Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

вчора була на дні народження в подруги...потім всі премемістились на вечірку, святкувати Хеллоуін:dance2:
ото погуляли

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

В нас пречудовий день!!! Мої батьки запросили нас до лісу на шашличок...то ми з смого раненька поїхали, от щойо повернулись( бо Сашці спати треба), правда він відмовився йти додому і пішов до діда з бабою, дідо вже запросив нас на вечерю... А ще треба ж піти проголусувати...мабуть...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а я не піду ..збиралася,але не піду...
заздрю тобі з шашличком,я б теж таке зїла

у нас теж все добре..ніби нічого врочистого,але день якись такий гарний-і настрій від того суперський...усім чого і бажаю

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а в мене день якийсь не мiй, в ночi погано спала, сходили до церкви, а потiм......ну i нащо я чоловiка взяла з собою по магазинам полазити.....хiба рознервував . .

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ходила сьогодні голосувати. Приходжу, подаю паспорт. Сидить симпатична дівчинка молоденька років 20-21. Бачу - на бюлетні прізвище знайоме (працівника, який бюлетень видає). Дивлюся на бейджик - закритий довгим волоссям. Кручу головою, щоб роздивитися по батькові - і воно знайоме. Питаю: ваш тато такий-то і такий-то? Так, каже. Виявилося, та дівчинка - дочка мого колишнього вчителя з історії, в якого півкласу дівчат були таємно закохані, а коли він перестав у нас працювати, я написала з приводу того вірш, який закінчувався словами "Втих, немов осиротів наш клас відтоді, як ви пішли від нас" (раманціка! а шо ви хатітє, десятий клас!). А дівчинка каже: а ось він стоїть! Покликала вона тата, підходить він - то ж треба, за 16 років людина абсолютно не змінилася! Таке враження, що йому вдалося зупинити час - високий, підтягнутий, на тата взагалі не тягне, а на хлопця своєї доньки, і повірити, що то її тато, можна тільки подивившись у паспорт (причина, мабуть, у тому, що йому ще немає 40, а батьком він став у дуже ранньому віці). Я "нагадалася": я вас по донечці згадала, така-то школа, такий-то рік, такий-то клас. - О, то мій улюблений клас був! А як вас звати? - Так-то і так-то. - Дуже приємно! Прошу голосувати.
Приємна була зустріч. От який світ тісний!

Погода чудова, і Янька вже другий день щось підозріло чемна, ттт, щоб не перехвалити. Я морально відпочиваю після чергового періоду "нехочухи".

Наступного тижня Янька нарешті після тритижневого ГРЗ піде на своє улюблене карате. Вже не може дочекатися.

Коротше, сиджу і не дихаю, щоб не відлякати білу смугу.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А я...я...на роботі І то нічого не роблю, фільми дивлюсь, ах, скільки планів було, а яка погода....
Це в жилетку, я не туди попада)))
Тепер прийдеться врочистість шукати...А! В пятницю мені зробили гривку! Надто коротку...перший день я її заколювала (ох, це теж як в жилетку) але вже 2 дні ношу...дуже не привично

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

І ми вже проголосували.
Така гарна погода, а ми вдома... Малий ЗНОВУ температурить...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

зранку я готувала все свіженьке на обід...
І мені сьогодні захотілось би на природу, якби були у батьків, то 100% організували б шашлик коло хати в саду,вийшли з малим трохи погуляти, проїхалися по району на візочку, напевно збоку ми дивні виглядаємо, коли дитина чітко говорить реченнями, а його батьки такого дорослого на візку везуть

(ну бо гіпс у нього)

.Всі якісь врочисті, хто з церкви, хто з дільниць, а ми не голосували, бо до батьків поїдемо наступного тижня

на річницю до мого свекра

.
Малий зараз спить, бо вже другу нічку чи йому щось сниться, чи рана дається взнаки, крутиться-хниче-плаче-що болить не каже.....

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

І я проголосувала. При чому їздила в школу на Рубчака, бо я там недалеко приписана. Прожила 7 років в будинку навпроти ЛАЗу на площадці, де Садовий з батьками маленьким колись жив і дивився з вікна, як автобуси з заводу виїзджають. Але я не до того. Намалювалася, напахнилася, навдягалася, а нікого з знайомих-сусідів не побачила. Зате погода тішить. Казали поляки, що ще так буде тиждень. Ну, ну...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

От і я

бо знаю, що мій колишній "воздихатєль" минулого року на дільниці працював на виборах, то причепурилася на всякий випадок, жеби інсульту не дістав, якщо і цього року буде там.

