Відповідь: Народжуємо вдома! Я так само маю погані спогади про 1-і пологи. Бо ДУЖЕ боялась не те, що лікарів, а взагалі, коли бачила білий халат, чи чула, що мед. інструменти десь там "дзвенять". На 2-і пологи настроїла себе, що все обов'язково буде добре! Це найголовніша умова, по-друге, вибрала лікаря, якому довіряла, про якого були тільки позитивні відгуки.... Так от, мало того, що ніхто не надрізав-витискав-лякав, а ще я дуже зраділа, що лікарка стежила за станом шийкі матки, і я не мала розривів ( поясню - після перший пологів дуже невдало порвалась шийка, нетипово, зашили....але всі гінекологи казали, що вона обов'язково порветься, або ж лікарі самі надріжуть). В роддомі була сама, без чоловіка, але медперсонал дуже добре за мною дивився, якщо я хотіла пити - достатньо було оком кинути, як мені несли водичку. Хоч суму "віддяки" ні з ким не обговорювала, з лікаркою "домовилась" не через когось там, а сама прийшла...Таке теж буває. Тому в Вас є купа часу настроїтиь на позитив Якщо краще в іншу гілку, то прошу модераторів перенести
Відповідь: Народжуємо вдома! Так, у Львові ДП з акушеркою в два рази дорожче, ніж у пологовому загалом! Дізнавалася! А якщо врахувати, що вона доїжджає, то їй ще треба оплатити поїзд і проживання з харчуванням. Про нерви не скажу. ---------- Додано в 06:46 ---------- Попередній допис був написаний в 06:43 ---------- Я читала відгуки про ДП у Росії (переважно Москва і Пітер) за останні роки у ЖЖ, то більшість все-таки із зашиванням, що мене прикро вразило.
Відповідь: Народжуємо вдома! Наскільки я пам*ятаю, хтось озвучував тут 700 дол. за послуги акушерки з доїздом, чи я помиляюсь? Ми з чоловіком рахували витрати на пологи (всі, що пов*язані з ПБ - подяка лікарю, акушерці, таксі, обов*язкові витрати на всякі потрібні і не дуже медикаменти, мзда бабульці на вході, щоб пропустила до мене, їжа-пиття, в кішеню санітаркам, тощо) - вийшло 450 євро, по тодішньому курсу то було 675 дол. Різниця як на мене не суттєва. Нехай ще треба для пологів вдома щось прикупити, але з списку Лілі я так бачу, що нічого дорогого там нема, трави максимум по пару гривень в аптеці.
Відповідь: Народжуємо вдома! 1. Долічіть туди ще гонорари алергологів і т.п. 2. Не певен, що бухгалтерський підхід тут доцільний.
Відповідь: Народжуємо вдома! Недоцільний для тих, хто вже визначився, бо тут справді не йде мова про гроші. То швидше для тих, хто ще в процесі і просто "поговорить".
Відповідь: Народжуємо вдома! Наші витрати на пологовий, включаючи незаплановані покупки "по ходу перебування" в заокругленні вмістились у 400 убитих єнотів. Як не прикро, мабуть, алергологам і т.п., але на нас їм ще заробити досі не вдалось, бо ми до таких не ходимо. А щодо бухгалтерського підходу, то його не уникнути, якщо гроші з неба не падають і не поступають від спонсорів. Бо коли людина тяжко ті гроші заробляє, то й рахує скільки і на що витрачати. А тут виходить проста арифметика - не такі вже й дешеві домашні пологи, як могло би здаватись. Не думаю, що це зупинить реально настроєних домашників, але факт на ліцо - все коштує грошей і часто не малих.
Відповідь: Народжуємо вдома! Ніхто не змушує брати акушерку. Наскільки я зрозуміла, робота акушерки полягає в тому, щоб зробити все для того, щоб нічого не робити
Відповідь: Народжуємо вдома! Протестую! Якщо пріорітетом стає зменшення видатків, то не платити можна і на ДП, і в ПБ.
Відповідь: Народжуємо вдома! Я вже трохи перечитала літератури, зараз якраз Одена закінчила і ще маю багато на приміті, і чим більше читаю, тим мені не те що страшно, а просто якось перед собою й дитиною соромно йти в пологовий, бо маючи ті знання і усвідомлення їх йти на протилежний сценарій нерозумно. Але в мене є 3 причини, через які я не зможу народжувати вдома: 1. Акушерка. Вона мені таки потрібна, чому - див.п.2, але з Києва чекати людину нам не підходить, бо дуже багато шансів їй не встигнути. Мені народжувати в середині листопада, це вже можуть бути сніги в розпалі, ще й минулого року в той час якраз та злощасна епідемія була, а ми у Винниках живемо, сюди ще + 1-1,5 год.добиратись і всяке таке в тому ж дусі...Одним словом, я не маю впевненості, що акушерка в мене може бути. 2. Без акушерки не впораюсь, бо мені потрібна підтримка хоч якась. Чоловік усім тим не цікавиться, хоч ніби згідний з тим, що я йому розповідаю, але він далекий від того. Через його незнання він тільки буде переживати і мене тим заражати, з цієї причини я навіть вже задумалась чи хочу я вдруге партнерських погогів взагалі, бо мені треба буде на собі зосередитись, а не чоловіка заспокоювати. 3. Повна хата людей. Тут навіть не буду дуже розписувати, тільки скажу, що без паніки батьків і швидкої під вікнами нам не обійтись, якщо вони дізнаються, що я народжую вдома, навіть нема сенсу заводити з ними про це розмову. Отак вже кілька днів кипить мені голова, бо я хочу народжувати так, як жінки в пологовому М.Одена, хоч бери і у Францію їдь, бо інших варіантів не маю.
