Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Дай Боже, щоб у вас і далі були хороші стосунки. Мої батьки теж переживали непрості часи, але батько нас дуже любив, та і любить, а тут........ні любові ні уваги Щоправда, кожна людина є іншою, як і сім"я.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? я не думаю що аж настільки нічого нема, але напевне гординя таки взяла верх. Щоб працювати над стосунками треба мати бажання упокоритись, а знаєте як то тяжко дається егоїстичним людям з нахилом до тиранії? Для них легше відтяти чоловіче достоїнство а ніж признати жінці що вона має рацію. ( не ту що передає інформацію) ---------- Додано в 21:03 ---------- Попередній допис був написаний в 21:00 ---------- Так ми всі різні, тому і світ цікавий. А вас я аж ніяк не осуджую чи кажу що ви зробили зле що розірвали стосунки. Вам було краще знати в той момент що зробити.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Наталко, ви не заходите на фомум,, а ми тут всі переживаємо...Відгукніться! Перечитала Вашу історію, і наче в минуле на багато років вернулась...Мала таку схожу ситуацію... Із першим чоловіком зустрічалась два роки, потім одружились. Батьки (його) одразу купили нам однокімнатну (але велику) квартиру, зробили гарний ремонт. Я була вагітною, коли ми туди перебрались. Тоді часи були не найсолодші, чоловік торгував на базарі, мене з НДІ скоротили (та й добре, зрештою, бо я вже була вагітною). Шо вам сказати...люта зима, базарна будка-контейнер..зимно! Шо робити? Правильно, грітись. Звісно, спиртним. Мало того, шо чоловік був схильним до випивки, так ше й тут почав випивати. Пригадую, сиджу вдома, крепко вагітна, а з вікна видко дорогу, шо по ній чоловік вертається з базару...Бачу - ледве йде! А дійде, то починає скандали...і те не так, і те. Коли тверезий - цілком мирний, милий, хазяйновитий. А вип’є - агресор! Я також, як і Ви, Наталю, думала, що з народженням дитини все це зміниться. Але не так сталось, як гадалось. Шо вам ше сказати? Витримала я в такому настрої не мало, не багато, а 9 років. І також не могла розповісти батькам. У мене дуже гарна, інтелігентна родина, батьки - вчені. Ніхто ніколи не пив, не вживав нецензурних висловів. Батьки мали зятя за ідеал, я створювала навколо нього своєрідний ореол, аби не соромитись за свій вибір. Ми жили окремо, і батьки мої ніколи не знали, шо я терплю і знущання, і побої. Із часом ми продали ту квартиру, переїхали в двохкімнатну. Ситуація не змінилась...Чоловік випивав, п’яним він був страшним, то з балкону стрибав (я стримувала, ридаючи), то тікав у морозяну ніч і я не знала, чи він повернеться. Коли стало нестерпно (чергові побої,злякана дитина), зателефонувала батькам, сказала, шо приїду з торбами...Жодного запитання не почула, окрім:"Приїжджай"... Ми проговорили до п’ятої ранку, і я виговорила все, шо тримала в собі 9 років! Розповідати можна ше довго, але я також пішла в нікуди. Квартира була його, а я, така чесна і принципова, не хотіла боротись ні за яке майно. Забрала лише свої особисті речі. А в батьків також жила сестра моя... і місця не було, а я з дитиною З часом все вирішилось, все устаканілось, ми розлучились і я ніколи не шкодувала, шо зважилась на такий крок. Я часом згадую той час, і, Господи, як же стає мені страшно за жінок, які терплять тирана поруч і не в змозі розірвати ці пута!
