Відповідь: Вагітність і муж Дякую, дівчата, за увагу до моєї проблеми, я чесно кажучи, писала тут більше щоб виговоритись, бо дійсно ті емоції вагітні накривають іноді з головою. Але ваші коментарі допомагають мені мислити тверезіше. Трішки поясню чому я так глибоко сприйняла ту ситуацію. Ця вагітність для мене особлива ( перша теж була особлива, але ця інша за духовним сприйняттям), я багато чого усвідомила в самому сенсі народження нового життя і відповідно пологи я хочу мати в такому ж дусі. Для цього без кінця читаю і відкриваю для себе багато нового, відчуваю, що збагачуюсь від того. Природньо, що в мене виникає бажання поділитись тим відкриттям з найріднішою людиною - чоловіком, хочеться з ним обговорювати всі деталі, щоб він теж відчував яка це подія - народження ще однієї нашої дитини і які важливі тут усі деталі. Але натикаюсь щоразу на стіну з його боку, бо він слухаючи якісь мої роздуми просто мовчить, сам відповідно таким не цікавиться і схоже, що цікавитись не збирається. Вчора я вже ставила питання, бо хотіла знати його думки. Хочу донести до чоловіка, що страшно йому було від незнання і неготовності, а цього разу все може бути по-іншому, якщо він буде готовий, але для цього нам треба говорити. І от така його реакція мене вразила дуже сильно, бо це ніби зруйнувало мою картинку щасливих пологів,хоча насправді може не все так драматично, просто мені треба вгамувати свої емоції. В будь-якому випадку на цю тему розмов не буду заводити, почекаю коли почне він, надіюсь, що таки дочекаюсь.
Відповідь: Вагітність і муж 100% не драматично. У мене враження, що ви не сподівалися його відповіді "піду", тому як тільки її почули, вирішили "витиснути всю правду" за одним махом, тому так і вийшло з його боку гостро. Мені нині порадили перечитати підпис хельги. Я вам теж пораджу. Дуже корисний для колобків підпис.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) А якщо він й справді не вміє пояснити своїх почуттів? Мо йому направду треба дати спокій. Я вас повністю підтримую в вашому бажанні мати його поруч, бо я свого також мала поряд на всіх пологах і він мені ніскілечки не перешкаджав навіть якщо просто тримав за руку, але видавити з нього пояснення чому так а не інакше ніколи не могла. Ну не вміє він сказати чому, просто відчуває і знає що буде там бо хоче і мусить, а що ще більше треба? А чимсьте його образили, а забагато питались. Я вже колись писала в одній мудрій темі про те як навчити хлопців вибачатись - вміти закрити бузю на клямку вчасно! ---------- Додано в 18:27 ---------- Попередній допис був написаний в 18:25 ---------- А скільки готові чекати?
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Мій чоловік довго вагався але пішов на пологи з думкою що не зможе і під час пологів піде,але залишився,його так затянуло що лікар його відправляв до мене бо він заглядав що відбувається,чоловік дуже задоволений і з гордістю каже що донечку родили МИ,справжній чоловік отримає масу задоволення від партнерських пологів і відношення до дитини зовсім інше
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Взагалі-то я пишу для жінки, яка хоче свідомої участі чоловіка в пологах, бо не можу робити однозначні висновки про істинну ситуацію з кількох дописів irushka. Іра, я перепрошую, що дискусія вилилась в обговорення особистостей. Я ще раз повторюю, я говорю про спілкування, а не про примус і вмовляння. Я не уявляю собі щасливої сім*ї без спілкування – про свої почуття, про свої потреби. Треба вміти пояснити, треба вміти вислухати. На все свій час. Кожен з подружжя заслуговує на повагу і розуміння. Але в кожного є і свої функції. Хто, як не чоловік буде підтримувати дружину? Внаслідок різних життєвих обставин не кожен усвідомлює свою роль, комусь треба про це сказати, донести в зрозумілій формі. Якщо чоловік свідомо відмовляється – це його право. Я не побачила у дописах свідчень того, що її чоловік усвідомлює, що таке пологи і для чого він їй там. Але чому наперед відмовлятись від спроб покращити взаєморозуміння в сім*ї, я не розумію. Дивно мені це читати…. Жінка, яка хоче підтримки від чоловіка - тиран, а чоловік, який боїться йти на пологи – нормально і не можна навіть починати розмову, тому що він має право не йти і баста?
