Відповідь: Ми і наші мами а у нас зараз ну прям ідеальні стосунки моїй мамі з її клімаксом (?) та постійними мігренями треба було відпочити в тишині як вона вже почала сумувати за внуками Зідзвонюємось тепер щодня по кілька разім і дуже приємно спілкуємось, ще не було жодного непорозуміння за ці 3 тижні. Навіть новину про няню спокійно перенесла (принаймі мені ніц не сказала, ні півслова)
Відповідь: Ми і наші мами У моєї також з мігренями біда. Звернула увагу, що за день-два до того, як має бути напад мігрені, моя мама стає дуже прикрою, буквально кидається на всіх. А з ліків визнає тільки цитрамон. Але так буває не у всіх, свекруха якось обходиться без таких приступів, мігрень один час була, але після курсу масажу вже давно не згадує про головні болі.
Відповідь: Ми і наші мами головні болі то найменше зло. Зараз їй дуже жарко, страшно потіє, а найгірше їй все смердить і вона сама собі смердить, хоча взагалі жодного неприємного запаху нема. Вже пів родини та знайомі її обнюхали і кажуть, що не смердить, а її не переконаєш. Вона навіть в транспорті не їздила деякий час, ходила пішки на роботу, бо мала комплекс що засмердить маршрутку. Доходило з тим до абсурду, хтось в маршрутці пересів, то вона вже була в депресії.
Відповідь: Ми і наші мами моя мама на весілля просто не прийшла. на розписку тато її привіз, а потім вона пішла додому, навіть брата на забаву не пустила (були тато і сестра, яка не пропускає ні одної розваги, а щось їй забороняти - собі дорожче). при тому, що я з нею не сварилась, запросила пару її подружок, яких вона хотіла... аргументувала це своєю хворобою. хоча через пару років, відгуляла іншу забаву, набагато важчу фізично. до речі, стан її здоров"я за той час не покращився, а навпаки. маю враження, що її образив сам факт, що йду заміж, бо відколи я почала цікавитись весіллями, розказувала, як то погано бути заміжньою, треба всіх обслуговувати і прати чужі брудні шкарпетки з трусами (зауважу, що поки не купили нормальну пральку, пранням завідував тато, прибирала і готувала мама рідко і під настрій). під час приготувань до весілля вона також весь час розповідала страшилки про сімейне життя і закінчувала чимось вроді "от вийдеш заміж - дістанеться тобі". не кажучи про те, що регулярно казала: "нащо тобі та забава - просто розпишись, якщо дуже хочеш". оплачували весілля ми з чоловіком самі...
Відповідь: Ми і наші мами важко сказати... по-моєму, до хвороби то був средньостатистичний шлюб. за неприбрану квартиру чи неприготовану вечерю швидше діставала я, бо "не помогла, як старша". після хвороби тато також веде себе дуже коректно і терпляче у відношенні до неї.може, є щось, чого я не знаю, але зі сторони, це далеко не поганий варіант подружнього життя
Відповідь: Ми і наші мами і ще таке враження що вона дуже боялась аби де була її донька не була щаслива в шлюбі.
Відповідь: Ми і наші мами ну така думка теж в мене виникла, але я чомсь не висловила її мені здається, що скорі за все діти таки чогось не знають про стосунки батьків чи як взагалі так сталося, що вони - разом. Бо вже зауважила, є тип жінок, які люблять себе, і якщо чоловік чимсь не вгодив - то і дитина від нього теж не вгоджає... якось приблизно так..
Відповідь: Ми і наші мами А в нас тепер новий прікол. Мала виясняє "хто в домі хазяїн", випробовує межу мого терпіння, так після того як я на неї насварюсь, мама жаліє малу. Получається, шо я хожу і гавкаю, а бабця хороша і пухнаста.
Відповідь: Ми і наші мами Якщо мама сварить за діло, то бабці така поведінка насправді з часом боком вилізе.
