Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? А у нас істерика поки з трьох причин: 1. Коли я хочу дістати його з ванни (віддчуваю,що колись відірве кран, так тримається за нього) 2. Коли хочу зняти з качелі (не знаю як реагувати) 3. Коли приходимо з вулиці і відкриваємо вхідні двері (всі сусіди чують, що ми повернулися з прогулянки) Хто стикався з такими ситуаціями, поділіться досвідом.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? моя сестричка з дітьми завжди говорить лагідно. І це діє! Чи може я всього не знаю?
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? І у нас новий метод зявився, коли кричить щось хоче, а я не реагую, починає всім швиряти що є під руками ( пульти, книги і ін). Якщо далі не реагую, то ще пару хвилин поплаче і каже "хочу маму", а якщо щось цінне летить і я намагаюсь відібрати, " не хочу маму". Далі що ще придумаю не знаю, готуюсь емоційно )))
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? У нас теж проблеми почались. На вулиці, коли не отримує бажаного кричить, тупає ногами, падає... От була в неї забаганка, щоб тато ніс її на руках, а вона несла розкладений візочок і крапка. Пояснення не діють... Дома, коли щось не так, кидається предметами з такою злістю, плаче, може битись головою. Буває і мене вдарить. Я не знаю як реагувати. Допоможіть! Це такий характер? Чи криза віку...трошки перечекати і все мине?
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? В нас теж коли щось хоче, то хоч вмирай. І істерики закатує, і б’ється чи щипнути хоче. Я зрозуміла для себе, що то певна вікова криза, переросте. В нас було наприклад небажання на майданчику ділитися іграшками, або взяти чуже і не хотіти повернути, коли потрібно. Це вже перейшло, переросли і забули. А тепер от всі бажання виконувати. Кожен раз мама купи щось (але сама винна - сама навчила). То я стараюся переключати увагу на щось інше, коли починаються плачі. А інколи не реагую на захцянки, ну то вдома, правда ж то мені важко морально. Але бачу, що поплаче пару хвилин, а ніхто на забаганки не поступається - і як рукою знімає. Зовсім інша дитина. Думаю, варто показати таким чином, але в розумних межах, що вреднощі не діють. Маленькі діти дуже розумні, і маніпулювати вміють ого-го. Але коли я бачу, що плачі такі дуже образливі, то все таки не втримуюся і жалію.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? Я вважаю, якщо дитині все дозволялось від народження (типу, вона ще маленька, нічого не розуміє), то і коли підростає не розуміє, чому тепер не можна те, що можна було раніше. Дитину потрібно виховувати від народження, а не тоді, коли почалися проблеми. Моя дитина, коли щось хоче, але я то не даю, бо не можна, він трохи поплаче, через хвилину забуде і знову грається. А є мами, котрі не допускають, щоб їх дитина, не дай Боже, 5 секунд поплакала, ось і дозволяють все. А потім бачиш таких дітей серед магазину, що б"ються в істереці, бо мама щось там не купила. В мене знайома кінці з кінцями звести не може, а постійно скупляє машинки дитині, бо малий так хоче! Я такого не розумію!
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? проблема не в дитині і не в машинках, а в тому що мама не розуміє власної дитини і відкуповується машинками і всякими фіндіклюшками, а дитині потрібно зовсім не багато, вона хоче пізнавати світ в якому живе, а ми їй усюди кажемо не можна, не лізь, не ходи. Діти які ламають машинки, ламають їх з нудьги, з надією знайти там хоч щось цікаве, раз мама їх так скуповує, а там чергове ніщо. А мами просто сліпі і не звертають на це уваги, хочуть щоб дитина була слухняною, а самі не прислухаються до потреб дитини, хочуть щоб дитина була розумною, а не дають поживи для розуму, хочуть щоб дитина була доброю а самі є злими. Дорослі, почніть з себе, не калічте власних дітей!
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? вона купляє не через те, що малий їх ламає, а просто так, бо він ХОЧЕ. І та машинка йому зовсім не потрібна, бо пограється пару хвилин і все. Але то ж всі діти люблять щось нове, то чому б і не просити маму, коли знає, що все одно доб"ється свого плачем криками, істериками, любою ціною...
