Свекруха-бабуся

Відповідь: Свекруха-бабуся

Дівчата, перечитую ваші дописи і нахлинула на мене така мисля: я ж також колись буду свекрухою! враховуючи, що маю два сина! Ой, як що чесно, то мені вже стало шкода тих дівчаток! Навіть зараз тяжко порозумітися і дійти до спільної думки з РІДНИМИ дітьми, а що вже говорити про чужих? І настій буває огого!,і принципи дурацькі. Буває розмовляємо з дітьми і чую шо закипаю, мушу вийти з кімнати і відволіктися, бо тон підвищується, а істеричку хочу в собі вбити!!! і дітей не хочеться образити. Таке рідко буває, але буває блін!
Так от я вела до того,що ми себе подеколи вважаємо мало не ангелами, а свекрухи то якесь зло. І я колись була за невістку і так думала, а зараз розумію, що всі хочуть , щоб з їхньою думкою рахувалися. Ситуації бувають різні, і багато просто абсурдних. Але треба якось миритися, або відстоювати свою правоту на ВЛАСНІЙ!!!!! територїї
Ну що, хто до мене за невістку доцю віддасть????

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

в ідеалі це мав чоловік зробити...

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

якщо питання стосується здоровья саме моєї дитини то мені особисто фіолетово на субординацію і на те хто мав і що мав.
У вашому випадку в ідеалі свекруха хвора мала би не приходити взагалі

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Я таку проблему вирішила дуже просто, як тільки скінчилася та істерія з грипом, я купила 10 штук повязок медичних на лице, таких дорожчих, вони просочені чимось, то реально мають ефект, та бахіли, якби мала малу дитину, то і халат білий купила б. І коли хтось хворий приходить в гості, даю повязку і бахіли (бо люди ще й роззуватись не хочуть, бо бачте спішать). І усь. По проблемах.

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

оце прямо в яблучко... наша бабуся так частенько робить, а потім і ще й обіжається, що я на неї нарікаю.....недавно приїхала сама хвора, та ще й внучку маленьку із соплями привела, блін...А головне я, від бабусі- свекрухи хапнула і мучуся,тепе оберігаю малих щоб не заразились від мене....Невже я колись буду такою, байдужою до невісток?

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Щодо забобонів, то можу впевнено сказати, що вона тим не страдає. На рахунок миття посуди раз в тиждень - це теж не про неї. А про "встидатись" я щось не зрозуміла. Чого це я маю її встидатись? Вона ще не настільки "старша" (ще 50 немає) і немічна. Хоча я й так стараюсь завжди допомагати. Допомагаю їсти готувати, майже кожен раз, після того як всі поїдять мию посуд, це при тому, що з нею живе друга невістка. Це за таке я повинна встидатись?

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Я мала на увазі, якби ситуація була чітко навпаки, тобто вона у вас щось забула, а ви їй віддаєте немите, тоді вам має бути соромно, що не помили. А їй перед вам встидно бути не має, хоча б тому, що прожила вона трохи більше, хоча б з поваги до віку.

Я взагалі перечитуючи цю тему, інколи щиро співчуваю невісткам, а інколи просто смішно, бо бачу що дівчата тільки шукають до чого б то вчепитись, ніби проблем в житті мало. На деякі речі легше просто включити ігнор, бо ж не влізете в голову свекрухи, і ніколи не знаєте з яким наміром вона робить певний вчинок, а надумати собі можна такого, що тільки хвоста та рогів не вистачає бідній свекрусі.

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Я не мала на увазі, що їй має бути встидно, просто для мене це якось дивно.

Як на мене, то я не шукаю до чого б вчепитись, а, напевно, просто порівнюю до своєї сім"ї, в якій я виросла, до елементарної культури. Можливо в цьому я і не права. Я була б тільки рада, якби це був поодинокий випадок, але таке траплялося не раз, і не два. І я ніколи не тримала ні на кого зла, просто якось зразу думаєш: може це я щось роблю не так?

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Я перепрошую, а при чому тут вік? Отже, якщо людина старша і більше прожила, то вона може хоч на голову невістці нагадити, а невістка мусить витертися та ще й подякувати?
Не знаю, хто як, але якщо людина поводить себе негідно, я ніколи не буду поважати її тільки за те, що вона старша за мене на ...надцять років.
Без образ.

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Правильно! вік тут нідочого! Як говорила моя бабця, що добрі люди з роками стають ще добрішими, а якщо людина "противна", то в неї з роками це ще посилюється

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Та до чого тут образи, люблю здорову дискусію.

А що означає негідно? Віддала немиту тарілку? А може та тарілка на вечір вже була так присохла, що її треба було дротиками драяти, а якщо дитяча то мабуть пластмасова, або з малюнками, а може свекруха боялась поцарапати?
А взагалі є така штука, як повага до віку. Бувають ситуації, коли дійсно ну вибачайте на слові до всякої ф....ні чіпляються свекрухи, бачила таке. Попрала не так, помила не так, наготувала не так.. буває. Але, як на мене, старша людина має право на зауваження молодій невістці, просто тому, що вона старша, і, як я писала вище, більше прожила. Моєму татові 77 років. Коли братова дружина дозволяє собі крикнути до тата :"ЗАкривайте фіртку, кури зайдуть!". Я ладна їй за те очі видерти. Може тато і не правий, бо то таки видеруть грядки як зайдуть, але можна підбігти (молода ж!), попросити по-людськи. Ну і крім того, старші люди, з віком, забуваються, стають вреднішими, може і болить щось, а не скажуть, не можна з них "питати" як з молодих.

