Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) в Медінституті Михайлів Ольга Омелянівна, я так зрозуміла, що і ви до неї збираєтеся може мені просто пощастило з черговим лікарем, може присутність чоловіка "сприяє" гарному ставленню, не знаю я не агітую нікого, щоб не домовлялися наперед, просто знаю, що так теж можна
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Мій чоловік був присутній на пологах. Про це ми домовились зазделегідь і попередили свого лікаря.Нічого платити за це не потрібно.Треба було пройти флюрограф і здати мазок на стафілокок(чоловікові).Крім того - бахіли,шапочку, халат і маску.Все продається в аптеці.Платили ми лише за окрему палату.Присутність чоловіка мене заспокоювала.Так як це були другі пологи(на перших він не був),мені було з чим порівняти.В обох випадках ми платили гроші медперсоналу,але другого разу все було як треба.Коли поряд впевнений чоловік, який до того ж заплатив гроші - лікар приділяє максимум уваги жінці.А якщо ще врахувати,що народжувала я 31 грудня...Все пройшло дуже добре.Якщо я наважуся на 3 дитину, питання про присутність батька навіть не обговорюється.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) наявність партнера задля гарного ставлення лікарів до тебе-це для мене нонсенс. якщо нема довіри про яке ставлення може бути. мусиш довіряти лікареві що він виконає свою справу на п'ять, інакше нашо його обирати...мій чоловік був на пологах задля цієї мети, принаймі планував, при спілкуванні з лікарем коли ходила вагітною, чоловік зрозумів що все буде в порядку. я не хотіла жодного партнера на пологах-думала що буду кремпуватися+надивиться на всяке мій мужчина може потім і не захотіти свою квіточку........нічого такого не було-чоловік ніби на операції був, все стійко сприйняв, дихав зі мною, спину підтримув, масаж робив, водичку подавав, коли були потуги-ми тужилися майже разом-настільки стійкий емоціональний зв'язок між нами був,що..тепер я вважаю-обирайте правильно партнера, і це може бути і мама і свекруха(як обрала сестра мого чоловіка)і будь хто, головне щоб це була підтримка
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Спробую пояснити. Прочитав (попередньо) Ваш допис в "раджу лікаря": І оно, в купі з попередніми відгуками про нього ж, різонуло око. Для багатьох людей пологи - не операція. Коли видаляють зуб - ТАК, потрібно, щоб лікар оперативно і без зайвих больових ефектів позбавив хворого клопоту. А дитина - не клопіт, которий треба вийняти з тіла. Ставлення до себе як до кавалка м'яса, чи, даруйте курки, котру лікар-кухар віртуозно-оперативно випатрає і скаже "везіть наступну! вільна каса!"- для багатьох не прийнятне. Тому до багатьох наших лікарів (бо зручно їм патрати, звикли) виникає певна недовіра. І наявність партнера на пологах - перешкода для "кулінарного" ставлення. Партера ж не тужить, крапельницею не відключиш свідомість (якщо вона є). Доводиться робити все культурно і пристойно, як вчителеві на "відкритому уроці". Сподіваюся, не треба пояснювати, що "кулінарні" пологи несуть в собі не лише емоційне навантаження. Є достатньо досліджень/статистик, котрі показують шкідливість, згубність такого підходу. +, "гарне ставлення" - не лише додаткова посмішка, а й безпека від зайвих (матері і дитині) хоч і зручних для дітородної фабрики маніпуляцій. Дописано згодом: Прочитав: Ailenka. Прошу не сприймати мій допис як особистий до Вас. Я писав для тих, кому хочеться бачити свого чоловіка.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Я лікарям не довіряю в тому плані, тому щиро сподіваюся, що їх коло мене в той день і не буде. З Божою поміччю так і буде. І для кого він є невід*ємною частиною сім*ї та виховання дітей. Дякую, Левандівко. Такий допис... Кілька разів перечитала.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) мій чоловік також був зі мною на родах,і це ми вирішили ще тоді коли тільки завагітніли,мені це дуже допомогло,але не в тому плані,що лікарі краще ставилися, а просто була підтримка з його боку, як моральна,так і фізична (масаж,подача води...). Зі слів чоловіка,він був трохи збентежиний тим, що бачить як я мучуся і не може мені допомогти, але в момент народження самої дитинки в нього виступили сльози на очах...від щастя,і пуповину він сам перерізав,хоча боявся,але я вважаю що кожна сім"я повинна сама вирішувати це питання, от в нас знайомі навідріз відмовилися про присутність чоловіка на пологах,вона-тому що вважає,що після родів і всього побаченого, в чоловіка може бути відраза до неї,як до жінки (в сексуальному плані),він-просто не готовий.....(його слова),а інша подружня пара не тільки разом були, але й ще на камеру все знімали...тому,кожному своє.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Скільки зла робить антиреклама процесу народження, важко навіть уявити...
