Чи можливе життя з батьками після одруження?

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ооооооо!
Як то мені знайоме!
Хоча ми живемо окремо (то ми разом з мамою дійшли такого висновку, що так буде коаще для усіх), мама умудряється стежити за всім, що відбувається у нас вдома: кожен вечір дзвонить (перепрошую: то я маю дзвонити і казати, що ми робили, що збираємся робити) і дає вказівки на день майбутній. При ццьому вдома має ще молодшу сестру, батька і повно роботи (працює практично у дві зміни)!!!

Взагалі, то моя мама дуже мудра жінка - завжди виходить так як вона каже, і мені дуже допомагає! Я її дуже люблю, але побут з нею неможливий!!!!!

А, у мене ж ще є свекруха!!!!!!
Ой, як добре, що за 2,5 роки подружнього життя, вона була всього 2 рази - після весілля і через місяць після народження внучки! Трохи жаль, що ні сватів людських немаєм, а донечка має лиш одну бабу і діда, але ... СЛАВА БОГУ, що так є - у нас в домі спокій і тиша! (коли моя мама не навідується, звичайно)

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

В нас так склалися обставини що я мусила переїхати до свого хлопця мама його була непроти от ми і живемо вже 2 роки ці роки не життя а мука хоч в нього одна мама та з нею життя неможливе !ми ще неождружені та так подумати нам і нехочеться одружуватись, тому що ми немаємо де жити,а життя з нею нестерпне а як діти підуть . З моєї сторони батьки готові придбати нам квартиру а з його сторони це навіть нехочуть слухати ,хоч в нього 3тна квартира можна обміняти я розумію свою маму вона неможе ціле життя заробляти тільки на нашу квартиру !Я б радила усім у кого є можливість жити окремо то живіть яка б небула хороша там мама одної чи другої сторони все одно неварто з нею починати жити.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

а в решти напевно по дві?

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Чи можливе життя з батьками після одруження?
Не можливе! Ми і до одруження не пробували.
Але, попри несхідність характерами чи поглядами, життя з батьками таки може мати свої переваги. Наприклад: спільна господарка-менше витрат, батьки допоможуть у догляді за дитиною, мама приготує обід, вечерю, закрутки накрутить, батько кран поремотує і т.п.
Щоб ужитись усім разом порібно мати бвелику мудрість і бездонне терпіння.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

при такому роскладі "+",але якщо так як в нас:після одруження бабуся сказала ось ваша полка-все що купите і зробите буде ваше)))а проживає 5-ро людей,одним словом не про таке я мріяла..........ставши мамою недумала що проситиму свою маму посидіти 30хв аби збігати за памперсами

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ой то так прікольно. Я от в мами з дитиною два тижні пожила. Мама робила все, а я зовсім нічого . Просто нагло відпочивала байдикувала. Добре так було. Я ще вранці в ліжку валюясь, а мама малого бавить. Я з ліжка вилажу - на столі сніданок. Перед телевізором на дивані можна повалятись було... Короче так налінтяйнічалась, шо вже самій противно стало.А вдома зразу організувалась і повернулась у форму (ги-ги, мама по телефону цікавилась чи я вже адавптувалась до господарки) Нєєє, однозначно жити краще окремо від батьків. Мені то точно. А то зразу б зайвими кілограмами обросла. А якщо серйозно, то з моєю мамою нам би було абсолютно нескладно жити. Але от що стосується дитини то нам з чоловіком було якось простіше попросити маму прийти до нас малого побавити на кілька годин ніж коли були в гостях в неї і залишали дитину і їздили по справам. Краще коли мами в гості приходять і котлети-вареники приносять. Свій дім - то вже своє царство, свої правила, свій, інший побут і навіть нові звички і вподобання.

---------- Додано в 23:25 ---------- Попередній допис був написаний в 23:06 ----------

Яу на мене це дуже зручно. Приготували на двох, а не на всю ораву і маєте спокій.

Я завжди вважала, що наші мами абсолютно не зобов"язані сидіти з нашими дітьми.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

як вам добре... бо я ще не встигну очі пролупити як чую крики - мама, я голодний і Марія, мама хоче їсти. (це моя мама, якщо хтось раптом засумлівався)

