Відповідь: Чи отримали ви тих, кого хотіли? Знаєте, напишіть якийсь конкретний випадок. Як він до вас чіпляється, і за що ви до нього, що він на то каже, і як він реагує. Я вже десь писала про те, як мужчина кидав шкарпетки під ліжко, бо як знімає і несе в кошик для брудної білизни, то мусить назад іти босий, а його то напрягало. Тому хитра дівчинина поставила кошик для брудних носочків біля ліжка. А якщо носки ваняли, під носом коханого, то він ще й почав їх сам в стіралку закидати (то вже продовження історії). Не чекайте, що мужчина буде мислити так, як ви, то неможливо, усвідомте то. Мій колишній шанувальник якось сказав мені:"Якщо ти не можеш мотивувати мужчину на те, щоб він купив тобі посудомиючу машину, або ще гірше, якщо він не хоче заробити тобі на цю машину, то яка ти дружина?". Сучасна техніка, хімія, мережа супермаркетів дає нам величезні можливості по економії часу. Сорочки, які не мнуться при пранні, або машинки, які перуть так, що не мнуть, пилосос, що сам прибирає, ROOMBA, до речі називається, я вже не кажу про готові салатики/пельмені в магазині. Ніхто в сучасному світі нас вже не заставить бути рабинею.
Відповідь: Чи отримали ви тих, кого хотіли? Я знала свого чоловіка один день тому напевне до мене цей вислів підходить, і то я не скажу що не бачила його недоліків до весілля - він був такий який був і то було видно зразу. Сказати що я думала що це тимчасове і що я його виправлю - так думала, але дуже скоро зрозуміла що мені того не треба і що мені добре з таким який він є. Правда зайняло багато років аби перестати слухати нашіптування добродіїв як будувати наш шлюб, які насправді його дуже руйнували але це вже інша історія. Тому навіть я, знаючи свого коханого один єдиний день не скажу що купувала кота в мішку. Все було видно зразу.
Відповідь: Чи отримали ви тих, кого хотіли? щось не зовсім я зрозуміла, поясніть для тих хто на бронєпоїзді, як дружина може змусити чоловіка. чому притензії до жінки, а не до такого чоловіка що не може і не хоче заробити більше щоб вистачило і на посудомийну машину, і на машину і на все чого жінка хоче.
Відповідь: Чи отримали ви тих, кого хотіли? Та нє, бувають випадки, коли справді мужчина "не подарунок", і показує він то не зразу. Але жалітись на шкарпетки, то вже не модно, як на мене. Я колись витягала носки з-під ліжка і захоплено кричала :"Колобки! Дивись скільки колобків!". Спершу його то смішило, а потім так дістало, що тепер я дістаю, якщо корзина для білизни не в тому місці... Молоді дівчата, виходячи заміж, надивились фільмів, і чекають, що щовечора буде вечеря при свічках, в фільмах то не показують, як Кеті Холмс збирає носки, а Анджеліна Джолі витирає дупу дітям. Хоча може вони того і не роблять, ну так ніхто не заважає заробити стільки і мати слуги. ---------- Додано в 19:29 ---------- Попередній допис був написаний в 19:25 ---------- А який чоловік буде заробляти для дружини, яка щовечора гаркає за носки? Дружиною "мільйонера" бути дуже не просто. Треба вміти мотивувати. Найлегше постійно висловлювати своє фе.
Відповідь: Чи отримали ви тих, кого хотіли? Ну як послухати мою маму то мій мужчина не те що не подарунок, він взагалі нічого не вартий як і всі решта мужчин цілого світу, бо добрих нема. Але що мушу признати свому то його відвертість і що він ніколи не звивав в папірці негативні сторони свого характеру, завжди був відвертий і відкритий, аж занадто деколи.
Відповідь: Чи отримали ви тих, кого хотіли? Ну так, дружина винна, у ліні чоловіка. Щоб чоловік став хоча б забезпеченим, не обов"язково мільйонером, потрібно набагато більше ніж, спокійна жінка. головне його внутрішній стимул і треба робити, а не просто думати і думати. І чекати поки хтось подасть на блюдечку.