А кого зустріла - див. допис № 6486 вище.

До речі, і того, і того звати однаково

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А моя мацьопа вже третій тиждень кашляє, ніщо не допомагає. А ще в четвер маємо в садочку свято осені, але боюся, пролетимо з ним, бо ще навіть на репетиції не були жодного разу.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Вчора я пофарбувалась і постриглась. Ще не знаю, чи мені подобається
Сиджу їм тортик

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Звичайний вихідний став таким приємним днем. Поїхала в гості до сестрички в гутрожиток. Ностальгія поселилась в мене як тільки зайшла в гуртожиток. Які ми тоді були молоді, сповнені сил і енергії, скільки було планів і таких солодких мрій. Правда сестра дивилась на мене дуже здивовано і питала що це зі мною. То я їй кажу - ти знаєш, я така щаслива пройтись знову по тих коридорах, попити чаю в кімнаті, згадати те веселе життя, такі приємні і ніжні спогади....
Потім пройшлась до трамвайчику тими дорожками якими ходили коли були студентами. Іду собі і іду, і бачу як молоді люди ідуть тримаючись за руки. То я собі думаю, як то класно у них все тільки починається і ще так багато приємного попереду їх чекає....
А ще зустріла викладачку, яка мене впізнала і запитала як я. Як приємно що тебе памятають, що просто можуть тебе обійняти і бачити в очах радість від того що тебе зустріли. Так гарно поговорили...
Одним словом приїхала додому така щаслива, що хочу обійняти весь світ і поділитись тими позитивними емоціями які є зараз у мене....
І зробила я для себе висновок, що коли сумно то потрібно повернутись хоч на годинку туди, де були дуже щасливими.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Ранок почався з врочистості:ходила до церкви,дала на службу Божу за здоров*я своїх близьких.Ще одна врочистісь:випросила собі на завтра вихідний.Ходили на виборчу дільницю,а там черга така,що нерви наші не витримали і ми поне сли свої голоси додому...Син ходив в 7-й вечора і так само не проголосував.Враження таке,що то була спланована акція.А ще така супер-пупер вифранчена панЮся в ботфортах з незалежного опитування курила цигарку,кинула недопалок під ноги і як заправський биндюжник розчавила той недопалок ногою!!!Забилам би!!!(Ой,це в інакшу гілку!...упс..)Настрій був зіпсований остаточно.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

зранку пішли до церкви. Мали дві приємності: молебень за автомобілістів і в на тепербуде в неділю три служби. Було дві, але людей багато всі не вміщаються. Тепер думаю буде вільніше.

Потім поїхали на хутір біля Свіржа. гарно там погуляли. Пройшли десь 12 км. Тільки як йшли назад за нами прив"язались дві корови, а я їх боюсь.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Вчора після церкви з хлопцем поїхали до джерела в Раківець - я там була перший раз, як там гарно! І навіть пройшли 12 кіл кругом озера, потім по дорозі назад заїхали в Кінг Крос на закупи. А вечером на вибори - думали менша черга буде, спочатку постояли 2.5 год. в нього в черзі, потім ще 1год в мене на дільниці.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Вчора теж проголосувала. Я люблю чимраніше. Встала, привела себе в порядок і поки діти сплять бігом збігала. І з полегшенням повернулася. І черг ніяких і обов`язок громадянки виконала:naci:Інакше, моя вже покійна бабця присниться і уві сні мене прокляне. В нас в сім`ї на вибори - обов`язково!
Ще з приємного, меншенька вже здається виздоровлює.. Дай Боже!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Угу, а ще згідно тих жеж норм не можна голосувати поза кабінкою, а люди проставляли "плюсики" прямо в черзі і кидали в ящик.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А у мене нарешті пару хвилин спокою, маляву відправила на подвір'я гуляти, сама за філіжанкою кави можу відпочити трошки... Вчора інтернетні закупи трішки настрій підмочили, а так погода радує!