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Та дастся чути, я таки думаю, що він щось тай скаже, але може вже десь ближче до пологів. Може йому здається, що то ще так багато часу, що не варто собі тим голову морочити. В будь-якому випадку якщо я знов ту тему почну, то це вже буде як пресування, а що це для мене дуже важливо він і так знає. Оскільки мій чоловік не черствий і не байдужий до своєї сім`ї, то я таки можу сподіватись, що він сам ту тему підніме і так буде краще, бо тоді вести діалог буде він, а я вже підлаштуюсь.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Він сам не почне, бо як ви вже писали він по-перше чується що його пресують а по-друге як ви і сказали ще надто далеко до пологів. Так що налаштуйтесь на довге чекання або взагалі забудьте про цю тему. А хочете щоб не виглядало як пресування то треба з ним говорити дуже кокетливо, надути губки і кліпати очима як мала дитина, і дуже невинно і здалека почати розмову за те що вам було дуже неприємно коли він на вас зірвався через таку дурницю, адже воно й справді до пологів ще добрих 3 місяці і що ви його дуже сильно любите і дуже тішитесь що у вас буде друга дитинка. Все і більше нічого не казати. То буде виглядати як перепрошення і докір водночас, адже ви признаєте що час який вибрали для розмови не був самим підходящим але заодно і йому дасьте легенької прочуханки що кричати на вас не найкращий вихід з ситуації. Найважливіше не переговорити, тобто не сказати забагато, бо коли забагато то чоловіки чуються що ви контролюєте ситуацію а коли трошки замало то вони починають думати що й їм треба брати на себе якусь відповідальність. Мій чоловік страшний холєрик і приступи його агресії мушу завжди загладжувати але так аби й сама при цьому не страждала, бо є загроза стати йому боксерською грушею об яку він словесно буде розряджати свою злість. Я хоч і мягенька але також зубки маю.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Я би в першу чергу сказала, що перепрошую, якщо почувся, що на нього тиснуть, бо то вийшло ненавмисне й насправді йшлося про щось іншого.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Давно не заглядала в цю тему…а даремно! Стільки «пєрлів» накатали! Одразу хочу перепросити всіх за свою різку критику, але я ТАК думаю і сподіваюся, ви теж над моїми словами задумаєтеся! Отже, 1. Дівчата, якщо ви говорите, що у ваших сім’ях все чудово, то такі слова доводять протилежне. Можливо, вам хочеться думати, що у вас чудові чоловіки? Бо чоловік, який любить свою дружину і дитину, який по-справжньому дбає про них, не побоїться підтримати жінку під час родів, а з гордістю розділить з нею ці інтимні миті. 2. І ви вважаєте, що таким має бути справжній чоловік? Який мліє від виду крові? Хто ж тоді буде захищати вас, коли це буде необхідно? Знаєте, природою було задумано, аби самиця шукала собі сильного партнера, а зараз складається враження, що жінки «холять і лелеять» таких собі маминих синків… І от тому підтвердження: Ну, як кажуть, бачили очі, шо вибирали...Тож тепер не нарікайте! 3. Знаєте, коли народжувалися наші діти, мені найбільше в світі хотілося, аби чоловік був поруч, на одному з нами ліжку. Аби ми не спали всю ніч, говорили, посміхалися і тішилися отим малесеньким комочком, який з’явився на світ! І так воно й було! Якщо у вас не виникає такого бажання, то явно особливого єднання в сім’ї немає… 4. Воістину глибокі пізнання чоловіка про дитину! Дивно, шо не здивувався, шо вона щей дихає та пісяє! Чоловік і батько не повинен віддавати повністю на волю жінки цікавитися всіма аспектами вагітності та пологів, він повинен приймати в цьому активну участь, щохвилини висловлювати свою готовність підтримати. 5. А мені здається, що для любителів "екстриму" сааме отакі пологи зі змученою жінкою, розпатланою та майже бездиханною… А що стосується виття та прокльонів, то такі жінки навряд чи усвідомлюють, яку важливу місію вони виконують, що вони приводять у цей світ маленьке життя, нову особистість…І що ця маленька людина почує про себе і про свого тата? У мене такі жінки абсолютно не асоціюються з образом матері…