Відповідь: Чи отримали ви тих, кого хотіли? Спокійна жінка? нєє, то має бути жінка з шилом в одному місці, бо біля спокійної чоловік остаточно зліниться. Не всім дано багато заробляти. Є мужчини які постійно чогось прагнуть, є дійсно лінтяї, є які мають сталу зарплату і можуть дозволити собі відпочити раз на рік за кордоном і на тому зупиняються. І якщо виходити заміж і мріяти з лінтяя зробити трудоголіка то ніц не вийде. І взагалі успіх чоловіка то успіх обох. Все ділиться пополам. Почитайте біографії відомих людей, і те, які в них були дружини. Більшість розділяли справу чоловіка, допомагали, не всі ставали дружинами генералів, спершу треба стати дружиною простого солдата..
Відповідь: Чи отримали ви тих, кого хотіли? Не всі солдати стають генералами. На мою думку що біля жінки з шилом в одному місці, чоловік ліниться, а навіщо щось робити вона ж сама все зможе.
Відповідь: Чи отримали ви тих, кого хотіли? Так, купівля кота - не зовсім вдале порівняння. Я мала час одуматися...і не зробила цього...досі не розумію чому...То ніби якась сила підштовхнула мене до тої людини... Я не можу себе назвати щасливою, не можу і сказати, що нещасна, не знаю чи люблю я ще цього чоловіка, не знаю як мені бути... Мама і сестра постійно тикають ним:"о, треба було тобі того (ім"я)? Тільки життя зіпсувала собі і нам" (вона - мама дуже нам допомагає - мій не може поки повністю утримати сім"ю - і через це її болить, а я її розумію - я б теж хотіла, щоб моя донечка була щаслива), "та він нічо не може зробити", "він бездарний і лінивий" - ну насправді то є не зовсім так: він робить, якщо йому казати, а сам - ні-ні! Тепер ще взяв за моду кричати на мене. Чуть щось - він вже підвиує голос. За що? За то. що сиджу цілими днями і ночами сама з дитиною, все пам"ятаю, все сама роблю, завжди чисто, наготовлено, дитина доглянена, я також?......НУ ЩО Я РОБЛЮ НЕ ТАК? Може то причина в мені? От і мені деколи здається, що такий недобрий він в очах моїх рідних, а не в мене самої...Треба тільки вияснити, де моя думка? Просто виходить, що ВСІ (маю на увазі маму і сестру)знають як мені буде краще - тільки я помиляюся на кожному кроці... Може і дійсно "ноги ростуть" у відносинах моєї рідні з моїм соловіком - а я просто на роздоріжжі? Не знаю, чесно... Навчіть!!!!!!!Як зробити, щоб чоловік підняв свою "паню" і почав дивитися за домом і побутом???А ж постійно вказувати - то не варіант...
Відповідь: Чи отримали ви тих, кого хотіли? еее...а як то так вийшло,що дописи два ідентичні??тільки той другий допис з теми Відкрита жилєтка ---------- Додано в 00:20 ---------- Попередній допис був написаний в 00:05 ---------- в цьому і вся проблема! Позбудьтеся від тиску збоку. Бо вам тупо нав'язують чужу думку і чуже бачення ситуації,а ви під тим впливом гризете свого чоловіка і ясно,що все у ньому нервує,як мама і сестра на всі ті дрібні недоліки ще й тицяють пальцями...
Відповідь: Чи отримали ви тих, кого хотіли? та, тойво...то просто інакше НІЯК не передати моїх відчуттів і переживань. А нащо вигадувати, коли суть одна? ---------- Додано в 00:40 ---------- Попередній допис був написаний в 00:38 ---------- я вже то розумію... А так би було набагато простіше, правда ж?
Відповідь: Чи отримали ви тих, кого хотіли? У мене ідентична ситуація. сестра і мама знають де і що в мене погане а я он нічого не знаю... а повірте що знаю більше ніж вони собі уявляють. Не слухайте їх це просто маніпуляції аби ви часом не змінились і не стояли повністю за чоловіком. А сестра і мама ж то не будуть з вами поруч коли треба... ваш чоловік буде в перших рядах.
Відповідь: Чи отримали ви тих, кого хотіли? http://posydenky.lvivport.com/showthread.php?p=779880#post779880 Ну, не завжди не будуть, але ситуації, коли потрібно буде тільки Вашого чоловіка коло Вас - можуть. А не виключено, що Ви з допомогою мами і сестри віддалитесь від нього настільки, що один одного і бачити не будете...