Відповідь: Народжуємо вдома! Та розглядати можна багато що, але - див.п.2, я не можу приймати сама таких рішень. А що у Києві?
Нє! Якщо дивитися пункти "чому НЕ МОЖУ" - нема ради. Я б пропонував розглянути пункти "як змогти" - дасть Бог, усе буде. Там теж люди живуть. І акушерок троха є.
Відповідь: Народжуємо вдома! Мій першенький теж народився "на еміграції", бо рідні стіни "обстрілювалися". Це краще за ПБ.
Відповідь: Народжуємо вдома! Чула я краєм вуха, що у Львові домовляються із сільськими акушерками з району, аби з Києва не викликати. Може поцікавтеся? А якщо тверезо подумати, то 1. якщо в пологах станеться якесь ЧП, яке може зачекати до півгодини часу, то завжди можна з дому доїхати до найближчого ПБ. 2. якщо в пологах стається шось критичне, де рахунок йде на секунди, то ніяка супер-пупер акушерка вам не поможе, бо не має з собою всіх необхідних інструментів та обладнання. ТОМУ раджу налаштовуватися на позитив і абстрагуватися від того, що вам потрібен хтось "для підстраховки"! Як я вже писала в розповіді про пологи, ще десь за місяць до родів я розглядала варіант машини під вікнами, але потім добре обдумала вищенаведені п.1 і п.2 і зрозуміла, що ота машина тільки буде зайвим приводом для паніки.
Із мого досвіду: епізіотомія мені дала 2 місяці проблем. Шов не гоївся. При тому, досі його відчуваю, ніц приємного. Моя подруга порвалася (лікареві вони з чоловіком категорично заборонили епізіотомію), то за 1,5 тижні забула про шви взагалі. Я би таки воліла другий варіянт, бо перший мені однозначно не підійшов. Чи тільки? Так і акушерки обладнані всім необхідним для пологів. Нащо при пологах лікарняне обладнання? Крім того, для мене таки героїзм поїхати в лікарню. Та й умови тут геть не такі фантастичні, а харчування... я би воліла те, що дають у Львові на Батальній. Зрештою, була я в лікарні вже, вдруге не тягне. Принаймні не для такого інтимного процесу, як пологи. Плюс, треба таки враховувати, що тут домашні є одним із чотирьох можливих варіянтів (1. пологи в лікарні з лікарем, 2. пологи в лікарні з акушеркою, 3. пологи вдома з акушеркою, 4. пологи в акушерській клініці), доступні для всіх бажаючих і невисокого ризику вагітних. Я коли шукала акушерку, то не зразу й місце було. В Оттаві 3 акушерські клініки, то в двох не було місць узагалі. Знайшли в третій, правда, нам до неї їздити трохи далеко, але потому то вже значення не має, бо це вони будуть до мене їхати, а не я до них. Про завжди це перебільшення. Якби завжди, то би домашніх не було, мабуть. :xaxa: А так, тому ті всі історії такі позитивні, що якщо з розумом підійти та віддатися в руки Того, Хто той весь процес придумав, ви в безпеці. Я на домашні зважилася не сама, зрештою. Якби не мій чоловік, я би на це не пішла.
Відповідь: Народжуємо вдома! Ну, я мала і перший, і другий, то воліла би третій Рваний шов мені гоївся однозначно довше, але!!!
Власне я теж висновки роблю із історій, які читаю у відповідних темах посиденьок. Вочевидь не у всіх такі сталеві нерви, аби написати, що пологи, коли стимулювали, коли стерпло півщелепи й не відчувалося кінцівок, то це були лікарняні з людським обличчям. Мені від твоєї розповіді мурашки йшли по спині. І висновок із описаним процесом якось геть не клеївся, ні коли вперше прочитала, ні коли втретє перечитала. Ну от я власне й сподіваюся на третій. За допомогою зручної мені позиції при народженні та слідкуванням акушерок. Хоча. Я таки волію природній розрив (різаний варіянт уже пройшла, так що спасибі, вдруге не хочу), ніж ті всі емоції при погляді на ножиці, що в мене були. При тому ніяких роздумів, врізали й уже, а ножиці показали, мабуть, про форма, бо чоловік був поруч.
Відповідь: Народжуємо вдома! Так. Бо мене ніхто не дьоргав, не залякував, не різав, не хамив, до мене був уважний персонал, мені ніхто не заглядав у кишеню, а для наших лікарень то і є "людське обличчя". Я ж не в Канаді живу. І справа не у залізних нервах, а у відсутності надмірної "мнительности" (як то буде українською?) П.С. І те кількахвилинне оніміння кінцівок, хоч і було дуже неприємне, то дрібниці в порівнянні з тим, що часами доводиться пережити жінкам у пологах. Тому так - я все ж розцінюю свої пологи, як такі, що мали "людське обличчя". Якщо людина настроєна на найгірше, якщо налякана, то ніякі сталеві нерви не допоможуть - все буде жахливо . А навіщо це потрібно? Краще мислити позитивно. І ще одне - рвані рани заживають гірше, ніж різані - то факт. А повернення до здоров"я (у тому числі загоювання ран) - це психо-соматичний процес і його тривалість залежить від того, як людина налаштована психологічно.