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? так, кажуть часом психологи, почекати. Часом діє. Спробуйте зрозуміти. Дитина хоче щоб її поважали, вона хоче бути такою як ви, вона хоче любові і добра, а отримує суцільні не можна. Тільки не треба плутати вседозволеність і розбещеність зі свободою вибору. Діти власне хочуть мали свободу вибору, але вибір має бути свідомим. До того треба йти, це на кількох сторінках форуму не поясниш. Навчіться поводитися з дитиною так, як би ви хотіли щоб поводилися з вами. Поставте себе на місце маленької дитини, яка живе у світі гігантів, де все пристосоване лише під потреби дорослих, які тільки кричать і сварять без кінця. Ось дитина перелила стакан з соком на столі. Як ви реагуєте? ---------- Додано в 13:51 ---------- Попередній допис був написаний в 13:46 ---------- о власне, дитині вона не потрібна і мама й дитина це чудово знають, але для дитини це єдиний спосіб спілкування з мамою, це єдиний спосіб коли дитина відчуває що щось для неї роблять. Це не правильний спосіб, і поки мама цього не зрозуміє то не вийде з цього замкнутого кола. Але має бути альтернатива. Не можна сказати дитині після скількох скуповувань в один день - досить. Дитина сприйме це як те, що ви її розлюбили, що остання надія втрачена. Нехай запропонує дитині для початку замальовку з машинками, це і покупка і машинки і разом помалювати можна. А до замальовки гарні олівчики купіть, і обов"язково порядьтеся з дитиною які саме. Діти хочуть поваги і уваги, ще більше ніж дорослі, а ми дорослі чомусь вважаємо що це капризи. Так, в такій ситуації це каприз, бо втрачено багато часу спільного зросту з дитиною. Але з таких ситуацій виростають, головне бажання мами і терпіння. І буде щастя і мамі і дитині. ---------- Додано в 14:03 ---------- Попередній допис був написаний в 13:52 ---------- 1. Думаю багато мам стикалися. Питання як реагувати. Всі діти люблять воду, якщо часто дитині давати експерементувати з водою, таких проблем не буде. На кухні, у велику миску покладіть кілька забавок, налийте теплої водички, дайте ситечко і маленькі горнятка або баночки і бавтеся з дитиною, це розвиває дитину, це пожива для розуму і діти навіть у такому віці прагнуть такої поживи, а ми забираємо її від них і думаємо що краще напхати кашею і вкласти спати. 2. З качелями те саме. Катати доти, доки дитинка сама не захоче зійти. Для дитини катання на качелі це досвід. Дитина пізнає закони гравітації, динаміку і купу різних цікавих речей. Звичайно не безпосередньо, але це не просто так. Діти пізнають світ і його закони постійним повторенням речей, так приходить досвід, якщо не давати дітям виконувати прості речі часто і регулярно, коли вони того хочуть, то потім все що захочете дати ви дитині, їй буде не цікавим. Це сензитивний період розвитку дитини. 3. Те саме про прихід з вулиці, треба щоб дитина нагулялася, і тоді проблеми нема, просто на вулиці ви звертаєте на дитину увагу, і є з нею, а вдома займаєтеся своїми справами і дитинка має сам на сам тинятися по квартирі де все "не можна", і "там не лізь", в кращому випадку, а в гіршому садять в манеж і сиди доки мама не вирішить що вона вже всі свої справи зробила і пора йти спати. Якщо б дитині вдома було цікаво вона б не капризувала так повертаючись з вулиці.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? У мене останні дні не вистарчає сил до моїх дітисок, особливо найменшої. В тих дівок все істерика. Я так бачу що мала вчиться від Анни, бо в тої чуть що то вона біжить мені доносити що хтось не так зробив або істерики закатує. Не маю до того сили. Дратує мене то, і я її просто перекривляю і кажу аби припинила. А мала починає кричати і я вже нині не витримала і з злістю кинула її на ліжко, то мала плакала так з захлебтуванням. Я її пожаліла і сказала що давай підемо подивимось що твої братчик з сестичками роблять, бо вони напевне мультика дивляться. То її заспокоїло і дало мені можливість перевезти дихання, і загріти їй молоко. Вона молоком заспокоюється.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? Ми зранку виходимо гуляти, повертаємось перед обіднім сном; після сну - на вулицю і до вечора - так буває тепер дуже часто, але в нас то нічого не міняє: я або зі сльозами і криками заношу її до хати, або можна на подвір"ї хоч ночувати
