Відповідь: Якщо коханий-мамин синочок? Відволічемся. Напишу про себе. Мені, наприклад, дуже подобаються стосунки мого чоловіка з мамою (правда, часом приходиться його штурхати, бо все ж таки, імхо, негоже дозволяти собі говорити з мамою так, як, скажімо, зі мною. Ми собі розберемось на своєму рівні, але з мамою треба більш ввічливо. А у сьому решта повний кайф, часом можуть повисіти на телефоні довгенько, коли ми десь в супермаркетах, то дзвонить батькам, питає, чи їм нічого не треба... Незважаючи на те, що мама його дуууже любить і балує, але ніколи не тримала біля себе, навпаки постійно каже - слухайся дружини, або коли я часом кажу - а то ж ваш син, вони кажуть - а пізно, то твій чоловік, от ти його і виховуй
Відповідь: Якщо коханий-мамин синочок? Заклинаю вас ніколи не одружуватись а то боронь боже якась незаслужена кандидатка попадеться. Сидіть при маминій спідниці і вже. ---------- Додано в 20:34 ---------- Попередній допис був написаний в 20:30 ---------- А я більш категорична в таких питаннях. Не треба йому нікого шукати і ніхто не повинен нічого в ньому перевертати якщо він вже від сьогодні поводиться що ВОНА ПОВИННА ЗАСЛУЖИТИ НА МОЮ ЛЮБОВ!!! Ви таке чули? Та такому сексисту взагалі не слід коло жінок крутитись, ней краще на хлопаки йде. Там всі їднакові і всі дуже люблют маму.
Відповідь: Якщо коханий-мамин синочок? Біда в тому, шо саме тим може і закінчитись такий підхід до дружини та мами, розділяючи їм місця. Часто з вікна бачу, як мама і синок гуляють разом, живуть разом, він живе, мабуть, лише для мами, нікого більше нема. Якось дивно мені то всьо.
Відповідь: Якщо коханий-мамин синочок? А мені ні. Я свого чоловіка сварю за те що він собі дозволяє язиком молоти що не треба чи то мені чи мамі. Мама звичайно ж йому багато прощала, так само як і я, а він собі взяв до голови що так можна жити. Тепер він більше мамі не хамить як собі дозволяв в молодості. Якби була свідком одної з розмов про яку він розповідав, дала б йому в щеку аби ся спам’ятав. ---------- Додано в 20:40 ---------- Попередній допис був написаний в 20:37 ---------- То для нас біда, а ані він ані його мама в тому ніякої біди не бачать і люба дівчина яка б йому зустрілась буде їй чужа і погана для її синочка. Я нічого не маю проти аби він ходив на прохід з мамою, як я вже і писала, але всьому повинна бути межа.
Відповідь: Якщо коханий-мамин синочок? Ну от власне доводиться часом штурхати його за таке, але тішуся з того, що все рідше і рідше. Ну і точно знаю, що то не зі зла
Відповідь: Якщо коханий-мамин синочок? Мабуть гормони, чи що. наїхала на свого чоловіка, глупості написала. Ноги робити вже пізно, за обіцянки перед Богом не шкодую, тому вважаю не вартим обговорення.
Відповідь: Якщо коханий-мамин синочок? Я б не сказала, що то глупості. Тяженько вам буде. То певно все залежить від вашого терпіння і любові. Ваша ситуація дуже нагадує мені мою коліжанку.- Чоловік об неї ноги витирає, а як ще до заміжжя нам жалілась, а я питала чого ж вона з ним, то у відповідь було : А що мені робити ви всі маєте хлопців, заміжні а я в 25 кого ще найду, як його кину то невідомо коли ще з ким зійдуся. " А взагалі гарно сказав О.Хайям : Ты лутше голодай чем что попало есть и лутше будь один чем вместе с кем попало. Але вашый сым"ї видніше. Головне шоб ви порозумілись і дитинка не росла в скандалах.
Відповідь: Якщо коханий-мамин синочок? Перефразую Бріджід Бордо, яка сказала що краще віддатись один раз але на цалего, ніж щодня віддаватись а в середині бути мертвою. Щось такого вона сказала коли її запитали чому вона міняє партнерів. Якщо виходити заміж тільки з міркувань що я залишусь сама і ніхто мене більше заміж не візьме, то тоді й справді нема чого плакати що все у нас в сім’ї не так, він на маму звертає більше уваги а я вже лишень щаслива з того що маю сподні в хаті. Ось з такого і починають виростати діти які кажуть, що жінки ще мають заслужити на те аби я їх любив.
Відповідь: Якщо коханий-мамин синочок? Абсолютно не із тих міркувань. Ціну собі знаю, сама не залишусь.
Відповідь: Якщо коханий-мамин синочок? Ніхто в вас не сумнівається, просто даша навела приклад своєї подруги і я на те відповіла, бо й сама знаю багатьох дівчат яким вбивають в голову що якщо їм вже 25 то вони старі і ніхто їх більше не візьме.
