Відповідь: Зворотній процес Це щось типу "яке їхало, таке здибало"?:xaxa: Хоча колись бачила передачу, в якій психолог розказував, що жінці простіше пристосуватись до чоловіка (дорости до його рівня освіти, культури...), ніж мужчині. Тому не факт, що у фігового чоловіка така ж жінка. За роки спільного життя вона могла "вирости", а він тепер тільки й може, що рипіти на неї.
Відповідь: Зворотній процес Ну звісно це грубе узагальнення. Має мама коліжанку - інтелігентну, порядну, гарну, розумну, чуйну, але сильну духом. А чоловік в неї - рагуль-рагулем. При чому це стан душі - хамить всім, її місце вказує все життя, задиркуватий і буйний. І це вони прожили вже разом більше 20 років. І ніц не змінилось. Сказати, що вона чогось не може? Вони разом з ним відкрили свою фірму де вона стала фінансовим директором. Тобто це не був варіант - сіла вдома і нарікала. От тільки змінити його сутність не змогла. Сім"я ніби нормальна - як у всіх, просто вони в ній дуже вже різні. Нам же важливо, що він її не змінив.
Відповідь: Зворотній процес Ми ніколи подібного не питали. Просто коли з нею познайомишся, ніколи не скажеш, що в неї отакий чоловік.
Відповідь: Зворотній процес Просто поширена фраза, що з ким поведешся від того й наберешся таки десь мала свій вплив і люди думали, що тиск з боку такого мужчини змінить жінку в гіршу сторону. Правда он хочу сказати що тут жінка дуже мудра. Вона розуміє недоліки свого чоловіка але їх не вип’ячує а робить вигляд що не помічає. Нажаль той мужчина не розуміє що він себе принижує в першу чергу своїм хамством а інші люди подивляться, скажуть - ну що з нього взяти і йдуть геть. Правда тоді з такою сім’єю напевно мало хто спілкується, бо навіть якщо жіночка приємна «той хам» ж буде з нею завжди поруч?
Відповідь: Зворотній процес Ні, це зовсім не того типу. Це про те, що як постелиш, так і виспишся. Сім'я - це взаємне поєднання різних потреб. Якщо жінці наплювати на потреби чоловіка й вона для нього нульова підтримка, то чоловік буде закриватися на собі й не дасть їй потрібного тепла та відчуття затишку. І якщо жінка, прочитавши такі слова, зразу скаже: "а він що? чому я маю бути підтримкою?", то це лише свідчить про її неготовність бути доброю дружиною, до чого вона й була покликана. Парадокс власне у тому, що перший крок жінки може дати їй дуже багато, аби лиш вона хотіла його робити. Звичайно, є винятки, але зазвичай чоловік реагує, а від жінки залежить, на що саме він буде реагувати. Є така народна байка про те, як Бог людей поєднує. Так от працьовитій Галі там дістається лінивий Стефко. А чого? Ну, аби Стефко з голоду не помер, а Галя й так звикла до роботи. :xaxa:
Відповідь: Зворотній процес Чоловік реагує на якісь кроки з боку жінки тільки тоді, коли хоче реагувати на них. Як на мене, якщо у нього почуття заглохли, то, що б не робила жінка - це не допоможе вернути любов і щастя у сім'ю. Просто "зворотнього процесу" мають хотіти двоє, а не хтось один - тоді є шанс, що це вдасться.ІМХО
Відповідь: Зворотній процес Почуття один одного повинні підживлювати ми самі. Чомусь багато пар сприймають одруження, як фінішну лінію. А то фактично ще один старт. Щодо засохлих почуттів... Таки можливо все. Чуда бувають і в безнадійних ситуаціях. Із простої причини - то не чужа людина. Іноді ми на партнерів свідомо закриваємося, але вони є тими самими, в кого ми колись закохалися, тими самими, з ким ми прагнули одружитися й жити разом. І якщо таке було можливо раз, то це саме можливе вдруге. І навіть більше свідомо, ніж уперше. Тут хіба свідома сліпота перед одруженням може бути перешкодою. З досвіду скажу, що не мусять обоє однаково хотіти зворотнього процесу. Вистачить, аби дуже хотів один хтось, а другий погодився спробувати.