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Пару днів тому народила моя співробітниця. Слово в слово вона мені торочила те саме. То вже такі заюзані фрази, що капець. Ніколи не можна бути впевненим на 100% що ти не готовий до чогось чи не зможеш того зробити, поки не спробуєш. Казала, що чоловік слабохарактерний і вона не хоче щоб він був. щось аж занадто жінки оберігають психіку своїх половинок. Але він був і дуже їй допоміг. Тепер щасливі, що пережили народження своєї дитинки разом.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Вирішила перед тим, як писати розповідь про пологи заглянути в цю тему. Чоловік був зі мною і на перших пологах, але не до кінця, та й не так все було, як хотілось (дякуючи мед. персоналу). Тепер маю з чим порівняти. Народження дитини - велике таїнство і диво для двох, присутність чоловіка під час пологів - це як вершина близькості між подружжям. Ці відчуття неможливо передати! Підтримка, любов, довіра - ось що означають партнерські пологи. Присутність коханого дарувало відчуття безпеки, обезболювало краще за будь-які ліки. І коли з"явився наш малюк, мене переповнювали відчуття вдячності, радості від народження нового життя, здавалось, що між мною, чоловіком і малюком встановився невидимий нерозривний зв"язок. Такі моменти є фундаментом міцних стосунків. Особисто мої почуття до чоловіка набули нового відтінку і я відчуваю, як зросли ми як сім"я. Чого бажаю всім парам!
Відповідь: Вагітність і муж А куди брати таких, які не хочуть цікавитись такими речами і займають абсолютно пасивну позицію? Я колись натякала може би то на курси походити, то чоловік тільки посміявся, сказав, що я як хочу, то можу ходити, бо він не буде, типу роботи в нього багато (а насправді протягом місяця прочитав 6 книжок про ІІ світову війну). Вчора сиділи собі гарно розмовляли про дітей, імена перебирали і тут я кажу абсолютно спокійно: " можна попросити тебе найближчим часом визначитись чи хочеш ти бути зі мною на пологах" (до того ця тема всіляко оминалась), на що він сказав з нервами "та піду, ти ж знаєш", тоді я питаю "а можеш сказати чому ти підеш?", маючи на увазі яка мотивація: підтримати, допомогти, контролювати лікаря чи просто щоб я потім не ображалась, але у відповідь отримала крики, що він не на екзамені і я його такими питаннячками замучила. Скажіть, чим то я так сильно образила свого чоловіка? Бо я зробила висновок, що більше ту тему піднімати не буду, раз то тільки моя парафія, то хай буде, але на пологах я цього разу обійдусь без нього, от така я зараз ображена До слова, на перші пологи він виришів йти зі мною коли привіз в пологовий з переймами, відповідно з нульовими знаннями і весь час трясся від страху, потім довго відходив від стресу. Тоді я була йому вдячна, що він був і за руку тримав, але тепер мені того мало, я не хочу, щоб він мені свої переживання передавав під час пологів. Ех, йду поплачу...
Відповідь: Вагітність і муж Тільки от цього не треба! Ірусь, я думаю, що твій чоловік також думає про майбутні пологи, звичайно він і буде з тобою, буде твоєю підтримкою і опорою. Можливо ти йому менше зараз так би мовити "надокучай" тими питаннями, не хоче йти на курси, нехай не йде... А щодо пологів, то коли він трішки розслабиться, почни йому розповідати, що він для тебе найбільша підтримка і без нього ти не справишся
Відповідь: Вагітність і муж тоді нащо він вам там? Не всі чоловіки можуть бути присутніми при пологах особливо якщо перший досвід стресовий.. дайте йому спокій. незважаючи на всі труднощі які причиняє нам вагітність, чоловіки теж потребують підтримки і розуміння і якщо ви її йому подаруєте він буде більше ніж вдячний.. а ви отримаєте його турботу при чому добровільну і трепетну і не з під палки.. а це як на мене важливіше ніж присутність мумії на пологах а потім депресивного таточка до якого доторкнутися не можна.. він вам після пологів більше потрібний буде ніж під час
Відповідь: Вагітність і муж Якщо це дійсно для вас важливо, треба брати ініціативу в свої руки. Звичайно, можна сидіти і шкодувати себе (часом це теж потрібно), але результат навряд буде. Якщо він досі не усвідомив, що для вас є важливою його активна і свідома участь в пологах, скоріш за все само собою це усвідомлення не прийде. Розказуйте, пояснюйте. "Вода камінь точить" (с) Хто як не дружина, робить свого чоловіка мудрішим
Відповідь: Вагітність і муж Ну дивіться.. ви просите від чоловіка участі, тобто щоб він не був егоїстом і подумав про дружину.. але все це теж егоїзм.. але вже жіночий. Ну важко йому то чому жінка не може цього зрозуміти? Їй вибирати не приходиться, бо жодна вагітна не проходила з животом все життя.. Але якщо половинці це приносить біль душевний а потім стрес на довгі місяці, то навіщо? Невже ми жінки такі беспощадні га? Крім того тут звучало його погодження але так здається що далеко не добровільне.. як на мене є над чим думати, особливо про наслідки після пологів.. з таким відношенням потім можуть відносини взагалі піти коту під хвіст і залишиться одне відчуття провини і в нього і в неї.. в той час як обоє мають радіти батьківству..