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) tslezinska, 5 балів!!! я вже не переконую мам, які не хочуть народжувати з чоловіками- мало там- є багато причин з яких виходилося заміж і любов і довіра серед тих причин часто не на першому місці. А як же обіцянка про "бути в хвилини радості і горя..."? Є сім'ї, в яких не прийнято не те щоб на пологах бути,а нормальним вважається вальнути жінку по обличчі. Звичайно, жінка має право обирати- брати чоловіка, чи ні. Якщо вона наперед знає, що проклинатиме його то може краще взагалі від нього не народжувати? Пологи- це радість, неймовірне щастя, яке надзвичайно приємно розділити з коханою людиною. Якщо ж пологи сприймати як біль, кров, втому, розпатлане волосся, прокльони ітд, тоді краще або не народжувати, або прокесаритися, аби дитинку не травмувати тією негативною енергетикою. Яка мама буде з жінки, яка кляне під час пологів?! Повторюся- жінки, які народжували з чоловіком і без визнають, що з чоловіком краще. Це для мене аргумент
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Мене було вбило дві ситуації. Перша - одна моя знайома казала, що не треба брати чоловіка на роди, тому що в той момент ти будеш на нього дуже зла, і точно не захочеш його бачити, бо саме він є причиною того, що страждаєш, і тебе так болить. Я ЦЬОГО НЕ РОЗУМІЮ. Як може бути хтось в тому винуватий. Або то я дурна?))))) Друга - ще одна моя знайома сказала " Та після того як чоловік тебе побачить під час родів, то він взгалі не схоче на тебе дивитись". Як на мене дурість.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) ОЙ начиталася і навіть не знаю з чого то почати. Я з самого початку дуже хотіла щоб чоловік був на пологах. Він спочатку ніби погоджувався а потім як переклинуло його, ні і все. Я і так і так, і статті підсовувала і давала читати відгуки чоловіків, які були присутні. Ну ніяк. І я вирішила, що якщо не хоче - то за вуха звичайно не потягнеш, ультиматумів ніяких, то однозначно. Але коли мене вже клали в патологію і ми прощалися на першому поверсі, то я побачила в його очах страх, страх за мене, він мене заспокоював, казав щоб я не хвилювалася, ну і все. Аж ввечері він мені задзвонив і сказав, що як почнуться перейми, щоб я йому передзвонила і він приїде. Тепер я розумію, чому він не хотів спочатку, боявся, так, боявся за мене, вибрав позицію страуса, сховав голову в пісок, боявся відкритися мені і показати свій страх, поділитися зі мною. Але він таки зрозумів і підтримав мене, не покинув у цей важливий для нас обох час і я його за те поважаю. Потім вже він казав, що не уяляє, як би то він міг мене саму залишити, як би він потім собі лікті кусав і шкодував. Тепер він гордий татко, всім розповідає,як то класно тримати своє янголятко на руках. Єдине про що шкодує, то про те, що не підготувався як слід. Але нічого, на слідуючий раз все буде по іншому, надіюсь шовчик мене не підведе і Бозя подарує мені радість природніх пологів, бо я дуже на це надіюся. ---------- Додано в 15:00 ---------- Попередній допис був написаний в 14:59 ---------- Схоче-схоче, ще й як схоче
