Чи можливе життя з батьками після одруження?

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

я з вами не згідна. зараз ми потребуєм допомоги (посидіти з дітьми, помогти по господарстві.і т д ) а через кілька років батькам буде потрібна наша допомога (в старості). Я повторюю все залежить від батьків і дітей. Нам всім так комфортно жити. дружно , без сварок. І я не рахую це не зрілістю.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

А в мене вже все опустилось. Раз не знаю в скільки часу попросила посидіти з малою, так виявилось, що всі нагло зайняті. Прийшлось малу тягнути в маршрутці зі собою.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Я безмежно щаслива, що ми з чоловіком маємо окремий від родини дім. Я "одиначка", не люблю зайвого спілкування, (тільки на ДП ), не хочу постійно зважати на чужі бажання і настрій (коханого це не стосується), не хочу робити каву крім себе ще й на маму, сестру чи свекруху. Хочу пити ранкову каву насамоті, мовчки, дивлячись у вікно, а не обговорюючи чужі проблеми чи враження. Не хочу, щоб мені хтось постійно щось радив і оцінював мої вчинки - я вже доросла.
Люди виснажують мене.
Я щаслива, що в моєму житті так збіглися мій характер і можливість жити окремо.
І так само я рада за тих, хто живе у великій родині, де є багато поколінь, і в той же час любить постійне спілкування, сімейні посиділки, гамір, почуття ліктя, можливість завжди отримати підтримку.
Отже відповідь на питання теми: "Життя із батьками можливе і потрібне, якщо цього хочете ви."
Кого це напружує - намагайтесь відокремитись.
(Вже майже тиждень не пишу в гілку "Ми і наші мами", бо спокійна і задоволена - 5 днів до мене не приходила в гості ні моя мама, ні чоловікова - отже і проблем у мене цей благословенний час не було. І планета не завалилась, моя родина вижила, усі задоволені)

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ой дівчата. Поїхав мій чоловік на вихідні ці по справах, а я з доцьою (їй 1.5 місяця) до своїх батьків. То кашмар!!!!!!!!!!!!!!!!!! Моя мама та бабця над малою так скакали ніби дитину перший раз бачуть (хочу сказати, що після пологів я була сама, і ніхто не мав можливості до мене приїхати і допомагати (і Слава Богу) і ми живемо окремо від батьків). Дитина тільки пискне, а вже всі позбігались "Чого вона плаче?" під руки лізуть "помагати".Баба знов кликала до них жити, казала кімнату нам виділять (вони в особняку живуть). Як памятаю як мама з бабою гризуться, а тут ще я з малою
Сказала Ні!!!!!!!!
Якщо є можливість жити окремо,то треба. Ми живемо на зйомній квартирі, звичайно частина зарплати йде, але зате я в домі хазяйка і дитина спокійніша

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Я вже давно таким не страждаю. Вистачило одного разу, коли мали з чоловіком, перший раз за пів року, піти в кіно двоє: зачасно попросили свекруху, щоб посиділа з малою 3 години - вона запевнила, що обов'зково пригляне за нею. А, в момент, коли я фарбувала вії перед виходом, сказала, що не може побути з доцею, бо може щось станеться, а мене немає вдома... Не буду розповідати, які думки крутились в мене в голові в цей момент, і які слова сказав мій чоловік своїй мамі, але з того часу (пройшло 1,5 року) я ніколи свекруху не прошу, щоб посиділа з малою - якщо потрібно кудись піти, знаходжу інший вихід. Отаке-то життя в одній квартирі

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Одні наші близькі знайомі купили дві квартири на різних поверхах в одному будинку. В одній живе молода сім я ,а в другій батьки. От так,ладять і нескаржаться. Окремо готують але і на каву до родичів ходять

