Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А Ви їх собі слухайте-слухайте, а через себе не пропускайте , та й зрештою, можна і їх послухати і посвоєму зробити. В мене ніби подібна ситуація - сестра з малого віддає мені всі ті пеленки, бодіки...але те, що я куплю своїй дитинці (незалежно від статі хлопчик чи дівчинка) нові речі - це БЕЗ ОБГОВОРЕНЬ, я й сама рада, що моє маля буде мати стільки всякого вбрання...і нове і старе...

Ой, я така за Вас рада , навіть уявити тих емоцій не можу, які Ви мабуть переживаєте обновлюючи свою ВЛАСНУ КВАРТИРУ...
Думаю вже десь через рік уявлю...будемо разом радіти

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Скажу тобі, що навіть якщо друга дитина тієї ж статі, то яби все одно щось купувала, це ж маса позитивних емоцій, ну і дещо завжди не вфідпирається, викидається. Скажіть вашій мамі, що то вже не ті часи тотальної економії, щось тай дозволити собі можна)

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Можна і я тут пошепки: у мене шафа не заривається від дитячих речей, а я все купую, купую, купую... чоловік скоро перестане гроші в руки давати
Ну але в мене є виправдання: я нарешті платтячка скуповую (ніби вони необхідні місячній дитині )

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А мене хоч і дві дівчинки, і багато що Єві перейшло в спадок від сестрички, але все рівно вона має купу нових речей. Дитині то все рівно, а мені радує око .

А в мене сама що не є проза... Посадили весною трохи бульби, тішилась, що діти будуть їсти не підсипану. А ми вчора зібрали одні "бобіки". Посадили більше, ніж зібрали.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

заходжу з далеку:позавчора були нарешті на виставці ляльок (моя лялька чемно спала в слінгу), потім вже обрядова кава в Світі кави , чи то від аромату чи від того,що я сіла Ромашка прокинувся і довелось його розмотувати...бррр (мушу сьогодні себе поміряти і замовити hotslihg), потім день народження olenu, але ж то було свято живота, стільки всього смачнющого моя братова наготувала ммм. Вчора не було настрою, що не вдягну то велике!!! капець якийсь...муж потішив -купив нові черевички (вже близько року на каблуках не стояла-а тут такі зручненькі-щаслива ) і головне, була вчора на вишивальній форумівці,настрій остаточно піднявся і зашкалює досі:dance:
батьки знов збираються на село, в нас знов планується сімейна ідилія.во

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Поки дитина маленька їй взагалі надаровують стільки речей, що купувати доводиться досить мало, ну принаймні в нашій родині таке є, хто не прийде всі приносять якісь подарунки.
Проте, коли я була маленька, постійно доношувала весь одяг за старшою сестрою, і від цього зовсім не комплексувала, навпаки чекала поки підросту, щоб можна було вже вдягати ті полаковані мештики, правда тоді були ті мештики такими, що їх могли носити покоління, а зараз все дуже неякісне.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

ееей, то ж добре що не навпаки! велике завжди можна ушити...

... а я... сижу і ніяк не зберусь вийти з дому, а потрібно мені заїхати на роботу сьогодні, і так неохота валити аж на чоровола

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Одна проза: втратила вже всю надію на те, що знайду роботу... роботи нема і я не знаю, де її шукати. Вже всі оголошення передивилася, нічого не має, знайомих не маю, які б могли допомогти. Чоловік розривається на трьох роботах, вже четверту знайшов, а я нічого не роболю. Сьогодні він зірвався, сказав, та що я знаю, як я і так сиджу вдома Мені так обідно, що ніхто не підтримує, всі критикують тільки.

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

А яку ви роботу шукаєте попелюшко?

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

грибочки, багато тато назбирав і тепер багато роботи :8:
готую, закриваю і їду на примірку сукні з малою

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Попитаюся когось із знайомих, можливо є якісь вакансії. (Просто я архітектор, думала, що вам можливо щось в такій галузі потрібно)

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Так, треба зпригувати з тої Нікіти, а то вона мені вже снитись почала, бррр....

Сьогодні накачала нової музики з інтернету і сижу балдію під неї, а ще в моїй голові щось перекрутилось, і мені здалось що сьогодні п"ятниця і я зробила порядки(завжди в той день прибираю), набудувала купу планів на завтра(знову кумушка прийде), тіпа суботу, і яким було моє розчарування коли подивилась на телефон і зрозуміла що то четвер......