Відповідь: Зворотній процес Це я і мала на увазі Мала гіркий досвід в плані зворотнього процесу - сходились-розходились разів 3 (у всіх випадках перші кроки робила я). Нічого доброго з того не вийшло, бо я хотіла "реверсу", а він просто "дозволяв" мені хотіти... Згідна, що стосунки - кропітка робота, тому що мої стосунки з чоловіком цьому яскравий доказ. Але бажання однієї людини оживити почуття, на жаль, не достатньо для того, щоб так дійсно сталось. Повторюсь - цього мають хотіти двоє
Відповідь: Зворотній процес Ну то просто щераз показує чому наші мами кажуть не чіпати хлопа, ніц му не казати і його не рухати... бо собі болячку наживеш. А так живеш собі паралельно до лінивого Стефка, він своє а ти собі своє.
Відповідь: Зворотній процес При чому тут позитивне мислення... вопше не розумію про що ми тут говоримо.
Відповідь: Зворотній процес У моєму випадку - то скорше той "мудьо"...Дууууже тяжкий на підйом... Ну погодьтеся, що ініціатива щось міняти має йти від обох, а не так, щоб один вигадував, ліз зі своїми пропозиціями, а другий тільки дивився і казав:"ти не правильно робиш".Коли питаєш :"а як?"Відповідь: "не знаю..." От і виходить, що ,б"єшся як риба об лід, потім плюєш на все і знов закриваєшся в сумнозвісне коло : "хата-робота-діти"... То скорше не зворотній процес - то деградація стосунків в ім"я побуту, суму і просто буття...Бо то не є правильно, хоча так у більшості випадків так є... У моєї знайомої чоловік грає у футбол (смію зауважити, що хлопу 28 років!) за якесь там село. До одруження грав,Ю то вона нічо не казала, думала після весілля візьметься за голову...Та де там! Все ще грав, по середах баня, по четвергах бар, по неділях футбол, а ще тренування! Кажу їй, і що далі збираєшся робити - він ж взагалі не приділяє тобі уваги1 "та, каже, я вже все пробувала: просила, хитрувала, вигадувала щось, кричала, ображалася і все-0все - марно!" От і я собі так думаю - от така деградація стосунків...і відбувається черех те, що одна сторона байдужа і вперта! Думала народиться дитинка - то він візьметься за сім"ю, за дитину, буде вдома більше часу?...Та ні...На жаль, тут працює принцип: горбатого і могила не справить... У нас то питання вирішилося - чоловік з перших днів з нами і у всьоу бере участь. Хоча дуже і дуже багато спірних питань... А я знаю?....Може і так...в тому щось є звичайно
Відповідь: Зворотній процес Ізабелло, Ви на мої питання не відповіли (мені було цікаво, хоча, звісно, Ви не мусите, якщо не хочете). Чесно - я не бачу якогось криміналу у тому, ані краплі. Чим відрізняються заняття жінки аеробікою від футболу у чоловіка? Кожен має мати якусь свою віддушину.
Відповідь: Зворотній процес Мій вуйко також грав поки погане серце не дало про себе знати. Моя тета завжди казала що вона не ганяла його за онте його захоплення а радше приєднувалась щоразу до нього як він йшов на матч. Куди він, туди і вона. Вона підтримувала його пасію а не старалась відірвати його від неї. Вуйко відплатив їй сторицею за таке розуміння, кращого чоловіка в свому оточенні я не бачила... правда шкода що у нього було серце слабе і вже в 33 він дістав перший інфаркт а до 40 років у нього їх було вісім. І пішов він з цього світу також рано в 57 років. Але вона завжди мене вчила - НІКОЛИ НЕ СТАВАЙ ПОПЕРЕК ЙОГО ЗАХОПЛЕННЮ а навпаки підтримай його і нехай це стане твоїм захопленням також. Моя мама не дотримувалась цих порад і з татом живуть як дві нересікаючісь прямі - паралелі, ніби і разом але водночас окремо.
Відповідь: Зворотній процес Тут таке дуже популярне, до речі. Мій співпрацівник має 43 роки, а ціле літо грає у футбол.
Відповідь: Зворотній процес Моєму татові скоро 50 і він також грає у футбол Думаєте мама в захваті? Вона також хоче, щоб він їй приділяв більше уваги, бо в тата тільки неділя "вільна" для неї... Він інколи приходить і побитий, і з синцями... але зате, щасливий. Він має віддушину, має чим зайнятися, там він відпочиває. Тому це добре, коли чоловік має таке хобі.