---------- Додано в 17:58 ---------- Попередній допис був написаний в 17:29 ----------

І якщо свекруха противна, то не розмовляти з нею, бо вона така є? То є чоловікова мама, рідна мама, а сварячись з нею, невістка ставить чоловіка в становище, коли потрібно вибирати, - мати чи дружина. Любляча дружина такого ніколи не зробить.

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Ви знаєте, я з роками виробила кращий метод. Рідше бачитись, менше розповідати, зі всім погоджуватись, не звертати уваги, робити вдома по-свому. Ви знаєте, діє і всі задоволені. А коли вже починає "наїжати" , то перевожу все на жарт і тема закривається. По крайній мірі вираз "хто мене за язик тягнув" мене вже не хвилює і нерви цілі.:

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

True! Я з Вами цілком згодна. Це найкраща модель поведінки для тих, у кого з чоловіковою мамою не все ок! Менше патякаєш - міцніше спиш

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Ні, тарілка не пластмасова. І якщо вона вже на вечір засохла, то через 2 тижні ви думаєте вона сама по собі стане чистою? Я в таких випадках наливаю в тарілку гарячу воду, і дряпати нічого не треба. Це не є великою проблемою!

В тому-то і справа, що є люди, які не можуть, а є ті, які не хочуть. Ще можна зрозуміти, коли людина дійсно не може. І як мені не пояснюйте, ну не можу я зрозуміти як за 2 тижні(!) не помити дитячу тарілочку. А якби там ще й каша була, то "хай вона там навіть зацвите, а я мити не буду, бо це не моє?

Я в таких випадках тримаю все при собі і поводжуся так, ніби нічого і не сталося. Незнаю чи довго я так зможу?

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Я свою свекруху не особливо люблю, але поважаю як старшу людину, в якої досвід в життті набагато більший з мій. Але зразу попередила, якщо хочете щось порадити - та будь-ласка, скільки влізе (деколи, якщо послухати і добре обдумати і свого додати, то її поради дійсно в пригоді стають), але тільки не комадуйте. Поки миримся

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Це, мабуть, до теми Свекруха-бабуся, тому от цікаво, які кому подарунки зробила свекруха-бабуся з народженням дитини? Бо всі знають, що народження дитини (особливо першої) несе за собою великі затрати -колисочка, візочок, одяг, мовчу вже витрати на роди. Ну от як потратилася мама і як свекруху, а може все самі купували?

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Моя свекруха нічого не дарувала новонародженим дітям, по-перше це в неї не перші були внуки, а по-друге: вона пенсіонерка; навіть зараз коли внуки просять її щось купити в неї одна відповідь: я на роботу не ходжу і немаю грошей, максимум що вона може їм купити-подарувати це печиво, колготки чи шоколадку.

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Ой, спогади нахлинули... ніхто нічого ніколи не помагав... як це дивно не звучить, мої батьки теж... ніколи, нічого. Чому? Тому, що вважають, що внук нічого не розуміє.. навіщо тоді тратитись. Бабусі і дідусі вміють прийти на ДН до внука з нічим. Не просто з шоколадкою, а взагалі з нічим... бо нащо йому, він малий ще.... Дитина уже в 3 роки знала, що у нього День народження... а цього року, вже недовго... навіть думати не хочу.. і так завжди. І оті питання (хай не пишу які), типу "а нащо ви так дорого платили за роди? Хай би народжувала в районному пологовому, дешевше би було..."... я на такі питання навіть не відповідаю, бо навіщо знати, що якби я була в районному, то отримувала би лише вінок на Великдень... а вони не розуміють, рахують лише гроші. Я згідна, може гроші відіграли не вирішальну роль, але в обласному пологовому все-таки більше обладнання ніж в районному... навіть для того, аби завести серце, і апарат штучної вентиляції легень.. у нас того немає. Тому навіть зараз, коли я дитині замість 2-ох пар кологоток купую 5, вони не розуміють, а навіщо, він все-одно виросте... а я не розумію як так... ну не розумію і все.
І ліжечко, і каляска, і одяг (про іграшки мовчу, бо це взагалі непотрібно, а тим більше якісні) ми все купували самі. І до тепер самі купуємо. Бабуся (та, що моя мама), навіть не хоче дитину в садок завести-забрати, бо в неї на то 100 причин...
Ой, щось мене понесло... соррі

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Чоловікові батьки ніц не дарували , лиш на на хрестини пару гривень дали. Моя мама, як я перший день приїхала з роддому купила малій цілий кульок усяких кремів шампунь (то їй так у Антошці нарадили )від «Bubchen». На хрестини купила платтячко для донечки, покривальце подарувала цепочку золоту з кулончиком і на половину з нами оплатила бар. Каляску мені сестра подарувала, ліжечко і все решта купили самі.
Моя мама завжди щось купує чи просто дає гроші для малої, тому що має таку можливість , чоловікові батьки не мають що дати окрім городини і качок то і на тому вядчні. Але як би ще не лізли з отим: " а нашо ви на море їдете, краще до нас в село то корисніше , а нашо ви так гроші тратите ой скільки в малої того всього ну і т.д.
А от щоб посидіти з дитиною то ні моя мама ні свекруха самі такого бажання не виявляють, можливо тому що ми так з початку самі навчили я вічно переживала що чимось нагодують, не допильнують і т. і.