В цій темі пропоную ділитись досвідом, порадами саме щодо педагогічного прикорму. Для мене педприкорм є природною частиною розвитку дитини (яка перебуває на правильному ГВ) перших років життя. Суть педприкорму (педагогічного прикорму), полягає в ознайомленні з новою для дитини їжею, навчити жувати, добувати їжу не тільки з маминої груді. Метою педприкорму не є нагодувати маля, а саме ознайомити. Дитина отримує мікродози (шматочки їжі, які вміщаються між подушечками вказівного і великого маминих пальців) їжі з маминої тарілки, які поступово збільшуються і збільшується кількість їжі, що дозволяє уникнути перевантаження дитячого ШКТ. Таким чином організм знайомиться і з раціоном сім‘ї і поступово вчиться пережовувати шматочки, перетравлювати «дорослу» їжу. Участь у сімейній трапезі допомагає малюку навчитись поведінки за столом, чого важко (на мою думку, майже неможливо у перші роки) досягнути, коли дитина їсть окремо від решти членів сім‘ї. Детальніше можна почитати, наприклад, тут : Педагогічне догодовування, ч.1 Педагогічне догодовування, ч.2 http://community.livejournal.com/ped_prikorm/tag/статьи http://community.livejournal.com/ped_prikorm/tag/теория+ПП З теорією ознайомилась, але маю ряд питань до тих, хто вже прикормлювався за цією схемою. 1.Починати можна з будь-якого продукту? Тобто навіть з м‘яса? 2. Як виглядає процес запивання молоком? Денис ще не сидить сам, тобто я його підтримую. Чи я маю дати мікро дозу, прикласти до грудей, так 2-3 рази , потім сушку в руку і знімаю на підлогу? Чи не хоче, то й не треба? 3. Чи тільки мама бере прикормлює? Чи може тато дати з своєї тарілки? 4. Саме болюче питання – маєм атопічний дерматит. Вже трохи краще, почервоніння нема, але висипка є. Чи я маю чекати поки зовсім шкіра почиститься, чи можна прикормлювати коли нема почервонінь? Як при такій халепі вводити продукти? Один продукт в день? Чи декілька ? Взагалі-то ми вже почали, якось майже підсвідомо почала Давала мікродозами картоплю з зупи, крупинку пшоняної каші вареної на молоці, твердого сиру. В руку – сушку. 9F Раджу почитати статті (1,2, 3, 4, 5, 6) про прикорм, тоді якщо ще залишаться питання, задавайте. Про те, що варто обмежити.
Відповідь: Педагогічне догодовування Спочатку тре спокійно подумати чи дійсно повністю. Бо я сама в таку жару можу день жити на фруктах. А тоді пропонувати, але не наполягати.
Відповідь: Педагогічне догодовування А моє чудо не просить, як дам чуть не насильно, то цямкає, не дам то і не треба. Це нормально?
Відповідь: Педагогічне догодовування Вчора були в поліклініці. Ну і наш педіатр завела тему про догодовування. А я їй розповідаю про педагогічне догодовування. Питаю: "чула про таке?". "ні". Закінчила вона навчання минулого року. У мене таке запитання: хто започаткував, розробив цю методику? На кого мені посилатися в доводах про переваги пед. догодовування. В ГВ ми посилаємось на укази МОЗ, а тут як??? Бо мій педіатр каже, що їх такого не учили. Прочитала всю інфу, що ви давали - потрошки вже практикуємо.
Відповідь: Педагогічне догодовування Людство Уявіть собі в глухому селі , років так 200 назад. Мама 3-4-5-.... дітей. Блендерить їжу? Слідкує чи кожен поїв, скільки з*їв (ага, чи 200 грам каші чи все-таки тільки 180)? Можна посилатись на Цареградську (вона все-таки має мед. освіту, але обережно), не факт що поможе. Можна пробувати взивати до здорового глузду, але не у всіх включається одразу. Правда може посилатись на рекомендації ВОЗ щодо годування дітей. Там правда про мікродози нема, але є про те, що адаптивний процес триває до року, дитина пробує потрохи, а в рік може харчуватись з загального столу. Так , нормально
Відповідь: Педагогічне догодовування Ой, дівчатка, от не думаю, що мама з глухого села, 200 років тому, маючи з десяток дітей думала про мікродози ...
Відповідь: Педагогічне догодовування Світланко, думаю, що мама з глухого села не задумуючись починала давати дитинці з малесеньких доз, перевіряючи реакцію на їжу з власного столу, не вникаючи в розумну теорію, і в сам принцип слова "мікродоза". І думаю їй далеко не до перетирання і блендерування було.
Відповідь: Педагогічне догодовування Ну то дала разок більше, дитина того не пережила і потім всі решта вже знали, шо треба давати дійсно по-трошки. Ну, я то так розумію. Ясно, шо по-різному бувало, але прижився тільки той вид пригодовування, який дозволяв дитині вижити. Мені розказували. що моя прабабуся дуже довго годувала дітей груддю і скільки могла не давала дорослої їжі (я так розумію, шо аж тоді вже давала, коли дитина і сама могла собі дістати), бо тої їжі небагато було в воєнні часи...От і педприкорм. просто тоді це все якось само собою так складалось, а в нас тепер теорія, статті...
