу на курси водіїв. Давно збиралась, але не було навіть натяків на придбання власного авто. Зараз теж ніби не дуже, але, принаймні, буду вміти їздити, а там і можливість з`явиться.
Так от, їздила вже 6 разів... поки жах))) Сьогодні їздила корком на Левандівці, відчула себе ідіотом, сором досі не проходить... глохла десь 3 рази...
В мене дурне питання - чи усім було важко спочатку, як перестали боятися???
розумію, що дурне питаю, але в мене зараз такий стан, що я не впевнена, чи здатна їздити взагалі...

 

Відповідь: Жінка за кермом (курси, практичні поради, приколи...)

Ох, як згадаю свій перший урок:8: мама мія... я не могла рушити взагалі. А після "компліментів" мого дорогого "інструктора" (чоловік мене вчив їздити, ну тоді ми ще зустрічались, і він дууууже делікатно назвав мене мавпою з гранатою), після того я до машини боялася підходити взагалі. Потім бралася їздити сама, без нього... благо він досі не знає, як та машина скакала ніби жаба... потрохи-потрохи і я побачила що мені получається. От коли получається, тоді і приходить впевненість, що у мене все може вийти. Ну і старатися. А, і ще одне, не всі відразу вміли їздити, тому оте, що ви глохнете, і всі на вас дивляться навіть не беріть до уваги. Звичайно у годину-пік на пр.Свободи не варто пхатися.. але, всі починають з початку. Тому старайтеся, і щасливої дороги

 

Відповідь: Жінка за кермом (курси, практичні поради, приколи...)

та біда, що то вже не перший)) вчора краще їздила... захлохла лише раз на виїзді із заправки... А ще той інструктор кричить, каже, як можна стільки разів одну і ту ж помилку робити?)) Кошмар просто, аж страшно той корок згадувати...

 

Відповідь: Жінка за кермом (курси, практичні поради, приколи...)

А поміняти інструктора? Або хоча б зауваження зробити... не всі ж відразу такі профі як він.

 

Відповідь: Жінка за кермом (курси, практичні поради, приколи...)

та він дядько ніби непоганий, не зі зла кричить... але бачу, страх мене вже переповнює, я і так прекрасно розумію, що погано і якось в такій ситуації зауваження не випадає мені робити, адже розумію, що затупила тут саме я...
Так мені погано зараз, сиджу, мало не плачу. Ех, нічого! Мушу навчитися!

 

Відповідь: Жінка за кермом (курси, практичні поради, приколи...)

ой, я лише кілька тижнів тому курси закінчила. І в суботу отримала праваВсього у мене було 10 занять з інструктором, і хоча я до того взагалі про водіння жодного уявлення не мала, але страх переборола швидко, як тільки виїхали на Пасічну і відчула, що все-таки це я керую машиною, а не вона мною.З інструктором якось все вдавалося, сварив хіба за щеплення

Гірше було сісти в машину без додаткових педалей. Після курсів я героїня почала просити хлопця, щоб вивіз мене десь на площадку і подивився як я гарно їжджуДо слова, свою машину він любить страшенно, пилинки з неї здуває, тому на початок погодився взяти хіба робочу. Але так сталося, що на наше перше спільне водіння її не вдалося взяти і дав таки свою (новенький пасат). Що то було.Поїхали ми на площадку в Брюховичі. Ну, рушила я нормально, а їздити там, то й нема де. Мій милий вирішив вчитись паркуватись. краще б він цього не починав, бо після стількох помилок, я в же і рушити не могла і взагалі помилялась на кожному кроці. На другому занятті було ще гірше. Мій коханий мене майже до сліз довів. Але я його не виню, сама була дійсно як чайник, щось в мені зламалося...я реально не могла навіть рушити нормально. Але це все від нервів, чим більше він сварився, тим більше я помилялсь. Таке враження, що всього довелося мені вчитися з чистого листка. Але, коли ми обоє заспокоїлися, то все було нормально, навіть задом запаркуваласяТому, головне не боятися сідати за кермо. Навіть мої проколи і крики коханого не змусять мене уникати наступних "уроків", головне бути сильним духом.Але, боюся, що далі за навчальний майданчик він мене наразі не вивезеТому, досвідчені водії наразі можете бути спокійні

 

Відповідь: Жінка за кермом (курси, практичні поради, приколи...)

А я сьогодні їздила 5 раз з інструктором.(Вчора він мене похвалив,що є явний прогрес,то сьогодні з полегшенням видихнув,коли закінчилось навчання.Прогресу не побачив,напевне.)Раз заглохла на перехресті...Але думаю в мене вийде.,хоча повністю довірити мені кермо інструктор не наважується і далі,як їдемо то страхує і тримає руку на кермі разом зі мною.Це мене трохи турбує,бо не відчуваю що сама їду.Ще постійно мені все підказує що робити,коли яку передачу натиснути,коли який поворот включити.Бачу що ще багато чого не знаю для самостійної їзди навіть з чоловіком з боку.Сьогодні їхала з чоловіком по своїй вулиці додому,на нашій рено кенго,то їзда на ній трохи інша ніж на жигулях,яких вчуся.

 

Відповідь: Жінка за кермом (курси, практичні поради, приколи...)

в мене те ж саме зараз, як тільки починає сваритися - все, зібратися важко і починаю робити помилки.

мені кермо довіряє, тримає на колах, складних перехрестях - як ото мені Пасічна-Личаківська. Але за зчеплення кричить, і за газ... ой, добре, що виговорилась))) Дякую!

---------- Додано в 19:40 ---------- Попередній допис був написаний в 19:38 ----------

ого! молодець! Я думаю, за 10 разів не навчуся))

 

Відповідь: Жінка за кермом (курси, практичні поради, приколи...)

А чому? Ви не хотіли запитати чому він з Вами не дозаймався? Мій зі мною аж план перевиконав - 35 годин їздив, а потім ще 2 години на моєму авто. І це далеко вже після отримання прав. Бо я знала, що він мусить. Не знаю як там далі - але на першій машині за 2 роки не було жодної подряпини, а їздила по всьому місту і в Карпати.
Ну дівчата, Вам себе не шкода, чи надарма витрачених грошей, чи машини? Ну для чого комусь таку халяву попускати, щоб потім ще чогось хлопець вчив. Та після курсів я бувалим водіям підказувала.

А на рахунок боятись - проходить. Схоже у всіх. Просто я вважаю що бояться дуже відповідальні люди. І правильно роблять. Бо навичок ще нема. ТОж не зайве, щоб інструктор підстраховував стільки скільки треба.