Свекруха-бабуся

Відповідь: Свекруха-бабуся

Я такого не розумію...
Це ж не є сторонні люди, а рідні кровиночки. Як можна таке забути, хіба що дійсно бути повним егоїстом і нікого крім себе не бачити...але тоді й не чекати любові і турботи до себе

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Для мене це також дивно, що в моїй родині, що у чоловіка завжди про всі ДН пам"ятають. Ніхто не чекає особливих подарунків, але щоб навіть не позвонили..., такого просто не буває.

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Я особисто до певного часу не любила своїх днів народжень. Тепер люблю - не за подарунки - за увагу. І приємно, коли вітають мене з днем народжень моїх діток - бо для мене це свято.

А у житті дітей день народження - також особливе свято. Це не Різдво, не Новий рік, це їхнє особисте свято, котрих у дітей мало, бо наших "дорослих" вони ще не всі розуміють і сприймають.

Не розуміти це, або не придавати цьому значення для мене означає байдужість з боку бабусь. Бо впевнена, що внуків таки люблять інакше, ніж дітей, хоча і не всіх однаково.

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Повністю з вами погоджуюсь!Все таки як не як внуки-рідні люди, вас можуть не поздоровити це ще пів біди,а внучат-не розумію. :confused:, але якщо і сина не вітає з ДН, то все ясно, просто це для неї не є таким важливим!

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Точно. Мій чоловік часом з гіркотою згадує свою бабцю по маминій лінії, яка ніколи не вітала і не пам"ятала уродин внука. Дитячі образи дуже сильно відкладаються на подальшому сприйнятті людей і виникає просто байдужість. В свекрухи теж була така схильність(на пару з бабцьою нічого не пам"ятати) але ми її перевиховали успішно

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Справді, нехай краще та людина памятає про вас завжди, тільки про ваш день народження забуде, аніж ви для неї будете пустим місцем, тільки раптом, заглядаючи в календар, вона помітить там червоним ваш ДН а заодно і вас самих.В мене завжди була тільки одна бабуся (мамина мама)..але якщо ви думаєте, що вона мене вітала з ДН, то глибоко помиляєтесь..Десь, мабуть, в далекому дитинстві, але я і цього не памятаю....
Одного разу вона прийшла до нас, мені тоді десь сімнадцять чи вісімнадцять було...І побачила в хаті великий букет квітів...Каже до мами: "А це чиї квіти????" Мама:"Та це Тані на ДН подарували" Баба: "А в Тані десь тепер був ДН?"...
І не свекруха вона....Просто така людина....Мене це іноді бісить, але розумію, що краще змиритися....

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Ми також не робимо, може тому, що таке не забуваємо.

Цим не хочу сказати, що в нас не буває випадків, коли не привітали ми з сестрою одна одну, наприклад, бо ми собі таке з легкістю прощаємо. А от мама наша, якщо в когось день народження дзвонить вже в сьомій ранку, і ми бурчимо, але радіємо.

Так. Саме тому, що не бачимось і не балакаємо кожного дня день народження - чудова нагода це зробити.

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

О власне! Все що вона мені могла зробити це подарувала свого сина і більше нічого від неї не сподіваюсь і не чекаю. Навіть від своєї рідної мами нічого не чекаю, ані помочі з дітьми ані ніц. Зможе, поможе а ні той ні. Доречі взяла няню таку як я хотіла і на стільки годин наскільки я хотіла, але то вже з іншої опери.

---------- Додано в 17:27 ---------- Попередній допис був написаний в 17:16 ----------

Ми не бачимось але мої діти ніколи не мали за зле бабці, тій що в Україні, що вона їх не поздоровила. Для них набагато важливіше щоб мама і тато про це не забули і зробили їм парті в школі і вдома, а далека родина їм не так важлива.
Виховую своїх дітей що це не кінець світу якщо їх хтось не поздоровив, що Різдво і Паска важливіші!!!

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

В день, коли народилась моя дитина, народився ще один цілий світ. Чому б це не мало бути неабияким святом для мене?

Мої діти також за зле не мають. Знову ж таки - може й тому, що нас не забувають привітати.