Відповідь: Педагогічне догодовування Ух ти, мені сподобалось! Я писала про те, що наврятчи все ж таки дуже відслідковували реакцію на ту чи іншу їжу... Просто "виживал сильнейший". Ну це мої думки. Нікого не думаю переконувати. Дівчатка, а смажене можна пробувати давати в 1.5 роки? Малому сподобалась смажена рибка ( давала троха більше за мікродози), вибирала зсередини...Старший в такому віці вже давно їв котлети, але то не показник
Відповідь: Педагогічне догодовування Якщо ви на ПП, то можна майже все що їсть мама. Ромік вже давненько гамцяє і смажену рибку і смажений кабак і каляфьор))) Правда я стараюсь то присмажене зверху не давати, вибираю серединку.
Відповідь: Педагогічне догодовування Так, блендерів нема. Але ж на селах дуже часто трапляються випадки, коли мама пережовує їжу,а потім дає це дитині. Я особисто не раз таке бачила. Гидко неймовірно!
Відповідь: Педагогічне догодовування чому гидко??? це природньо, чи ви думаєте, що наші пра-прабабці перетирали дітям їжу? Я, наприклад, можу трохи прожувати шматочки курятини - бо їжу ніколи не перетирала (ми на педприкормі), а різати дрібно часу нема)
Відповідь: Педагогічне догодовування Ітого, зрозуміла я, чому не "бачила" харчового інтересу Вбила собі в голову (чи придумала, чи вичитала десь?) що можна за столом давати столові прибори. А коли інтерес прокинеться, ті прибори вже не допоможуть. Але, судячи з усього, моя малеча "особа увлєкающаяся", і їй ті прибори заважали бачити основне Як тільки перестала їх давати, одразу і в рот дивиться, і ніби жує щось, і проводжає їжу очима. Вчора дала яблучко (ціле, нечищене), якось вона його пошматувала трохи. Щось на підлогу впало, щось до рота. Думаю, досить. Забираю, і тут як включилась сирена. Виключилась, як повернула яблучко. Ще пару хвилин знущання над ним, потім забрала його, швиденько запропонувала груди. Ввечері пробувала дати гречку зі своєї тарілки, не захотіла. Стулила губки бантиком, і все. Хоча до того, як запропонувала, ніби хотіла те, що я їм. Корифеї педприкорму, я ще не встигла допуститись помилки? Наразі планую давати цілі яблучко-моркву-сушку(бублік), якщо захоче під час моєї трапези, але не захоче відкривати рот, як вчора. І ще одне питання. Той інтерес треба підтримувати, не задовільняти до кінця, якщо я правильно зрозуміла. А якщо дитина кричить та вимагає, що тоді робити? Відволікти чимось іншим? Це я на майбутнє питаю.
Відповідь: Педагогічне догодовування Якщо хоче їсти яблучко чи печиво - дай, нехай з"їсть, скільки захоче! Від грудей вона не відмовиться, не бійся! Прибори поки шо можеш не давати, хай руцями з твоєї тарілки бере, трошки пізніше можеш дати, нехай вчиться виделкою орудувати
Відповідь: Педагогічне догодовування А в мене от питання: Назарчик хоче нечищене яблучко-грушечку гризти. Я даю, хоч з обережністю. Він тільки підгризає, шкірки не їсть, але все одно страшнувато. Ще виноград прокусує, сік посмокче і решту випльовує.
Відповідь: Педагогічне догодовування Магда все зі шкіркою їсть, я ніколи їй не чистила фрукти, хіба няня інколи...І нічо, не страшно Вона випльовує все чемно!
Відповідь: Педагогічне догодовування А от Роман не вміє випльовувати. З тим проблеми. Шкірку буде ковтати. А якщо кусок завеликий відгризе, то не може дати йому ради в тому ротику, так і ходить з ним в писку пів години, злий-презлий, нюняє, нервується, а кусок той ні з"їсти ні виплюнути. А витягнути не дає, в крик зразу, причому з сціпленими зубами. Може щось порадите?
Відповідь: Педагогічне догодовування В нас таке саме. . Тільки малий може й просто собі з чимось за щокою ходити, як хом "ячок. А коли я витягаю, то мене кусає, але не плаче.