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? колись кожної темної ночі я ради приколу запитував який я в тебе, всі відповідали або другий або третій тільки одна чечсно призналася 57 що я і до сих пір памятаю і ціную, доречі ми і на даль в дуже добрих стосунках з нею, а психологи це за кордоном а в нас я б порадив на далі краще відкусіть собі язика і тоді сімя буде на 5+
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? а мій має властивість дутися причому затягнути його може на довго, відповідно це портить відносини, і коли не розгребу сама , мол "давай поговорим", незнаю, до чого б це приводило...Усвідомлюю, що, можливо, через таку свою поведінку, він так себе і веде, замкнутий круг. А у відповідь надутися не можу- і характер не той, і боюсь, що ще гірше буде
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? billuy: То Ви цінуєте відвертість жінки, то потім радите відкусити собі язика і нічого не казати чоловікові про своє минуле... Так і не зрозуміла що ви вважаєте правильним??? Я вважаю що це залежить від ситуації, але переживати по цій причині не треба. Ну розказала, ну і що. Я не думаю що жінка повинна винити себе в тому що в неї хтось там був в минулому і приховувати це від чоловіка. Звичайно, якщо йому буде боляче то краще не говорити. Але по всякому виходить... По постах і історіях друзів замітила що жінкам доводиться переживати дуже важкі моменти під час вагітності. Думаючи про вагітність можливо багато жінок уявляють собі рожевий світ в якому всі, і особливо коханий поруч, відповідально готується до поповнення, завжди поруч і підтримує її. А стається навпаки, і випливає обмаль проблем які треба пережити вагітній жінці. Пережити багато стресу і сліз, що є небажаним для дитини. Жінки чекають що чоловіки віднесуться до них з розумінням, а вони просто цього не усвідомлюють, що значить вагітність. На томість бачуть слабку жінку в положенні, і думають що можна почати командувати...Це на про всіх, звичайно. Але бувають такі випадки...Це виходить із Наталчиного посту: А можливо велика частина проблеми це в тому, що жінка переживає складний емоційний стан під час вагітності, і багато чого перебільшує... ---------- Додано в 14:40 ---------- Попередній допис був написаний в 14:21 ---------- Наталка молодець! Будьте сильною, сподваюсь у Вас все вийде як найкраще!
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? В мене свого часу був "хлопець - тиран"(в студентські роки) . Ми зустрічались більше року. Спочатку все було добре( бачились не так часто, він за кордон на заробітки їздив). Потім , коли почали практично щодня бачитись, все почалось :ревнощі до всіх і до всього, постійні настанови, що мені робити, а далі і кулаки почали йти в рух ..... Ті часи були важкими для мене ......... Навіть самогубством своїм погрожував . Все ж ми розійшлись і все закінчилось добре.Я дуже рада, що ми з ним не одружились(до цього йшло). Знаю, що він одружився. Маю надію, що його жінка такого не терпить. Я також вийшла заміж(3 роки по тому).В нас з чоловіком дуже хороші стосунки і я можу йому розповісти все, що хочу. Він мене завжди розуміє.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? У мене перший чоловік також був тиран. Ми з ним зустрічалися 2 роки .Та бачились з ним 1 раз в тиждень. За цей період у нас були постійні сварки і знайомі мені доповідали , що до мене він зустрічався з дівчиною на яку піднімав руку, та мене не бив і я свято вірила що мене ніколи невдарить, так як любила його. Ми з ним одружилися. Пішла я жити за невістку. Чоловік пив, (він воєнний) і дуже став жорстокий. Міг мене вхопити за горло і душити або вдарити по руках, просто як говорив за принцип. Так як я попросила відкрити закрутку,а чого це він має робити. Підтримки від свекрухи небуло, та любила тоже пити, хоча була велика господиня, постійно в неї було прибрано, але як невипє, нічого робити неможе. Свекор тоже тиран, в молодості бив свекруху, так він як я в них жила тоже до мене битися скакав і чоловік незахистився. Так прожила я в нервах і сльозах у них 3 місяці. Потім чоловік поїхав миротворцем за границю, вислав гроші на квартиру, але не мені, а своїй мамі, вони купили і записали на себе. Коли Він приїхав, ми перебралися до нової квартири за