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Боже, і у вас таке. Правда є різниця в тому, що в мене свекруха. Коли сиділа вдома - то пиляла, що вся молодьож працює, а ти вдома. Пішла на роботу - то вічні питання чого так довго, коли зарплата, скільки заробляєш, чому не йдеш з роботи раніше (всеодно, що в тебе ціла купа тієї роботи). Як мені надоїли ці вічні докори і виховання, все ж таки мені не 19 і вже не 25 років. Скільки можна?? Проблема в тому, що подітися нема куди - закінчуємо будинок...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Я навіть собі не уявляю життя з батьками, особливо чоловіковими батьками. Хоч коли ми одружувалися, вони нас дуже просили, щоб ми жили з ними. Мовляв, втручатися у ваше життя не будемо і все буде добре. Чоловік мій теж був не проти з батьками жити. Але я на відріз відмовилася. І правильно зробила. Тепер ми живемо вже рік часу окремо. Свекруха до нас приїжджає не часто, але все-таки приїжджає чого я страшенно не люблю. Не те, щоб вона погано ставилася до мене. Але коли вона приїжджає і я в цей час є вдома, то відчуваю страшенний дискомфорт. Ми живемо на їхній квартирі і вона своїми вчинками постійно про це нагадує. Приїжджає і починає в квартирі все мити, прибирати, вишуровувати - нібито там так брудно, що капец. І чоловік з нею за це сварився і я казала, що мені це не подобається. Нічого з того не вийшло. Вона страшенно вперта і все робить так, як їй заманеться. Тепер я на її перемивання мовчу. Чоловік мій каже - просто не звертай уваги. І я намагаюся так робити - хоча неприємний осадок після цього завжди залишається. Коли я знаю, що вона має приїхати, то для мене якийсь іспит - я все вдома шурую, вимиваю. І все одно - вона приїжджає і щось починає прибирати.От, і після цього я собі думаю, а що було б, якби ми жили разом. Я б такого довго не витримала.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Це не проблема, а навпаки щастя, що видно світло в кінці тунелю
Ще трошки потерпіти і повна свобода дій у власному будинку

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Значить, все-таки можливе

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Можливе!!! Ми так живемо з моїми татом і мамою, правда за містом і в особняку, тому нам не так тісно, маємо окрему територію, коли захотіли то самі, коли скучно то виходимо на "переговори". Хоча все змінилось після народження малечі, не можу сказати, що в гіршу сторону, бо дійсно мама багато допомагає і з малим посидить і їсти наготує, може посидіти взагалі цілий день, як їдемо на якусь забаву, або закупи, але дійсно деколи треба мати залізне терпіння, щоб відстояти свою думку і зробити так, як вважаємо правильним для своєї дитини, я згідна що краще бути самим, а коли нема такої можливості то можна жити, та ще й непогано разом із батьками-це реально, ми так живемо і поки що не жаліємось!

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

так,але коли я бачу що брат сновигає по хаті голодний,а бабуся вчорашню кашу доїдає то просто неможу недати........і 2-3год за 15хв зїдаються

---------- Додано в 22:00 ---------- Попередній допис був написаний в 21:57 ----------

я теж так вважаю,але вона навіть з ним небавиться,вона ненаймичка,от!

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ми живемо окремо від батьків, тому можу сказати, що мені так краще. Сама собі господиня і для всіх хороша. Але більшість молодих сімей змушені жити з чиїмось батьками. На мою думку це важко, різні покоління, характери. Ну, що тут скажеш терпіння, терпіння і оптимізм.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Після проведених двох тижнів з свекрухою, авторитетно заявляю- Неможливе! Це самогубство сім"ї.:8:

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ми після одруження хивемо з батьками чоловіка. Вони хороші люди.....але це нагадує "Вороніних". Багато своїх нюансів

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ми з чоловіком і донечкою живемо з моїми батьками...Жити можна, бо батьки працюють і ми зустрічаємось з ними тільки після 19.00, ае з мамою я встигаю посваритися...кожного вечора...А от з чоловіковими батьками у нас повна ідилія, вони не лізуть в наше життя, ні в виховання дитини, тому життя в нас кочове: трохи живемо в одних батьків, а як набридає - переїжджаємо до інших.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ми живемо з свекрухою, правда не в квартирі, а в особняку у Львові. Будинок в нас двоповерховий: свекруха на першому поверсі, а ми з дітьми і чоловіком на другому. Кухня спільна внизу,так що я з чоловіковою мамою стикаюсь тільки коли готую їсти, а весь інший час проводжу в своїх кімнатах на другому поверсі. Мені навіть важко уявити як би ми жили з нею в квартирі, а так вона має город біля хати, де завжди має чим зайнятись і до нас зі своїми повчаннями не дуже пхається.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Все в нашому житті можливе) Можна пожити і з батьками і окремо і виділити для себе всі плюси і мінуси різного прожиття) Ми з чоловіком живемо з моїми батьками. Ну що можу сказати - жити можна. Особливо в фінансовому плані - це дуже великий плюс. В усьому іншому приходиться миритися. В будь-якому випадку господиня хати - моя мама, господар- тато., а ми так "дітки", яких треба деколи виховувати. Якщо молода пара хоче відчувати себе господарями і житла і свого життя - краще жити окремо!

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

а коли ви будете господиня?

Он вчора мій чоловік сказав що не може бути дві господині а повинна бути лишень одна, а в нас моя мама так ніби і не господиня але й мене за таку не вважає і постійно нам повторює що це не наша хата, хоча сплачуємо позику ми за неї однаково і коли давались гроші на перший вклад ми з чоловіком дали також значну суму, але всеодно жити нам спокійно не дасть, ми постійно щось не так робимо і сварки в нас на ріному місці за дурницю а потім вона демонструє своє незадоволення.

Однозначно можу сказати, хоч в нас зараз виходу і нема щоб йти на окреме помешкання, жити з батьками неможливо.