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) як собі хочете думайте, але я також свого чоловіка послала куди подальше під час пологів. Я не кляла нікого, бо взагалі у мене нема такого в лексисконі але ненормативну лексику щодо коханого вживала, не дуже свавільно але разок чи два на нього гавкнула. На любов до дитини це не вплинуло і на наші відносини також. Він поставився до мене дуже з розумінням. Не знаю як там в кого але у мене були дуже сильні потуги і медсестра і лікарка казали що дитина явно рветься на світ швидше ніж я встигала її випустити.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) На мою думку, все залежить від чоловіка - чи він готовий бути присйтнім при родах, якщо він категорично проти, то не треба його заставляти, це для нього також шок, в подальшому головне, щоб чоловік підтримував і розумів жінку з малечею і допомагав їй. Мій чоловік був категорично проти, я спочатку ростроїлась, а пізніше поставила себе на його місце, то зрозуміла, що сама б не хотіла все це бачити (особливо зрозуміла, це після родів). Кажуть, що деякі чоловіки після того, можуть спротивитись своєї жінки. не знаю, чи це правда. Але, якщо чоловік морально готовий до цього, то дуже добре, можна тоді народжувати з ним.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Наскільки зашорені в нас люди і думки... Пологи для нас з чоловіком - це народження нашої довгоочікуваної дитини, плоду нашого кохання (як би банально не звучало), це був один з найяскравіших та найкращих моментів в нашому житті, під час пологів ми дивились один на одного такими закоханими очами, як напевне ніколи до цього... І мій чоловік під час пологів знав краще за мене, мабуть, що і як відбувається, тому нагадував мені, що і як робити. І під час вагітності знав усі нюанси, а зараз дасть фору багатьом мамашам у знаннях щодо ГВ, СС і т. д. Таня, дякую, дуже гарно і правильно все написала.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Мій не міг почекати навіть добу коли я прийду додому з лікарні. Хоч він міг прийти до мене в любий час і бути з нами стільки скільки захоче, навіть ночував з нами. ---------- Додано в 14:08 ---------- Попередній допис був написаний в 14:05 ---------- Ну так... моя мама дуже хотіла іти з нами на народження нашого першачка - синочка, але після того як була присутня на самих пологах сказала що то жахливе видовище і та дитина така противна коли вилазить відтіля.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Це лише кілька фраз подібного штибу...От поясніть мені, тлумку, невже жінка більше не має про шо думати, коли народжує дитину, як про бажання\небажання до неї чоловіка? ---------- Додано в 16:32 ---------- Попередній допис був написаний в 16:29 ---------- Як ЖІНКА могла ТАКе сказати????
Та ні, багато залежить від ОБОХ. Бо чоловік не є окремо від жінки, тільки вони є разом, одним цілим. Якщо ж це просто дві особи під одним дахом, але з певними спільними інтересами, тоді так, інтимним, особливо пологами, ділитися не варто. Цікаво... Якщо розуміння нема ДО, то звідки воно потому візьметься? А тоді жінка буде казати, що не допомагає з дитиною, з хати втікає на пиво, в компутер... Хто ж винен? Сама дозволила йому відокремитися, стояти осторонь, то що дивуватися, що він там і лишився? А вони з тим родяться, чи як?
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Або я чогось не зрозуміла... або :khomyak::khomyak::khomyak:
Вочевидь, усе залежить від того, на яких стовпах подружжя будоване й тримається. Якщо не було пізнання духовного, а почали все за голівудським сценарієм - із сексу, то нІчого дивуватися, що такі думки під час пологів і нуль розуміння процесу зачаття, вагітності, народження й виховання дітей. Будування на сексі - це будування на егоїзмі, задоволенні, без думки про посвяту чи самопосвяту. Жінки бувають різні. Іноді краще не розуміти.