місяць до Нового року, де перед тим мої батьки робили ремонт. Взяли в церкві шлюб, після шлюбу відміітили з свідками в барі, коли ішли ввечері ночувати до свекрухи, чоловік на пів дорозі мене залишив, пояснивши що йому треба поставити фляшку командіру, що відпустив його з роботи на шлюб, мене з собою взяти незахотів. Коли прийшла до його батьків, свекруха сиділа з бутилкою на кухні і плакала, що її син взяв шлюб з відьмою, яка його приворожила, а я пішла тихо плакати в кімнату, чоловік прийшов через 2 години, ледве стоячи на ногах. Перебравшись в нову квартиру прожили недовго, на сам Новий рік після святкувань у знайомих, вночі він мене побив, так що я вся була синя і пролежала в лікарні із струсом мозку. Після побиття він навіть неміг пояснити моїм батькам за що побив. Та я дурна простила його. І після лікарні з головними болями зробила гостину , так як він поназапрошував знайомих на свої іменини. Всім розказував , що то я послизнулася на льоду і дістала струс мозку. Після того клявся що не буде бити, але замість того міг облити мене холодною, коли я мала температуру, постійно мала розписуватися за кожну витрачену копійку і т.д. Після лікарні пройшло 4 місяці і я нарешті відважилася з ним розлучитися, забрала тільки свої речі, усе решта йому залишила. Та таке заміжжя дорого відбилося на моєму здоровї, довго лікувалася від депресії і дуже мене підтримав мій теперішній чоловік, з яким я познайомилася через два місяці після розлучення. З того часу минуло шість років і колишнє життя згадую як страшний сон і той період коли немогла то всьо пережити і хотіла закінчити життя самогубством.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Моя двоюрідна сестра також має чоловіка страшного ревнивця, стільки нервів їй тріпає. Вона немає права піти по магазинам, він засікає час на її відсутність, йому здається що вона ходить шукати коханців. До роботи тоже її ревнує, в її колективі чоловіки працюють. То він може устроїти на роботі скандал. Коли я була вагітна і приїжджала до сестри, могли разом прогулятися по магазинах, то сестра потім вислуховувала вдома від свого чоловіка скандали, забороняв зі мною ходити, бо ми шукаємо коханців, і що великий живіт неперегорода. Зараз він на заробітках, то і по телефону її мучить, випитує де вона знаходиться, прислуховується чи нечути якихось звуків. А так ніби норомальний чоловік, гроші заробляє, рук нерозпускає, тільки от дуже ревнивий.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? І шо толку шо нормальний? Рано чи пізно її то дістане,дивуюсь як ше не дістало.Дивує як з таким можна жити? Для мене то як серіал,жах,скільки ж ви перетерпіли.Але чому таке терпіли? Не вкладається мені таке в голові навіть..
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? цікаво скільки йому років?! Бо в моєї сестри теж був такий чоловік, він дзвонив кожних 5 хв, але йому тоді було 20р, вона від нього старша... то тепер він це вже переріс
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? hyduk, прочитала ваш допис - в мене немає слів . . . одне я страшенно за вас рада що ви знайшли в собі сили і покінчили з тим всім !!! тепер все буде добре !!!!!!!
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Навіть незнаю чого терпіла. Любила і все думала що зміниться. У нього так бувало що після таких знущань він міг два тиждні бути таким добрим що хоч до рани прикладай. От в такі періоди в мене залишалася надія що він змінюється, а потім різко після затишшя ставав знову жорстокий. Після того як я з ним розлучилася він познайомився з дівчиною яка заробляла гроші проституцією при готелях , почав з нею жити, вона народила йому дитину. Вони одружилися , разом пили, вона і при вагітності пила і курила, та довго непрожили, десь два роки, він її тоже дуже бив і вона з ним розлучилася. Дитину він в неї відсудив і зараз хлопчика виховує його мама. А та дівчина виїхала в Італію де проживає її мама і ще одна дитина, яку та дівчина собі ще скоріше нагуляла. Взагалі в неї ще була колись одна дитина, яку вона теж нагуляла і колись відмовилася від неї. А мій колишній отак і живе тепер сам, спивається. Недавно його бачила, то такий страшний став, повністю сивий, став як старий дід. Я тільки Богу дякую, що в мене небуло з ним дітей.
