Свекруха-бабуся

Відповідь: Свекруха-бабуся

І я не розумію, як то можна віддати одну дитину бабцям, коли народжується інша. Як мене затримали в роддомі ще на одну лишню ніч, то я так плакала за Настею, що аж подушка була мокра. Коли ще ходила вагітна, то все собі уявляла, як то буде, як я з ними буду справлятись. Думала, що перший день по поверненні додому Настуся ще побуде в хаті, а на наступний піде в садочок. А тут бац і народила в сам розгар цієї паніки зі свинним грипом. І просиділи ми всі в хаті більше місяця. І так мені з ними добре було! Зовсім не важко!

А зараз так взагалі красота. Залізуть під стіл, понатягають іграшок і бавляться. Або залізуть під сходи, Настя позагороджує машинами - роверами і каже, що вони сидять в гаражі. Мені набагато важче, коли Настя в садку і Єва за мною лазить і ниє ( бо нема з ким бавитись )

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

От читаю я ваші дописи і думаю як то в нас має бути? Не хочеться ділити дитятко між батьками! Але як воно буде один Господь знає!
От моя мама вже починає дутись, що я не хочу переїжати додому коли малеча народиться(бо хочу як би нам важко не було, щоби дитинка було з батьком і мамою), хіба дуууууже важко буде. А свекруха все закидає, що в них для нас місце знайдеться. Я думаю-"Ага, маю рідну маму-піду до вас жити"
Та я їх розумію, бо то їхнє внучатко!
Як воно має бути:confused:

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

А в мене хороша і людяна свекруха. Ми з чоловіком ( так сталось, що без штампу в паспорті) розійшлись коли малому було 3,5міс. До цього свекруху бачила 2рази, бо вона 10р. в Італії. Я й не думала що вона буде підтримувати відносини, бо є ще внук від дочки. Але з дати народження мого Тімура, вона почала звонити підтримувати нас матеріально, і шкодує що ми з її сином не разом.

---------- Додано в 17:00 ---------- Попередній допис був написаний в 16:53 ----------

Звичайно вона не винна що син *****, але не думала, що нас признає. Спілкуємось з нею з задоволенням по телеф., приїжджає раз на рік. Я їй дуже вдячна за таке людське відношення, та й 2-ом сестрам чоловіка теж. То тільки він завжди казав, що в нього така-сяка родина, а виявилось навпаки. Тож я щаслива, що ми комусь потрібні

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Ой,нам шось подібне говорили,тепер чоловікова сестра втретє вагітна,свекри звісно раді,але помічаю,шо не в захваті,тому,думаю,про третє нас вже не питатимуть))) Як Софія народилася,то дуже нею тішилися,від народження Таюсі аж такої радості вже не було чомусь,а спочатку теж хотіли багааато внуків)))

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

А в нас новину про вагітність Таюсею свекр з свекрухою сприйняли більш ніж прохолодно. Сказали що буде нам тяжко. То і є трохи важко, але все проходить, ми позитивно настроєні, але осадок то залишається. Зараз тішаться. Коли ти комусь говориш про вагітність, хочеться слухати вітання і сподівання на краще.

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

не сприйміть особисто, але як на мене це не здорова реакція батьків....діти їм не хочуть ускладнювати життя, стараються все зробити самостійно, без їх допомоги, не завдаючи їм клопоту а вони ще ображаються. Да тішитись мають що не грузять їх.
Але чомусь всі батьки або більшість під отою тіпа допомогою насправді хотять побавитись з маленькою дитиною. Не няньчитись безперестанку а саме побавитись і от коли їх позбавляють цієї можливості починаються образи. Так що мені здається , треба називати речі своїми іменами. Якщо ображаються за те що хотіли допомогти з дитиною а їм відмовили, то не допомагати вони хотіли а побавитись, їм не дозволили от і образились. І все ще так преподнесуть, що діти ще і винними почуватимуться що позбавили батьків радості поняньчитись з онуками.

Ну от раз в тиждень в гості прийдуть, побавляться трішки, і самі не втомляться і вам не набриднуть.

---------- Додано в 01:33 ---------- Попередній допис був написаний в 01:32 ----------

має бути так як вважаєте правильним саме ВИ

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

не в дома-не там де виросла, ми переїхали з чоловіком в інше місто

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Приходить лише по великих святах!!! Але скажу чесно, мене це лише радує)))
Народилась мала, то намагались розказати, шо і як і коли я маю робити. Родила я не в 15 років, а в 23,5роки, та й живу не сама, а з мамою, тому є до кого прислухатись, та й погляди у вихованні дітей в нас абсолютно різні і не лише в цьому питанні. Тому я зразу дала зрозуміти, шо свою дитину виховувати буду сама з своїм чоловіком(він мене в цьому підтримав).
Чи помагають???? - НІ!!!! І допомога мені ця зовсім непотрібна!