Відповідь: Ми і наші мами а в мене взагалі як в не в людей,от сижу і сльози пускаючоловік сам по собі,з малим ніхто негуляє ні моя мама, ні свекруха.... мама каже:підросте буду гуляти,а свекруха бачить різ на міс.поносить по руках,побавить і достатньо...але ж в нас 5 людей живе і нікому немає до мого мацьопи ділау всіх свої проблеми, але ж я незалізна, я теж жити хочу.чоловік каже: ти ж нічого неробиш,подумаєш їсти зробила,поприбирала,купила їсти, попрала,і гуляєш скільки душа забажає....а це стільки зусиль .... я немаю ніякої розрядки,коли вони мене зрозуміють... дівчатка вибачте - нестрималась,душа болить - а завтра все по новій ---------- Додано в 23:27 ---------- Попередній допис був написаний в 23:11 ---------- моя мама запросила всіх своїх друзів(26) до мене на весілля(правда все оплачувала вона)і позволила 3-х моїх, а всіх остальних(десь 11) сказала за свій кошт,яких нажаль небуло і досі образа в них лишилась...... не ми такі,життя таке:падаєм-б'ємся,встаєм і далі йдем
Відповідь: Ми і наші мами А ми вчора вночі повернулись з коротенької подорожі, а вдома на плиті - баняк гарячого борщу, в духовці - курочка. Во ! Моя золота мамуся вирішила нам зробити сюрприз, щоб ми часом не змарніли. Хто б крім мами ще таке потрафив зробити?
Відповідь: Ми і наші мами після пів-річної розлуки ,сьогодні я побачу та обніму свою найдорожчу в світі ... МАМУСЮ... скажу , що хотіла б і я бути такою мамою своїй доні, якою є мама мені та сестрі,у відношенні, як в матеріальному,так і у духовному "... вас дуже люблю, живу заради вас... де б я не була у тому суєтному світі..." нема нічого кращого , як купатись у доброті, ласці, розумінні, вдивлятись до безконечності у ті ласкаві ,великі, світлі, як і мамина душа очі з самаго свого дитинства аж до тепер, коли вже є свої власні діти... Батьки - це святе... шануй батька свого та матір свою, і добре тобі буде.На превеликий жаль, батька вже немає в живих, а скільки залишилось недосказаного та незрозумілого, то в друге свою помилку, аж ніяк повторювати не хочу. слова із пісні Н.Яремчука , яку часто слухаю та плачу Знайдеться на усе причина, Для тишини і для грози. Та дивиться синок очима, А в них дві крапельки сльози І крізь образи і розлуки Печаль дітей знов нас пече. Їм треба материнські руки, Їм треба батьківське плече. Батько і мати, два сонця гарячих, Що нам дарують надію й тепло. Батько і мати, у долі дитячій Треба щоб кривди між них не було. В душі то пісня солов'їна, То злякано сичі кричать. Щоб не кришилася родина, Нам треба вміти і прощать Нехай людські любов і шана Осилять всі шляхи круті. Бо в дітях ми себе лишаєм, | Себе продовжуєм в житті. p.s. хотілось написати два слова, а вийшла невеличка сповідь
Відповідь: Ми і наші мами ключові слова!!! На віддалі все видається інакше, ми забуваємо дрібні образи, пам’ятаємо лише добре що з нами було. У мене також така ейфорія була коли ми не бачились рік часу. Потім все змінилось коли почали жити разом, бо для мами я так і залишилась маленькою дитиною і вона вважає що має право приходити зранку в мою спальню і мене будити бо я не встану до роботи. Але ж мені, дякувати Богу, вже перевалило за 30. Як не встану то моя проблема і нічия більше. Але де там. ---------- Додано в 13:23 ---------- Попередній допис був написаний в 13:18 ---------- В мене тато. Зараз тато має відпустку то він мені всю кухню помив, холодильник, підлогу, я йому дала завдання якусь зупу зварити і він мені все зробить. Вчора ми разом дивились відео з мого весілля і мама мені дуже хотіла звернути увагу на те що я поводилась на весіллі як самодостатня особа, хоча я була одна серед 120 чужих людей які вели себе набагато більш сковано і закрито, а я собі просто бавилась бо була щаслива. От. І то вона мені знову наголошувала що як вона мене виховала вільно і незакомплексовано, що я могла так бавитись. На рахунок незакомплексовано то я б не сказала, але те що я завжди була вільною наперекір батькам - то це точно. Дуже часто я від мами діставала за той мій порив свобод. Тому я не певна хто може на 100% брати на себе відповідальність за таке моє виховання тато чи мама, бо я завжди старалась бути така як тато аби не така як мама, а найбільше наслідувала свою хресну.
Відповідь: Ми і наші мами шоразу в цій темі, коли приїжджаю до мами тата не стало більш як місяць і я за той час шоразу приїжджаючи мало не кричу від нервів. я все роблю не так: їсти не варю дитині, не вдягаю нормально, не сиджу постійно тут в селі з мамою etc. як був тато - то трохи її стримував. а зараз мама одна, то я мушу сісти в селі і ніде не їхати. не зважаючи на те, шо маю чоловіка, сім’ю, якісь власні справи а те, шо коли помер мій дідо (мамин тато) і мамина мама залишилась одна за 200 км звідси, і до неї ніхто не їздив шотижня, а 2 рази в рік (як син так і дочка) - то в порядку - “я ж не могла лишати всьо і їхати в село, шо б я так робила???”
