Відповідь: Психологія харчування Якщо відпадає бажання пити чай то однозначно кидати але не 3 ложки а одну кофейну, і дуже скоро привикнете що чай не мусить бути солодкий а він навіть дуже смачний трошки підсолоджений. Плюс, мені лікар сказав що для організму всеодно чи ви йому дасьте міц чи цукор, він всеодно його розчинить однаково, просто важливо аби той цукор спалився. ---------- Додано в 13:57 ---------- Попередній допис був написаний в 13:55 ---------- Спішусь непогодитись. Чай, кава і соки також дуже важлива і її можна рахувати як рідину. А кількість випитої води повинна бути наскільки потребує ваш організм. Не всім обов’язково випивали відро води в день, декому вистарчить пів ведра. Отже - чай, каву чи сік не відкидайте як пиття але й про звичайну воду (доречі треба додавати до неї трошки соку цитрини, так вона більш поживна) не забувати.
Відповідь: Психологія харчування я в свою черку включаю Fashion TV-надивлюсь на фігурових моделей і мрія про чіпси змінюється на мрію про яблукоДо речі ця метода дуже допомогла моїй вагітній коліжанці не від"їдатися до втрати свідомості (хоч їй хотілося) , захотіла згущеного молока, включила телек, глянула на гарних цьоць і всьо...результат-важить як до вагітності 56 кг., хоч і схильна до повноти і цим її лякала лікар. Це так ліричний відступ. Я взагалі ніколи не задумувалась про психологію свого харчування для мене просто існують деякі пункти яких стараюсь дотримуватись -обов"язково снідаю, навіть зранку в 6.00 (їм вівсянку). Коли прокидаюсь о 8.00 це може бути і омлет і каша і млинці, тобто що завгодно -година 11 я знову перекушую (яблуко, печиво, вафля, канапка) -обідаю...інколи я забуваю обідати через роботу, але навіть коли пізно повертаюсь мушу з"їсти суп, так навчена з дитинства, бувало часами що приходила з роботи дуже пізно, я просто пила овочеву юшку з супу-бо їсти сил не було зовсім. -їм з дуже маленького посуду-і це влаштовує мене і мій організм -стараюсь м"ясо та рибу їсти окремо, а гарнір окремо. -а ще частенько коли хочу їсти а часу немає, я п"ю чай. -Коли ввечері хочу з"їсти торт, чи шматок булочки можу з"їсти-просто на наступний день довше займатимусь фізичними вправами от і все.
Відповідь: Психологія харчування Я описала свій варіант...а Вам можливо підходить інший, тільки щоб дійсно Бо коли дійсно голодна, то можна зїсти все підрят і так що дихати неможливо, Відчувала різне, але недостаток однієї любові компенсувала іншою (джерелом любові не є лише мама чи лише чоловік є ще наприклад інші рідні люди, наприклад дітки. І взагалі як каже моя мам то жінка яка має діток не може відчувати брак любові). Переїдання=пару кусників ковбаски Неа, а от коли влетіти з голодними очима в хату і зїсти перше, друге, десерт і компот і після цього не могти дихати ---ось це переїдання.
Відповідь: Психологія харчування але це треба розуміти що можна компенсувати іншим. Тому і говоримо тут що все починається з голови. Коли людина не бачить любові зі сторони чоловіка чи дітей, а їй власне необхідне те признання мамине то це зовсім інша пара кальош. А я не вважаю що можна переключатись з мами на чоловіка чи дітей. Це різні речі які не можна порівнювати чи взаємнозаміняти. Чоловік ніколи не замінить мами а діти чоловіка. щей як може ---------- Додано в 14:08 ---------- Попередній допис був написаний в 14:05 ---------- Коли дійсно голодна то все підряд не з’їси, а лишень стільки скільки треба організму. А коли цей голод психологічний то людина не зупиняє себе коли вже наситилась а просто їсть бо їсть, і сама не може собі пояснити чому.
Відповідь: Психологія харчування дякую за усі поради! але от стоїш на кухні вранці - їси до кави, вариш обід - їси і пробуєш, подаєш обід усім родичам по черзі і далі їси! як поїм в кафе і прийду додому то знову сідаю їсти бо звикла вдома їсти! окремо - доїдання за дітьми, до якого себе привчили українські мами.
Відповідь: Психологія харчування Олюнь, а ти щоразу голодна коли це все їш? Чи просто їш бо привикла так їсти? Ти собі подумай перед тим як їсти, а я направду голодна?
Відповідь: Психологія харчування Це напевно спірне питання. Я зтикалась і з одною, і з іншою точками зору. Скоріш за все для організму (шлунок, нирки) грає роль кількість рідини не тільки в чаї-каві-соках, а й в супах і іншій їжі, що ми споживаєм. А друга т.з. (про те, що потрібна вода і інші напої її не замінять) стосується якості рідини - жоден чай чи кава не мають того складу, що має чиста жива вода (адже ми її кип*ятим, та й взагалі вода з банки чи водопроводу навряд підпадає під визначення чистої і живої). Але то мало що має до теми психології )
Відповідь: Психологія харчування Колись ми з Польщі возили бюветну воду. Смакота. Ще в селі можу пити з криниці. А загалом "українській воді" в чистому вигляді не довіряю. Наші колонки та джерела - не перевіряються відповідними органами, мінералку не кожну можна просто так вживати і купа підробок з водопроводу вже з"явилось, привозною водою колись відділом аж втруїлися.. Тому проганяю через фільтр та по тому кип"ячу. Чаї купуємо листові та хороших сортів. Також заварюємо трави що привезли з села, м"яту наприклад. Звичайно. Але я також не вживаю зупки. Хіба зрідка щось екзотичне на зразок шпинатної. А де Ви таку знаходите? Та я п"ю з однією чайною. Питання в тому чи від неї відмовитись також...