Відповідь: Якщо коханий-мамин синочок? Мамин синок - то діагноз. Не збираюся нікого переконувати, але то - назавжди. Під впливом перших почуттів, емоцій, такий хлоп може й почне по-іншому до жінки ставитися, але то не надовго. Почнуться будні й в них знову домінуватиме мамуся. Може й не варто так про рідних говорити, але для застереження інших - мій батько був таким. Точніше, моя бабуся таким його зробила. Мені все життя було шкода маму. Бабуся приходила йому прасувати сорочки (хоча мама теж то робила), прала, він до неї йшов після роботи їсти. Зрештою на керівній посаді почав випивати, то вона йому й горілку купувала. Коли батько помер, ця любов перейшла на мене, бо я їй нагадував про сина. То був капець. Мені не можна було нічого важкого в хаті робити, раз, коли я в нашому маленькому містечку вичищав погрібну яму, то бабця викричалася на сестру, чого то вона мені дає г..но носити й сховалася до кімнати, бо не могла на то дивитися. Я тепер завжди мамі про це нагадую, коли вона мене починає жаліти (багато працюєш, не їш). Мама це розуміє й погоджується. А взагалі, дівчата, ви ж коли починаєте стосунки, все чудово бачите. Ну що вас змушує одружуватися з маминими синочками? Любов? Так вона ж одностороння. Ви любите, а вас? Може це стереотип, але жінки при виборі партнера завжди керуються добром свого потомства. Невже перспектива бути принесеною в жертву заради комфорту мамусі вас не лякає? А діти як будуть рости в такій сім'ї? Тому моя порада - або одразу обрубуйте ниточки надмірної прив'язаності, або шукайте того, хто маму любитиме, а вас - кохатиме. І де в подружжі буде двоє, а не троє!
Відповідь: Якщо коханий-мамин синочок? Не впевнена, що це одразу помітно. Все-таки зустірчатись і жити разом - різні поняття і відовідно відносини. Хіба, можливо, дуже розумна дівчина розпізнає маминого синочка
Відповідь: Якщо коханий-мамин синочок? +100 бачимо ми все, просто не кожна є достатньо зріла аби прийняти кардинальне рішення. Багато з нас застрашені нашими родичами що якщо не зараз то вже ніколи, якщо не він то вже більше нікого не буде, ба я навіть знаю що не дали дівчині розірвати стосунки бо вже всі про вас знають і що ми людям скажем. Я про себе можу сказати що всі недоліки свого чоловіка я бачила але не хотіла на них дивитись зріло і акцептувати їх як незмінні або майже незмінні.
Відповідь: Якщо коханий-мамин синочок? Вчора говорила по-телефону зі своєю коліжанкою яка ані не замужем ані не розведена з маминим синочком. І ніби нема нікого більше у нього і ніби хоче він бути з моєю коліжанкою але ніяких кроків не робить, бо не хоче жити далеко від мами а так вже склалось моя товаришка вже влаштована на іншому місці з їхньою дитиною. І коли вона його питається а що ти можеш мені запропонувати як альтернативу - то він ніц. Ось так і бавляться в тата і чоловіка на віддалі, який ані не виконує своїх супружніх обов’язків ані батьківських. А я послухавши її зрозуміла що багато в чому винна вона, бо не поставила йому ультиматум, хай не по відношенню до себе але по відношенню до їхньої дитини. Шкода мені таких дівчат, бо вона гарна як писанка і стильна як Джекі Онасіс, а он розуму дати собі раду з тим хлопом немає. І така неприкаянна вона і він. А його мама то ніби також всім каже як вона хоче аби він був при жінці а на ділі робить все аби його при собі тримати і не відпустити.
Відповідь: Якщо коханий-мамин синочок? Ой насмішили! Це ж ви, мабуть, одружитесь, а дружина вам все життя буде служити і служити, аби вашу любов заслужити... Цікаво, де ви таку дуру знайдете..? ---------- Додано в 16:11 ---------- Попередній допис був написаний в 15:56 ---------- А чому пізно? Можливо Ви б і не обіцяли перед Богом нічого, якщо б він перед цим на море з мамочкою відїхав? В принципі, це Ваша особиста справа, не нам судити, але для чогось Ви тут з нами поділились цим. А запізно не буде ніколи. Дитинку шкода...
Відповідь: Якщо коханий-мамин синочок? Я в шоці!!!!! Якби мій чоловік таке зробив (навіть якщо б я не була вагітна), то зразу з манатками і пішов би до своєї мамусі. А свекруха напевно не дуже задоволена тим, що ви старші від її синочка, "висмикнули" його з сім"ї, та ще й завагітніли. Звичайно, що її синочок най-най, тому у вагітності (скоріш за все на її думку), винні лише ви, адже це ви такого "маленького" хлопчика звабили, затягнули у ліжко і "залетіли", а синочок тут взагалі ні до чого. Але і ваш чоловік не готовий стати батьком. Їхати у його віці з батьками на море???!!! Тим більше маючи дружину! Тим більше вагітну! Та навіть на Багами мене б у такій ситуації не заманили! Він савить вам умову: або він, або ваша мама? А ви йому ставили таку ж - або ви, або його мама? Хоча тут і без умов все зрозуміло... Сумно... Шкода мені вашої майбутньої дитинки... Можна лише уявити відношення свекрухи до вашої дитини.
