Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А в мене вдома вже включили батареї:radist:!!!!!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

вже написала в карму,але ще тут скажу,що завжди здаю звіти вкінці роб дня,тоді або мало людей,або й взагалі не має черги. Так само і ідентифікаційний новий забирала,було може 3 людей переді мною в черзі. Свідоцтво про одруження треба і оригінал попереднього ідентифікаційного теж. Чи то пощастило?

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А для чого їм знати нашо код? Може загубили і новий хочите,беріть паспорт і все.

---------- Додано в 16:05 ---------- Попередній допис був написаний в 16:04 ----------

Можливо і пощастило..

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

на скільки я зрозуміла хочуть новий код бо відбулась зміна прізвища...тому потрібно не лише паспорт

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

В мене питали паспорт, свідоцтво про одруження і свідоцтво про народження (все оригінали). Правда, це було 10 років тому...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а якщо його нема, то що робити???

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

купила сьогоднi крем для повiкl ще хочу туш, i рожевий антурiум.... то я так сама себе наперед вiтаю з ДН ))) .Вийшла на балкон за яблуками а на вулицi якихось 2 хлопаки тримають апарат з трубою , з тоi труби дуе повiтря котре здувае смiття з дороги i таким чином метуть вулицю.......то такий прогрес чи прикол ? скорiше друге)) бо iм щось дуже весело.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

я коли змінювала прізвище, а причина була НЕодруження, то мене, крім нового паспорта ніц не просили (хіба здається свідоцтво про зміну прізвища) і зразу ж видали новий... хоча чергу теж вистояла...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Скажіть шо загубили.Я також після одруження міняла ІК,то несла лише паспорт,ніхто мене не питав нічого,якби спитав сказала б шо загубила тай все.

---------- Додано в 18:26 ---------- Попередній допис був написаний в 18:25 ----------

Код лишається і так той самий,лише прізвище нове буде.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

та йой!та зрозуміло, що сам код залишається
то Ви просто оце

незвідки взяли
контекст,давайте слідкувати за контекстом розмови А Вірджинія потім скаже чи треба було свідоцтво про одруження чи ні, я цього, ні минулого року робила заміну ідентифікаційного у зв"язку зі зміною прізвища і мене попросила показати свідоцтво про одруження. от і все.

День якийсь проjjзовий,приємністю були 3 телефонні розмови з форумчанками і знайомою,не пам"ятаю вже коли стільки по телефону розмовляла А ще вирішили на вихідні їхати на Закарпаття

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Я сьогодні мала змогу насолодитися чарівною музикою.Обожнюю фортепіанний концерт Чайковського!! А у виконанні класного піаніста-то взагалі... Музика ще досі лунає в голові.І раджу всім,заходити таки часом до філармонії на концерти,особливо на такі програми,де виконуються такі твори.Живе виконання ні з чим не порівняєш і нічим не заміниш.нехай навіть воно не досконале.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Нині... тобто вчора - мала день переповнений ностальгічними спогадами, навіяними нашою з чоловіком маленькою і кругленькою річницею - 10 років нашого спільного "ми" :kiss3: час летить дуже швидко, в круговерті щоденних буднів забуваєш про багато речей, моментів минулого, які ось тільки в такі дні певно і згадуються...про те все, що колись було вперше... одним словом, тепло мені на душі