Відповідь: Ми і наші мами ндаа, дівчата, це чи не найпоширеніша проблема наших щирих українських мамів.. може тому й виховують таких пещених маминих синків, що їм все під ніс подавай, а дочок - як в походних умовах, ну так щоб і коня на скаку остановіть і в горящюю ізбу вайті от і маємо зачароване коло.. а потім ті синки і доці виростають і знаходять одне одного... і знову все повторюється.. про себе не пишу, бо одна в сім"ї, але скрізь таке спостерігаю.. і головне -це чи не найбільша проблема моєї мами... все життя її мама любить найбільше сина, має манію на нього, все йому подає, мало не прислуговує, а мою мамц чіпає тільки коли їй щось треба.. і скільки вони сварились вже через то, скільки баба мамі виписувала, що та не така як треба, а що її брат - то золота дитина, мамі постійно після того плаче.. а мама моя - це вже поважна пані за 50! і болить і пече то її як малу дитину у нас з момою теж стосунки різні бувають, але бачу шо все від того що ї їсаму в дитинстві колись "недолюбили"... притому що моя мама реалізувалась в житті як лддина, має професію престижну, свою сім"ю, а її золотий брат - сам один і вже йому за 40, жінка давно втекла від нього, тобто просто кинула, дитина його знати не хоче, хоч він і ніколи їх не ображава, не бив, не пив, але просто людина виросла і зовсім не вміє спілкуватись, зовсім не вміє сам налагоджувати стосунки, все від інших чекає першого кроку, ну але ясно, його ж так баба (його мама) привчила...
Відповідь: Ми і наші мами Наші мами оригінали, он прочитала і нехотячи всміхнулась Треба буде піти поміряти чи в моїх дітей руки-ноги рівні. А он в чоловіка криві... то напевне його мама не пеленала в дитинстві. А тепер повертаючись до теми більше, то мій тато видав на ура цих вихідних. Ходив він по-хаті, окрім того що він на мене ображений бо я дозволяю дитині вночі плакати і сказав що до моїх дітей більше не пхається, на що я йому кажу а я і не прошу аби ви до них пхались тільки як щось кажу а вони не почули можете їм повідомлення передати, тай вже. Так он, сиділи ми на кухні - я, чоловік і тато прийшов. І щось одне з моїх чуд витворило таке цікаве, що тато зауважив що яке файне дитя он тільки з батьками йому не повезло, на що я татові випалила - а то така доля видать, бо багатьом з батьками не повезло. (читай, ви також не найкращі). Всі гарно посміялись. Мій Андрій обурився на татові слова, а тато на другий раз задумається що сказати бо я можу і відгаркнути і бути потім довго поганою дочкою. А мені ж то не привикати.
Відповідь: Ми і наші мами Мда... Моя мама вчора мене з чоловіком привела в дооовгий ступор-ну ніяк не очікувала від неї таке почути. Ми з чоловіком живемо в чужому місті-родичів поряд ніяких немає, чоловік приписаний в себе вдома(крім нього там приписані ще 5людей), я от недавно отримала (нарешті) паспорт. Кажу мамі, що тре мене приписати в нас вдома-мама каже "Та припишу-де мені вже дітись від тебе!".Я кажу, що малого ми теж хочемо в мене приписати, на що мама мені "Оце вже ні! Мені ж і за тебе треба квартплату платити, а тут ще й за вас двох! О нє!" Я:" А де ж?Ну ти даєш", мама:"Це Ваші проблеми!!!" Оце так! Кажуть,блін,"Мій внук!", "Будемо помагати", "Хочу бавити", а приписати бідне дитя ніхто не хоче! Вже бачу, яка то буде допомога-погратись з малим і все! А потім на щось скажуть-це ваші проблеми-викручуйтесь самі!
Відповідь: Ми і наші мами всетаки який ідіотизм з тими приписками. Як нам добре що у нас такого нема. А чи не можете ви мамі запропонувати що ви будете їй допомагати з квартплатою, бо вам ця прописка дуже важлива? Я б своїй зразу сказала, що ми будемо доплачувати скільки там вам припишуть. Розумію що гонорова і не маю звідки бути такою, але таке б запропонувала бо всетаки вона мені не зобов’язана. Мій чоловік дивиться на ці речі так само як ви, що вона мама то ней допомагає але я всетаки розділяю що в деяких речах мама може бути просто бізнес партнер.