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Моя свекруха сьогодні знову до мене причепилася, що час вже мені на роботу йти, а внучку їй лишити. Кажу, куди ж іти, як дитині ще й року немає, а на нашій фірмі (як і в галузі в цілому) розвал і страшенна криза? Аргументи в неї вбивчі - вона обох своїх дітей лишила на бабку ще в 10-11 міс. (отже, і я так маю), а роботу мені мають знайти хоч якусь (кажу - хіба сторожем, а вона - а що, теж робота) Те, що вона дітьми не займалася, я і сама знаю (саме за недоглядом батьків старша сестра чоловіка вибігла на дорогу і її збила машина, але висновків з цього, здається, ніхто не зробив), то хіба треба мені на це рівнятися?
А ще заявила, щоб не думали тягти дитя з собою в суботу на весілля, треба з бабкою лишити. І це при тому, що бабка її бачить раз в тиждень протягом години-двох під наглядом обох батьків... На мої доводи, що вона плакати буде, каже, що то нічого, бо мама сама винна, що дитину до себе привчила, а вона (ото добра душа!) відівчить.
Я вже якось ніби навчилася не сприймати її всерйоз, але деколи зачіпає

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

а хіба дім не там, де Ви? тобто Ваша сім'я - Ви, чоловік і в майбутньому Ваше дитятко?
до батьків можна в гості навідуватись - або Ви до них, або вони до Вас - і внучком потішаться, і чимось допоможуть як потрібно буде. але переїжджати до них, аби вони своєю надмірною опікою позбавляли Вас радостей материнства - це, по-моєму, абсурдно. вони, безумовно, хочуть якнайкраще, але що забагато - то недобре.
хоча і мене завжди тягне серцем туди, де я народилася, де пройшло моє дитинство, юнацькі роки. правда, мені не треба їхати в інше місто)

так з чоловіком чи з мамою?
хоч у Вас із свекрухою і різні погляди на виховання дітей, але вона така ж сама бабця для дитини, як і Ваша мама. тому, думаю, варто або пояснити, в чому Ваші погляди розходяться, чому Ви важаєте, що так краще, або закрити очі і просто усміхатись та схвально махати головою, коли свекруха Вас у чомусь переконує. хоча, то, певно, треба мати залізні нерви для останнього, або бути натренованою

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

а моя свекруха приїхала на наступний день після того як нас виписали з пологового, разом з своєю дочкою, і сиділа до вечора - спостерігала, як я прикладаю малечу до циці, як я дитину пеленаю і таке подібне - в результаті вивела мого чоловіка (свого сина) з себе - пояснили, що пора додому). за два роки ні допомоги матеріальної, ні моральної, сварились постійно, бо свекруха свою думку всім, і моїй мамі намагалась навязати - до того моменту, аж поки в них зять не появився, який заявив, що від нього допомоги ніякої їм не буде - і тут згадали невістку, з"явилось з чим порівняти - тепер хоч до рани прикладай, за малим вмирають просто.

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Не знаю, як би я відреагувала... як мама тільки крикне на Злату, то я уже не стримуюсь, їй кажу, що нема чого на дитину кричати

особливо, коли в неї просто нема настрою або вона змучена дитина що винна?

Але при тому маю бачення, що всі питання у вихованні дитини в такому дитячому віці мають вирішуватись не на її очах

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

На разі вважаю, що то неприпустимо, щоб дідо-баба били дитину, і взагалі прикладати руку до дитину навіть батькам небажано (це я так говорю про батьків, поки немаю лялі, а тільки в очікуванні ) Я сама як росла, то вважала, що на моє виховання мають впливати лише батьки, тобто лишень вони ваю право мене сварити і виховувати, може це тому, що до одної бабулі я їздила 1 раз в рік, а іншу бачила також не дуже часто

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

Хоча це і недопустимо, але треба подивитись на ситуацію очима батьків. Вони ж не постійно бачать ту дитину а лишень раз на якийсь період і вважають що виховання якого ви дотримуєтесь не надто правильне, скажимо так.

Я б заспокоїлась в першу чергу і при дитині не визвірювалась на батьків, хоча є бажання і воно заслужене. Малому б сказала аби він наразі пішов до себе до кімнати бо мама, тато і дідо-баба хочуть поговорити. А тоді б вже спокійно або самій поговорити з батьками, що може малий і заслужив на покарання але ми самі це зробимо і вас би попросили так не робити або просто сказати що це не наші методи і все. Але іншу сторону треба вислухати, а за собою залишати право непогоджуватись або признати їм якусь правоту. Все залежить чому і як вони напали на дитину і її вибили.

Коли моя мама нападає на дитину то я не втручаюсь до того моменту поки вона не переходить границю, навіть і тоді я на неї не нападаю і не кричу а просто забираю дитину. Мама звичайно ж ображається і каже що я жахлива донька і щоб недай Бог мої діти так до мене відносились як я до неї, але мусить прийняти що це моє рішення і хоче не хоче а мусить змиритись.

 

Відповідь: Свекруха-бабуся

довіра

я з власного дитячого досвіду кажу (якщо рахується)

і ще бентежить питання - а що не в вашій присутності можна бити дитину?