Відповідь: Ми і наші мами А як же з прийомними дітками? Там буває стільки любові та дитина отримає, що не кожній рідній дістанеться. Мене мама годувала два місяці, з нею у мене стосунки не дуже. Але навряд чи ГВ є причиною: найніжніші почуття у мене були до бабусі, яка мене виховала, яка не боялася показати, що любить мене і я для неї найкраща, а мама через купу своїх клопотів вічно була нервовою, боялася зайвий раз похвалити і постійно порівнювала з іншими дітьми не на мою користь, чи то щоб мене не зіпсувати, чи то через те, що я не вдалася у неї. :confused: Я і вперше-то почула, що не є довгоносим вгодованим крокодилом, не від рідної мами, а від мами однокласниці. Мама у той час розказувала мені, які в однокласниць великі очі, гарні носики, точені фігурки і чиста шкіра. А в мене - от біда - довгий ніс з чорними цятками (але то нічого, можна потім пластику зробити!), веснянки, і краще щось таке носити, щоб не повнило - а я тоді важила 56 кілограмів всього!
Відповідь: Ми і наші мами не думаю що тут справа лише в годуванні.Небажання продовжувати ГВ-як один з факторів де мама ставить свій комфорт вище потреб дитини.І я впевнена що таких ситуацій коли мама робить щось або не робить бо це подобається їй а не дитині-багато.Звідти і холодність в стосунках і більш зрілому віці. Маю багато прикладів де мама прохолодно ставиться до дитини,а маля зі шкіри лізе щоб заслужити мамину любов.Про таких дітей кажуть-дивись як маму любить,а вона до нього строга-правильне виховання.От ми свого балуєм і він на голову лізе.
Відповідь: Ми і наші мами Моя мама вкотре вчудила! Завезла я дітей їй на вихідні. Вчора дзвоню і питаюсь, що там і як? Чую - голос вже в паніці і трагічний, питаю "Що сталось?" Виявляється вона вкотре нагодувала малу так, що та другий день рве!!! Ну ж, знає прекрасно, що не можна їй переїдати!!!!! Мала вже не раз такий досвід!!!! І далі вона пхає в неї все, що попадає під руку! "ой, що я зроблю, вона хотіла ще і ще." І моя добра мама впакувала в трирічну дитину три!!! тарілки борщу в обід і ще в восьмій вечора вона котлетку і рибку смажену поїла!!!:eek: Ну як так можна?!! У мами чомусь враження, що вдома ми дитину не годуємо! Тому за два вихідних вона намагається впихнути все, що ми недопхали! Тепер знову дієта і дитина мучиться!
Відповідь: Ми і наші мами Третій день у мене наймиліша гостя---моя внучечка Аня .Щасливі ми обоє.Гуляємо,дивимось мультики (в розумних межах,перед сном),насолоджуємось спілкуванням .Не останнє місце в цьому спілкуванні належить харчуванню.Стараюсь(по замовленню!) готувати страви,які любить дитина.Завжди готую борщик,вегетаріанський,легенький,Аня дуже його полюбляє,особливо процес,коли бабця переціджує його через сітку.Зараз моє золото ще спить,а тісто на млинці вже підходить,щоб були з пилу,з жару.Дуже люблю,коли дитині смакує,але перегодовувати не варто,краще годувати частіше.Ну,а морозиво кожний день---майже ритуал(одне).Правда вчора поступила заявка на кіндер-яйце з ложечкою.З якого боку та ложечка до того яйця,уявляю з трудом,будем іскать.
Відповідь: Ми і наші мами То певно всі бабусі думають, що дітей не годують І в нас з мамою бувають конфлікти, що дитина не їсть нічого корисного
Відповідь: Ми і наші мами Йой! Чому мами думають шо ми не розуміємо що потрібно нашим дітям??? От мому Ромчику вже рочок!!!(???), а він ще нічого не їсть.... І то в нас наразі основна причина конфлікту.
Відповідь: Ми і наші мами То "Кіндер Джой". Але ви його певно і так вже вичислили. ---------- Додано в 12:15 ---------- Попередній допис був написаний в 12:11 ---------- У нас був період, коли мама так напихала дітей. Вона "заговорювала їм зуби" до такого стану, що рот відкривався автоматично - дитина навіть не розуміла, що відбувається. Бабуся раділа, що в дитинки гарний апетит і потім була в шоці, коли дитина рвала від переїдання. Кількох разів вистарчило, щоб моя мама зрозуміла - ТАК Робити НЕ ВАРТО!