Відповідь: Вагітність і муж Я не написала жодного слова про примус Я за пояснення - чому для жінки важлива участь чоловіка в пологах. Коли чоловік усвідомлює наскільки важлива його роль, чим саме він може допомогти і чому жінці потрібна його допомога, він добровільно піде на пологи. І не буде стресу, принаймі пов*язаного з жінчиною поведінкою.
Відповідь: Вагітність і муж він все усвідомлює, але його підсвідомість бере верх і тут ви нічого не поясните враховуючи той факт що він вже був присутній. Врахуйте ще такий момент, переживання жінки під вливом гармонів хоч і болісні але швидко забуваються, крім того знов ж таки завдяки гармонам вона відчуває безмежне щастя після самих пологів, а вже сгодом коли йде гармональний спад наступає депресія.. а в чоловіка все зовсім інакше.. він ТВЕРЕЗИЙ і все чітко памятає бачить і переживає..іі це не стирається. Тому тут важливо щоб це була його безапеляційно добровільна воля не тільки розумова а і підсвідома.. коли його тіло не буде противитися а розум говорити ти маєш її підтримати.. Наші жіночі вмовляння здатні змусити пригнути з обриву в пропасть і це знає кожна жінка, але чи варто цим зловживати? Це ж найрідніша в світі людина ...
Відповідь: Вагітність і муж Ех!!!!!Які ж ті наші чоловіки ніби мужні, а в душі справжні боягузи Ірусь, я думаю, шо він багато пержив за присутності під час перших пологів.....от тому і не хоче себе стресувати, щоб потім знов довго не відходити. Може, хай сам вирішить чи йому йти Думаю, що він не може знову відважитись і тому так нервово реагує....
Відповідь: Вагітність і муж Це ваша професійна думка? Це одна з тих багатьох причин , чому чоловік потрібен жінці (не кожній звісно). Я не говорю про вмовляння будь-якою ціною. Я говорю про свідомий вибір самого чоловіка. Прошу відрізняти це. Але не можу не погодитись з тим, що в кожній парі свої норми. Для когось нормою є партнерські пологи, для когось коли жінка народжує сама в ПБ, хтось народжує разом вдома, а деякі народжують вдома наодинці. Кожному своє. Єдине, що це має підходити обом. Якщо це в когось одного викликає дискомфорт - треба шукати інший варіант, який влаштовуватиме обох. Це моя суб*єктивна думка
Відповідь: Вагітність і муж так.. психолог за одною з освіт. Бачите ви знову говорите про жінку.. я ж говорила дещо в іншому ключі, чому чоловіку важко (не кожному звичайно)
Відповідь: Вагітність і муж Дівчата, розумієте, я якраз не вимагаю щоб він ішов зі мною, я чуюся в силі народити навіть вдома сама в крайньому випадку. І відчуваю, що йому напевно це не дуже потрібно, але справа в тому, що я не можу з ним про то поговорити, бо він уникає. Я вчора хотіла почути чому саме він збирається на пологи і пояснити, що якщо тільки щоб вгодити мені - то не треба. А якщо вже він буде зі мною, то я таки хочу, щоб він розумів що відбувається і був чимось корисний, наприклад нагадав про дихання, не дозволив нічого мені вколоти, перерізав пуповину коли вона відпульсує, і т.д. але він навіть не знає що таке пуповина. Під час першої вагітності ми домовились, що я народжу без нього, але в останній момент він передумав і пішов, не знаю якого милого,та ще й півродини закликав в компанію, а тепер він хоче так само, але я такого не хочу. Та як пояснити, якщо розмови на цю тему він не сприймає і нервується. До вчора ми про це взагалі не говорили, я не дістаю його постійно тим, як ви напевно подумали, а вчора я дуже тактовно підійшла до теми і як мені здавалося так гарно сформулювала все, що хотіла сказати, але...
