Психологія харчування

Відповідь: Психологія харчування

тренуйте центр голоду абсолютно серйозно, дочікуйтесь відчуття голоду - і їжте. Якщо відчуття голоду таке сильне, що переїдаєте - їжте півпорції якщо через 15 хв. після того як поїли тих півпорції далі відчуваєте голод - доїдайте.

 

Відповідь: Психологія харчування

На рахунок того, чи силувати дітей їсти - ні в якому разі!
Добре пам'ятаю, як мене все моє дитинство силували до їди - або бабця, або батьки (вони, правда, найменше), або в садочку - то був взагалі жах! Дійшло до того, що в мене тільки при вигляді будь-якої їжі починався зворотній рефлекс, думаю роз'яснень не треба а коли хтось мені казав - їж, скільки можеш, для мене та людина була чуть не святою! Наслідки того я відчуваю дотепер.
Зате з дитинства виробилась інша корисна звичка - їсти дуууже повільно. Тоді організм встигає наситися меншою порцією і все. Правда, на роботі мені кажуть, що хто як працює, так і їсть, але я на то не зважаю

 

Відповідь: Психологія харчування

У мене є міні-проблема: треба з"їсти, бо корисно, бо там такі-то вітаміни; і я їм, навіть, коли не хочу (не голодна).
Як з цим впоратися?

 

Відповідь: Психологія харчування

Як на мене, спробуйте просто того не їсти, якщо дісно не хочеться, бо так мордуєте свій організм. Просто прислухайтесь до своїх потреб

 

Відповідь: Психологія харчування

додамся до вишиванки. Не їсти якщо не хочеться - все-одно з того толку мало буде. А їсти корисне тоді коли хочеться їсти. Вам же колись хочеться їсти ? От тоді і іжте корисне.
Щось накрутила таке ...
спробую з прикладом
Вранці встаєте голодні і їсте не бутерброд з ковбасою (чи що там буває некорисне), а корисну вівсянку чи овочі, чи всього потрошки. І корисно і приємно

 

Відповідь: Психологія харчування

то він некорисний? ту вівсянку поки зготуєш а бутерблод раз і вже є

 

Відповідь: Психологія харчування

йой не придирайтеся але таки вівсянка корисніша. А мюслі такі смачнюльки! мммм

а час можна зекономити рано встали - залили вівсянку - пішли митися. Поки помилися вона вже й запарилась. А потім намастили бутербродик з ковбасою (як хочеться то треба з"їсти) і разом то все з"їли. Я ж писала, що можна і всього потрохи - і корисно і приємно

 

Відповідь: Психологія харчування

та я не придираюсь... просто лінива дуже

 

Відповідь: Психологія харчування

а я б ті бутерброди їла і зранку і в обід і в вечері,часто так і буває,швидко.легко.смачно і не корисно! Сила є,воля є,а сили волі не має))))

 

Відповідь: Психологія харчування

То як з мене писано, як я люблю всякі канапки

 

Відповідь: Психологія харчування

ух що я надибала

 

Відповідь: Психологія харчування

я теж вважаю, що то основне в їжі, організм поганого не порадить

 

Відповідь: Психологія харчування

ну щодо цього в мене двояка думка.
Алкоголік теж думає, що його організм потребує випивки.

От ви кажете що

і вам їх хочеться, але припускати, що організм хоче в день 5 (наприклад) канапок ...

головне не забувати всі "хотілки" пропускати не тільки через відчуття в шлунку, але й через голову. Спочатку мусимо так рубити все ж трохи думати про те що ми їмо, а потім як навчимось по-справжньому розуміти себе, то некорисної їжі насправді не хочеться, ну або супер рідко хочеться і тоді звичайно її можна з'їсти

 

Відповідь: Психологія харчування

Сила волі то таке повєдзонко, що собі люди придумали для оправдання. Сила волі це коли відмовляєшся від їди взагалі, а тут то просто звичка. В гАмериці все побудовано на канапках, то я на ті канапки вже дивитись не можу, одна думка про гамбурґер чи сендвіч мене вивертає.

Доречі, я он також собі останній тиждень в силу певних причин дозволяла їсти і зранку солодке, і ввечері (мається на увазі до 6-ї бо після вже не можу їсти, буду хвора) і серед дня. Одним словом ніби мені так хотілось але в результаті після ситного сніданку вчора я була хвора, так що на обід змогла з’їсти лишень одну хохельку зупки з кусочком хліба з маслом, але той хліб з маслом мені був такий смачний і зовсім мені не зашкодив. Правда після обіду я вже більше нічого не хотіла їсти до кінця дня, і навіть за компанію як мені пропонували то ніц собі не взяла бо справді нічого не хотіла.

Організм такий мудрий що він сам вас зупинить, треба тільки його послухати. Нині зранку на сніданок не змогла з’їсти цілий кусок кекса, як привикла, а подивилась на нього і зрозуміла що навіть 1/3 його не хочу.

 

Відповідь: Психологія харчування

Я зранку поклала кілька цукерочок в сумку, бо планувалась відповідальна робота на нині. І поки я їх не згамала - ні про що інше не думала. Психолочічний голод!
І мама постійно щось солодке додому принесе, то не можу стриматися, бо знаю що є. Але не купляти маю силу волі. То певно вже похудаю як переїдемо жити окремо

 

Відповідь: Психологія харчування

це не "похудальна" тема! І я на цьому наполягаю, бо від формулювання залежить ДУУУЖЕ багато!

 

Відповідь: Психологія харчування

Так, але має прямий звязок. :D

 

Відповідь: Психологія харчування

ні не має. Цілком можливо, що дехто почавши до себе прислухатися і раціонально харчуватися набере вагу.

 

Відповідь: Психологія харчування

Доречі так само і з дієтами може статись, що хтось ніби буде дотримуватись правил дієти а зовсім не схудне а навпаки. Для прикладу, один мій знайомий розповідав що його батько почав бути ярим прихильником дієти Аткінса (тобто поїдання суто білків) і на такій дієті дуже швидко поправився, замість того аби скинути вагу, бо почав їсти жирну їжу типу бекону необмежено.

 

Відповідь: Психологія харчування

та навіть не в тому справа, просто як хтось все життя сидів на дієтах, а потім почав нормально харчуватися то худнути він точно не буде. Набере кілька кг, яких бракувала, та й буде жити нормально не думаючи кожних 3 с. про те що можна, що не можна, котра там година чи ще щось таке.