Відповідь: Ми і наші мами ну да..... чоловікова мама вчора мою дитину в 1,5 р пробувала нагодувати червоною рибою соленою. Ми сказали що не потрібно це їй в цьому віці. У відповідь отримали що через нас наша дитина недоїдає. В свою чергу ми відповіли що якби вона недоїдала то не важила б як трьохрічна дитина. А тепер відповідь мами - сразіла наповал... а це каже тому, що ви її одним хлібом годуєте .... ну та звичайно..... буханка на день... як інакше хліб і вода... і дитина тому так файно виглядає.... от мене також дуже цікавить
Відповідь: Ми і наші мами Думають, і годують всякою :cesored:, бо вони добрі бабусі і дідусі! Заходжу в кімнату, моя Злата шоколадом пахне :eek: "так їй цукерочки хотілося попробувати" - от й вся відповідь! Ну й на хвилину не відвернешся!
Відповідь: Ми і наші мами Наша баба ше гірше,грибами хотіла на Різдво нагодувати, а шо тут такого,вона ж їх з Карпат сама привезла
Відповідь: Ми і наші мами а чого... нормально ...наша бабуся ще кілька місяців тому принесла малій кіндер і дуже дивувалась як то так що вона ще шоколаду не пробувала, їй же вже можна..... але питання в тому чи потрібно?
Відповідь: Ми і наші мами наша бабуся мою малечу нічим не догодовує. і напряму не втручається у виховання та сімейне життя. на цьому позитиви і закінчуються. бо роль "поганих копів" виконують тато і її подружки, які "випадково" виявляються в неї в гостях в ті рідкісні моменти, коли вона мені телефонує і дуже хочуть зі мною переговорити, проінспектувати, що і скільки їсть дитина, чи ходить на горщик, тощо, доказати мені, що я погана господиня, жінка і мама. вона ж "хороший полісмен", тому тільки в кожній розмові акцентує, які хороші і позитивні страші доньки в когось і яка золота в неї друга дочка (на мене за таке "золото" скаржилась татові і він "фізично" виховував "оферму" - не знаю, що то слово значить, але точно нехороше). про сина (брата) згадує рідко. тому і стараюсь спілкуватись порідше. хоч і в ті рідкісні моменти вміє так вжалити, що надовго вистачає. про час, коли жила з батьками мовчу, бо пост і так завеликий, схожих сюжетів достатньо. від конструктивної розмови просто втікає. от, вилила трохи душу.
Відповідь: Ми і наші мами В плані втручання мами у виховання доці мені з мамою повезло. Вона народила мою сестру, коли мені було 13 років. Бабуся допомогати мамі відмовилась, то ми вдвох займались сестричкою. Тому зараз мама спокійна, бо знає , що я знаю що з дитиною робити І не лізе з порадами. Навпаки підтримує мене у всьому, і якщо щось треба то спитаюсь, але сама щось вказувати ні -ні.
Відповідь: Ми і наші мами Моя вже другий раз на "такому" спеклась. Думаю, що мені ще трошки почекати, до третього Ага, ми, певно теж так будемо думати Але найбільше викликає в мене і гнів, і сміх водночас мамине пояснення, чому вона йде на поводу у трирічної дитини: бо вона попросила, вона так хотіла... Недавно теж мали випадок. Дзвоне мама мені на роботу і питає, чи можна дитині морозиво. Я, знаючи наслідки таких експериментів, сказала, що ні. Відповідь мене вбила: от бачиш, я ж їй казала, що не можна, а вона мене ЗАСТАВИЛА купити морозиво і з*їла ціле :8: Після цього через два дні - у дитини температура 39 і горло Може, все-таки нашим мамам варто задуматись, що ми, живучи з дитиною щодня, більше знаємо її слабкі місця і її звички?
Відповідь: Ми і наші мами Сьогодні знову в черговий раз мала розмову з бабами на рахунок того, що дитина не їсть, і що дитині треба здати аналізи крові на гемоглобін і кал на глисти і на стафілокок, бо, виявляється, дитина не може їсти, бо в дитини в животі сидить колькульоз і не дає їсти (так вона називає дизбактеріоз). Я в парканадцятий раз пояснювала, що нема в дитини ніякого дизбактеріозу, дитина активна, жвава, весела, ні на що не скаржиться, вага і зріст в межах норми для її віку, і що повна вгодована дитина абсолютно не означає автоматично здорова дитина, і що в дитини така будова тіла, її скільки і чим не розгодовуй, вона не розжиріє. На що мама сказала, що баба любить дитину і переживає, що вона худенька, ти дитину в нас лиши, а сама можеш іти (тут я взагалі в осад випала). І взагалі я дитині не дозволяю бачитися з бабою, дитина хоче йти до баби, а я не даю, приведи дитину, бо ми сі соскучили (хоча тільки вчора бачилися). І взагалі, най дитина в нас ночує, най в нас живе, ми будем її кормити, а ти йди чоловікові їсти вари. Я вже просто не маю сили.