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Настрій жахливий, синочок продовжує хворіти а саме болюче, що не можуть виявити причини.... Все почалося з того, що у вівторок зателефонувала мені вихователька і повідомила що Данилко зблід, його нудить і болить живіт. За 1 хв. я вже була у садочку, дивлюся дітки всі бавляться, вихователь і помічник вихователя зайняті своїми справами а моя дитинка лежить собі скручена в калачик на ліжечку і дрімає. Приїхавши додому все і закрутилося, довго писати н ебуду але закінчилося все тим, що невідкладна допомога повезла на Орилика обстежувати, бо і на апендицит не подібне але в дитини живіт весь болючий, температура 39,3. Люди добрі, в якій машині невідкладної допомоги ми їхали , то не передати словами. Я цілу дорогу молилася за здоров"я дитини і за те, щоб щасливо доїхати. В нас в терміновій доставці до лікарні як такої необхідності не було, але якщо везуть дитинку/дорослого кому важливі лічені секунди, то що та "рухля" може. Про толерантність і вихованість львівських водіїв (не всіх правда) - окрема історія, незважаючи на те, що ми їхали із мигавкою, то таке було враження що водій швидкої сам мусів пильнувати кого пропустити аби не створити аварійної ситуації . Така від того всього була розпач, що не передати словами. Про обслуговування в лікарні теж окрема історія, але дякувати Богові ми в той же вечір були вдома.
Наразі лікуємо тільки горло, аналізи погані але знайти причину покищо не можуть. Данилко правда коли температура трішки падає, активний і бавиться оце напевне єдина врочистість. Ух, маю надію що не втомила вас своєю писаниною.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

От не знаю, куди то написати...
У нас з Янькою час від часу СС. Деколи, вже лежачи в ліжку, притуляється до грудей і питає: а в тебе в цицях є ще молоко, щоб я попила? а коли буде? а як я пила молоко з циць?
А мені сльози на очі навертаються...
Що воно? Знімає стрес? Ранні спогади?
Годувалися ми до 5 з половиною місяців, потім мала відмовилася від грудей - соска, пляшечка (з неї пили розбавлений бактеріофаг - дизбак нам приписували), нету в нас не було, порадити кому не було...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Прийшла з шейпінгу і досі не можу до себе прийти. Після заняття в роздягалці, одній дівчині стало дуже погано... серце... Вона втратила свідомість! Блін, мені стало так страшно!!! Мені, чомусь, зразу почали текти сльози! Відкачали її. Вона сказала, що в неї таке вперше в житті. Дівчина худенька, підтягнута, займається шейпінгом вже давно... Йшла додому, то мене вже цілу дорогу "серце боліло"... Якби сьогодні не заплатила за наступний місяць, то вже, напевно, би не йшла..

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Virginia,а що спільного з вашим здоров"ям і цим випадком?:confused:
ніхто ж реальної причини втрати її свідомості не знає ще

виходить, тоді страшно ходити по вулиці навіть (балкони падають,машини збивають)

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

думаєте пишу вам з лікарні, ага....ми вже вдома, переночували там нічку і "підцепили" хворобу, операції не робили, бо у малого сьог зранку була температура 37 -37.2, перенесли на вівторок, з лікарні нас не виписували, але до понеділка маємо виздоровіти і повідомити лікареві, що ми здорові і тоді у вівторок нас записують в його графік на операцію.Ех, враження від лікарні двоякі - з одного боку я дуже засмучена, що ми стільки чекали і тут на тобі....а з другого боку тішуся,що ми вдома ще кілька днів,так мабуть Боженька дає, так мало бути.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

і у нас накінець не проза чоловіковому дядькові зробили операцію-рак шлунку.боялися,що він може і не вийти вже з операції.казав чоловік,коли жав йому руку перед операцією,боявся відпускати,бо не знав чи ше зможе йому потиснути...але все прошло нормально.дядько вийшов з оерації і потихеньку відходить ,навіть вже рветься курити накінець пішли позитивін новини
а ще знайшовся мій фотоапарат,який десь місяць тому Софія заховала і не признавалася де він а я переглядала речі дитячі і нашла в конверті теплому був захований тепер маю фотік

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А я сьогодні вкусила кусок шоколаду і на тобі- зламала зуб, плакала , така обіда то вже другий зуб за останні два місяці і тоже від цукерка "Київ вечірній" з горіхом ... то що мені тепер шоколаду не їсти ,я ж без шоколаду і кави "вмру".

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

З прози: як завжди готування, прибирання перед вихідними, прання та прасування. А врочистість, ні, навіть сенсація я б сказала, мій чоловік сам запропонував на вихідні погуляти десь на природі вдвох:shok: :khomyak: В основному вихідні проходять стандартно - компи, ноутбуки, ремонт та розглядання своїх цяцьок, а тут як грім серед ясного неба. Ну і завтра відпочиватиму, з подругою зустрінусь, а далі щось придумаємо)