Ну і бабусі з дідусями для них - не далека родина.

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

то напевно як в якій сім"ї заведено святкувати - одні просто роблять скромну вечерю або просто ніц, а інші влаштовують величезні гулянки кожного ДН (ось цього я ніяк не розумію) особисто я таргедії не роблю - привітали то й добре, ні то ні

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

А в нас далека не тому що чужі а тому що ДАЛЕКО живе свекруха-бабуся і її в живу ніхто з дітей не бачив, лишень спілкуються по-телефону.
Може в нас розуміння далекої родини трошки інші? Ми зустрічаємось, спілкуємось але лишень на побутові теми, тому близькими вважаю лишень чоловіка і дітей.

---------- Додано в 18:16 ---------- Попередній допис був написаний в 18:13 ----------

Я влаштовую ВЕЛИКІ гулянки з нагоди уродин але всеодно коли хтось не поздоровить, той не мучусь з того приводу.

Он я свою улюблену Лільку чуть не забула поздоровити, якби не побачила що її поздоровляють на ДП то певно так б і не згадала що в неї ДН. Але через те вона мене менше не почала любити і я її також, і вона дуже добре знає що як «Родіна скаже нада, партія відповість ЄС!!!» (це тобто я партія, а вона родіна )

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

А що мені (нам) до світу?

Я про людей чужих взагалі не говорю, але бабусь-дідусів не вважаю чужими. Я від свекрухи не чекаю вітання, але якщо не забуде і привітає - радію і вдячна, що пам'ятає. Але це я - "невістка, чужа кістка". Діти ж не тільки мої, але й її сина.

Відчуття родини складається як пазл, з багатьох моментів, буденних і святкових. Роблячи такі кроки - "я тут, я про тебе пам'ятаю, думаю про тебе" ми будуємо стосунки всередині родини. Пам'ять про себе залишаємо. Майбутнє наших дітей і внуків творимо.

Може й так.

Мені, коли дивлюсь, як бавляться моя мама з Мартином, і коли чую, як він говорить, що скучив за бабуською ще до українського кордону не доїхавши, в голову не прийде, що вони собі не близькі.

А ми - зовсім ні. Ми відмічаємо так, аби запам'яталось - в лісі, в аквапарку, на скалах, як коли, але так, аби діти мали відчуття, що це - для них в цей день.

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Їм мої забави довго пам’ятаються незважаючи на те що вони часто і вдома і ще десь там де дітиска хочуть.

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Дискусія, хоч куди..Але починалося все з того, що бабуся не поздоровила внучку....Який висновок можна з цього зробити??
Вітати треба, однозначно....В ідеалі так би і мало і бути..але якщо хтось щось забув, то не варто робити з цього велику проблему....Може, ви також про щось забули і ще дотепер не памятаєте, а хтось в душі тримає на вас образу???

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

ага... почалось всьо з мене, а я навіть за цілий день не мала коли зайти на ДП,

завтра вже третій день будуть гості, хоч я ніяких помпезних забав і не роблю

, так от - я не вважаю що ДН народження моєї дитини або свекрушиної внучки це "всього лиш якийсь там звичайний день народження", для мене це таке ж величезне свято як і для самої дитини, якій до речі, зараз це абсолютно по барабану, бо вона ще не розуміє достеменно що це за свято, а от Я як згадаю той день рік назад, то не можу стримати сліз від щастя і дуже розчулююсь(напевно тому що ще насправді дуже мало часу пройшло)... і не йде мова про якісь там подарунки, чи що хтось комусь щось винен/не винен,йдеться про людський вияв уваги і любові як не до мене, то хоч до самої онучки, рідної по крові (підкреслю що стосунки в нас абсолютно нормальні)! Те що свекруха мене ніколи не вітає, то я б навіть на думці не мала на таке ображатись, мені всеодно, хоч її я вітала наразі завжди. Навіть не знаю що сказати ще ... Рада що більшість з вас розуміють чому мені так образливо, а сумно через те, що втратила ще одну людину, яку хотіла мати за рідну, і завжди досі називала мамою... Тепер якось язик напевно не схоче так повертатись, незнаю як воно далі буде.............