Відповідь: Якщо коханий-мамин синочок? Це просто мої думки, слово в слово. Я згідна з Girljanda, що мамочка у всьому звинувачує Вас, думаю вона і синочка на море спеціально забрала, щоб Вас, так сказати, поставити на місце. Думаю якщо вихочете зберегти шлюб, вам потрібно маму перетянути на свою сторону. А це буде ой як не легко. Щиро бажаю зберегти сім"ю, це для дитини багато значить.
Відповідь: Якщо коханий-мамин синочок? Так отож... Цікаво, наскільки дописувачка старша за свого "чоловіка"? Пишу в лапках, бо в 17 років то ще явно дитина, яка женячка, які діти? Ще можу зрозуміти, як по зальоту, з ровесницею...ну буває, прийдеться бавити, а тут пишуть що старша кобіта...то мала б думати за двох і за себе і за ту дитину яка бавиться в чоловіка
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Допоможіть будь-ласка, благаю!!!!!!!!!!!!!!! Порадьте що робити, бо дуже важко на душі. Я не маю з ким радитись, а “виносити з хати сміття”, розказуючи про свої проблеми друзям чи батькам, так не хочеться… Живу з чоловіком та свекрухою 3 роки, маємо дитину, але навіть вона нас не зблизила. Чоловіку 30 років, весь цей час безробітний. Живемо за ним зароблені раніше гроші, частково за з/п свекрухи, на яку вона купує продукти. Чоловік шалено прив’язаний до мами, у всьому з нею радиться, вирішує що купувати, як робити ремонт, складає плани на майбутнє. Я в тій сімї наче тінь, з якою ніхто не рахується, хоч мою думку чоловік і вислуховує. Коли ми сваримось, я чую, як він одразу жаліється на мене мамі і питає хто правий (звичайно, я завжди зі слів його мами неправа). Він не п’є, не гуляє. Коли прошу його поприбирати чи піти в магазин, то вона одразу каже “я сама” . Тепер він звик і каже-“лиши, мама зробить”. А я так хочу його заохочувати робити все разом. Свекруха постійно каже, як мені пощастило з її сином, що в мене надзвичайно скверний характер, тому що мене задіває, що вони вирішують все без мене, що я скаженію, бо все маю (маю де жити, машину, а інші про то тільки мріють). Сімейного бюджету в нас з ним немає, він свої гроші тримає окремо, скільки має не каже, тому я теж складаю окремо. Жити вдвох він не хоче (каже, для чого знімати окреме житло, якщо є власне), купувати окремо квартиру (є можливість) теж не хоче. Його все задовольняє. А я почуваю себе самотньою. Раніше закривала на багато що очі, бо любила його дуже, а зараз вже не витримую. Я часто розстроююсь через все це, часто плачу, бо не маю кому виговоритись, все менше посміхаюсь. Я навіть не можу розказати йому все що на душі, бо знаю, що він все слово в слово розкаже мамі. Так, я невістка, хоч могли жити з моїми батьками (він був проти, бо його мати одна, хворіє), але це ж не означає, що не маю права ні на що, що свекруха повинна вказувати як ми маємо жити, згадувати якою вона хорошою була в молодості, ставити в приклад всіх знайомих жінок (дівчат), перебільшуючи, які всі ідеальні і як мені далеко до них… Проти свекрухи я не маю нічого, але так хочеться жити як сімя - я, чоловік, дитина… Я в розпачі, розгублена, не знаю що робити. Дуже важко так жити. Чоловік більше двох років робить ремонт в 2-кімнатній квартирі , я кажу-тобі треба йти працювати, а він говорить що я його пиляю і свекруха підтримує синочка (“як ти не ціниш, що ми маємо, хіба не бачиш як люди живуть?”). Я люблю його сильно-сильно, але таке відчуття, що жінку йому заміняє повністю матір, а я потрібна, щоб з дитиною посидіти, їсти зварити,… Зранку вони планують день (маму треба на роботу підвезти, заїхати з нею в магазин,…). Інколи все добре, але це інколи так нечасто буває… Коли свекруху щось цікавить, вона питає “Тарасику, як ти зробиш?”, “Вирішуй сам…”, “Як ти плануєш день?”, а я так хочу почути “Як ви...?” Окремо жити нереально, чоловік не погодиться нізащо лишити маму одну, як бути? Я не раз пробувала з ним говорити, та що стосується мами, він шалено нервується, я одразу неправа у всьому, захищає її, а на мене кричить. Перед тим мама його займала керівну посаду і мабуть тому має на нього такий великий вплив. Порадьте що робити, можливо, ще не пізно щось змінити???
Відповідь: Як врятувати/полагодити стосунки? Харлі Стів "Поступай как женщина, думай как мужчина" - почитайте. Книга чоловіка, який пояснює банальні для них речі, цілком нелогічні для жінок. Про матусиних синочків там є окрема глава. Все в Ваших руках