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Дякую, дівчатка, за розуміння! Та я би купувала і не питалась у нікого, так і робила доки працювала і мала свою копійку, але я зараз не працюю і всі витрати так чи інакше є узгоджені з чоловіком. Я знаю, що то він зараз так говорить і потім все одно доведеться все купувати, тільки тоді вже буде бігати він по магазинах і скупляти перше-краще, ні, щоб я зараз спокійно вибрала гарні і потрібні речі, доки маю на це час.
А от мама завела розмову, щоб я як отримаю гроші на дитину, не думала їх тратити, бо складати типу треба. А коли я пояснила, що є речі, які треба буде купляти, то виявилось, що зовсім і не треба,ні мені, ні дитині, бо куди ж то я буду ходити, поки дитина мала? То ж виявляється мала дитина = домашній арешт на півроку мінімум... А, най собі говорять, я головне мовчу і глибоко дихаю...
А ще вирішила взяти роботу на редагування, якраз пропозицію отримала, надіюсь, за місяць зроблю, трохи і мізки порухаю, та і зароблю щось для синочка

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Тому я свому чоловікові сказала, що дитина - то наш спільний обовязок, а так як він не зможе свою частину обовязку виконувати, а за нього його виконувати буду я...то просто зобовязаний без обговорень мене і мої захцянки повністю утримувати...так я за нього частину його роботи виконую

Мда, а я вже нарешті хотіла йти на заслужену декретну відпустку...бачу, що ще з 2-3 тижні буду працювати точно

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

Знайома ситуація(((...

Я узгоджую але часом вже після витрат.Хоча розумію,шо чоловік ні мені,ні дітям ніц не шкодує,хотів би просто відкладати якісь гроші задля здійснення наших сімейних мрій,а з нами йому то не дуже вдається).

В мене нині сама проза-весь день з дітьми по лікарях,Тая захворіла і виглядає,шо серйозно(((...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

В мене проза - робота-робота-робота...
Навіть часу немаю зайти щось почитати. Завтра їду в районне містечко за 100 км на справу, а я то думала що найгірше розриватись між судами по Львову
Дитини майже не бачу - хіба по пів-години зранку і ввечері, через що мене мучить совість.
Добре, що вихідні скоро!

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а в мене врочистість - ходили ми втроьх сімейно в ДЦ і ми так з Сашкою відірвалися!!! Моя дитина нарівні зі мною відкривала і нюхала креми/гелі/лосьони, ми з ним типу радились, як аромат більше подобається, в результаті Сашко під шумок пропхав до каси якусь олійку для тіла, шампунь, кондиціонер, 3 лосьони для тіла, гель....а я взагалі то йшла сут ов магазин з білизною, а в ДЦ просто повернула, подивитись, що там цікавого. наш тато був в шоці від суми на касі. А мені з того так весело стало. Сказав, що нас з малим небезпечно пускати в магазин. Потім аналогічна епопея була в "Арсені", Сашка навибирав собі печеня, шоколадок і ми з тим усім пішли додому. Ще є вихвалялка - Сашка маю таку класну крейду з Ікеї! Так багато! Якщо в суботу не буде дощів - будем займатись творчістю надворі. Муже перемив всю посуду, а я напахчена новими лосьонами/олійками/кремами сиджу і читаю ДП .

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

І не дивно. Я от вчора зайшла з малявкою до себе на роботу в банк. І що вам сказати? Суцільна проза - людей масово скорочують. Реально відсотків 70 працівників. І це стабільний процвітаючий банк. Зато в Києві штат збільшують. Наберуть там малолєток тупих. І буде на одного виконавця по три "начальника". Подивилась я на об"єм роботи у своєму відділі, подивилась на "зелених" від роботи дівчат і потішилась, що в декреті. І страх мене бере як воно далі буде. Бо наявність малих дітей, при скороченні у нас, до уваги не береться.
Врочистість - назбирала повно компліментів на свою адресу і своєї малявки, що мені дуже підняло настрій

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

а я... ех...
1. нині вперше в житті отримала мінус з англ, за те, що переказувала своїми словами, а не напамять....
2. не хочу бачити свого Коханого - ні, ми не посварились, просто не хочу.... надіюсь, це нормально????
3. порадили нам хорошого ветеринара і Вона завтра приїде - сподіваюсь, таки хороший спеціаліст, бо моє біднятко-звірятко ой як мене хвилює - ранки заживають, так тепер задні лапи дуже зле його слухаються - мабуть інфекція уразила нервову систему.... тішить, що апетит файний має і в туалет файно ходить...
4. 2 тижні родила тему з магістерської, так і не вродила.... от відчуваю, про що хотіла б писати, а не можу сформулювати, ідею, гіпотезу... гррр...

 

Відповідь: Як ся маємо? Проза і врочистість нашого повсякдення

У мене хронічна нестача часу Зараз лише лягаю спати.... а нічого наче і не зробила.... З одного боку - зібрала купу прикрас, які вже мали бути зібрані зо три тижні тому, зате до замовлень так і не бралася, бо вже розклала все для збирання - коробки з фурнітурою і рештою дріб"язку.... а то ціла кухня заставлена.... Щей відчуваю себе поганою мамою, бо зранку сплю і не бачу малого, а вдень працювати мені ніяк не вийде.... точніше вдень я не можу робити прикраси, але займаюся фотографуванням-редагуванням у той час, поки малий спить чи дивиться мультики. Добре, що гуляємо ми завжди вдвох і тут зась, час наш і лише наш І ще, маю кууууупу ідей по декору і прикрасам, це попри замовлення дівчат, які я виконую у першу чергу, але лише з натхненням, яке теж капризує часом. Де мені взяти ще 24 години в добі? Стан нагадує блукання у трьох соснах - купа робота а результат, наче, нульовий. Хочу спати, блукати вулицями міста і посидіти за горням кави одночасно