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? А в нас плачі, коли я пробую щось робити за неї, підтягую трусики, мию її горнятко і тд, я власне стараюся дозволити їй то робити. не зі всіма дітками ділиться своїми іграшками, якщо вони їх беруть плаче і забирає, при тому печеням ділиться зі всіма. А реагую на плач дуже спокійно. Хоча десь до 8 м, переносила важко. Тепер легше, бо практично завжди знаю причину. Якщо щось просить купити, а воно не потрібне можу її в тому переконати, що бходимся без плачів, правда у нас в хаті всі двері розмальовані, і обходиться без маминих плачів
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? Щодо істерик в людних місцях-думаю кожна дитина з тим експерементує, в нас теж таке було один раз, правда більше не повторювалось. І я далеко всього не дозволяю, вона намагалась в той момент проявити характер. Щодо вулиці- внас проблема вийти з дому, хочу дома бавитись-а потім зворотня-не хочу додому. Але справді іноді так бракує часу просто бавитись, от ми сьогодні зранку годину малювали пальчиковими фарбами, і двічі я себе зловила що хочу це припинити, але чемно дочекалась поки їй набридне, таки оі видьоргувння дитини з процесу і причиняють всі біди. Але не завжди є можливість все вичекати, є нагальні справи.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? А в нас починаються спроби лягати на асфальт коли щось не подобається. Спочатку шукається чим можна швирнути, щоб показати своє сильне незадоволення, а як нема чим - то от вже такі вчинки. Добре, що літо і сухо. Ну і я спокійно поки що на це реагую.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? а в нас так зі всім. Зранку не хочу в садок, після обіду не хочу додому. Як до баби йде, то спочатку не зхоче, а на другий день не витягнеш додому....то напевно у всіх так дітей
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? А в кого дітки плакали за іншими дітками? Бо моїй малій страшенно бракує спілкування з дітьми, їй треба я так бачу постійно з дітками бавитись, але так завжди не получається. І от якщо на майданчику є хтось з ким Юля або на качельці гойдається або з гірки зїзжає ( моя дитина при цьому аж візжить від задоволення), а потім ту дитину ведуть додому, Юлька буквально за ними біжить вслід, руки тягне до них, плаче, кричить - мол куди ж ви , ми ще не награлись. Ну і хіт сезона " мама, руці" то напевно вбагатьох було, стоїть як вкопана і давить з себе плач, або обхопить мене за ноги руками так що не поворухнутись і руки догори тягне і що хоч роби, як за руку намагаюсь вести ноги підгинає і на руці висне - але ж не посажу її на землю, намагаюсь пояснити, що мені тяжко що вона важка, що ми вже скоро прийдемо, що нас котики чекаюсь біля дому ( котики в нас найулюбленіша тварина) але допомагає не завжди.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? А ми по трошки неслися. Трошки несу, трошки йдемо поволі, тоді знову несла. Дарчик такий компромісний варіянт залюбки приймав, бо ми змучувалися по черзі: спочатку я змучувалася його нести, тоді він змучувався іти.
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? О, то точно "хіт", зважаючи на те що спина мене страшенно болить, в нас то більше ніж на часі, але поки важко домовитись, при тому на ручки -то тільки до мами, татко ні
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? у нас цей "хіт" продовжується досі, але зранку нема часу ніколи, спішимо в садок, ну то ми трохи ногами, а коли починає забігати не в ту сторону, бо там щось його зацікавило, тоді на руки і в садок...з татом більше ходить ногами, або на плечах, коли змучиться...або сяде на дорозі і ниє, що він змучився, хоч ми і далеко вже відійшли, не встане, впреться, що ногами не піде,то мушу часто вертатись, а що робити?
Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей? і в нас те саме, коли гуляє наприклад з її хресним, (чи будь ким крім мами) то йде з ним за руку, а як він іде проситься на руки, беру, благо важить 10 кг. ми приходимо зі садочку спимо дома, а потім Христя проситься назад, як вже зовсім нема дітей на вулиці, то йдем по 2 колу, добре що вихователька нас розуміє