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? такі люди напевно не змінюються.... Ви молодець, що так зробили!
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? А мені вкладається, бо я така мала....9 років! По-перше, після кожної витівки йшли вибачення і запевнення, що це востаннє. Вірила, мусіла вірити, а що робити? В родині в нас розлучених не було, мені соромно було стати першою, соромно було розповісти все батькам. По-друге, спільна дитина. Попри повне усвідомлення жахливості ситуації, розумієш і те, що надто серйозним буде крок позбавлення дитини батька. Шкодуєш дитину, бо батько, як-не-як, зазвичай до дитини ставився добре. І третє - всіх тих, хто терпить тирана поруч, стримує матеріальне та житлове питання. Певна, що ті, які мають куди піти (найкращий варіант - своя квартира), вагаються набагато менше, аніж ті, що без грошей та житла. Розуміння, що податись нікуди, жити нема на що, змушує йти на страшні жертви! Але краще піти в нікуди, ніж заробити проблеми зі здоров’ям, зламану психіку, заляканість та купу комплексів...
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Йому 36 років, а сестрі 32. В них двоє дітей. Та живуть з сестри батьками, от він ще трохи і стримується, бо боїться тестя. А взагалі він нігде непрацює, постійно по заробітках, то трохи має спокій як його нема. От літом в їхнього сина після четвертого класу в школі був випускний, відмічали батьки в кафе з дітьми ввечері. Сестра з малим також там були, а її чоловік в той час був на заробітках і якось подзвонив в той момент , коли в кафе грала музика, сестра нечула дзвінка. Що тоді було, Він обдзвонив всіх сусідів ввечері, щоб пішли подивилися чи вона є вдома і ще підключив знайомого, щоб її розшукав. Після того як знайомий її знайшов і сестра нарешті почула дзвінок, вислухала стільки всього по телефону.... Та вона вже невитримала і сказала йому, як приїде, хай забирає свої шмотки і забирається до мами, то трохи на нього подіяло, заспокоївся. Але на другий день сусіди косо дивилися в її сторону. Отак позорить її......
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Оце найбільше мене завжди дивувало,шо в родині скажуть,а шо інші скажуть,ніколи не треба боятися,а тим більше не терпіти насилля над собою! Я дуже рада шо вас все добре закінчилось.Щастя вам!
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Чесно - якщо схоже стосувалось інших, я також дивувалась такій позиції...а коли це була моя власна біда, то шось брав "параліч". Гадалось, що розповім і ...погарячкую, ану ж якщо виправиться, і як потім жити із тим, що я "винєсла сор із ізби"? Пригадую, мама чоловіка, коли я вирішила таки йди від нього, кричала мені в розпачі:"Та куди ж ти йдеш, та тут ше нема трагедії, та таке майже в кожній сім’ї, просто ніхто не каже!" Я відповіла, що інші нехай мають, що хочуть, а мені таке не підходить. Але вона мала рацію! Тепер я знаю, що дуже багато хто терпить насилля в сім’ї і мовчить...
Відповідь: Чоловік - ТИРАН! І що тепер робити? Дякую Вам всім за розуміння! Тепер вже мені легше, а тоді я думала що невийду з того , мала великий страх до всього, навіть думала як покінчити життя самогубством так щоб небуло боляче, посадила нервову систему конкретно, дістала страшний невроз, лікувалася довго, тай тепер інколи мушу заспокійливе попити, нервові клітини невідроджуються. Дуже рада що батьки мене тоді підтримали, моя мама була від початку проти того заміжжя, та до чоловіка відносилася добре.