Відповідь: Педагогічне догодовування Якщо захоче - сама відкриє. Так, кількість їжі зільшується поступово, відслідковуючи реакцію організму на нові продукти, їх консистенцію і кількість. Первый месяц введения прикорма При наличии активных просьб попробовать какую-нибудь нашу пищу малышу предлагается крошечная порция - буквально размером с горошинку. За один раз мы можем позволить малышу съесть не более пяти таких маленьких порций. Предлагаем из того, что едим сами - но при этом стараемся выделить самый лучший и полезный кусочек. Мякоть виноградинки, крошечную морковку из постного супа, горошинку нежирного мясного фарша, глоточек кефира, крошку хлеба... Параллельно с мягкими и пюреобразными продуктами знакомим малыша с едой твердой консистенции: очищенные овощи, корочки, яблоки - все то, что он, удерживая в руках, будет обсасывать-обгрызать-облизывать и пытаться пережевывать. Жидкость предлагаем в объеме одного-двух глотков. Скорость введения новых продуктов будет варьироваться от характера реакций организма младенца на прикорм. Обычно предлагается следующая схема. * Самый оптимальный ритм введения прикорма: в один день - один новый продукт. Однако если кроха проявляет повышенную готовность к принятию взрослой пищи - можно дать ему попробовать в один день (только с интервалом во времени: например, на завтрак и ужин) еще пару крошек новых продуктов. * Предлагаем запить грудным молоком необычные вкусовые ощущения. Так мы страхуем детский животик от возмущений. * Детям, склонным к аллергии, разрешаем пробовать несколько крошек какого-нибудь одного нового продукта не чаще, чем раз в два-три дня. Такая же скорость знакомства с прикормом рекомендуется для тех малышей, которые трудно пережили роды, находились какое-то время на смешанном вскармливании, имели в прошлом проблемы со здоровьем или с грудным кормлением. * Если новая еда хорошо усвоилась, мы можем продолжать давать ее малышу в том же символическом количестве хоть каждый день - при условии, что он будет ее просить! * Если кроха потерял интерес к еде или его животик "задумался" и начал работать не как обычно - то прежде чем продолжать введение прикорма, ждем, пока все придет в норму. А сами для себя отмечаем, какие именно продукты спровоцировали нехорошую реакцию, и не даем их малышу некоторое время. За первый месяц введения прикорма малыш может успеть перепробовать все продукты маминого рациона. Хорошо отреагировать на них. Научиться их усваивать. Полюбить их. Продолжать проявлять исключительно устойчивый и живой пищевой интерес. Пока этого не произойдет, переходить к следующему шагу во ведении прикорма не следует. Некоторые дети могут достаточно долго "застревать" на этапе пробования взрослой еды - то зубы полезли и не хочется ничего есть, кроме груди, то заболел, то мама переусердствовала в своем желании непременно накормить ребенка - и малыш просто потерял к еде всякий интерес... Не торопите кроху! Продолжайте активно кормить его грудью, поощряйте рост интереса к прикорму и не переживайте - по некоторым данным, до года мамино молоко может удовлетворять потребности растущего организма на 100%. Второй-восьмой месяц введения прикорма Скорость прохождения этого периода целиком зависит от скорости развития ребенка. Есть дети, которые в 9-10 месяцев уже хорошо ходят, а есть такие, которые в этом возрасте только начинают ползать. Дозревание желудочно-кишечного тракта малыша происходит параллельно дозреванию всех остальных функциональных систем организма. Бессмысленно требовать от грудного ребеночка, не умеющего сидеть, съедать в больших порциях что-то кроме маминого молока. До тех пор, пока кроха не начнет есть, самостоятельно пользуясь столовыми приборами и располагаясь на своем стуле за общим столом, его порции будут не очень большими. В чем состоит суть этого периода введения прикорма? 1. Объем съеденного продукта увеличивается до 1-2 чайных ложек. Внимание! Это относится только к тем продуктам, которые прошли стадию проб в микродозах. Для любого нового продукта (например, сезонные фрукты и т.п.) необходимо проделать всю адапцинную работу - давать пробовать не более одного нового вида пищи в день, предложить запить все "пробы" маминым молоком, за один раз позволять съесть не более 5 микропорций. Если в течение недели не наблюдается негативных реакций со стороны организма ребенка - можно увеличивать объем до 1-2 чайных ложек. 2. Помимо этого ребенок приобретает навыки правильного пищевого поведения: * учится тщательно пережевывать пищу (в период между 7 и 10 месяцами жизни многие дети готовы на протяжении всего дня тренировать этот навык, который также помогает дозреванию артикуляционного аппарата - постоянно мусолят то яблочко, то баранку...); * учится проглатывать пищу (поначалу малыш может ее выплевывать, особенно если хочется взять новый кусочек или если данный продукт пришелся не по душе); * тренируется доносить ложку до рта, грамотно "выгружать" ее содержимое внутрь; * обучается пить из чашки; * совершенствует навыки захватывания продуктов руками и отправления их за щеку; * учится откусывать небольшие по размеру кусочки - до этого малыш может отгрызать ломти, разжевать и проглотить которые он не способен; * привыкает не смешивать несовместимые продукты - безусловно, при активном мамином руководстве. Только мама отвечает за то, что появится на столе перед ребенком, и за то, что ему позволяется пробовать, а что нельзя. Детки интуитивно придерживаются правил раздельного питания - давайте будем стараться всячески это поощрять! Не предлагайте крохе после банана рыбу или после чая - творог. Учитывайте то, как все эти продукты будут вперемешку усваиваться... Ось тоді і давати в руку цілий кусок (яблуко-морква-сушка-тощо) на вивчення-поїдання. Якщо все в порядку, не давиться, то хай собі мусолить скільки треба, дитина ж мусить навчитись давати собі з тим раду. Якщо не справляється, то мама палець гачком і рішуче витягує кусок.