Відповідь: Чи отримали ви тих, кого хотіли? про принца не мріяла, бо не почувала себе тою принцесоюале в моїх мріях це мав бути високий(ну бо я ростом не вийшла), розумний (щоб було з ким поговорити),симпатичний хлопець (хоч чоловік кажуть має бути трохи кращий від мавпи) і отримала думаю те, що і мріяла, і на що заслужила (дуже критично кажу, бо інколи думаю, що я заслужила більшого, ніж маю).
Відповідь: Чи отримали ви тих, кого хотіли? Знаєте коли на початку мама почала втручатись в наші з чоловіком відносини, почала на нього ну дуже сильно наїжджати, я просто перестала на 2 тиждні з нею спілкуватись, бо ці наїзди були безпідставні. Також хотіла щоб на свята я сама до батьків приходила, але я це присікла. І зараз мама пішла на поступки і нормально почала з чоловіком моїм спілкуватись, без наїздів, і капання мені на мозги що в мене за муж. Для мене мій чоловік і моя сім"я на першому місці, я даю свому чоловіку зрозуміти, що я підтримую в першу черго його а не маму (сестру і т.д.) Так само чоловік по відношенню до мене поступає.
Відповідь: Чи отримали ви тих, кого хотіли? На рахунок мрій та сподівань. Зовнішність я Звичайно омріювала та придумувала. Скажу що те що хотіла те і маю, ну а характер???????????? Я кохаю за те що він просто є і він мене кохає дуже( перевірено часом та бідами). Да і ще я собі чоловіка нагадала на Андрія!!!!
Відповідь: Чи отримали ви тих, кого хотіли? Не завжди наші побажання є найкращими для нас. Ще в юності я уявила яким має бути той самий....собі такого і шукала, проте коли знайшла, виявилось що не такий мені потрібен, що я просто полюбила свою мрію і себе в ній.....З тим хлопцем так і не склалось, кинуло мене в крайності....зараз маю кардинально іншого чоловіка. По всякому буває, і любимось і сваримось, але отримала я кращого ніж хотіла проте гіршого ніж могла
Відповідь: Чи отримали ви тих, кого хотіли? А я щось ніколи про чоловіка і не мріяла....не думала який він має бути...не створювала уявних ідеалів!!!!! Я мріяла любити і бути любимою... і доля подарувала гарного розумного цікавого романтичного чоловіка.....і інколи за те, що він такий хороший хочеться відправити куди подалі....НАМ не вгодиш...
Відповідь: Чи отримали ви тих, кого хотіли? Все, що стосується душевних якостей мого чоловіка - все те про що мріяла, а от з зовнішність абсолютна проележна омріяним голювудським кінозіркам, до прикладу Бред Піт)))))
Відповідь: Чи отримали ви тих, кого хотіли? А я ніколи не мріяла вийти заміж, не розуміла дівчат, які тільки й думали про заміжжя. В свої 16 років я мріяла лише про велике і чисте кохання, як в романах класиків та кіно. І от «Пришла пора – она влюбилась». Мій принц був наче з улюблених романів – високий, стрункий, чорнявий, кароокий, чорнобровий. До того ж розумний, веселий, стильний, цікавий, неординарний, вихований, з чемним cтавленням до дівчат. Від погляду його темних очей мліла половина моїх однокласниць, своєю харизмою він завойовував не лише прихильність дівчат, а й повагу хлопців, вчителів. Одним словом, закохалася я дуже сильно і дякувала долі за те, що подарувала мені саме такий об’єкт зітхання, що я не закохалася в якогось хулігана чи іншого менш достойного хлопця. Оскільки я й сама була дівчина не промах, то довго на взаємність чекати не прийшлось. А далі все було як в казці. Наше чисте і ніжне, трохи дитяче кохання було прекрасніше, ніж у всіх книжках і фільмах світу. Ми були дуже гарною парою, нами захоплювалися, нам заздрили... Тепер, після кількох років подружнього життя, я чудово розумію тих дівчат, які ще у студентські роки у кожному хлопці роздивлялися потенційного чоловіка. Бо знаю, що й сама б зараз так робила. І вся ота харизма не має жодного відношення до сімейного життя. А я вже не маю часу читати класиків, вже минувся юнацький максималізм і бажання бути не такою як всі. Так хочеться сімейного затишку!
