Дитячі обсесії

Відповідь: Дитячі обсесії

Лілю, а скільки Даркові років? Читаю про нього і думаю, що Артемко такий самий виросте . Подивиться новий мультик і тиждень нема спасу: все щось придумує, фантазує про себе і героїв мульта. А одного разу подивився з бабцею серію "Кармеліти", де один циган був зв'язаний і намагався розрізати мотузки битим склом. Я приходжу з роботи, а моя дитина має шнурок замотаний на талії (на його прохання звісно), і показує мені, як він визволяється "склом" (іграшковим ключем) . І так тривало кілька днів. Або каже, що його не тато захистить, а Шерхан, бо він сильніший . То шо його до психолога?
Я взагалі вважаю, що на Американському континенті якесь викривлене поняття про "нормальність". Взяти до прикладу їхні комедії. Там розумні діти, які цікавляться наприклад космосом, динозаврами, зображені якимись недоумками, а тупобілоголові красуні і всякі недалекі амер.футболісти це вже супер-пупер герої. Хоч це і комедії, але доля правди таки є думаю.
Так що не беріть дурного до голови . А з психологом можете поговорити, але поки самі, і бажано з українським.

 

Відповідь: Дитячі обсесії

Яке то щастя, що ми не в Канаді. бо Влад говорив що і садочок згорів, і вихователька померла, і комета на землю падає, і що раніше він жив у іншому будинку (найкраща новобудова містечка), і що тато ставив новорічну ялинку в центрі міста, а банк належить мамі)))

у світі дітей багато буденного і сірого, спробуйте подивитися їх очима)))
ми з чоловіком були (і є) великими мрійниками... нам би і в голову не прийшло дивуватися видуманим друзям, фантазіям і т.п. чудасіям...


Якщо якась конкретна фантазія напружує - варіантів виходу бачу два:
говорити про неї стільки,щоб вона стало звично сірою для дитини
витіснити більш яскравим позитивним епізодом

З.І, Лілю, то вчителька Мюнхаузена не бачила

 

Відповідь: Дитячі обсесії

А я думаю можна, тим паче вам вирішувати і ви знаєте до чого здатна ваша дитина. Може відвести під магазин, а він хай сам купить, що ви попросите це для нього ще один крок до самостійності.

 

Відповідь: Дитячі обсесії

Оооо, мій Назар такий балакун, теж любить всім все розказувати, йому саме головне, щоб його слухали, то він може такОго понабалакати. А недавно вчительці таке сказав, що мені вже місяць стидно їй в очі подивитись. Після того я з дитиною мала довгу розмову, про що варто говорити дорослим, а що ні. Про що можна говорити з дітьми, а про що ні (тобто, фільтрувати). Просто йому подобається бути в центрі уваги, і щоб до нього говорили так, як до дорослого. Може і з вашим Дарком так?
А на рахунок героїв - ми теж в дитинстві одягали тюлі на голову і були королевами, принцесами і т.д. Тепер діти бігають з паличками зі словами "еспекто-патронус" (чи як там). Що в цім страшного? Нормальний дитячий розвиток.

Може дитині пояснити, що інші дітки бояться цього, як наприклад, вигляду крові і не варто їх лякати.
А мені цікаво, як саме реагували діти, коли Дарій розказував їм про смерть.

 

Відповідь: Дитячі обсесії

мій брат, коли був десь 3-річного віку раз сказав, що ми будемо святкувати у ресторані 100 річчя шлюбу батьків)) Ото вже сміху було. Але тоді йому про смерть ми не пояснювали - не хотіли травмувати. Згодом померла прабабця і було важкувато пояснити, але він дізнався від родички -дитина, тоді їй було 8років, і досить нормально сприйняв.
Мені здається, що у кожної дитини свій час.
А у вашому випадку,
Liliyah Romanova, дитина вже у нормальному віці і знати про смерть для нього теж нормально.
Хоча, якщо це так сприймається у школі, то я погоджуюсь з
OxankaF, це буде найоптимальніше.
Порозуміння вам і терпіння. В мене ще така проблема теж попереду

 

Відповідь: Дитячі обсесії

А я особисто знайома з дорослою людиною, яка приблизно так само готується до свого Дня народження та й до інших важливих подій як ваші дітки. Так само своїми питаннями, обговоренням деталей вона закидає рідних, запрошених гостей..., що здається цьому не буде кінця. Тому, можливо - це особливість характеру чи темпераменту і переросте це дитина чи ні - це ще відкрите питання.
Мені такі цікаві діти дуже подобаються,правда батькам іноді важкувато, зате не скучно.