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Можна подивитись на стосунки спільного життя з батьками і з іншого боку.
Знаєте, ми ось із чоловіком гарували довгий час (більше він, звичайно), щоб мати свій окремий гарний будинок. Усі наші гроші пішли в цей дім, усі сили, ми зробили його таким, яким хотіли. Звили гніздо для себе. Через цей дім ми відмовляли собі багато у чому останнім часом - і в моднішому дорожчому одязі, і в поїздках і т.і., віддавали кредит. І ось уявіть, як виростає донька і приводить в хату мужчінку. (Ще в мене є 2 сини, які теж можуть привести невісток).
І ось цей мужчінка або невістки будуть ходити по МОЇЙ хаті, я буду змушена чекати чергу в СВІЙ туалет, вести з кимось переговори про те, хто підмітає нині кухню чи миє баняки...а зять ще скаже "Мамо, погуляйте десь сьогодні, бо ми робимо вечірку...". І не перейдешся тут в піжамі по хаті, не пукнеш (пардон)...,не ляжеш у вітальні перед телевізором в улюбленій позі... вже ніби і не в себе вдома.
Щось не хочу, щоб діти когось приводили. Ну хіба в крайньому випадку. І якщо в мій дім заходить стороння людина, то, мені здається, я матиму повне право ставити свої умови, які схочу. Кому не подобається - не тримаю.
Ось так вийшло категорично...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Жити з батьками тяжко- це є вимушена міра коли немає іншої
можливості.
Так моя сестричка жила з батьками чоловіка, свекруха бавила малого коли вона йшла на пари, це був позитив; все інше - побут, методи виховання малого (точніше балування), керування їх життям навіть у дрібницях є великий мінус. Мені було її шкода, бо сестра має спокійний, стриманий характер , щоб вона почала сваритись чи скаржитись то треба ще постаратись. Певно найприкрішим був випадок, коли свекор сказав що: "народжувати їй зовсім не треба було".Та й те що телефонувала вона тільки коли гуляла з дитиною, ( не можна було у квартирі закривати двері), а про наболівше не дуже розкажеш коли хтось лишній слухає.
Добре що вже живуть окремо
МИ живемо з батьком мого чоловіка(скоріше він знами) він рідко коли буває вдома, тільки ночує, не втручається в наші справи то є ніби і добре але і дивно що за 2 роки не спитав як справи, не поцікавився внучкою. от і знай що краще!!!

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

привіт дівчата читаю ваші дописи і вирішила поділитись також
я живу з свого чоловіка батьками в шлюбі вже 4,5 роки+ до весілля жили разом тоже в них і я скоро буду кидатися на людей але прикол в тому що я можу жити в себе в мене квартира пустує і я так вже тут привикла що не знаю як переїхати з віци і чоловіка вболтати, може порадите як набратись сили і сміливості рішитись
в передачі "ХТО ТАМ" він каже що: СВОЯ КВАРТИРА СВОЄ ЖИТТЯ і цей вислів мені дуж подобається

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Я живу зі своїми батьками, але життя з ними раєм не назвеш - всюди вмішуються, що треба робити, що не так з чоловіком зробили, завжди настроюють мене проти мого чоловіка, а я як слухняна доня все терплю, мовчу, злюсь на чоловіка. Чоловікові не дуже подобається жити з моїми батьками, він з моєю мамою недолюблюють один одного, хоче, щоб ми переїхали до його батьків, а вони також не подарок особливо свекруха, окремо змоги не маємо жити, тим більше що в нас маленька дитини (6,5 міс.) і мої батьки помагають нам з малечею. Але житття таке - не життя, все не так як хочеться, а як хоче моя мама. Що робити не знаю ...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Мені просто цікаво - Verda, у вас заїдають клавіші з розділовими знаками? Чи то такий стиль? І ще

що таке "віца"?

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Цілком і повністю підтримую. Ви так ніби мої думки озвучили.
А мене тепер турбує трошки інше питання, як поступати правильно в ситуації, коли в свекрів настає старість і за ними треба догляд, а вони живуть в іншому місті...От як в таких випадках роблять люди?