Відповідь: Психологія харчування ггггг, це не моя система - це Бог так людину створив і дав їй голову, але вона тою головою щось не те вічно придумує можна. нас просто привчили саме "заїдати" стрес (я вже писала "ой ти моє маленньке впало - на з"їж цукерочку"), а його можна "вибігувати" (крім того це дуже фізіологічно, бо при стресі виділяється норадреналін який приводить м"язи в стан підвищеної готовностті), або просто переключати увагу, зрештою покричати або потупати ногами . допис Левицької №58 - підписуюсь під кожним словом супер-пупер ПОГАНИЙ приклад. Людина має любити себе такою як вона є, а не думати що полюбить себе коли стане такою чи такою. А тим доросла жінка не має брати приклад з 18 -річних, а скорше 16-річних відтюнінгованих модельок, які жодним чином не можуть бути прикладом хоча б тому, що вони просто ще не сформувалися. так-так про воду тобто чай-кава-соки-супи - безперечно рідина, але пити таки треба побільше ВОДИ Маруся-мама вам добре написала, ви захищаєтесь зараз (так мені виглядає, але не впевнена що ви зрозумієте) і захищаєтесь переїданням. Як тільки ви це приймете стане в мільйон раз легше. в цьому конкретному випадку дорівнює .. Левицька гарно написала, бо це з голови .. нащо пробуєте? я 100% впевнена, що ви можете визначити якість і смак страви по запаху. Ні не 100% а 1000%! якщо ви це усвідомлюєте, значить можете змінити!
Відповідь: Психологія харчування має. Пити воду треба але не стільки скільки сказав вуйко в білому халаті, а скільки потребує/просить ваш організм. А він просить, повірте мені.
Відповідь: Психологія харчування Кхм...Я хіба десь писала про вуйка? Не втрималась, аби не вставити свої 5 коп. - то так, погоджуюсь З тим, що є дефіцит нормальної води - погоджуюсь Треба слухатись організму - погоджуюсь! І взагалі не розумію чого це я пишу Насправді підтримую те, що тут написала Орман, все від голови. Лишилось тільки відділити справжнє від набутого
Відповідь: Психологія харчування мені просто нудно бо треба сидіти на кухні... і головне, що мене болить весь живіт від їжі останні пару днів, але я далі жую!
Відповідь: Психологія харчування та хто би сперечався, але часто люди не вміють слухати свій організм ... тому все-таки за споживанням води якраз варто прислідкувати.
Відповідь: Психологія харчування ні, ви не казали. Це я образно написала. Бо багато лікарів власне б’ють на те що пити воду відрами, але вона не всім потрібна відрами, тобто моє відро відрізняється від вашого чи будь чийогось. Тай взагалі чого сперичатись про те що очевидне - воду пити треба, он тільки скільки це вже кожен сам собі вирішує. ---------- Додано в 14:58 ---------- Попередній допис був написаний в 14:56 ---------- Олю, я також на кухні сиділа цілими днями але все в себе не запихала, тим більше якщо після того тобі так зле і болить живіт. Я ті болі витримала недовго, бо спати не могла.
Відповідь: Психологія харчування а нащо на ній аж сидіти? поки готуєте - то ясно, але воно ніби і не нудно. о придумала - поприсідайте То все жартики, але головне знайти що саме вас переключає від думок про їжу.
Відповідь: Психологія харчування Це, мабуть, і є ваша головна проблема (і не тільки ваша, а і моя також, і більшості жінок), що ви сама себе не любите і не ціните. Повнолітній людині (в ідеалі) не потрібна вже мамина любов та мамине схвалення. Бо вона сама себе любить і схвалює (не плутати із самозакоханістю та снобізмом): піклується про себе, годує себе лише корисним, доглядає своє тіло ітд... А в більшості випадків нам не хочеться дорослішати і ми все чекаємо, щоб нас похвалили, нагодували та доглянули. А на рахунок смітярки, я повністю згідна з Орман. Мені також це допомагає, коли щось лишилось на тарілці, а вже не хочеться. Страх абстрактного голоду каже "доїж", а любов до себе каже "уяви, що вже доїла і викинь, бо тобі воно тільки зайвим буде".
Відповідь: Психологія харчування Це не те що я не подорослішала... а бути похваленою це не від того що я подорослішала, це нормальна людська риса яка потрібна всім. Тут не йдеться мова про похвалу мами а про акцептування мами мене такою яка я є - власне дорослою і самостійною особою яка може сама про себе піклуватись. Не вважаю що бажання похвали робить мене дитиною.
Відповідь: Психологія харчування Порадила подруга. Вважаю що це цікаво. Піду куплю його відео і книжки. http://www.youtube.com/watch?v=UQv1JBZ197Q
Відповідь: Психологія харчування Переїдання? якраз це не про мене...бо я собі дозволяю все саме тоді коли хочу і необмежую себе нівчому, головне не перїдати, коли відчуваю що наситилася, то більше не їм, але і ковбасу як в момєму прикладі вище теж можу собі дозволити, просто коли перестала себе обмежувати, то і вагу перестала набирати. Бо коли обмежувала і чекала, що от зараз я проголодаюсь і поїм накінець то, то зїдала в два рази більше ніж напевно мені було б достатньо. Я розумію, що це надзвичайно індивідуально ,та мені саме така система підійшла. Тоді ми говоримо про різну психологію харчування, бо Де ж тоді оте необмежувати себе нівчому? якщо постійно ходиш і думаєш чи справді ти дуже хочеш їсти?
