Відповідь: Обов'язки і традиції я купила закриті туфлі, бо мама і бабця дуже на тому наголошували, закриті туфлі зручніші мені, та ще й гарніше дивиться туфелька, ніж босоніжок! така моя думка
Відповідь: Обов'язки і традиції про це вже згадували: за повір"ями носок і п"ятка мають бути закриті, інакше все багатство тікатиме. ще колись молода клала монети у взуття, щоб "все життя по грошах ходити", а з відкритого взуття монети вилітатимуть ще існує такий звичай, як пиття горілки/шампанського з туфельки молодої (в одній місцевості п"є наречений, в іншій - дружба, ще в іншій - наречений, а вже після нього - дружба), не пам"ятаю до чого саме це прив"язано. зрештою, я взувала босоніжки, бо у спеку просто не можу ходити у закритому взутті (вони ще були на малеееесенькому каблучку, десь 3 см, бо я на каблуках ходити не вмію і не люблю ), взувайте, що зручніше
Відповідь: Обов'язки і традиції В мене на весіллі в травні були відкриті босоніжки,було дуже зручно. Хоча є такий забобон,щоб взуття було закрите, бо щастя втече не то через п'ятку, не то через носок
Відповідь: Обов'язки і традиції Я як вибирала взуття, навіть не задумувалась над тим, просто в око впали гарні тканинні мешти з мережива от їх і взяла, а міряла і з закритими, і відкритими.ті мені виявились зручніші!
Відповідь: Обов'язки і традиції це все забобони)))) моя коліжанка купила собі закриті, то до кінця весілля танцювала боса, бо так нагризли. Я придбала відкриті і зручні босоніжки, ну дуже зручні, а потім їх ще можна вдягнути до іншого платтячка
Відповідь: Обов'язки і традиції А Ви подивіться такого самого типу(з мережива) на Південнному я бачила і чобітки.
Відповідь: Обов'язки і традиції Так я бачила чобітки мереживні, нов они з носочком довгим і на каблучку сантиметрів 3 , 3,5! А так гарненькі! Просто я шукала спереду кругленькі (бо з довгим носиком вже відвикла ходити) на невеличкій платформі (схованій) на каблучку високому і щоб не впасти:khomyak:- то щоб йшли високі з мережива, а таких немає!
Відповідь: Обов'язки і традиції ні, ну про туфлі, то взагалі забобон. я як вибирала, то не дивилась лише на шльопанці. і купила такі ніби туфлі на форму, тільки відкритий носок і купа дірок на туфлях. про викуп там питали. мені теж не подобається така традиція. але у сестри була, то було дуже весело: купа конкурсів і у дружки язик підвішений - посміялися))) а в мене не буде викупу. просто мене заховають, щоб наречений не відразу знайшов - щоб веселіше було. але ніяких грошей чи випивки.
Відповідь: Обов'язки і традиції ну, це як чорна кішка дорогу перебігла. тобто повір’я, яке ніяк довести не можна і досвідом зокрема. а ще повір’я в усіх різні і навіть протилежні. наприклад на Поліссі, якщо на весілля йде дощ, то це погано (сльози і т.д.), а на Наддніпрянщині дощ на весілля - навпаки до щасливого життя, то чому ж вірити?
Відповідь: Обов'язки і традиції вірити євреям, бо ітак всі забобони які поширені серед наших форумлянок відтіля. Дощ на гроші!
Відповідь: Обов'язки і традиції А я навіть не знаю традицій і звичаїв свого міста :confused:бо у себе в містечку ніколи на весіллі не була, в основному все на Волині, у родичів з маминої сторони. А там кожен район має свою партію обрядів. У мого коханого вдома на весіллі не дарують подарунки сім"ї нареченого, а у нас прийнято. може то зекономити?:cool:
Відповідь: Обов'язки і традиції Мені б так! Не треба собі голови парити, що б таке купити, щоб і їм сподобалось і не дуже витратно було :8:. Можете й зекономити, якщо родичі коханого не знають про таку традицію в ваших краях, бо якщо знають, то якось напевне негарно вийде, ще будуть казати, що ви жадна.
Відповідь: Обов'язки і традиції ну не треба зразу жадна. на весіллі у моєї сестри такий казус вийшов: просто напросто забули подарувати подарунки. закрутилися (весілля вдома робили, тут не тільки за подарунками вслідкуєш), та й згадали на наступний день.
Відповідь: Викуп нареченої. Поділись досвідом Дійсно. А для чого? Ми притримуємось багатьох традицій, давно забувши про їх значення і призначення...
Відповідь: Обов'язки і традиції Викуп молодої - ще з давніх часів, як компенсація за втрачену робочу силу для тої сім"ї (племені) і т.д.
Відповідь: Обов'язки і традиції Колись кожна людина (принаймі бідна) мала дуже обмежену кількість речей, в т.ч. посуду. Таким чином, як правило, в людини була її власна миска, ложка, горнятко і т.д. Пам'ятаєте, "Антошка, где твоя большая ложка" Відповідно коли мама віддавала дочку (а колись це було реально "віддавала", в хату молодого), то щоб доця вже жила з чоловіком і не поверталась додому - розбивала миску, типу "не повертайся, нема з чого їсти" Викуп молодої (брама) - не знаю як в древніх племенах було, але остання інтерпретація цього звичаю - якщо в селі дівчина виходила заміж за хлопця з іншої вулиці, то неодружені хлопці з "рідної" вулиці ставили браму і вимагали викуп від "чужака" за "свою одновуличанку" . Так виглядає, що між вулицями було певне суперництво, елемети такого суперництва навіть я застав - 20 років тому, в моєму досить невеликому селі було 4 любительські дитячі футбольні команди, які поділялись якраз за географічним розташуванням хати. І була конкуренція, навіть трішки ворожість, Богу дякувати, в дорослому віці це не переросло в конкуренцію банд
Відповідь: Обов'язки і традиції Може хтось підкаже як має відбуватися зустріч молодят у ресторані? Хто має тримати той хліб "Доля"; хто, що має говорити, робити?:confused: Була на багатьох весіллях і всюди по-різному... Вже почалися легкі суперечки між мамами Хочу знайти "істину", хто правий, хто ні - і не виходить, бо весільні звичаї - то така каша:8: Що робити?
Відповідь: Обов'язки і традиції "Доля" - це така "коса", сплетена з барвінку. Інколи її тримають при зустрічі, а потім вішають на стіні за молодятами, а як правило відразу вішають на стіну. Зустрічають з короваєм або звичайним хлібом на рушнику. Суперечки даремні, оскільки істини нема. Правил нема, просто треба обрати варіант, який влаштує обидві сторони. Без ведучого провести цей обряд практично нереально. Я не кажу про те, що ви мусите замовляти тамаду, це може зробити і староста, наприклад, або хтось з батьків взяти на себе ініціативу. Але мусить хтось озвучувати цю процедуру, бо погано собі уявляю, як в повній тиші молодята підходять, кланяються, відщипують хліб і їдять. Я це питання вирішую дуже просто, на "нараді" перед весіллям збираю молодят з батьками і спільним обговоренням приймаємо рішення, яке я потім впроваджую в життя. Якщо є суперечки, то прислухаються зазвичай до моєї думки, як сторонньої і досвіченішої людини. Якщо ж нема "третьої сторони", то можливі варіанти, що сторони йдуть на принцип і нема кому розсудити, але вже мусить хтось бути розумнішим...