Відповідь: Ми і наші мами А в нас також новий епізод. Спочатку було через те що ми собі гостей напросили, ну то я їй трохи гавкнула то вона присіла на день. А вчора давай мене визбирувати яка я невдячна і не падаю сестрі в ноги що вона моїй дитині подарувала дуже дорогий набір (кульчики і ланцюжок з бриліантами і сапфірами). Але саме цікаве що я сказала що знаю який це дорогий подарунок, а тато зробив зауваження сестрі про те що вона назвала камінь англійською а в результаті винна я, бо в тій хаті всі нетакі і їм всьо не так. Вчора кричала що я їй карточку від телевізора вклара, на що я їй сказала що я не брала і діти там не були, а вона настрашила що буде дітей допитувати - то я їй кажу, прошу дуже. Ну і сьогодні вже до мене не говорять. Я все розумію що сестра зробила дорогий подарунок але коли вона приходить і мені починає читати моралі які в мене діти НЕ ТАКІ, і як я не мию підлоги в себе в кухні... чи я до її кухні лізу? А я в присутності її сина сказала вголос - то моя кухня, а не подобається шуруй додому. Я до тебе зі своїм уставом не лізу. А вона щей при гостях мого чоловіка принижує, бо він звернув її мужу увагу на те що той між дівок сидить а не йде до хлопів. Але тому шваґру товариство мого чоловіка не підходить, бо не еліта. А мого то зачіпає постійно. Он і маю тепер надуту маму і сестру, бо знову не вгодила. Не така у мене реакція на її подарунки.
Відповідь: Ми і наші мами невже, ми теж будемо такими "злосними" бабусями. чому не можна просто ЛЮБИТИ своїх дітей і онуків, нам же ж від них більше нічого не потрібно! та бабусі переконані, що без їхньої неоцінимої допомоги ми пропадемо і сліду не залишим..... а ті бабусі, які дійсно "тягнуть" сім"ї дітей переважно тихенько радіють, що мають хороших дітей і ще мають силу їм допомогти моя мама теж "сходить з розуму" як у вищенаписаних дописах. мене цікавить це до якогось віку вони ТАКІ, чи це вже назавжди? в нас поки по наростаючій.... вже б хоть стабільність якась, а то кожен день нові приколи і що день, то "крутіші". моя нервова система за нею не встигає:8:
Відповідь: Ми і наші мами Судячи з усього Левандівка правий, і за посиланнями тут не ходять (принаймні ДП - єдине місце, де цикл "А теперь прозой" Людмили Петрановської не спровокував обговорення), однак ризикну дати ще одне посилання. мало букв, читати і плакати
Відповідь: Ми і наші мами Обридалась... Але звернула увагу. що в коментарях більшість людей замість свекрухи мають маму, яка і виступає в ролі свекрухи. Ну не ужас?
Відповідь: Ми і наші мами В мене цікава ситуація. Я куди легше сприймаю "Ти не маєш часу, то ж я зробила то-то" від чоловікової мами, ніж від своєї. Бо за моїми відчуттями, чоловікова мама робить це дійсно щиро, час, коли вона намагалася мене таким чином десь зачепити чи докорити - минув, 10 років як не як. Коли десь місяць тому мама подзвонила - "я купила сиру, якби Ти поставила зварити картоплі, я би після роботи прийшла поліпити з дітьми вареників", я це сприйнла абсолютно без відчуття вини зі свого боку і роздратування, лише з вдячністю - аж сама собі здивувалася, мудрішаю, мабуть. А от з моєю мамою все складніше. Мені не раз доводиться просити її про допомогу, але щоразу це супроводжується докорами про те, що я на себе звалилла забагато роботи, що я не дбаю про дітей і т.д. і т.п. Ніяк вона мені не може пробачити ані третю дитину, ані роботу замість аспірантури з дисертацією... Однак і на це вже поволі перестаю дратуватися, просто приймаю як незворотню дійсність, з якою треба миритися.