 

Відповідь: Дитячі обсесії

я теж чоловік називається. Про танки (а я слухаю..) може кожен день розказувати, а як в якийсь день не про танки, то про військові літаки чи підводні човни (ну ви зрозуміли тему - військовим мав бути). Я вже в тому спец. І що? Слухаю, ну бо хто ж то послухає ...

а ще про роботу, а в нього їх дві! Коротше кажучи - слухайте, заодно самі щось навчитесь Правда, людям на вулиці не розказує (уявила картину).

 

Відповідь: Дитячі обсесії

А я сама така: не маленька, а от Катрусин День народження вже продумую і обговорюю зі всіми від тепер (навіть на ДП про торт питала). Та й вигадниця ше та: сама часом якусь історію накручу собі в голові, а потім розчарована, бо то не так. А шо говорити про дитину?
До речі в племінниці теж була сестра вигадана довгий час: з іменем і днем народження.
А Катруся вчора розказала дідусеві, шо мама принесла з магазину булочки, а вона " Катруся не мааааааааааає шо їсти". Дід сміючись казав, шо ми дитину не годуємо напевне. В садочку поки спокій, бо ше не висловлюється повними реченнями по-французьки.

 

Відповідь: Дитячі обсесії

А я в дитинстві була такою дитиною,мама теж зі мною мала,бо я вічно щось фантазувала і переконувала в тому всіх своїх друзів і навіть дорослих,а ще в 3 роки вже читала і цікавилась всім на світі, і потім на мене вчителі жалілись батькам,що я де треба і не треба свою думку висловлюю...
Але я думаю, що в дорослому віці зі мною проблем немає, принаймні причин відправити до психолога, напевно

 

Відповідь: Дитячі обсесії

А у мене дитина живе мультиками, коли говорить вживає масу слів з мультфільмів, це при тому, що вже п"ятий місяць перегляд в нього обмежений. А "спайдермен, супермен, бетмен і черепашки ніндзя"- це прооосто жааах, а він аж труситься так хоче це дивитись.

 

Відповідь: Дитячі обсесії

То всі діти мультики так люблять. Мій теж уявляє героїв казок і мультиків (Котигорошка, змія, супермена), бавиться "хто переможе" .
А ще мій синок придумав собі якогось хлопчика-друга, розмовляє з ним, мені розказує, що "моєму хлопчику" 5 рочків і він такий високий, як тато. Як я питаю, чи то справжній хлопчик, то каже "ні, то я його придумав". Отака уява, і я не знаю, чи починати хвилюватись, чи то пройде з віком.

 

Відповідь: Дитячі обсесії

Настя років до чотирьох розмовляла з двома ляльками, потім якось відійшла від того. Так було смішно, коли вона після якоїсь поїздки заходила до хати і репетувала "зайчик, лиса ляля!!!! чого сховалися, йдіть до мене!!!"
Тепер у нас нова фаза - безцінний Бакс, який їсть помідори (насправді у кота ця блаж вже давно перейшла, але тим не менше, про кулінарні вподобання кота знають всі - від сестри Юліани на катехизації до шкільної вчительки, навіть багатоюрідні родичі в курсі ).
Ну і класика жанру - планування дня народження, ще більше місяця залишилось, а вже весь клас знає. Сказала одній, почула інша - також напросилася, за нею ще одна і т.д. Я з малою домовилася, що до середини листопада про день народження не згадуємо, може якось забудуть, бо двадцять однокласників моя малогабаритна квартира не витримає.

 

Відповідь: Дитячі обсесії

На скільки я пригадую, у дітей є такий період, коли вони живуть у своєму уявному світі, розказують те, чого не було - фантазують! За це, ще кажуть не потрібно карати, потрібно пояснювати ... Це проходить! В мене малий 3 рочки, його улюбленій дівчинці сусідці 6, ви б послухали, як вона йому розказує і пояснює , а як він слухає це - відкривши рот (нас точно ніколи він так не слухав з таким захопленням).

 

Відповідь: Дитячі обсесії

Зазвичай, так малюки щось переживають - хтось ревнощі до братика-сестрички, хтось нові враження від прогулянки, хтось так звикає до садочку і т.д. В цілому немає нічого страшного. Радше інформація для мами, що хвилює дитину зараз. Проходять переживання, помалу зникає уявний друг або друзі.