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

А в нас ситуація така, одружились ми років 9 назад....спочатку жили в гуртожитку...потім орендували квартиру...дуже хотілось свою, але не було можливості, батьки нам допомогли купити квартиру...дали кошти на перший внесок за кредит, решту ми вже сплатили самі. Моя мама тоді сказала, я тебе дуже люблю, але ти сама знаєш які в нас з тобою характери...І це моя мама!!!!!Начальник, внаслідок чого і деспот в побуті, який в приницпі не прймає првильності чужої точки зору! Я була в шоці, при цьому чудово розуміла що харакетр в мене такий самий як і в неї, тому якщо будем жити разом, то сокиру війни не зариємо ніколи Зараз батьки живуть за 100 км від Львова і коли ми приїзджаємо до них раз на місяць, то я спокійно, у випадку коли мамі захочеться мене повчити жити..можу сказати їй по-доброму "Мамочка, відчепись від мене" і ніхто не ображається. Здається за останніх років 3,від коли я зробила певні успіхи в карєрному плані, мамочка зрозуміла що я таки в принципі виходить не дурна, раз мені довірили керувати людьми І в принципі зараз я мамі надзвичайно вдячна, тому що це саме її була ідея взяти кредит і купити квартиру.
Але не всім так щастить, в будь-якому випадку молодим, яким доводиться жити з батьками і іншого виходу немає, треба вчитись домовлятись і бути дипломатами, без цього ніяк. Але якщо дуже постаратись, то напевено можливо налагодити життя так, що всіх воно влаштовувало, не бути егоїстами і навчитись слухати інших, а не тільки власні бажання.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

по різному роблять. Моя мама бабусю забирає до себе на зиму. А на літо бабуся їде додому, влітку їй там краще - свіже повітря.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ну мої батьки ще не настільки старі, але зі здоров'ям уже не зовсім добре. Переконую їх після того, як мама вийде на пенсію, переїхати назад у Львів, бо там у них нікого нема, а тут є ми, і в разі чого і приїдемо, і допоможемо, і привеземо.
В ідеалі хочем продати квартири і купити будинок з двома окремими входами і "квартирами".

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Однозначно сім"ї повинні жити окремо.Це ж бо дві різні сім"ї,з різними підходами до життя,з іншими амбіціями і улаштуванням побуту,Якщо є така можливість,треба відокремлюватись.А як ні то вже якось уживатись,і всеодно шукати засоби для роз"їзду.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Особичто я вже так років 2 повільно готую батьків до того що рано чи пізно їм потрібно буде переїхати у Львів, по-перше зявляться внуки, яких вони дуже сильно хочуть, по-друге мені так буде спокійніше, тому що я завжди зможу їм допомогти, коли це буде потрібно, а не гнати за 100 кілометрів....

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ми живемо у мого чоловіка вдома. З нами ще його мама, бабуся і дідусь. Як кажуть, трьом господиням нема чого робити в одній хаті. Але тут ситуація трохи інша)). Я задоволена, хоч і не планую жити тут завжди. Мрію про наш власний будинок з великим подвір"ям, де житимемо ми і наші майбутні діти. Але поки-що не виходить...

Життя із свекрухою не завжди гірке. головне знайти з "мамочкою" спільні інтереси. Все залежить від характеру. Моя, наприклад, у всіх суперечках стоїть за мене горою)). Звичайно, іноді вона мене дратує, як і я її, але ми домовилися пробачати одна одній невеликі недоліки). А так - ми подруги. Бабуся і дідусь - як діти. ))) У них є багато мінусів, вік дається взнаки, але і багато плюсів. Взагалі, якщо ти людина позитивна, то зійдешся характером будь з ким. і все буде добре)

Тільки одне: якщо ви жили в різних містах до одруження, то спочатку буде важкувато, поки не знайдете нових друзів і не звикнете до нової обстановки)

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

я планую так:
бабцю вже готую до того, що коли вийду заміж - разом жити буде важко, то сходимся на тому, що купиться просто ще маленька квартирка поряд.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

На мою думку, які б батьки хороші не були...і які б чудові відносини між вами і батьками не панували...незалежно від того, чи це батьки чоловіка чи дружини....всерівно живучи разом із ними вони будуть впливати на ваші відносини....вони будуть висловлювати свої думки та міркування, стосовно того що відбувається у вашому житті, вони буть говорити хто правий, а хто не правий в тій чи іншій ситуації, хоча ви будете протилежної думки..вони будуть наполягати на тому, що саме так правильно, як вони кажуть, тому що в них більше досвіду ніж у вас, але ви твердо впевнені, що вам і вашому чоловікові буде так краще...(і чоловік також в тому впевней).....
...не можу твердо сказати, що саме це буде руйнувати відносини..(так як поради батьків можуть бути і корисними і справді правильними)..але всерівно вплив на відносини вони матимуть...а вже саме від розміру впливу, то це вже буде залежати від ситуації...